ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
10.05.11 р. Справа № 17/70
Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу, порушену:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-транспортна Компанія», Дніпропетровська область
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Карго», м. Донецьк
про стягнення 21673,78 грн.
за участю представників сторін
від позивача: ОСОБА_1 - довіреність
від відповідача: не зявився
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-транспортна Компанія», Дніпропетровська область звернулось до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Карго», м. Донецьк про стягнення 21673,78 грн., з яких: 20384,00 грн. сума основного боргу, 1289,78 грн. пеня.
В обґрунтування позову позивач посилається на договір транспортно-експедиційного обслуговування №71/11юр від 28.09.2010р., заявки на перевезення, акти здачі-приймання робіт, рахунки-фактури, ТТН, претензію, інше.
В якості правової підстави позову посилається на ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 908, 920 Цивільного кодексу України.
Відповідач у судове засідання не зявився, був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи; відзив не надав.
З отриманої довідки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що місцезнаходження відповідача є місто Донецьк, вул.. Хірургічна, будинок 22.
Відповідно до ст..75 ГПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, встановив:
28 вересня 2010р. між сторонами був укладений договір транспортно-експедиційного обслуговування №71/11юр (далі «договір») (а.с.11-12). Предмет договору передбачає, що Перевізник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-транспортна Компанія» по дорученню Замовника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Карго» зобовязується організувати та здійснити перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України, а останній зобовязується оплатити транспортні послуги.
Відповідно до п.п.5.2 п.5 Договору, Перевізник предявляє Замовнику для оплати рахунки, оригінали ТТН з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, акт приймання-здачі наданих послуг (виконаних робіт) два екземпляра, податкову накладну і Заявку (завірену своєю оригінальною печаткою). Замовник провадить оплату транспортних послуг зі свого розрахункового рахунку впродовж 7 банківських днів зі дня отримання від Перевізника акту приймання-здачі наданих послуг (виконаних робіт).
Згідно п.п.6.5 п.6 Договору Замовник зобовязаний за прострочення оплати за транспортні послуги до 15 календарних днів з моменту отримання від Перевізника акту виконаних робіт у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, понад 15 календарних днів з моменту отримання від Перевізника акту виконаних робіт у розмірі 1% від суми провізної плати за кожен день прострочення.
Позивачем відповідачу були надані послуги, що підтверджується наданими до матеріалів справи заявками від 06.10.2010р., 07.10.2010р., 08.10.2010р., товарно-транспортними накладними від 06.10.2010р., 07.10.2010р., 08.10.2010р., актами здачі-приймання робіт від 12.10.2010р., 11.10.2010р., на підставі яких останньому були виставлені рахунки-фактури від 12.10.2010р. на суму 11100,00 грн., від 12.10.2010р. на суму 6384,00 грн., від 11.10.2010р. на суму 5900,00 грн., на загальну суму 20384,00грн.
Згідно наданих до матеріалів справи документів (а.с. 32) та пояснень позивача вбачається, що 22.10.2010р. відповідачем був отриманий пакет документів на оплату (з актами здачі-приймання робіт).
В порушення умов Договору, відповідач не здійснив оплату по виставленим рахункам-фактурам у повному обсязі, що призвело до утворення заборгованості на суму 20384,00грн.
Відповідно до п.п.6.5 п.6 Договору та ст. 549 Цивільного кодексу України позивачем були нараховані додатково пеня.
Зважаючи на те, що:
-зобов'язанням - є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку;
-згідно ст. 193 Господарського Кодексу («ГК») України зобовязання повинні виконуватись у повному обсязі та у встановлені строки. Одностороння відмова від виконання зобовязання не припустима;
-до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом;
-відповідно до ст..526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;
-доказів оплати заборгованості відповідач суду не надав;
-боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст..625 ЦК України);
-статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом;
-приписами статей 548, 549 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобовязання (невиконання або неналежного виконання), боржник повинен передати кредиторові неустойку (штраф, пеня), якою є, зокрема, - грошова сума, встановлена у договорі;
-статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання;
-згідно ч.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором;
-приписи ч.6 ст.232 ГК України передбачають, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано;
-платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»);
-статтями 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування;
-за встановлений позивачем період з 03.11.2010р. по 31.03.2011р., згідно наданого розрахунку (а.с.10), розмір суми пені становить 1289,78 грн., що відповідає нормам діючого законодавства, судом приймається, як такий, що не виходить за межі періоду та суми нарахування,
господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 80, 82-84 ГПК України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Карго» (83096, м. Донецьк, вул.. Хірургічна, 22; р/р26001020051697, МФО 321767 в ДРД АКБ ВТБ Банк м. Донецьк, код ЄДРПОУ 33393899) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-транспортна Компанія» (52000, Дніпропетровської області, Дніпропетровського району, Чумаківська сільська рада; р/р260011077401, МФО 307231, у філії ДРУ ВАТ „Банк „Фінанси та кредит”, код ЄДРПОУ 32723351; поштова адреса: 49125, м. Дніпропетровськ, а/с 6146) суму заборгованості у розмірі 20384,00 грн. та пені 1289,78 грн.; 216,74грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита; 236,00 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя Татенко В.М.
(повний текст рішення оформлений та підписаний 11.05.2011р.)
Судове рішення № 15154407, Господарський суд Донецької області було прийнято 10.05.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 17/70. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: