Рішення № 15153138, 04.05.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" травня 2011 р. Справа № 5019/729/11

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р. розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Світло"

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення 7 076 грн. 54 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача : Пілоян В.А. дов. № 11 від 15.02.11 р.

Від відповідача : не з`явився

Статті 20, 22 ГПК України розяснені.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Союз-Світло", звернувся в господарський суд з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, на користь позивача 5954 грн. 91 коп. заборгованості згідно договору № Л-0207/09 від 02.07.09 р., 276 грн. 04 коп. 3% річних та 899 грн. 19 коп. інфляційних витрат.

У судовому засіданні 04 травня 2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не подав, в судове засідання не з'явився, про день та час судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями, які наявні в матеріалах справи (а.с.29, 37).

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідач був завчасно повідомлений про день та час судового розгляду та мав можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи та міркування стосовно позовних вимог, однак своїми правами визначеними ст. 22 ГПК України не скористався, то суд вважає можливим розгляд справи по суті позовних вимог, без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При цьому суд встановив та врахував наступне.

02 липня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Союз-Світло" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 укладено договір № Л-0207/09. Відповідно до п.1.1 договору продавець (позивач) зобов`язувався передати у власність покупця, а покупець (відповідач) зобов`язувався прийняти товар і оплатити такий товар згідно з умовами, передбаченими договором.

На виконання умов вищевказаного договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Союз-Світло" згідно видаткових накладних № Т0921-0009 від 21 вересня 2009 року та № Т0921-0008 від 21 вересня 2009 року (а.с.10-11) передано відповідачу товар на суму 7454 грн. 91 коп.

Отримання відповідачем товару підтверджується довіреністю № ЛАГ-00141 від 18 вересня 2009 року (а.с.12).

Відповідно до п.3.7 відповідач зобов`язаний сплатити за поставлений йому позивачем товар протягом семи календарних днів з дати поставки товару.

Проте, в порушення умов договору оплата за отриманий товар проведена відповідачем частково в сумі - 1500 грн. 00 коп., що підтверджується банківськими виписками (а.с.18-19), і за ним рахується заборгованість в сумі 5 954 грн. 91 коп.

11.12.09 року на адресу відповідача позивачем направлено претензію, однак на день розгляду справи заборгованість відповідачем не сплачена.

Відповідно до ст. 509 ЦК України - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від божника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України, 193 ГК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Умови договору № Л-0207/09 від 02.07.2009 року свідчать про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки, а тому саме він та відповідні положення статей параграфів 1, 3 глави 54 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та параграфа 1 глави 30 Господарського кодексу України (далі ГК України) визначають права та обовязки сторін зі здійснення передбаченої договором поставки товару та оплати.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Увідповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки несвоєчасне виконання грошового зобов'язання має місце, то вимога позивача про стягнення 3% річних в сумі 276 грн. 04 коп. та 899 грн. 19 коп. інфляційних, є підставною і підлягає задоволенню за обґрунтованим розрахунком позивача /а.с.4-5/.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 5954 грн. 91 коп. заборгованості, 276 грн. 04 коп. 3% річних та 899 грн. 19 коп. інфляційних заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85 , ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (33000, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Світло" (04080, м.Київ, вул.Оленівська, 34-а, оф.22, код 33104255) 5954 грн. 91 коп. заборгованості, 276 грн. 04 коп. 3% річних, 899 грн. 19 коп. інфляційних витрат, 102 грн. 00 коп. витрат по держмиту та 236 грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 06.05.2011р.

Суддя В.Р.Войтюк