Рішення № 15154342, 10.05.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" травня 2011 р.

Справа № 5004/284/11 за позовом публічного акціонерного товариства «БМ Банк»від імені якого діє відділення №4 АТ «БМ Банк»м.Луцьк

до товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд-сервіс», м.Луцьк,

товариства з обмеженою відповідальністю «Бауком Україна», м.Луцьк,

приватного підприємства «Карпати»

про стягнення 12728 895 грн. 24 коп.

та за зустрічним позовом ТзОВ «Бауком Україна», м.Луцьк

до публічного акціонерного товариства «БМ Банк»в особі відділення №4 АТ «БМ Банк»м.Луцьк,

ТзОВ «Трансбуд-сервіс», м.Луцьк,

приватного підприємства «Карпати»

про визнання недійсним договору поруки №2007-36/DC-26 від 29.12.2009р.

Суддя Якушева І. О.

при секретарі Пономаренко О.О.

за участю представників:

від позивача за первісним позовом ПАТ «БМ Банк»: Гончарова Л.О. (дов. від 15.09.2010р.),

від відповідача-1 за первісним позовом ТзОВ «Трансбуд-сервіс»: н/з,

від відповідача-2 за первісним позовом ТзОВ «Бауком Україна»: Білецький Б.М. (дов. № 23 від 23.03.2011р.),

від відповідача-3 за первісним позовом ПП «Карпати»: н/з,

від позивача за зустрічним позовом ТзОВ «Бауком Україна»: Білецький Б.М. (дов. № 23 від 23.03.2011р.),

від відповідача-1 за первісним позовом ПАТ «БМ Банк»: Гончарова Л.О. (дов. від 15.09.2010р.),

від відповідача-2 за первісним позовом ТзОВ «Трансбуд-сервіс»: н/з,

від відповідача-3 за первісним позовом ПП «Карпати»: н/з,

За ініціативою суду здійснювалась технічна фіксація судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду”.

Суть спору: позивач в первісній позовній заяві просить стягнути з відповідачів солідарно 12728 895 грн. 24 коп., з них:

- 1372552,95 дол. США кредитної заборгованості за договором невідновлюваної кредитної лінії № №2007-36/DC від 13.04.2007р., що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом гривні до долара США станом на 15.02.2011р. складає 10902874,36 грн.;

- 166548,14 дол. США заборгованості за відсотками за користування кредитом, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом гривні до долара США станом на 15.02.2011р. складає 1322975,15 грн.;

- 63327,97 дол. США пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів та несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом гривні до долара США станом на 15.02.2011р. складає 503045,73 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, також уточнила, що станом на 15.02.2011р.:

- кредитна заборгованість відповідача-1 перед банком складає 1372552,95 дол. США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом гривні до долара США станом на 15.02.2011р. складає 10902874,36 грн.;

- заборгованість за процентами - 166548,14 дол. США заборгованості, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом гривні до долара США станом на 15.02.2011р. складає 1322975,15 грн.;

- пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів за період з 13.04.2007р. по 14.02.2011р. - 44456,47 дол. США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом гривні до долара США станом на 15.02.2011р. складає 353139,97 грн.;

- пеня за несвоєчасну сплату процентів за період з 13.04.2007р. по 14.02.2011р. - 18871,50 дол. США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом гривні до долара США станом на 15.02.2011р. складає 149905,76 грн.

Крім цього, на вимогу суду подала розрахунок пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів та несвоєчасну сплату процентів, виконаний відповідно вимог п.6 ст.232 ГК України, п.1 ч.2 ст.258 ЦК України та умов договору невідновлюваної кредитної лінії № №2007-36/DC від 13.04.2007р. а.с.102 104, т.1.

В судовому засіданні представник позивача просила стягнення проводити в гривнях.

Відповідач - 2 ТзОВ «Бауком Україна»у відзиві, представник відповідача -2 в судовому засіданні просять у задоволенні позову відмовити, посилаючись на таке:

- договір поруки № 2007-36/DС-26 від 29.12.2009 року є недійсним в силу невідповідності його вимогам, які прямо не встановлені Законами України, при цьому товариством було подано зустрічний позов в якому заперечується дійсність договору поруки на підставах, встановлених законами.

Також цей правочин вважається недійсним, оскільки ОСОБА_2, як діючому директору товариства нічого невідомо про укладення даного договору поруки № 2007-36/DC-26 від 29.12.2009 року, оскільки особистої участі в його укладенні він не приймав, з тих же причин даний договір ним не підписувався.

Наявний на договорі поруки підпис схожий на підпис ОСОБА_1, однак його підписом не є.

Відповідно до ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій форм, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

За відсутності на договорі поруки № 2007-36/DC-26 від 29.12.2009 року підпису ОСОБА_1 як особи, що мала виступати стороною даного правочину, останній в розумінні чинного законодавства не є письмовим правочином.

Однак, для договору поруки, як правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання (кредитного договору №2007-36/DC від 13.04.2007р. ) ч.1 статті 547 Цивільного кодексу України обов'язково передбачено письмову форму.

Більше того, ч.2 статті 547 Цивільного кодексу України передбачає як наслідок недодержання простої письмової форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання визнання його нікчемним.

Статтею 236 Цивільного кодексу України передбачено, що нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення.

Крім цього, відповідач 2 ТзОВ «Бауком Україна»подав до суду зустрічну позовну заяву до ПАТ «БМ Банк», ТзОВ «Трансбуд-Сервіс», ПП «Карпати»про визнання недійсним договору поруки № 2007-36/DC-26 від 29.12.2009р., яку ухвалою суду від 24.03.2011р. прийнято для спільного розгляду із первісним позовом.

В зустрічній позовній заяві на обґрунтування доводів про визнання недійсним договору поруки № 2007-36/DC-26 від 29.12.2009р. відповідач-2 ТзОВ «Бауком Україна»посилається на те, що, враховуючи пункти 11.2., 11.12., 11.7., Статуту ТзОВ «Бауком Україна»в редакції, чинній на час укладення договору, директор ТзОВ «Бауком Україна»не мав права на укладення договору поруки № 2007-36/DC-26 від 29.12.2009р., оскільки не приймались рішення зборів учасників ТзОВ «Бауком Україна»на укладення договору поруки № 2007-36/DC-26 від 29.12.2009р. з дотриманням порядку скликання зборів учасників товариства.

В судовому засіданні 06.04.2011р. представник відповідача-2 просив не брати до уваги доводи, викладені у відзиві, а розглядати зустрічну позовну заяву.

Відповідач-1 ТзОВ «Трансбуд-сервіс»пояснень по справі не подав, повноважного представника в судове засідання не направив.

Відповідач-3 за первісним позовом ПП «Карпати»06.04.2011р. подав суду відзив на первісну позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову банку до ПП «Карпати»відмовити у звязку із припиненням договору поруки № 36-2007/DC-8 від 13.04.2007р., посилаючись на таке:

- 13 квітня 2007 року відбулось підписання між ТзОВ "Трансбуд-сервіс" та ТзОВ "БМ Банк" (перетворено на ПАТ "БМ Банк") договору невідновлювальної кредитної лінії №2007- 36/DC на суму 2135000 доларів США зі сплатою тринадцять процентів річних за користування кредитними коштами та з терміном повернення до 19 квітня 2010 року.

Відповідно 13 квітня 2007 року також було підписано трьохсторонній договір поруки №36-2007/DC-8, при цьому, у пункті 4.2 було зазначено, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобовязань за кредитним договором не пред'явить вимоги до поручителя, а в пункті 4.4 договору поруки було зазначено, що порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Після підписання договору поруки до договору невідновлювальної кредитної лінії №2007-36/DC від 13 квітня 2007 року були внесені зміни в зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності позичальника та відповідно поручителя, а саме:

- пунктом 1 додаткового договору №2 від 15 червня 2007 року були внесені зміни до п.1.2 договору, зокрема, перенесено строки виконання зобов'язань по поверненню частки кредитних коштів з червня 2007 року на серпень 2007 року та збільшена сума зобов'язань по поверненню кредитних коштів у квітні 2010 року з 435 000 доларів США до 535 000 доларів США.

- пунктом 1 додаткового договору №4 від 25 листопада 2008 року були внесені зміни до п.1.2 договору, зокрема, збільшено суми зобов'язань по поверненню кредитних коштів у лютому 2010 року - до 100 000 доларів США, у березні 2010 року до - 100 000 доларів США та у квітні 2010 року - до 540 800 доларів США. Також пунктом 2 були внесені зміни до п. 1.6.1.1. договору щодо встановлення підвищеної плати за користування кредитними коштами, тобто збільшена сума зобов'язань з 13% річних на 15% річних, починаючи з 19.11.2008 року. Додатково пунктом 3 були внесені зміни до п.1.10. договору щодо встановлення нової, додаткової комісійної винагороди - за зміну умов кредитного договору - 1000 грн.

- додатковим договором №5 від 27 лютого 2009 року пунктом 1 були внесені зміни до п.1.2 договору щодо збільшення суми зобов'язань по поверненню кредитних коштів у грудні 2009 року до 100000 доларів США. Додатково, пунктом 3 були внесені зміни до п.1.10 договору щодо встановлення додаткової комісійної винагороди - за зміну умов кредитного договору - 5000 грн.

- додатковим договором №6 від 28 квітня 2009 року пунктом 1 були внесені зміни до п.1.2 договору щодо встановлення нових зобов'язань - строків по поверненню кредитних коштів у травні - грудні 2010 року на загальну суму 945800 доларів CLUA. Додатково, пунктом 3 були внесені зміни до п.1.10 договору щодо встановлення додаткової комісійної винагороди - за зміну умов кредитного договору - 10000 грн.

Внесенням без згоди поручителя змін в п.1.2.,1.6.1.1.,1.10. договору № 2007-36/DC невідновлювальної кредитної лінії щодо зобов'язання сплати банку збільшену у відповідних періодах суму грошей по поверненню кредитних коштів, підвищенню плати за користування кредитними коштами до 15% річних, комісійної винагороди за зміну умов кредитного договору, збільшилась відповідальність поручителя в частині розміру за основними зобов'язаннями, і як наслідок, збільшилась можливість нарахування пені, що і є підставою для припинення договору поруки у відповідності до частини 1 статті 559 ЦК України, якою передбачено, що порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

За відсутності згоди поручителя договір поруки №36-2007/ DC-8 від 13 квітня 2007 року діяв до моменту внесення змін у зобов'язання, що випливають з договору № 2007-36/DC невідновлювальної кредитної лінії. Внаслідок внесення змін до кредитного договору збільшився обсяг відповідальності позичальника та відповідно поручителя. Відтак терміном, у який позивач міг звернутися до поручителя, є пред'явлена вимога протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобовязань по кредитному договору (без доповнень). Цей термін сплив у 2008-2009 роках.

Відповідно до ст.ст. 553, 554 ЦК України та враховуючи умови договору поруки №36- 2007/ DC-8 від 13 квітня 2007 року поручитель відповідав за основними зобов'язаннями боржника в період з моменту укладення договору 2007-36/DC невідновлювальної кредитної лінії до моменту внесенням без згоди поручителя змін в п.1.2.,1.6.1.1.,1.10. даного кредитного договору. Тобто, вимоги до поручителя своєчасно не надходило, що і є підставою для припинення договору поруки у відповідності до частини 4 статті 559 ЦК України, якою передбачено, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

У звязку з належним повідомленням ТзОВ «Трансбуд-сервіс», ПП «Карпати»про судовий розгляд справи 05.05.2011р., що підтверджується повідомленнями №№ 4300101843473, 4300101843333, справу розглянуто за відсутності цих осіб.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників ПАТ «БМ Банк», ТзОВ «Бауком Україна», господарський суд

в с т а н о в и в:

13.04.2007р. між ТзОВ «БМ Банк»і ТзОВ «Трансбуд-сервіс»було укладено договір невідновлюваної кредитної лінії №2007-36/DC, згідно з пунктами 1.1., 1.2. якого в редакції додаткового договору від 29.12.2009р. банк зобовязався надати позичальнику кредит в розмірі 1372552,96 дол. США у вигляді відкличної невідновлюваної кредитної лінії з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 21.12.2010р.

Пунктом 1.2. встановлено строки повернення позичальником кредиту.

Згідно з п.1.3. кредит надається траншами з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, зазначений в письмовому зверненні позичальника, в безготівковому порядку на купівлю основних засобів.

Згідно з п.1.6. кредитного договору за користування кредитом позичальник зобовязався сплачувати банку відповідну плату (проценти) в порядку і розмірах, визначених договором.

Як передбачено п.п.1.6.1.1. п.1.6. договору №2007-36/DC від 13.04.2007р. в редакції додаткового договору від 29.12.2009р. проценти за користування кредитом нараховуються банком на основі процентної ставки в розмірі 8% річних протягом періоду з 26.11.2009р. по 30.04.2010р. Починаючи з 01.05.2010р. процентна ставка встановлюється в розмірі 15 % річних, які може бути змінено в порядку, визначеному договором.

Згідно з п.п.1.6.1.3. п.1.6. кредитного договору нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з 26-го числа попереднього місяця по 25-те число звітного місяця проценти повинні бути сплачені позичальником не пізніше останнього робочого дня звітного місяця, а в разі повного строкового або дострокового погашення кредиту одночасно з погашенням кредиту. Перший раз позичальник сплачує проценти не пізніше 27.04.2007р.

Умовами кредитного договору ( п.п.6.1.1. п.6.1. ) передбачено також обовязок сплати позичальником пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, в разі порушення терміну повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісійних винагород.

Згідно з п.3.1. кредитного договору в редакції додаткового договору від 15.06.2007р. визначено, що виконання позичальником зобовязань за договором (в тому числі і додатковими договорами до нього) забезпечується заставою майнових прав на будівельну спецтехніку, що буде придбана за рахунок кредитних коштів ТОВ «БМ Банк»з подальшим переоформленням майнових прав в заставу майна; заставою будівельної техніки, що належить на праві власності позичальнику; заставою майнових прав на грошові надходження по договору оренди спецтехніки, укладений позичальником з ПП «Карпати»; заставою майнових прав на грошові надходження ПП «Карпати»за контрактами, що укладені з ВДУ ім..Л.Українки та ТОВ «Єврокон»; заставою майнових прав на грошові надходження позичальнику по гененральному договору поставки, що укладений з ПП «Гал-Віта-Компані»; порукою ПП «Карпати»; порукою фізичних осіб-засновників ТОВ «Трансбуд-Сервіс»та ПП «Карпати»; заставою автомобіля «Toyota Land Cruiser», що належить на праві власності позичальнику, балансовою вартістю 500000 грн., який позичальник зобовязується передати в заставу банку в строк до 01.05.2007р.

13.04.2007р. між ТзОВ «БМ Банк»і ПП «Карпати», як поручителем, ТзОВ ТзОВ «Трансбуд-сервіс»як боржником було укладено договір поруки №36-2007/DC-8, згідно з умовами якого поручитель ПП «Карпати»поручається перед банком за виконання позичальником зобовязань за кредитною угодою №2007-36/DC від 13.04.2007р., укладеною між банком та позичальником.

Поручитель зобовязався нести перед банком солідарну з позичальником відповідальність за виконання останнім зобовязань за кредитною угодою.

29.12.2009р. було укладено додатковий договір №1 до договору поруки №36-2007/DC-8 від 13.04.2007р.

Судом відхилено заперечення ПП «Карпати»про те, що договір поруки №36-2007/DC-8 від 13.04.2007р. припинив свою дію.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобовязання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або декілька осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Отже, в наведеній нормі, яка визначає підстави для припинення забезпечувального зобов'язання (договору поруки), передбачено однією з підстав для припинення поруки зміну основного зобов'язання, що спричиняє збільшення відповідальності поручителя, без його згоди. Крім того, виходячи з тієї ж норми, стає очевидним, що порука припиняється лише тоді, коли поручитель не надав згоди на зміну основного зобов'язання. Відповідно, порука не припиняється, якщо на зміну умов основного зобов'язання поручитель надав свою згоду. Порука припиняється лише тоді, коли поручитель не надав згоди на зміну основного зобов'язання. Відповідно, порука не припиняється, якщо на зміну умов основного зобов'язання поручитель надав свою згоду. Така згода не обов'язково повинна бути письмовою. Допустимою є також попередня згода поручителя на зміну умов основного договору, в тому числі виражена в договорі поруки.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В даному випадку пунктом 1.1. договору поруки №36-2007/DC-8 від 13.04.2007р. передбачено, що поручитель поручається перед кредитором за своєчасне та повне виконання боржником зобовязання за кредитним договором, а також додатковими договорами до нього, що укладені або можуть бути укладені в майбутньому.

Разом з цим, немає правових підстав для визнання правовідносин, що виникають з договору поруки №36-2007/DC-8 від 13.04.2007р., припиненими, з огляду на таке.

Як вбачається з договору поруки, конкретний розмір процентної ставки за користування кредитними коштами у договорі поруки не обумовлено, отже поручитель несе відповідальність в обємі, передбаченому кредитним договором, і внесення змін до договору поруки в частині змінення процентної ставки за користування кредитними коштами не змінює основне зобовязання.

Повернення суми кредитних коштів, сплата процентів за користування кредитними коштами, комісійної винагороди є зобовязаннями позичальника, що витікають з умов кредитного договору. Проценти є платою за кредит, а не рівнем відповідальності, в звязку з чим, підвищення плати за користування кредитними коштами не є підвищенням рівня відповідальності. Таким чином, внесення змін до кредитного договору в частині збільшення у відповідних періодах сум кредитних коштів, які підлягають поверненню, зміни процентної ставки, встановлення комісійної винагороди за зміну умов кредитного договору не змінило розміру договірної відповідальності.

Рівень відповідальності залишився незмінним як у кредитному договору, так і угодах до нього, отже обсяг відповідальності поручителя за договором поруки №36-2007/DC-8 від 13.04.2007р. не збільшився.

Частиною 4 ст. 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Пунктом 4.2. договору поруки визначено, що порука припиняється, зокрема, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобовязань за кредитним договором не предявить вимоги до поручителя.

Строк виконання основного зобовязання за кредитним договором повернення кредитних коштів настав 21.12.2010р.

Шестимісячний строк від дня настання строку виконання основного зобовязання за кредитним договором не сплинув.

На підставі наведеного, твердження відповідача-3 за первісним позовом ПП «Карпати» про припинення договору поруки № 36-2007/DC-8 від 13.04.2007р. є безпідставними.

29.12.2009р. між ВАТ «БМ-Банк»і ТзОВ «Бауком Україна»як поручителем, ТзОВ «Трансбуд-сервіс»як боржником було укладено договір поруки №2007-36/DC-26, згідно з умовами якого поручитель ТзОВ «Бауком Україна» поручається перед банком за виконання позичальником зобовязань за кредитною угодою №2007-36/DC від 13.04.2007р. , укладеною між банком та позичальником.

Поручитель зобовязався нести перед банком солідарну з позичальником відповідальність за виконання останнім зобовязань за кредитною угодою.

В процесі розгляду первісного позову ВАТ «БМ-Банк»ТзОВ «Бауком Україна» звернулося із зустрічним позовом, в якому просить визнати недійсним договір поруки №2007-36/DC-26 від 29.12.2009р.

На обґрунтування зустрічного позову ТзОВ «Бауком Україна»посилається на те, що договір поруки укладено директором товариства ОСОБА_2 з порушенням вимог Цивільного кодексу України та перевищенням повноважень, встановлених Статутом товариства.

Вимога ТзОВ «Бауком Україна», заявлена в зустрічному позові про визнання недійсним договору поруки №2007-36/DC-26 від 29.12.2009р., підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Договір поруки №2007-36/DC-26 від 29.12.2009р. з боку поручителя був підписаний директором ТзОВ «Бауком Україна»Фещенком С.В., який, як вбачається з преамбули договору, діяв на підставі Статуту.

У відповідності із до ч.2 ст. 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно не перевищувати своїх повноважень.

Статтею 145 Цивільного кодексу України визначено порядок управління товариством з обмеженою відповідальністю.

Згідно із ч.2 цієї статті поточне керівництво діяльністю товариства з обмеженою відповідальністю здійснюється виконавчим органом товариства, який є підзвітним загальним зборам учасників товариства. Компетенція виконавчого органу товариства, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюється Цивільним кодексом України, іншими законами та Статутом товариства.

Як вбачається із змісту Статуту товариства, затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства №2 від 03 липня 2009р., до компетенції директора належать всі питання діяльності товариства крім тих, що віднесені до компетенції зборів учасників (п. 11.7 Статуту).

Директор має право укладати угоди (договори, контракти) на суму, яка не перевищує 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян та укладати угоди (договори, контракти) на суму, що перевищує 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, за умови надання згоди на її укладення зборами учасників товариства (п.п.3 п.11.12 Статуту).

Згідно з п.11.2 Статуту вищим органом товариства є збори учасників. До виключної компетенції зборів учасників, серед інших, належить надання згоди на укладання виконавчим органом товариства договорів (угод, контрактів) на суму, яка перевищує 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (п.п. «к» п.11.7 Статуту).

Статтею 62 Закону України «Про господарські товариства»встановлено, що директор вирішує всі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції зборів учасників.

Пунктом 11.7. Статуту ТзОВ «Бауком Україна»визначено виключну компетенцію зборів учасників товариства та порядок прийняття ними рішень.

Прийняті рішення зборів учасників товариства фіксуються в протоколі зборів учасників товариства, як це передбачено Статутом ТОВ «Бауком Україна».

Пунктом «а»ст.11 Закону України «Про господарські товариства»встановлено, що учасники товариства зобов'язані додержувати установчих документів і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства.

Відповідно ст. 58 цього Закону вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.

З наведеного випливає, що директор ТзОВ «Бауком-Україна»мав право укладати угоди (договори, контракти) на суму, яка не перевищує 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на суму, яка перевищує 3000 неподатковуваних мінімумів доходів громадян за умови надання згоди на її укладення зборами учасників товариства.

Натомість ціна договору поруки №2007-36/DC-26 від 29.12.2009р. значно перевищує 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Доказів, які б свідчили про надання повноважень директору ТзОВ «Бауком-Україна»ОСОБА_2 на укладення та підписання договору поруки, ціна якого значно перевищує 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суду не надано.

Згідно з пунктом 9 роз'яснення Вищого господарського суду України від 12.03.1999 року № 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»передбачено, що угода, укладена представником юридичної особи або керівником її відособленого підрозділу без належних повноважень на її укладення або з перевищенням цих повноважень, повинна бути визнана недійсною, як така, що не відповідає вимогам закону. Оскільки сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника другої сторони відповідних повноважень, то її засновані на цій угоді вимоги до другої сторони (від імені якої укладено угоду) задоволенню не підлягають. При цьому припущення про те, що сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника юридичної особи або керівника її відособленого підрозділу повноважень на укладення угоди, ґрунтується на її обов'язку перевіряти такі повноваження.

Отже, укладаючи договір, банк вправі був перевірити повноваження керівника товариства на укладення договору.

У відповідності із ст.11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, однак у відповідності до ст.203 Цивільного кодексу України для чинності укладеного правочину необхідно дотримання усіх вимог, передбачених даною статтею.

Так, ч.2 ст.203 Цивільного кодексу України передбачає, що, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно із ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

З огляду на викладене, враховуючи обмеження, встановлені п.п. 11.12. «а», «б»Статуту ТзОВ «Бауком Україна»в редакції, чинній на момент укладення договору поруки, директор ТзОВ «Бауком-Україна»ОСОБА_2 не мав повноважень на укладення договору поруки №2007-36/DC-26 від 29.12.2009р., доказів на підтвердження погодження питання укладення зазначеного договору загальними зборами учасників товариства не подано, що є підставою для задоволення зустрічного позову та визнання недійсним договору поруки №2007-36/DC-26 від 29.12.2009р.

На виконання умов договору №2007-36/DC від 13.04.2007р.. позивач надав відповідачу-1 ТзОВ «Трансбуд-сервіс»кредит на умовах невідновлюваної лінії в розмірі 1372552,96 доларів США, що підтверджується меморіальними ордерами №92434 від 16 квітня 2007 p., №96943 від 19 квітня 2007 p., №107640 від 27 квітня 2007 р., №112453 від 03 травня 2007 p., №114475 від 04 травня 2007 p., №116596 від 07 травня 2007 p., №135197 від 22 травня 2007 p., №145123 від 30 травня 2007 p., №202358 в 06 липня 2007 p., №213086 від 12 липня 2007 p., № 226225 від 20 липня 2007 p., №246601 від 01 серпня 2007 p., №4213218 від 29 грудня 2009 р.

Відповідач-1 у строки, визначені умовами кредитного договору, кредитних коштів не повернув та не сплатив у повному обсязі процентів за користування кредитом.

На момент розгляду справи прострочена заборгованість відповідача-1 за кредитом за період з 21.12.2010р. складає 1 372552,95 дол. США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом гривні до долара США станом на 15.02.2011р. складає 10902874,36 грн.; заборгованість за відсотками за користування кредитом за період з 16.04.2007р. по 14.02.2011р. складає 166548,14 дол. США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом гривні до долара США станом на 15.02.2011р., складає 1322975,15 грн.

У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У звязку із порушенням відповідачем-1 встановлених умовами кредитного договору №2007-36/DC від 13.04.2007р. строків повернення кредиту, строків сплати процентів за користування ним, позивач за первісним позовом нараховує відповідачам відповідно до ст.ст.546, 549 ЦК України, умов кредитного договору та договорів поруки:

- пеню за несвоєчасне повернення кредитних коштів за період з 13.04.2007р. по 14.02.2011р. в розмірі 44456,47 дол. США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом гривні до долара США станом на 15.02.2011р. складає 353139,97 грн.;

-пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом за період з 13.04.2007р. по 14.02.2011р. в розмірі 18871,50 дол. США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом гривні до долара США станом на 15.02.2011р. складає 149905,76 грн.;

У відповідності із ст.ст.610, 611, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи наведені положення законодавства, у звязку із порушенням відповідачем-1 строків повернення кредитних коштів, встановлених п.1.2. договору невідновлюваної кредитної лінії №2007-36/DC від 13.04.2007р. в редакції змін, внесених додатковим договором №7 від 29.12.2009р. (а.с.24, т.1), вимога про стягнення пені обґрунтована в розмірі 36397,29 дол. (що в гривневому еквіваленті станом на 15.02.2011р. становить 289121,87 грн.) за період з 01.09.2010р. по 14.02.2011р. згідно з уточненим розрахунком позивача, виконаним відповідно до вимог п.6 ст.232 ГК України, п.1 ч.2 ст.258 ЦК України а.с.102, т.1.

В позові про стягнення 8059,18 дол.США пені (або 64018,10 грн.) за несвоєчасне повернення кредитних коштів (44456,47 дол. США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом гривні до долара США станом на 15.02.2011р. складає 353139,97 грн. - 36397,29 дол., що в гривневому еквіваленті станом на 15.02.2011р. становить 289121,87 грн.) слід відмовити, оскільки розрахунок на цю суму виконано позивачем без врахування змін, внесених додатковим договором №7 від 29.12.2009р. до договору невідновлюваної кредитної лінії №2007-36/DC від 13.04.2007р. щодо графіку повернення кредиту та вимог п.6 ст.232 ГК України, п.1 ч.2 ст.258 ЦК України.

У звязку із порушенням відповідачем-1 строків сплати процентів за користування кредитними коштами, встановлених п.п.1.6.1.3. п.1.6. договору невідновлюваної кредитної лінії №2007-36/DC від 13.04.2007р., до стягнення з відповідача-1 згідно з уточненим розрахунком позивача (а.с.103-104, т.1), виконаним відповідно до вимог п.6 ст.232 ГК України, п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, підлягає пеня в розмірі 4376,94 дол. США (що в гривневому еквіваленті станом на 15.02.2011р. становить 34768,22 грн.) за період з 01.09.2010р. по 14.02.2011р.

В позові про стягнення 14494,56 дол. США ( або 115137,54 грн.. ) за несвоєчасну сплату процентів (18871,50 дол. США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом гривні до долара США станом на 15.02.2011р. складає 149905,76 грн. - 4376,94 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на 15.02.2011р. становить 34768,22 грн.) слід відмовити, оскільки нарахування на цю суму проведено без врахування вимог п.6 ст.232 ГК України та п.1 ч.2 ст.258 ЦК України.

У відповідності зі ст.ст.543, 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення з відповідачів ТзОВ «Трансбуд-сервіс», приватного підприємства «Карпати»солідарно 1579875,32 дол. США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом гривні до долара США станом на 15.02.2011р. складає 12549739,60 грн., з них:

- 1372552,95 дол. США кредитної заборгованості за договором невідновлюваної кредитної лінії №2007-36/DC від 13.04.2007р., що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом гривні до долара США станом на 15.02.2011р. складає 10902874,36 грн.;

- 166548,14 дол. США заборгованості за відсотками за користування кредитом, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом гривні до долара США станом на 15.02.2011р. складає 1322975,15 грн.;

- 36397,29 дол. пені, що в гривневому еквіваленті станом на 15.02.2011р. становить 289121,87 грн., за порушення строків повернення кредитних коштів;

- 4376,94 дол. США пені, що в гривневому еквіваленті станом на 15.02.2011р. становить 34768,22 грн. за порушенням строків сплати процентів за користування кредитними коштами обґрунтована і підлягає до задоволення.

У звязку із задоволенням зустрічного позову, визнання недійсним договору поруки № 2007-36/DC-26 від 29.12.2009 року, вимога позивача про стягнення зазначених сум із ТОВ «Бауком Україна»до задоволення не підлягає.

Позивачу за первісним позовом за рахунок відповідачів за первісним позовом - ТзОВ «Трансбуд-сервіс», приватного підприємства «Карпати»відповідно до ст.49 ГПК України слід відшкодувати судові витрати по справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У звязку з тим, що договір поруки укладено внаслідок неправильних дій як ТзОВ «Бауком Україна», так і ВАТ «БМ Банк», який вправі був переконатися в наявності повноважень директора ТзОВ «Бауком Україна»на укладення договору, суд вважає, що витрати, понесені ТзОВ «Бауком Україна»за подачу зустрічного позову про визнання договору поруки недійсним, слід покласти на ТзОВ «Бауком Україна»і ВАТ «БМ Банк» порівну.

Керуючись ст.ст. 11, 92, 145, 203, 215, 526, 543, 546, 549, 553, 554, 559, 599, 610, 611, 612, 628, 629, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 11, 58, 62 Закону України «Про господарські товариства», ст.173, 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.44, 49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в :

1. Первісний позов ПАТ «БМ Банк»задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно із ТзОВ «Трансбуд-сервіс»(м.Луцьк, вул.Чернишевського, 5, код ЄДРПОУ 34524196) приватного підприємства «Карпати»(м.Луцьк, вул.Чернишевського, 5, код ЄДРПОУ 3452419632747985) на користь ПАТ «БМ Банк»(м.Київ, бульвар Т.Шевченка, 37/122, код ЄДРПОУ 33881201)

- 10902874 грн. 36 коп. кредитної заборгованості;

- 1322975 грн. 15 коп. заборгованості за відсотками за користування кредитом,

- 289121 грн. 87 коп. пені за порушення строків повернення кредиту;

- 34768 грн. 22 коп. пені за порушенням строків сплати процентів за користування кредитом, а всього 12549739 грн. 60 коп.

- 25141 грн. 09 коп. витрат, повязаних з оплатою держмита,

- 232 грн. 67 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог ПАТ «БМ Банк»відмовити.

4. Зустрічний позов ТзОВ «Бауком Україна»задовольнити.

5. Визнати недійсним договір поруки №2007-36/DC-26 від 29.12.2009р., укладений між ВАТ «БМ Банк», ТзОВ «Бауком Україна»і ТзОВ «Трансбуд-сервіс».

6. Стягнути із ВАТ «БМ Банк»(м.Київ, бульвар Т.Шевченка, 37/122, код ЄДРПОУ 33881201) на користь ТзОВ «Бауком Україна»(м.Луцьк, вул..Чернишевського, 5, код ЄДРПОУ 36064184) 42 грн. 50 коп. витрат, повязаних з оплатою державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя І. О. Якушева

Повний текст рішення

складено та підписано

10.05.11