ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" квітня 2011 р. Справа № 58/293-10
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , суддя , суддя
при секретарі Деркач Ю.О.
за участю представників сторін:
прокуратури м. Харкова Гавриленко О.В. (посв. № 173 від 23.08.2007 р.),
1-го позивача не зявився,
2-го позивача ОСОБА_1, дов. № 38-1868 від 28.05.2010 р. (копія у справі),
відповідача директора ОСОБА_2, дов. № 72 від 29.10.2010 р.(оригінал у справі),
розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства “Харківські теплові мережі”(вх. №882Х/2-6)
на рішення господарського суду Харківської області від 01.02.2011 року у справі № 58/293-10
за позовом прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі:
1.Харківської міської ради, м. Харків
2.Комунального підприємства “Харківські теплові мережі”, м. Харків
до Приватного малого підприємства “Десо”, м. Харків
про стягнення 8583,70 грн., -
встановила:
Прокурор м. Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача на користь КП “Харківські теплові мережі” заборгованість за невиконання договірних зобовязань в розмірі 8583,70 грн. Судові витрати просив покласти на відповідача.
Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобовязання в частині оплати послуг за договором № 10824 про постачання теплової енергії, укладеним між КП “Харківські теплові мережі” та відповідачем 01 квітня 2007 р., у звязку з чим утворилась заборгованість, яка на момент подачі позову не погашена.
Рішенням господарського суду Харківської області від 01.02.2011 р. у справі № 58/293-10 (суддя Присяжнюк О.О.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь КП “Харківські теплові мережі” 2665,00 грн. боргу. Стягнуто з відповідача на користь держбюджету України державне мито у сумі 31,67 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 73,27 грн. В частині стягнення 5918,70 грн. відмовлено.
2-й позивач, КП “Харківські теплові мережі”, не погодився з зазначеним рішенням господарського суду першої інстанції, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду від 01.02.2011 року та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь апелянта заборгованість у сумі 8583,70 грн. При цьому, 2-й позивач посилається на те, що під час винесення оскаржуваного рішення господарським судом Харківської області не були всебічно перевірені всі обставини, що мають значення для справи, та були порушені норми матеріального і процесуального права.
Як вбачається з апеляційної скарги, скаржник вважає, що судом в оскаржуваному рішенні зроблено хибний висновок стосовно того, що факт посилання на розрахунок максимально можливого навантаження на теплові мережі та розрахунок з боку позивача не підтверджує факту споживання теплової енергії саме в обсязі 0,0087 Гкал.
Також, КП «Харківські теплові мережі» стверджує, що місцевим господарським судом неправильно вказано на невідповідність дійсності того факту, що 2-й позивач взяв за середньорічну температуру по м. Харкову -23 градуси по С, оскільки у Додатку № 1 до КТМ 204 України 244-94 зазначено саме таку температуру зовнішнього повітря по м. Харкову для проектування будівлей та споруд.
Більш того, апелянт звертає увагу колегії суддів, що судом першої інстанції було зроблено хибний висновок щодо погодження 2-го позивача прийняти як експертний висновок про виконання розрахунку погодинного теплового навантаження в організації, яка має ліцензію на виконання даного виду робіт.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25.02.2011 р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 17.03.2011 р.
Від відповідача було отримано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі, посилаючись на її необґрунтованість. ПМП фірма «Десо»вказує, що договір між ним та КП «Харківські теплові мережі»укладено 01.04.2007 р., тобто до набрання чинності Постанови Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 р., якою затверджені «Правила користування тепловою енергією»та на яку посилається апелянт.
Зокрема, відповідач стверджує, що у п. 1 зазначених «Правил»не визначається поняття та зміст терміну «теплове навантаження», відсутні формули, спосіб чи посилання на методику його нарахування, немає посилання на застосування при розрахунках саме КТМ 204 України 244-94.
Також ПМП фірма «Десо»заперечує проти дорівнення середньорічної температури повітря по м. Харкову з температурою зовнішнього повітря в опалювальний період по м. Харкову.
Представник прокуратури м. Харкова в своєму відзиві на апеляційну скаргу просить суд змінити оскаржуване рішення від 01.02.2011 р. та стягнути з відповідача заборгованість за неналежне виконання договірних обовязків у сумі 8583,70 грн. При цьому, як вказує помічник прокурора у своєму відзиві, у додатку № 1 до Тимчасового договору від 01.04.2007 р., підписаному сторонами, визначені обсяги постачання теплової енергії споживачу, в п. 1.1. вказане максимальне теплове навантаження, яке дорівнює 0,008700 Гкал/год та загальна опалювальна площа 241,4 кв.м.
З метою належної підготовки справи до судового засідання, витребування додаткових письмових обґрунтованих пояснень у сторін для всебічного, повного та обєктивного встановлення всіх фактичних обставин справи, з метою розгляду справи колегією суддів, яка призначила її до розгляду, та створення сприятливих умов для представників учасників судового процесу, ухвалою суду від 17.03.2011 р. розгляд справи було відкладено на 26.04.2011 р.
Вказані ухвали суду були направлені сторонам у справі в установленому порядку, документів, які б свідчили про їх неотримання сторонами у справі, до Харківського апеляційного господарського суду не надходило, а отже усіх учасників судового процесу належним чином повідомлено про час і місце розгляду апеляційної скарги.
В призначене судове засідання суду апеляційної інстанції 26 квітня 2011 року зявилися прокурор, представник апелянта та директор відповідача.
Прокурор підтримала доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
Представник 2-го позивача на виконання вимог ухвали суду про відкладення розгляду справи від 17.03.2011 року надала доповнення (за вх. № 4235 від 21.04.11 р.) на підтвердження нарахування суми боргу, виходячи з теплового навантаження у 0,008700Гкал/годину.
Відповідач в особі директора просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі, на виконання вимог ухвали суду від 17.03.2011 року надав пояснення по справі (за вх. № 4255 від 21.04.2011 р.), в яких вказує, що застосування показника теплового навантаження 0,0027 Гкал/годину визнано незалежною експертизою обґрунтованим та відповідним нормативним документам.
Перший позивач, Харківська міська рада, правами, передбаченими ст. ст. 22, 96 ГПК України, не скористався, процесуальне право на участь у призначеному судовому засіданні, надіслання відзиву на апеляційну скаргу не реалізував..
Ухвала суду про прийняття апеляційної скарги до провадження була направлена сторонам у справі в установленому порядку, документів, які б свідчили про їх неотримання сторонами у справі, до Харківського апеляційного господарського суду не надходило, отже усіх учасників судового процесу належним чином повідомлено про час і місце розгляду апеляційної скарги. Більш того, в матеріалах справи наявне поштове повідомлення про вручення поштового рекомендованого відправлення 1-му позивачу від 25.03.2011 року.
Враховуючи, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а на момент розгляду справи у судовому засіданні 26.04.2011 року клопотань про відкладення розгляду справи до колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду не надходило, справа розглядається за наявними матеріалами справи за участю прокурора, представників 2-го позивача та відповідача.
Про вказані обставини представників присутніх сторін повідомлено на початку судового засідання. Відводів складу колегії суддів, яка переглядає справу в апеляційному порядку, не заявлено.
Заслухавши доповідь судді доповідача по справі, дослідивши та перевіривши в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, повноту встановлення обставин справи, докази по справі на їх підтвердження та їх юридичну оцінку судом першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників присутніх сторін, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Прокурор, звертаючись до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача 8583,70 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, обґрунтовував свої вимоги, зокрема, тим, що, відповідач у період з листопада 2009 р. по квітень 2010 р. користувався послугами 2-го позивача з постачання теплової енергії, але на час звернення з позовом до суду так і не оплатив вартість спожитої теплової енергії, внаслідок чого і виникла спірна заборгованість.
Як зазначає прокурор, КП "Харківські теплові мережі" здійснювало постачання теплової енергії до нежитлових приміщень загальною площею 241,4 м2, які займає відповідач на підставі договору оренди № 917 від 29.10.2001 р. Система опалення нежитлового приміщення відповідача є невідємною частиною системи опалення житлового будинку по вул. Дарвіна, 35 у м. Харкові. Факт споживання відповідачем теплової енергії з листопада 2009 р. по квітень 2010 р. підтверджується актами включення та відключення опалення в житловому будинку. До позовної заяви прокурор додав розрахунок вартості спожитої теплової енергії, згідно якого сума заборгованості складає 8583,70 грн.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з порушення відповідачем умов договору та вимог ст. 526 ЦК України, а також з того, що розрахунок 2-го позивача є необґрунтованим та не відповідає законодавству України, КТМ 204-244-94.
З такими висновками колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 01 квітня 2007 р. між КП “Харківські теплові мережі” (2-й позивач у справі) в особі заступника директора, діючого на підставі довіреності № 178/юр від 25.01.2005 р., з однієї сторони, та ПМП фірмою «Десо»(відповідач) в особі директора, діючого на підставі Статуту, з іншої сторони, був укладений Тимчасовий договір про постачання теплової енергії № 10824 (т. 1 а.с. 6-8), згідно умов якого (п. 1.1.) енергопостачальна організація бере на себе зобовязання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобовязується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.
Пунктом 6.3. Договору передбачено, що відповідач повинен був за 3 дні до початку розрахункового періоду сплатити 2-му позивачу вартість зазначеної в додатку №1 до договору кількості теплової енергії (т. 1 а.с. 9), що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду.
Згідно п. 10.4. вищевказаного договору, він був пролонгований на наступні роки, в т.ч. й на 2010 рік.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Як свідчать матеріали справи, 2-й позивач виконав свої зобовязання в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору в період з листопада 2009 року по квітень 2010 року здійснив відпуск теплової енергії відповідачу та направив на йогоадресу рахунки на оплату спожитої теплової енергії за вищевказаний період, що підтверджується наявними у матеріалах справи та засвідченими належним чином копіями Актів на включення та відключення теплової енергії у приміщення відповідача, які підписані та скріплені печатками повноважних представників 2-го позивача та балансоутримувача житлового будинку за адресою вул.Дарвіна,35 у м.Харкові (а.с.19), а також платіжними вимогами-дорученнями за спожиту теплову енергію (т. 1 а.с. 20-25).
Відповідач, в свою чергу, не виконав належним чином взяті на себе за договором зобовязання, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість заявленої та отриманої теплової енергії, у зв'язку з чим 2-м позивачем нараховано суму заборгованості за період з листопада 2009 року по квітень 2010 року, яка склала 8583,70 грн.
21 вересня 2010 року Київська районна філія КП «Харківські теплові мережі»звернулась до відповідача з листом № 835, в якому вимагала погасити заборгованість за спожиту теплову енергію за спірний період у розмірі 8583,70 грн. (т. 1 а.с. 27).
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" від 02.06.2005 р. № 2633-ІV теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі, а споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до ст. 25 Закону України "Про теплопостачання" від 02.06.2005 р. №2633-ІV у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
В ході судового розгляду в суді першої інстанції було встановлено, що відповідач не погодився з розрахунком, наданим КП «Харківські теплові мережі», та надав свій розрахунок визначення кількості теплоти на опалення цокольного поверху будівлі за адресою м. Харків, вул. Дарвіна, 35 від 10.11.2009 р. за результатами проведення незалежного обстеження та здійснення відповідних розрахунків НВП «Промснабсервіс»(т. 1 а.с. 83-86). У відповідності до зазначеного обстеження, середньогодинна потреба в теплоті в приміщенні, в якому знаходиться відповідач, складає 0,0027 Гкал.
Виходячи з висновків місцевого господарського суду, зазначених в оскаржуваному судовому акті, розрахунок 2-го позивача є необґрунтованим та таким, що не відповідає законодавству України, КТМ 204-244-94, а тому господарський суд Харківської області погодився з наданим відповідачем контррозрахунком, відповідно до якого сума заборгованості за спожиту теплову енергію за спірний період складає 2665,00 грн.
Згідно п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі»у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх
юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Проте в рішенні суду першої інстанції не зазначено, які саме норми законодавства України та КТМ 204-244-94 були порушені 2-м позивачем при проведенні розрахунку суми боргу. Не враховано також місцевим господарським судом і факт наявності між сторонами договірних зобовязань, що виникли на підставі Тимчасового договору про постачання теплової енергії № 10824 від 01.04.2007 р., який недійсним не визнаний, не розірваний та умови якого є обовязковими для виконання.
Так, як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, розрахунок теплового навантаження на приміщення ПМП фірми «Десо», а також нарахування відповідачу за фактично спожиту теплову енергію проводилися згідно нормативних документів, а саме: 1) "Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні" КТМ 204 України 244-94, які затверджені Держжитлокомунгоспом України 14.12.1993 року.
Згідно п. 1.1. Загальних положень «Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні»КТМ 204 України 244-94 вказані норми використовуються для визначення відпущеної теплової енергії теплопостачальними організаціями споживачам, у яких відсутні прилади обліку, для проведення комерційних та інших розрахунків.
В Додатку № 1 до Тимчасового договору № 10824 від 01 квітня 2007 року на постачання теплової енергії, підписаному сторонами, визначені обсяги постачання теплової енергії споживачу - у п.1.1 вказане максимальне теплове навантаження, яке дорівнює 0,008700 Гкал/год. та загальна опалювальна площа S=241,4 кв.м.
Колегія суддів апеляційної інстанції вказує, що розрахунок теплового навантаження на приміщення відповідача проводився згідно нормативних документів з урахуванням зовнішнього обєму будівлі, питомої опалювальної характеристики споруди з урахуванням температури у приміщенні, розрахункової температури зовнішнього повітря для м. Харкова, з урахуванням коефіцієнтів.
У відповідності до п. 2.2.7. КТМ 204 України 244-94 зовнішній будівельний обєм будов приймається за даними Української асоціації організацій технічної інвентаризації. Будівельний обєм надземної частини будови з неопалювальним горищем визначається множенням площі горизонтального розрізу по зовнішньому виміру будови на рівні першого поверху вище цоколю на повну висоту будинку, виміряну від рівня чистої підлоги першого поверху по верхньої площини теплоізоляційного шару перекриття горища, при без горищних покрівлях по середньої відмітки верхньої поверхні покрівлі.
Пунктом 2.2.10. КТМ 204 України 244-94 передбачено, що якщо частина житлового будинку зайнята громадськими організаціями, то розрахункове навантаження на опалення визначається для кожної частини будівлі окремо з урахуванням обєму, що займається, і прийнятих розрахункових температур внутрішнього повітря для даних організацій.
Судова колегія, перевіривши розрахунок теплового навантаження на приміщення відповідача, наданий 2-м позивачем, дійшла висновку про його відповідність КТМ 204 України 244-94, а також умовам Тимчасового договору від 01.04.2007 р., укладеним між КП «Харківські теплові мережі» і відповідачем.
Як зазначалось вище, згідно п. 6.3. вказаного Тимчасового договору відповідач повинен був за 3 дні до початку розрахункового періоду сплатити енергопостачальнику вартість зазначеної в додатку №1 до договору кількості теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Відповідно до додатків до договору сторонами узгоджена схема теплотраси, що перебуває на балансі споживача, обсяги постачання теплової енергії.
Зі змісту ст.ст. 901, 903 Цивільного кодексу України вбачається, що надані та спожиті послуги підлягають оплаті.
Правилами ст. 631 ЦК України встановлено, що сторони договору можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
В силу статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Правову оцінку спірному договору було надано також у постанові Вищого господарського суду України від 16.12.2009 року у справі № 49/227-08.
До того ж, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що посилання відповідача на Розрахунок визначення кількості теплоти на опалення цокольного поверху будівлі за адресою м. Харків, вул. Дарвіна, 35 від 10.11.2009 р., проведений за результатами незалежного обстеження та здійснення відповідних розрахунків НВП «Промснабсервіс»(т. 1 а.с. 83-86), не може бути визнаний належним допустимим доказом у розумінні статті 34 ГПК України, з урахуванням наявності Тимчасового договору № 10824 від 01 квітня 2007 року на постачання теплової енергії.
Колегія суддів вказує, що зазначений розрахунок відповідача є лише можливою підставою для внесення змін до існуючого договору, оскільки пунктом 8.1. Тимчасового договору визначено, що розбіжності та спори між сторонами, повязані з виконанням, зміною та розірванням цього договору, вирішуються шляхом проведення переговорів, обміном листами, укладенням додаткових угод. Пропозиції щодо зміни договірних величин теплопостачання надаються сторонами не пізніше ніж за 30 днів до початку кварталу.
З урахуванням приписів вищезазначених норм, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення від 01.02.2011 р. неповно зясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального права, що у відповідності до ст. 104 ГПК України є підставою для скасування рішення господарського суду Харківської області від 01.02.2011 р. та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 85, 99. 101, п. 2 ст. 103, п.1, 4 ч.1 ст. 104, ст. 105, Господарського процесуального Кодексу України, колегія суддів ,-
постановила :
Апеляційну скаргу Комунального підприємства “Харківські теплові мережі” задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 01.02.2011 року у справі № 58/293-10 в частині відмови у стягненні 5918,70 грн. скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного малого підприємства «Десо»(61003, м. Харків, вул. Клочківська, 29, розрахунковий рахунок 2606301865099 в Дзержинському ХРУ УАК ПІБ м. Харків, МФО 351395, код ЄДРПОУ 14069337) на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі»(61037, м. Харків, вул. Доброхотова, 11, розрахунковий рахунок 260333012313 у ВАТ «Державний ощадний банк України»м. Харкова, МФО 351823, код ОКПО 31557119) 8583,70 грн. боргу.
Стягнути з Приватного малого підприємства «Десо»(61003, м. Харків, вул. Клочківська, 29, розрахунковий рахунок 2606301865099 в Дзержинському ХРУ УАК ПІБ м. Харків, МФО 351395, код ЄДРПОУ 14069337) на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі»(61037, м. Харків, вул. Доброхотова, 11, розрахунковий рахунок 260333012313 у ВАТ «Державний ощадний банк України»м. Харкова, МФО 351823, код ОКПО 31557119) державне мито за подання апеляційної скарги у розмірі 51,00 грн.
Стягнути з Приватного малого підприємства «Десо»(61003, м. Харків, вул. Клочківська, 29, розрахунковий рахунок 2606301865099 в Дзержинському ХРУ УАК ПІБ м. Харків, МФО 351395, код ЄДРПОУ 14069337) на користь державного бюджету України (одержувач коштів УДК в м. Харкові, № рахунку 3111009570002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, МФО 851011) державне мито у сумі 102,00 грн.
Стягнути з Приватного малого підприємства «Десо»(61003, м. Харків, вул. Клочківська, 29, розрахунковий рахунок 2606301865099 в Дзержинському ХРУ УАК ПІБ м. Харків, МФО 351395, код ЄДРПОУ 14069337) на користь державного бюджету України (одержувач коштів УДК в м. Харкові, № рахунку 3111009570002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, МФО 851011, номер рахунку 31219264700002) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя
Повний текст постанови виготовлено та підписано 27.04.2011 р.
Судове рішення № 15153667, Харківський апеляційний господарський суд було прийнято 27.04.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 58/293-10. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: