Рішення № 15154764, 29.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/300-41/3829.04.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Основа Папір»

доЗакритого акціонерного товариства «Видавництво «Киевские Ведомости»

простягнення 78862,04 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. дов. № 4 від 10.01.2011 року;

від відповідача: не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Основа Папір»звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Видавництво «Киевские Ведомости»про стягнення 78862,04 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.09.2010 року у справі № 18/300 (суддя Мандриченко О.В.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Видавництво «Киевские Ведомости»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа Папір»суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 68640 грн., 4818, 90 грн. пені, 705, 21 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 741, 62 грн. витрат по сплаті держмита та 221, 93 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням Закрите акціонерне товариство «Видавництво «Киевские Ведомости» звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2010 року апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Видавництво «Киевские Ведомости»залишено без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 02.09.2010 року по справі № 18/300 без змін.

22.11.2010 року на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 02.09.2010 року видано наказ по справі № 41/300.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.02.2011 року касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Видавництво «Киевские Ведомости»задоволено частково, рішення Господарського суду м. Києва від 02.09.2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2010 року у справі 18/300 скасовано. Справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Згідно автоматичного розподілу справ від 16.02.2011 року, справу № 18/300 було передано на розгляд судді Спичаку О.М.

Ухвалою від 17.02.2011 року суддею Спичак О.М. було прийнято справу № 18/300 до свого провадження, присвоєно номер № 18/300-41/38 та призначено її розгляд на 11.03.2011 року.

Представники сторін в судове засідання 11.03.2011 року не зявилися, вимоги ухвали від 17.02.2011 року не виконали, про причину неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

У звязку з неявкою в судове засідання представників сторін, а також, у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою суду від 11.03.2011 року розгляд справи відкладено на 28.03.2011 року.

В судовому засіданні 28.03.2011 року представник позивача надав усні пояснення по справі та повідомив про часткову сплату боргу відповідачем, а також надав клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 18/300-41/38, яке судом розглянуто та задоволено.

Представник відповідача в судове засідання 28.03.2011 року не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 28.03.2011 року розгляд справи було відкладено на 18.04.2011 року.

Представник позивача в судове засідання 18.04.2011 року не зявився, однак подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 18.04.2011 року представник відповідача подав письмові пояснення по суті спору, згідно з якими просив суд залишити дану позовну заяву без розгляду.

Ухвалою від 18.04.2011 року розгляд справи було відкладено на 29.04.2011 року.

В судовому засіданні 29.04.2011 року представник позивача підтримав подані через канцелярію суду пояснення по справі.

Представник відповідача в судове засідання 29.04.2011 року не зявився, про причину неявки суд не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 29.04.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08 січня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Основа Папір», іменоване надалі «Постачальник»(позивач) та Закритим акціонерним товариством «Видавництво «Киевские Ведомости», іменоване надалі «Покупець»(відповідач) був укладений договір поставки № 6/ж/п (далі Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобовязався відповідно до умов Договору поставити та передати у власність покупця, а покупець зобовязався прийняти та оплатити товар (далі товар), визначений специфікаціями та накладними, що є невідємними частинами цього Договору.

Відповідно до пункту 1.2 Договору найменування, кількість, якість та ціна одиниці товару, що включає вартість упаковки та маркування, вказуються у накладних до цього Договору.

Згідно з пунктом 3.1 Договору оплата товару здійснюється покупцем за кожну поставлену партію відповідно до Специфікації до цього Договору, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Пунктом 4.1 Договору сторони узгодили, що поставка товару за цим Договором здійснюється на умовах, визначених специфікаціями до цього Договору, відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (ІНКОТЕРМС) у редакції 2000 року.

З пункту 5 Специфікацій 1, 2 та 3 вбачається, що умови оплати попередня оплата.

Як стверджує позивач, останній на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 201202,79 грн., на доказ чого надав видаткові накладні № 02426 від 29 червня 2009 року на суму 95805,51 грн., № 02428 від 29 червня 2009 року на суму 99309,68 грн., № S0402434 від 29 червня 2009 року на суму 3186,30 грн., №S0402943 від 16 липня 2009 року на суму 2901,30 грн., в свою чергу відповідач за поставлений товар в повному обсязі не розрахувався, у звязку з чим позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 78862,04 грн. заборгованості.

Розглянувши подану позовну заяву, заслухавши доводи та пояснення сторін, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, видаткові накладні № S0402434 від 29 червня 2009 року на суму 3186,30 грн., № S0402943 від 16 липня 2009 року на суму 2901,30 грн. відповідачем підписані не були, доказів отримання товару по зазначених накладних позивачем не надано, крім того, відповідач проти отримання товару по накладних № S0402434 від 29.06.2009 року та № S0402943 від 17.07.2009 року заперечує, а тому з урахуванням здійснених проплат, на момент подачі позову прострочена заборгованість відповідача перед позивачем складала 43912,40 грн.

Під час розгляду справи відповідач сплатив 40000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 3231 від 01 вересня 2010 року на суму 10000,00 грн., № 3355 від 13 вересня 2010 року на суму 10000,00 грн., № 3431 від 16 вересня 2010 року на суму 10000,00 грн. та № 3488 від 21 вересня 2010 року на суму 10000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 40000,00 грн. підлягають припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Таким чином, на день розгляду справи в суді решту суму боргу відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 3912,40 грн.

Як вбачається з матеріалів справи вищевказаний договір є договором поставки.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню частково в сумі 3912,40 грн., а в сумі 21087,60 грн. задоволенню не підлягають, так як прострочення в цій частині відсутнє.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобовязань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 5.3 Договору у випадку прострочення покупцем строків оплати товару покупець зобовязується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення платежу.

Позивач за прострочення строків оплати поставленого товару, керуючись п. 5.3 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 6969,62 грн.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням пункту 5.3 Договору, пунктів 5 Специфікацій 1, 2 та 3 до Договору, прострочення по сплаті грошового зобовязання, порядку розрахунків погодженого сторонами, дат здійснених поставок товару, проплат та з урахуванням встановлених судом фактів, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 3410,98 грн., перерахунок якої здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1019,91 грн. та 5872,51 грн. інфляційних втрат, розрахунок яких здійснив за період з 30.10.2009 року по 29.03.2010 року.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням пункту 3.1 Договору та пунктів 5 Специфікацій 1, 2 та 3 до Договору, прострочення по сплаті грошового зобовязання, дат здійснених поставок, проплат та з урахуванням встановлених судом фактів, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, а саме 3% річних в сумі 947,39 грн. та інфляційні втрати в сумі 2431,76 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Припинити провадження по справі в частині стягнення з Закритого акціонерного товариства «Видавництво «Киевские Ведомости»заборгованості в розмірі 40000,00 грн. на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Видавництво «Киевские Ведомости»(місцезнаходження: 04060, м. Київ, Шевченківський р н, вул. Ольжича, буд. 29, код ЄДРПОУ 19121172) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа Папір»(місцезнаходження: 01010 м. Київ, Печерський р н, вул. Московська, буд. 29 А; фактична адреса: 01030, м. Київ, вул. Пирогова, 4/26, оф. 14, код ЄДРПОУ 33939476) 3 912 (три тисячі девятсот дванадцять) грн. 40 коп. - основного боргу, 3 410 (три тисячі чотириста десять) грн. 98 коп. пені, 2 431 (дві тисячі чотириста тридцять одну) грн. 76 коп. інфляційних втрат, 947 (девятсот сорок сім) грн. 39 коп. 3% річних, 507 (пятсот сім) грн. 03 коп. - державного мита та 151 (сто пятдесят одну) грн. 73 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Дата підписання рішення

10.05.2011 року