Постанова № 15156000, 28.04.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2011 р. Справа № 27/324-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Погребняк В. Я., суддя Гончар Т. В., суддя Слободін М.М.

при секретарі Зозулі О.М.

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 за довіреністю №Д07/2011/04/19-8 від 19.04.2011р.; Ласкавого І.В. за довіреністю № Д07/2011/04/19-1 від 19.04.2011 р.,

відповідача ОСОБА_2 за довіреністю № 24-539 від 20.04.2011 р.; Юркова І.Б. за довіреністю № 10-193 від 08.02.2011 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 1272Х/3-11) на рішення господарського суду Харківської області від 23.02.11 у справі № 27/324-10

за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго", м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства "Харківський котельно-механічний завод", м. Харків

про стягнення 626071,92 грн.,

встановила:

У грудні 2010 р. позивач Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив стягнути з відповідача - Відкритого акціонерного товариства "Харківський котельно-механічний завод", на свою користь суму попередньої оплати у розмірі 543232,80 грн., штраф за поставку неякісної продукції у розмірі 80914,20 грн., штраф за прострочення поставки у розмірі 1924,92 грн. Крім того, просив судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23 лютого 2011 року у справі № 27/324-10 (суддя Мамалуй О.О.) у задоволенні позову відмовлено.

Позивач з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та після доповнень до скарги просить рішення господарського суду Харківської області від 23 лютого 2011 року у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю, також судові витрати покласти на відповідача.

Вимоги апеляційної скарги позивач обґрунтовує тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, висновки, викладені в оскаржуваному рішенні не відповідають обставинам справи.

Відповідач з доводами, наведеними в скарзі, не згоден, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 23 лютого 2011 року у даній справі підлягає залишенню без змін, оскільки між сторонами триває процес узгодження технічних характеристик товару та умов його постачання, у звязку з чим вимоги позивача є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам справи.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на скаргу доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в межах ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Звертаючись до господарського суду Харківської області, АЕК "Київенерго" посилався на те, що ВАТ "Харківський котельно - механічний завод" відвантажив на адресу АЕК "Київенерго" товар (вузли до пароводяних та парових котлів) неналежної якості, чим порушив умови договору поставки № 122/БМТЗ-10 від 17.02.2010 р., проте зазначений товар не був прийнятий позивачем у звязку з невідповідністю його вимогам якості та знаходиться і на теперішній час у відповідача.

Розглянувши дані позовні вимоги, місцевий господарський суд визнав їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки обовязковою умовою початку здійснення постачання товару за договором № 122/БМТЗ-10 від 17.02.2010 р. є надіслання позивачем відповідачеві відповідного письмового замовлення (письмової заявки) на постачання конкретної партії товару. Момент, з якого розпочинається здійснення оплати за товар (попередньої оплати) також ставиться сторонами за договором у залежність від наявності письмової заявки на постачання конкретної партії товару. Між тим, позивач не надав до матеріалів справи доказів надсилання (надання) відповідачеві передбаченої п.2.6. договору та п.п. 3,4 та 5 Специфікації письмової заявки (замовлення). Таким чином, позивач не здійснив передбачену пунктами 2.6. т.3.3. договору (та пунктами 3.4. та 5 Специфікації) дію, від здійснення якої прямо залежав строк оплати та строк постачання (не надав відповідачеві письмової заявки (замовлення), а одразу здійснив оплату 590194,80 грн. Тому відсутні і підстави для застосування до відповідача передбачених договором № 122/БМТЗ-10 штрафних санкцій за порушення його умов, оскільки обовязок поставити товар саме на умовах договору № 122/БМТЗ-10 у відповідача ще фактично не виник.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 р. № 14 “Про судове рішення у цивільній справі“, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Проте, колегія суддів вважає, що зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення не відповідає, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 лютого 2010 року між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” (покупець) та Відкритим акціонерним товариством “Харківський котельно-механічний завод” (постачальник) був укладений договір № 122/БМТЗ-10 на постачання вузлів до пароводяних та парових котлів на суму 1967 316,00 грн. з ПДВ (далі Договір). Граничний строк поставки Товару становив 24 травня 2010 року.

Відповідно до п. 1.1 Договору, постачальник на умовах, передбачених цим Договором, зобов'язується поставити у власність покупця вузли до пароводяних та парових котлів у кількості, строки, за ціною та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами у Специфікації до цього Договору (додаток №1).

Пунктом п. 3.3 Договору передбачено, що покупець повинен здійснити попередню оплату у розмірі 30% від вартості замовленої партії товару протягом 5 ( пяти ) банківських днів з дати надання покупцем письмової заявки на конкретну партію товару. АЕК «Київенерго»22.02.2010 року на поточний рахунок ВАТ «Харківський котельно-механічний завод»була перерахована сума у розмірі 590 194,80 грн., доказом чого є копія платіжного доручення № 989 (т.1 а.с. 49). таким чином замовивши одразу весь товар.

На виконання умов Договору 14.04.2010 року ВАТ «Харківський котельно-механічний завод»поставив АЕК «Київенерго»частину товару, ціна якого становить разом з ПДВ 156 540,00 грн.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, зазначений товар пройшов вхідний контроль і був прийнятий без зауважень, підтвердженням чого є акт приймання-передавання (т.1 а.с. 48). Претензій щодо кількості, якості та строків поставки товару з боку покупця не було. 70% від вартості поставленої партії товару АЕК «Київенерго»14.04.2010 року перерахувала на поточний рахунок ВАТ «Харківський котельно-механічний завод», що склало грошову суму у розмірі 109 578,00 грн., доказом чого є копія платіжного доручення № 2250 (т.1 а.с. 50).

Тобто, на даному етапі виконання умов Договору позивач свої зобов'язання виконав належним чином. Всього АЕК «Київенерго»перерахувала на поточний рахунок відповідача грошову суму у розмірі 699 772,8 грн., з них 156 540,00 грн. - загальна вартість поставленого АЕК «Київенерго»товару відповідної якості, що належать відповідачу.

В період з 24.05.2010 по 31.05.2010 ВАТ «Харківський котельно-механічний завод»відвантажив в адресу АЕК «Київенерго»для проходження вхідного контролю колектор, згини і прямі дільники паропроводів в кількості 10 штук загальною вартістю 1 618 284,00 грн. Під час вхідного контролю технічними службами АЕК «Київенерго»були виявлені чисельні зауваження щодо якісних показників структури металу та відповідності зазначеного обладнання технічним вимогам замовника. Підтвердженням цього були Акти огляду від 31.05.2010 та 01.06.2010р., в яких зазначаються всі недоліки товару (копії актів огляду додаються). Тобто, ВАТ «Харківський котельно-механічний завод»поставив АЕК «Київенерго»товар неналежної якості, чим порушив умови укладеного Договору.

В звязку з наведеним з 31.05.2010р. по 21.07.2010р. сторонами проводилися технічні наради за участю представників позивача та відповідача, на яких проходило обговорення питань щодо можливості усунення недоліків та поставки товару належної якості. Під час першої наради представники сторін вирішили покласти на постачальника зобов'язання щодо виправлення зауважень та усунення дефектів товару до 09.06.2010 року (копія протоколу наради додається).

Під час другої технічної наради (копія протоколу наради додається) 14.06.2010р., представниками АЕК «Київенерго»наголошувалось, що станом на 14.06.2010 р. зауваження до товару виправлені не були. А саме не виправлені зазначені актами від 31.05.2010р. і 01.06.2010р. та Протоколами досліджень мікроструктури металу, що є незадовільною згідно з ТУ 14-3-460:2009, зауваження. Використання продукції, що була виготовлена з труб за ТУ-14-3Р-55-2001 (Росія), не узгоджена з Держгіпромнаглядом України. На підставі цього було вирішено, що зазначений товар не може бути прийнятий для подальшого використання за призначенням і підлягає поверненню. Протокол даної наради був підписаний як повноважними представниками АЕК «Київенерго», так і повноважними представниками ВАТ «Харківський котельно-механічний завод». Таким чином, підписавши зазначені протоколи технічних нарад, представники ВАТ «Харківський котельно-механічний завод»підтвердили свою згоду з висновками про неможливість подальшого використання за призначенням товару.

Під час наради 21.07.2010р. сторони вирішили:

- згідно з вимогами ОСТ 24.125.60-89 п 2.3,6. режими термічної обробки мають бути вказані в сертифікатах і паспортах у випадках, спеціально вказаних у стандартах та технічних умовах на матеріали та полуфабрикати. Тобто, в сертифікаті необхідно вказати, то було проведено повторну термічну обробку виготовлених виробів паропроводів.

- висновки металографії мають бути проведені не на зразках, а на виробах паропроводів з обов'язковим зазначенням бальності.

- підтвердити та погодити з Дніпропетровським трубним інститутом згідно з п.8.6. ТУЇ4-3-460-2009 повторну термічну обробку на ХКМЗ, враховуючи термічну обробку на заводі виробника труби (м.Челябінськ) (сертифікат).

- необхідно підтвердження та роз'яснення в ДТІ термінів експлуатації паропроводів, які пройшли відновлювальну термічну обробку, обсяг та періодичність контролю за станом металу паропроводів у разі їх встановлення на обладнанні.

- підтвердити відповідність ТУ та ОСМ, за якими виготовлені паропроводи «гострої»пари ТУ та ОСТам, діючим на території України, органами Державного стандарту чи Держгірпромнагляду.

- після надання та підтвердження необхідної технічної документації направити спеціалістів ЦСКМ філіалу Енергоналадки Київенерго для проведення вхідного контролю.

Проте доказів підтвердження відповідністі ТУ та ОСМ, за якими виготовлені паропроводи «гострої»пари ТУ та ОСТам, діючим на території України, органами Державного стандарту чи Держгірпромнагляду не були надані відповідачем ні в спростування доводів позивача, ні в обґрунтування своїх заперечень на апеляційну скаргу.

Також матеріали справи свідчать, що поставку прямої ділянки паропроводу «гострої»пари креслення № 1273-Тр (11 позиція, зазначена в Специфікації Договору - вартість 192 492,00 грн. з ПДВ) ВАТ «Харківський котельно-механічний завод»не здійснило взагалі.

На виконання п.8.10 Договору, на адресу відповідача була відправлена претензія від 29.09.2010 №Д07/6895 з вимогою повернути попередню оплату та нараховані штрафи за неналежну якість поставленого товару і недопоставку товару разом у розмірі 626 071,92 грн. 07.11.2010 АЕК «Київенерго»отримала від відповідача «відповідь на претензію»№10-1208, в якій відповідач отриману претензію вважає безпідставною та такою, що підлягає відхиленню посилаючись на те, що фактично за проханням станції ТЕЦ-5 КЕ виготовлено із змінами товщини стінок труб наступне, що не відповідає вимогам тендерної документації та Специфікації, яка є додатком № 1 до Договору № 122/БМТЗ-Ю від 17.02.2010 року, передбачене позиціями додатку: №№4, 5, 6, 8, 10, 12, і що, в свою чергу, постачальником й поставлено товар відповідно до накладних № 58 від 24.05.2010 року, № 61 від 24.05.2010 року, в зв'язку з чим, технічні характеристики є відмінними.

Заперечуючи проти позову АЕК «Київенерго», відповідач стверджував, що позивачем було змінено умови договору поставки від 17.02.2010 № 122/БМТЗ-10 стосовно строків поставки товару.

Проте, колегія суддів вважає, що такі твердження відповідача не відповідають дійсності, оскільки АЕК «Київенерго»звернулась до ВАТ «ХКМЗ»(лист від 14.01.2010 №Д19/4-70ДМТЗ) з проханням розглянути можливість зміни терміну постачання, проте між позивачем та відповідачем укладено Договір на умовах тендерної пропозиції ВАТ «Харківський котельно-механічний завод», а саме - згідно зі специфікацією до Договору, постачання товару повинно було відбутись на протязі 90 календарних днів після отримання постачальником попередньої оплати у розмірі 30% від вартості замовленої партії товару, що не суперечить чинному законодавству.

Після виготовлення елементів паропроводів виявилось, що завод-виробник, без погодження з АЕК «Київенерго», використав труби згідно з ТУ 14-ЗР-55-2001, яке не діє на території України.

За роз'ясненнями щодо можливості та доцільності використання елементів паропроводів, виготовлених та поставлених ВАТ «ХКМЗ»після неоднократної термообробки Енергоналадка Київенерго направила запит №035/25-1318 від 02.08.2010 до Державного підприємства «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади»та отримало відповідь №24/896 від 10.08.2010, згідно з якою застосовувати труби, виготовлені за ТУ 14-ЗР-55-2001, які не погоджені з Держгірпромнаглядом України, не можна.

Багаторазове термооброблення (більше ніж тричі, включно з обов'язковим за технологічною інструкцією з виробництва труб) труб та згинів не припустиме. Позаочі, без даних про фактичні режими термооброблення та без проведення комплексу випробувань та досліджень, ні розрахунковий, ні, тим паче, парковий ресурс угинів після багаторазового термооброблення прогнозувати неможливо.

Як зазначено вище, у відповідності до п. 1.1. Договору, а також ст.ст. 655, 673, 712 ЦК України, ст.ст. 265, 268 ГК України постачальник (ВАТ «ХКМЗ») на умовах передбачених Договором зобов'язаний поставити у власність покупця (АЕК «Київенерго») товар у кількості, у строки, за ціною та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами у додатку №1 до Договору.

На виконання графіку проведення капітального ремонту третього блоку ТЕЦ-5, пунктом 5 Специфікації (додаток №1 до Договору) сторонами погоджено строк поставки товару, який становить 90 календарних днів після отримання постачальником попередньої оплати.

Судом не враховано приписи ст. 693 ЦК України, якою передбачено, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором. Відповідно до п. 3.3. Договору покупець повинен здійснити попередню оплату у розмірі 30% від вартості замовленої партії товару протягом 5 ( пяти ) банківських днів з дати надання покупцем письмової заявки на конкретну партію товару.

Так, на виконання умов договору та ст. 693 ЦК України, як вже встановлено матеріалами справи, 22.02.2010 АЕК «Київенерго»здійснено попередню оплату товару в розмірі 30% від вартості Договору, а саме була перерахована сума у розмірі 590 194,80 грн., таким чином граничний строк поставки товару становив 24 травня 2010 року. З урахуванням вимог ст. 631 ЦК України, у будь якому разі товар повинен бути поставлений не пізніше 31.05.2011, до закінчення строку дії Договору (п. 8.1. Договору).

Як стверджує позивач, несвоєчасна поставка товару могла призвести до зриву опалювального сезону в столиці України місті Києві, оскільки за результатами проведення вхідного контролю частково поставленого відповідачем товару, встановлено його невідповідність вимогам якості, у зв'язку з чим, прийнято рішення про недоцільність застосовування елементів паропроводів на обладнанні ТЕЦ-5: через бракувальну структуру металу, несвоєчасне постачання та постачання не в повному обсязі.

Суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що позивачем здійснено відповідачу передоплату не на умовах Договору, оскільки такий висновок спростовується доказами наявними у матеріалах справи.

Відповідно до п. 1.30. ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»і п. 1.4. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01. 2004 №22 (далі - Інструкція), платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

Згідно з пунктом 3.8. Інструкції, реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу».

В платіжному дорученні №989 від 22.02.2010 року, яким позивач перераховує кошти на рахунок відповідача, в реквізиті призначення платежу вказана інформація про платіж, а саме - передоплата за вузли до парових та пароводяних згідно договору №122/БМТЗ-10 від 17.02.2010р., а тому суд дійшов помилкового висновку, що вказана оплата здійсненна не на умовах Договору.

Крім того, в судовому засіданні та у своєму відзиві на апеляційну скаргу, відповідач підтверджує факт отримання грошових коштів в сумі 590 194,80 грн. саме у якості попередньої оплати за умовами пункту 3.3. Договору.

Прийняття замовлення до виконання здійснене відповідачем шляхом конклюдентних дій, які свідчать про прийняття до виконання правочину (поставка частини товару, ціна якого становить разом з ПДВ 156 540,00 грн.). Отже, суд не звернув увагу, що відповідач, отримавши попередню оплату та надавши відповідь на лист №Д19/4-617 від 25.02.2010р., приступив до виконання замовлення та почав постачати товар.

Також судом не враховано п. 5 ст. 268 Господарського кодексу України, якою встановлено, що у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем - вимагати повернення сплаченої суми.

Оскільки, АЕК «Київенерго»було сплачено ВАТ «Харківський котельно-механічний завод»грошову суму у розмірі 699 772,8 грн. (що включає попередню оплату (30% загальної вартості Договору) та оплату поставленого товару належної якості (70% суми вартості цього товару), а Договір не був виконаний належним чином у зв'язку з поставкою товару більш низької якості, то відповідно поверненню АЕК «Київенерго»підлягає грошова сума у розмірі 543 232,80 грн.

Крім того, судом не взято до уваги пункт 7 ст. 269 ГК України, яким передбачено, що у разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором». Тому, відповідно до п. 5.2 Договору у разі поставки товару з характеристиками якості нижчими, ніж зазначені в договорі та специфікації, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 5% від вартості поставленого товару неналежної якості.

Оскільки, загальна сума поставленого товару неналежної якості складає 1 618 284,00 грн., то відповідно розмір суми штрафу, який повинен сплатити ВАТ «Харківський котельно-механічний завод»АЕК «Київенерго»за поставлений товар неналежної якості складає 80 914,2 грн.

Разом з цим судом першої інстанції неправомірно не враховано ч. 1 ст. 265 ГК України, якою встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Однак поставку прямої ділянки паропроводу «гострої»пари креслення №1273-Тр (11 позиція, зазначена в Специфікації Договору - вартість 192 492,00 грн. з ПДВ), як вже встановлено матеріалами справи, ВАТ «Харківський котельно-механічний завод»не здійснило взагалі.

Відповідно до п. 8.1. Договір набуває чинності з моменту підписання кожною стороною та діє в частині постачання товару до 31.05.2010р. включно. Отже, в межах строку дії Договору, ВАТ «Харківський котельно-механічний завод»не виконав свого зобов'язання належним чином. Тому, відповідно до п. 5.3 Договору, у разі прострочення поставки або недопоставки товару відповідно до умов і строків, передбачених специфікацією до цього Договору, постачальник сплачує на користь покупця штраф у розмірі 1% вартості непоставленого товару, що складає 1 924,92 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що вартість позовних вимог АЕК «Київенерго»до ВАТ «Харківський котельно-механічний завод», що включає повернення суми попередньої оплати та нараховані штрафні санкції складає 626 071,92 грн. має бути стягнута з останнього на користь АЕК «Київенерго».

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог наведеного законодавства та з огляду на встановлені обставини щодо наявності підстав для стягнення спірної суми, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги мають бути задоволені у повному обсязі, оскільки у розумінні ст. 33 ГПК України, вищевказані посилання позивача підтверджені належними та допустимими доказами. Натомість судом першої інстанції не досліджено в повному обсязі докази надані позивачем, не враховано, що строк поставки товару минув, а поставлений товар по закінченню строку поставки, не відповідає передбаченим в Україні стандартам якості, оскільки відповідачем не підтверджено належними доказами використання продукції, що була виготовлена із труб за ТУ 14-3Р-55-2001 ( Росія ), а саме не погоджена з Держгірпромнаглядом України.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача у звязку з її юридичною та фактичною обґрунтованістю і наявністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийняте при неповному зясуванні обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 99,101,102, п.2 ст. 103, п. 1, 3, 4 ст. 104, ст. 105 ГПК України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляційну скаргу позивача задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 23.02.11 у справі № 27/324-10 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Харківський котельно-механічний завод" (61036, м. Харків, вул. Енергетична, 11 код 24330995 п/р 26000200000113 у ОАО «ВіЕйБі Банк»МФО 380537) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" (01001, м. Київ, пл.. І. Франка, 5, код 00131305 п/р 26005962482793 у Філії ПАТ «Пумб»МФО 322755) 543232,80 грн. попередньої оплати, 80914,20 грн. штрафних санкцій, 1924,92 грн. штрафу за прострочення поставки, 6260,72 грн. державного мита та 3130,36 грн. державного мита за подання апеляційної скарги, 236,00 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.Я.Погребняк

суддя Т.В.Гончар

суддя М.М.Слободін

Повний текст постанови підписано 26.04.2011 року.