Постанова № 15157326, 29.04.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

" 27 "квітня 2011 р. Справа № 33/209-07

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В.,

суддя Білоусова Я.О.,

суддя Пуль О.А.,

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

позивача представник ОСОБА_1 за дов. № 128/10 від 23.12.2010 р.,

відповідача представник ОСОБА_2 за довіреністю № 21 від 10.01.2011 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 1593Х/2-7) позивача Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ, на ухвалу господарського суду Харківської області від 24.02.2011 р. у справі №33/209-07,

за позовом Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ,

до Комунального підприємства «Теплові мережі» Лозівської міської ради, м. Лозова, Харківська область,

про стягнення 1090701,05 грн.,-

встановила:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.02.2011 р. у справі № 33/209-07, з урахуванням ухвали суду від 31.03.2011 р. про виправлення описки (суддя Савченко А.А.) здійснено заміну позивача по справі ДП «Газ-тепло»НАК «Нафтогаз України»на його правонаступника Дочірню Компанію «Газ України»НАК «Нафтогаз України». Стягнуто з КП «Теплові мережі»Лозівської міської ради Харківської області на користь Дочірньої Компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»витрати по сплаті державного мита у сумі 10908,00 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. Провадження у справі № 33/209-07 припинено за відсутністю предмету спору.

Позивач з зазначеною ухвалою не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 24.02.2011 р. про припинення провадження у даній справі та передати справу на розгляд до господарського суду Харківської області; судові витрати покласти на відповідача, При цьому позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме статей 4,33,35,43,80,84 ГПК України, статей 525,526,599,601,602 ЦК України, статті 231 ГК України. Апелянт вважає необгрунтованим та безпідставним твердження господарського суду щодо проведення відповідачем зарахування зустрічних однорідних вимог по спірному договору, оскільки зарахування зустрічних вимог у разі спливу позовної давності не допускається. Крім того, враховуючи, що між ДК «Газ України»та КП «Теплові мережі»Лозівської міської ради існували спірні правовідносини, щодо стягнення заборгованості по договору № 17/05-447 від 01.10.2005 р., тому, на думку апелянта, суд не мав права припиняти провадження у даній справі у звязку з відсутністю предмету спору.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просить залишити ухвалу господарського суду Харківської області від 24.02.2011 р. по справі № 33/209-07 без змін, а апеляційну скаргу ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»без задоволення з тих підстав, що твердження апелянта є безпідставними та спростовуються наявними у справі доказами. Відповідач стверджує, що строк позовної давності за договором № 17/05-447 від 01.10.2005 р. не минув, оскільки цим договором не встановлено строку оплати, а відтак, строк оплати визначається з моменту предявлення вимоги, яка направлена на адресу позивача 30.03.2009 р.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у порядку статті 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.

У червні 2007 року до господарського суду Харківської області звернулось Дочірнє підприємство «Газ-тепло»НАК «Нафтогаз України»з позовною заявою про стягнення з відповідача 1090701,05 грн. заборгованості за договором комісії №12/06-775, укладеним між ДП «Газ-тепло»НАК «Нафтогаз України»та КП «Теплові мережі»Лозівської міської ради Харківської області. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач не виконав належним чином свої зобовязання за договором, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Позовна заява позивача була призначена до розгляду, під час якого відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.03.2008 р. провадження у справі № 33/209-07 зупинено до заміни ДП «Газ-тепло»його правонаступником внаслідок реорганізації.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.01.2011 р. провадження у справі № 33/209-07 поновлено.

24.02.2011 р. постановлено оскаржувану ухвалу суду. При цьому, приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що зарахування зустрічної однорідної вимоги, яке відбулося між сторонами, є правомірним, у звязку з чим провадження у справі підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з доводами суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваній ухвалі, зважаючи на наступне.

Щодо здійснення заміни позивача його правонаступником: як вбачається із матеріалів справи, саме за клопотанням позивача було зупинено провадження у справі у звязку з реорганізацією позивача.

Пунктом 1.2 Статуту ДК «Газ України», затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 09.07.2010 р. № 278 встановлено, що Компанія є правонаступником реорганізованої дочірньої компанії Торговий дім «Газ України», ДК «Укртрансгаз»в частині відокремлення і передачі функцій та майнових прав та обовязків Головного управління з експлуатації систем постачання природного та скрапленого газу «Головпобутгаз», а також реорганізованого ДП «Газ-тепло»НАК «Нафтогаз України». У відповідності до п. 2 вищеназваного наказу, компанія є правонаступником всіх прав і обовязків ДП «Газ-тепло».

Статтею 25 ГПК України передбачено, що в разі набуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обовязковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обовязковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Враховуючи наведені обставини справи та норми законодавства, колегія суддів погоджується з ухвалою місцевого господарського суду про заміну позивача по справі ДП «Газ-тепло»НАК «Нафтогаз України»( 03065, м. Київ, бульвар І.Лепсе,16, код ЄДРПОУ 32587579, ІПН 325875726654, свідоцтво 35482239) на його правонаступника Дочірню компанію «Газ України» НАК «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, тому числі р.№ 260083301970 у ВАТ «Ощадбанк»м. Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827).

Щодо припинення провадження у справі, колегія суддів зазначає наступне:

як вбачається з матеріалів справи, 26.09.2006 р. між ДП «Газ-тепло»НАК «Нафтогаз України»та КП «Теплові мережі»Лозівської міської ради Харківської області був укладений договір комісії № 12/06-775. Відповідно до умов договору позивач (комітент) доручив, а відповідач (комісіонер) прийняв на себе обовязок укласти від свого імені право чини з реалізації теплової енергії, за ціною не нижче ніж погоджена згідно умов цього договору, та на умовах, найбільш вигідних для комітента.

У відповідності до п.4.1 договору позивач передав за актом приймання передачі відповідний обсяг теплової енергії, а відповідач повинен був цей обсяг теплової енергії прийняти.

У відповідності до п. 4.8 договору відповідач повинен був забезпечити своєчасну оплату теплової енергії спожитої споживачами по право чинам, укладеним на виконання умов цього договору.

Згідно п.4.9 договору відповідач прийняв на себе поруку (делькредере) перед позивачем за виконання споживачами своїх зобовязань по право чинам.

У відповідності до п.5.1 договору оплата за реалізовану відповідачем теплову енергію здійснюється споживачами на рахунок позивача грошовими коштами.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та не заперечується відповідачем, на виконання п. 4.1 договору позивач у жовтні 2006 р. передав відповідачу теплову енергію в кількості 6020,649 гігакалорій на загальну суму 1212606,88 грн., що підтверджено актом прийому-передачі теплової енергії № 10 К/775 від 31.10.2006 р.

Оскільки відповідач не виконав у повному обсязі своїх зобовязань за договором щодо оплати за реалізовану теплову енергію споживачами, на його адресу позивачем на підставі статті 530 ЦК України було направлено вимогу № 54/11-882-1927 від 14.05.2007 р. про погашення заборгованості за вказаним договором на суму 1090701,05 грн.

Відповідач відповідь на вказану вимогу не надав у встановлений діючим законодавством строк, борг у вказаному розмірі не сплатив, внаслідок чого станом на липень 2007 р. у нього утворилась заборгованість в сумі 1090701,05 грн., яка позивачем і була заявлена до стягнення шляхом подання позову.

Наявні у справі матеріали свідчать, що під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог. Однак, в поданому вказану суму боргу визнав, проте посилався на факт її погашення шляхом проведення заліку зустрічних однорідних вимог.

На підтвердження відповідного відповідачем до суду першої інстанції надано копію договору про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії № 17/05-447 від 01.10.2005 р., з додатковими угодами до нього, з також акти виконаних робіт за цим договором за період з жовтня 2005 р. по червень 2006 р. та акт звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на жовтень 2006 р.

Як вказує відповідач та підтверджено умовами вищевказаного договору, сторонами не було визначено строк виконання зобовязань зі сплати вартості послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії, а відтак, 30.03.2009 р. відповідачем на адресу позивача було надіслано вимогу № 212 про погашення останнім заборгованості у розмірі 5261247,86 грн. за договором про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії № 17/05-447. Факт направлення вимоги підтверджується доданою до матеріалів справи копією поштової квитанції від 30.03.2009 р. та не спростовується позивачем.

31.01.2011 р., тобто, під час розгляду справи у суді першої інстанції, відповідачем на адресу позивача було направлено заяву в порядку статті 601 ЦК України про проведення заліку зустрічних однорідних вимог на суму 1090701,05 грн. (сума позовних вимог). Факт направлення відповідної вимоги підтверджено копією поштової квитанції від 31.01.2011 р. та опису вкладення, а також повідомлення про вручення поштового відправлення.

За умовами заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, за договором комісії № 12/06-775 від 26.09.2006 р. КП «Теплові мережі»Лозівської міської ради станом на 31.03.2007 р. має заборгованість в розмірі 1090701,05 грн. (тобто, відповідачем визнані позовні вимоги позивача), а ДП «Газ-тепло»має заборгованість перед відповідачем за послуги з переробки природного газу та транспортування теплової енергії за договором № 17/04-447 від 01.10.2005 р. в розмірі 5261247,86 грн. Таким чином, відповідач стверджує, що вищезазначені зобовязання за вказаними договорами є зустрічні, однорідні, строк виконання яких настав, а тому, з урахуванням вимог ст. 601 ЦК України, відповідачем заявлено про зарахуванням таких вимог на спірну суму позову.

Як свідчать матеріали справи, позивачем під час розгляду справи у суді першої інстанції не надано будь-яких доказів на підтвердження заперечень або незгоди з приводу проведеного заліку на підставі заяви відповідача за вищевказаними договорами, наявності спірних (неврегульованих питань), в тому числі будь-яких мотивованих заперечень стосовно існування своєї заборгованості перед відповідачем, а відтак, колегія суддів, як і суд першої інстанції, вважає, що заявлені до стягнення суми заборгованості у розмірі 1090701,05 грн. є погашеними в силу приписів ст. 601 ЦК України шляхом проведення заліку зустрічних однорідних зобовязань, що здійснений за заявою однієї сторони (відповідача у справі).

Зважаючи на те, що погашення суми боргу відбулося під час розгляду справи у суді, місцевим господарським судом правомірно, в силу приписів п. 1-1 ст. 80 та ст. 49 ГПК України, провадження у справі припинено за відсутністю предмету спору, з віднесенням судових витрат на відповідача, як особи, з вини якої спір доведений до суду.

При цьому, місцевим господарським судом вірно зазначено, що зобовязання сторін за вищевказаними договорами є однорідними та вони є зустрічними, оскільки позивач та відповідач в межах укладених між ними договорів мають грошові зобовязання один перед одним та строк виконання таких зобовязань станом на дату направлення заяви в порядку ст. 601 ЦК України настав.

Як вбачається із апеляційної скарги, позивач не заперечує ані факту наявності між сторонами договірних відносин, ані суми виконаних робіт за договором № 17/05-447. Заперечення позивача фактично зводяться до того, що в силу приписів ст. 602 ЦК України проведення заліку є неможливим через сплив строків позовної давності за договором вказаним договором. При цьому, як зазначає позивач, оскільки переробка газу в теплову енергію за договором № 17/05-447 відбувалася протягом 2006 р. та акти виконаних робіт підписані саме в цей період, строк позовної давності по стягненню заборгованості за цим договором розпочався у грудні 2006 р. та відповідно, сплинув у грудні 2009 р.

Окрім того, позивач стверджує, що у звязку зі спливом строку позовної давності, компанією було списано вказану заборгованість, про що повідомлено відповідача листом № 31/18-5746 від 14.06.2010 р.

Колегія суддів не може погодитись з такими твердженнями позивача, вважає їх безпідставними та такими, що не доведені належними доказами, оскільки, як встановлено вище, умовами договору № 17/05-447 (правовідносини за яким стали підставою для проведення відповідачем заліку) не встановлено строк оплати виконаних робіт.

За змістом ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником зобовязання не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги.

Як вбачається із матеріалів справи, вимога про оплату відповідачем заявлена 30.03.2009 р., а відтак, саме з цієї дати (з урахуванням семиденного строку) і повинен обліковуватись строк позовної давності, який станом на дату подання заліку не минув.

За таких обставин, станом на січень 2011 р. у відповідача було право та були відсутні обмеження щодо проведення заліку зустрічних однорідних вимог.

Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивачем ані до апеляційної скарги, ані під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не надано копії листа № 31/18-5746 від 14.06.2010 р., яким він ніби-то повідомив відповідача про списання заборгованості за договором № 17/05-447. До того ж, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивачем не надано належних та допустимих доказів списання вказаної заборгованості, доказів віднесення відсотків від списаної заборгованості на прибуток підприємства, як то передбачено положеннями податкового законодавства.

Усе вищенаведене свідчить про недоведеність вимог апеляційної скарги та спростування їх наявними у справі доказами.

Одночасно колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що за змістом ст. ст. 202, 203, 601 ЦК України залік зустрічних однорідних вимог є одностороннім правочином. Ст. 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як вбачається із матеріалів справи та підтверджено сторонами під час апеляційного провадження, правочин про зарахування зустрічних однорідних вимог (заява від 31.01.2011 р.) не визнаний недійсним у встановленому законом порядку, а відтак, в силу приписів ст. 204 ЦК України, такий залік є правомірним.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача у звязку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю і відсутністю фактів, які б свідчили про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись п.1-1 ст. 80, ст. ст. 99, 101, п.1 ст. 103, ст. ст.105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду ; -

постановила:

Апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 24.02.2011р. по справі № 33/209-07 залишити без змін.

Головуючий суддя О.В. Шевель

суддя Я.О. Білоусова

суддя О.А. Пуль

повний текст постанови складено 29.04.2011 р.