Постанова № 15157333, 29.04.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2011 р. Справа № 37/242-10

          Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М.

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача –Венгера ВЛ. (дов. б/н від 25.03.2010р.)

відповідач –не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача - Приватного підприємства "Монтажник", м.Харків (вх. № 979 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 01.02.11 р. у справі № 37/242-10

за позовом Приватного підприємства "Монтажник" м. Харків

до ТОВ "Меркурій-Інвест", м. Харків

про стягнення 203968,04 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Монтажник" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій-Інвест" (відповідач) на свою користь 203968,04 грн. заборгованості з вартості виконаних робіт за договорами підряду № 1 та № 3 від 28.05.2008 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 01 лютого 2011 року у справі №37/242-10 у задоволені позову відмовлено. Рішення мотивоване тим, що позовні вимоги не підтверджуються належними доказами по справі, вони є безпідставними та необґрунтованими.

Позивач з рішенням господарського суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 01.02.2011 року справі №37/242-10 і прийняти нове рішення, стягнути з ТОВ "Меркурій-Інвест", м. Харків на користь ПП "Монтажник", м. Харків заборгованість з вартості виконаних робіт, державне мито в сумі 3059,52 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. В обґрунтування викладених вимог посилається на те, що позивач виконав свої зобов’язання за договорами №1 та № 3 від 28.05.2008 р., направив відповідачу акти виконаних підрядних робіт та довідки про їх вартість. Проте відповідач не виконав свої зобов’язання –акти не підписав, роботи не оплатив, претензій щодо виконаних робіт не надав, в зв’язку з чим та у відповідності до положень ст.ст. 526, 837,853, 882 Цивільного кодексу України позивач вважає, що відповідач є таким, що порушив договірні зобов’язання щодо здійснення оплати вартості виконаних підрядних робіт, в порядку та на умовах встановлених договором підряду.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22 березня 2011 року розгляд апеляційної скарги по даній справі відкладено на 26 квітня 2011 року.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу з наведеними позивачем доводами не погоджується, вважає рішення законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення –без змін. При цьому посилається на те, що позивачем було порушено строк виконання робіт у зв'язку з чим відповідач відмовився прийняти виконані роботи, також на те що, позивачем роботи було виконано не в повному обсязі, тобто не на всю суму що вказана в договорах, а також позивачем заявлено вимоги про стягнення коштів за додаткові роботи, які не передбачені договорами підряду.

В судовому засіданні 26 квітня 2011 року оголошено перерву до 28 квітня 2011 рок об 11:00 годин.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Колегія суддів, беручи до уваги наявність в справі доказів належного повідомлення сторін про розгляд справи, а також враховуючи, що в матеріалах справа достатньо документального обґрунтування для вирішення господарського спору по суті, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, їх юридичну оцінку в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, 28 травня 2008 року між сторонами було укладено договори підряду № 1 та № 3, відповідно з умовами яких позивач (підрядник) зобов'язувався виконати роботи з устаткування низьковольтних сітей електропостачання, внутрішнього електроосвітлення та силового електроустаткування житлового будинку № 9-А, розташованого по вул. Родниковій у м. Харкові відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації і вимогам БНіП, забезпечити готовність виконуваних ним робіт і здати вказані роботи в порядку, встановленому нормативно-технічною документацією, а відповідач (замовник) зобов’язався, зокрема прийняти та оплатити виконання підрядником робіт по договору. Строк дії договору –до 31.12.2008 року.

Вартість робіт відповідно до п.п.3.1. договору № 3, становила 212929,00 грн.

Розрахунки проводяться відповідно до п.п.3.3. договору поетапно після підписання актів приймання виконаних підрядних робіт по формі № КБ-2в.

Вартість робіт відповідно до п.п.3.1. договору № 1, становила 98380,80 грн.

Розрахунки проводяться відповідно до п.п.3.3. договору поетапно після підписання актів приймання виконаних підрядних робіт по формі № КБ-2в.

Позивач, звертаючись до господарського суду зазначив про те, що він виконав свої вищевказані зобов'язання за договорами, про що повідомив відповідача. Позивачем було складено і підписано акти приймання виконаних підрядних робіт по формі № КБ-2в, довідки про вартість виконаних робіт, та передано їх відповідачу, по договору підряду № 3 на суму 194309,73 грн., а по договору підряду №1 на суму 9658,31 грн. (лист № 19-а/10 від 19.10.2010 р.). Однак, відповідач в порушення свого зобов'язання за договорами не підписав акти приймання виконаних робіт та не оплатив їх вартість. В обґрунтування свої позивних вимог позивач також посилався на те, що на підставі п.6.2. договорів роботи виконувались ним з матеріалів відповідача та вказана обставина підтверджується довідками про вартість виконаних робіт та актами прийняття виконаних підрядних робіт, які були складені позивачем, та які не були підписані відповідачем. Також, в якості доказу фактичного виконання зобов'язань за договорами підряду №1 та №3 від 28.05.2008 р. позивачем надано акт готовності об'єкта до експлуатації № 20000609 від 11.12.2009 р.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо стягнення вартості виконаних позивачем підрядних робіт, місцевий господарський суд виходив з того, що посилання позивача на те, що він виконав роботи з використанням матеріалів, наданих відповідачем є такими, що не відповідають дійсності, оскільки в матеріалах справи не міститься доказів в підтвердження надання відповідачем матеріалів для виконання робіт за зазначеними договорами та їх кількості і вартості; надані позивачем до суду акти приймання виконаних робіт за вересень 2009 року на загальну суму 27931,20 грн. не містять посилання на будь-який із договорів підряду № 1 чи № 3; в матеріалах справи відсутні докази погодження між сторонами умов виконання додаткових робіт за договорами №1 та №3 від 28.05.2008р., а саме доказів укладання будь-яких додаткових угод з цього приводу та надання матеріалів відповідачем позивачу для виконання цих робіт. Також, суд першої інстанції зазначив про те, що позивачем не вказано про факт отримання ним від відповідача попередньої оплати за договором № 3 від 28.05.2008 р. у сумі 20000,00 грн. Наданий позивачем акт готовності об'єкта до експлуатації № 20000609 від 11.12.2009 р. визнано судом не належним доказом фактичного виконання позивачем своїх зобов'язань за договорами підряду №1 та №3 від 28.05.2008 р., оскільки в зазначеному акті взагалі відсутні будь-які посилання на виконання робіт позивачем саме за договорами підряду №1 та №3 від 28.05.2008 р., а взагалі зазначено, що ПП «Монтажник»є субпідрядною організацією, яка приймала участь в будівництві об'єкта нерухомості за адресою: м. Харків, вул. Родникова, 9-А. На підставі таких встановлених обставин суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність позивачем фактичного виконання своїх зобов’язань за договорами № 1 та № 3 від 28.05.2008 р., що позбавляє позивача права вимагати стягнення з відповідача 203968,04 грн. заборгованості з вартості виконаних робіт.

Проте, колегія суддів не погоджується з даними висновками місцевого господарського суду.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи надані позивачем докази в підтвердження правомірності заявлених в апеляційній скарзі вимог, їх документальне та матеріальне обґрунтування; доводи наведені в оскаржуваному рішенні, колегія суддів визнає неправомірність висновків суду першої інстанції щодо відмови позивачу у заявленої ним до стягнення суми заборгованості в розмірі 203968,04 грн. - вартості виконаних робіт за договорами підряду № 1 та № 3 від 28.05.2008 р., оскільки, вирішуючи спір між сторонами по справі, господарський суд не з’ясував дійсні обставини справи в їх сукупності, не застосував норми матеріального права, які регулюють дані правовідносини.

В даному випадку зобов’язання сторін виникає з двосторонніх договорів підряду № 1та № 3 від 28.05.2008 р., строком дії до 31.12.2008 р.

Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. За змістом спірних договорів і позивач, і відповідач наділяються відповідними правами та обов’язками.

Відтак обов’язку позивача виконати, передбачені п. 2.1.договору, кореспондує обов’язок відповідача прийняти виконання підрядником виконаних робіт.

Слід зазначити, що за своєю правовою природою та своїми ознаками даний договір є договором підряду, до якого повинні застосовуватись відповідні положення Цивільного кодексу України, які регулюють підрядні відносини.

Колегія суддів звертає увагу, що позивачем підрядні роботи були виконані у 2009 році, тобто з порушенням строків, вказаних в спірних договорах.

Отже, в даному випадку позивач є таким, що прострочив виконання зобов’язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

А згідно ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Ч. 3 ст. 214 Цивільного кодексу України передбачено, що відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин.

Слід зазначити, що доказів мотивованої відмови відповідача від договорів підряду № 3 та № 1 в порядку передбаченому законом матеріали справи не містять і таких доказів до суду не надано.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем за фактом виконання підрядних робіт було складно і підписано акти приймання виконаних підрядних робіт по формі № КБ-2в, довідки про вартість виконаних робіт, та передано їх замовнику (відповідачу) –по договору підряду № 3 на суму 194309,73 грн., а по договору підряду № 1 на суму 9658,31 грн. та направлено їх листом № 19-а/10 від 19.10.2010 р. відповідачу.(том 1, аркуш справи 21).

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Згідно ч. 6 ст. 882 ЦК України, замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

З матеріалів справи вбачається, що акти приймання виконаних підрядних робіт відповідач отримав, що також визнається самим відповідачем під час судового розгляду, проте його підписання проігнорував, мотивовану відмову від підписання даного акту відповідач не пред'являв та заяву про виявлення відступів чи недоліків в проведеній підрядником роботі на адресу позивача не направив.

Згідно ст. 853 Цивільного кодексу України Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Таким чином, відповідач фактично визнав виконання позивачем підрядних робіт, зазначених в актах приймання робіт, які були йому направлені позивачем.

Колегія суддів також звертає увагу, що надані до матеріалів справи акти приймання виконаних підрядних робіт за вересень –грудень 2009 року по формі КБ-2в містять посилання на договір № 1 та № 3 від 28.05.2008 р. та в них зазначено об’єкт виконання робіт по електропостачанню - житловий будинок № 9-А, розташованого по вул. Рудниковій.

Посилання відповідача на те, що вказані в зазначених актах роботи не були обумовлені договорами, а є додатковими роботами, колегією суддів вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки дані твердження не підтверджені документально.

Крім того, позивачем до матеріалів справи наданий акт готовності об'єкта до експлуатації № 20000609 від 11.12.2009 р. в якості доказу на підтвердження фактичного виконання позивачем своїх зобов'язань за договорами підряду №1 та №3 від 28.05.2008 р., в якому зазначено, що ПП «Монтажник»є субпідрядною організацією, яка приймала участь в будівництві об'єкта нерухомості за адресою: м. Харків, вул. Родникова, 9-А.

Зазначений документальний доказ повністю спростовує твердження відповідача про те, що ПП «Монтажник»не були виконані підрядні роботи на вказаному об’єкті.

Надана до матеріалів справи банківська виписка, в який зазначено про перерахування відповідачем грошових коштів на рахунок позивача в розмірі 20000,00 грн., колегією суддів до уваги не приймається, оскільки призначення платежу визначено, як оплата за проведення електромонтажних робіт в ЖК по вул. 1-ї Кінної Армії, що не має відношення до спірних правовідносин.

Отже, внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань щодо прийняття та оплати виконаних позивачем робіт, його заборгованість склала 203968,04 грн.

Позиція відповідача по справі ґрунтуються на тому, що позивачем не було виконано обумовлених договорами підрядних робіт та в зв’язку цим не було підписано актів виконаних робіт, які є підтвердженням виконання робіт та підставою для проведення розрахунку

Однак, встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, а саме: акти приймання виконаних робіт відповідач отримав; його підписання проігнорував; мотивовану відмову від підписання даного акту не пред’являв та заяву про виявлення відступів чи недоліків в проведенні підрядником робіт на адресу позивача не направляв, - відповідачем під час розгляду справи не були спростовані.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що в даному випадку акти приймання виконаних робіт є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто є такими, що породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані, а також являються доказом на підтвердження певних обставин, в даному випадку, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником, що може бути враховано в сукупності з іншими доказами по справі з наданням йому відповідної оцінки.

Отже, вищевказані акти за своєю правовою природою є внутрішньою документацією і підтверджує наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову, та є доказом у справі.

Таким чином, з урахуванням фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідачем не виконано зобов’язання щодо прийняття робіт (прийняття робіт або мотивована відмова під підписання акту, та інш.), тому позовні вимоги позивача про стягнення основного боргу у розмірі 203968,04 грн. є правомірними обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив помилковий та передчасний висновок про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки не з’ясував причини невиконання умов договору, ухилення відповідача від виконання його договірних зобов’язань і не дав належної оцінки представленим позивачем доказам в їх сукупності.

Таким чином, на думку колегії суддів, висновки господарського суду, викладені в оскаржуваному рішенні, є помилковими та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, що в свою чергу підтверджується вищевказаним.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 01.02.2011 року по справі № 37/242-10 скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п.1,4 ч.1 ст. 104 ст. ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Монтажник», м.Харків задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 01.02.2011 року по справі № 37/242-10 скасувати та прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій-Інвест» (61106, м. Харків, вул. Плиточна, 12-В, код 32869534, п/р 260073001367 в АКБ «Меркурій»м. Харкова, МФО 351663) на користь Приватного підприємства «Монтажник» (61145, м. Харків. вул. Космічна, 12, код 24285846, р/р 26006007052 в АВУБ «Грант», МФО 351607) 203968,04 грн. заборгованості, витрати по сплаті держмита у розмірі 3059,52 грн. та 236,00 грн. –вартість послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.

Повний текст постанови підписано 29 квітня 2011 року