Рішення № 15152054, 30.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/37430.03.11 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Київський маргариновий завод»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш енд Кері Україна»

про стягнення 331819, 72 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: Безносько С.М.

від відповідача: не з’явились

Обставини справи :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 331819, 72 грн. за договором поставки товарів та надання послуг № 21604 від 01.01.2008 р., з яких: 283477, 05 грн. основного боргу, 27362, 20 грн. –пені, 6581, 21 грн. –3 % річних, 14399, 26 –інфляційних витрат. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати коштів за поставлений товар відповідно до умов зазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2010 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 19.01.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

У процесі провадження у справі представник відповідача надав суду відзив на позов, у якому проти нього заперечує з тих підстав, що відповідач самостійно скористався наданим йому правом та зробив зарахування заборгованості позивача по сплаті вартості наданих послуг за договором поставки товарів та надання послуг № 21604 від 01.01.2008 р. проти сум, які належать до сплати на користь позивача за поставлені товари.

Розгляд справи відкладався через необхідність витребування додаткових доказів у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2011 р. продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.

У судовому засіданні 16.02.2011 р., 28.02.2011 р., 21.03.2011 р. судом, в порядку ст. 77 ГПК України, оголошувалася перерва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2011 р. у справі № 51/374 в частині позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Київський маргариновий завод»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш енд Кері Україна»про стягнення 238987, 73 грн. основного боргу за договором поставки товарів та надання послуг № 21604 від 01.01.2008 р. припинено провадження на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у дане судове засідання не з’явився, причин неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.

Судове рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 30.03.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, ?

ВСТАНОВИВ:

01.01.2008 р. між сторонами було укладено договір поставки товарів та надання послуг № 21604, за умовами якого позивач зобов’язався поставити і передати у власність відповідача, а відповідач –прийняти та сплатити товари згідно з замовленнями відповідача та товаросупровідною документацією, які складають невід’ємну частину цього договору (додаток № 2 «Бланк замовлення»), на умовах цього договору.

Відповідач зобов’язався надавати замовлення позивачу на підставі специфікації, затвердженої сторонами, в якій наведено перелік товарів, що поставляються за цим договором, та їх ціни, і яка складає невід’ємну частину цього договору (додаток № 3 «Специфікація/Прайс-Лист»).

Згідно з п. 1.2 договору відповідач зобов’язався надавати позивачу рекламні, інформаційні, маркетингові та інші послуги у порядку та згідно з додатковими угодами та додатками до цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору позивач зобов’язався поставляти товар вчасно, до відповідного ТЦ згідно з замовленням, у відповідній кількості та належної якості, а також у відповідності до усіх інших вимог згідно з замовленням.

Пунктом 2.8 договору передбачено, що право власності і ризик випадкової загибелі або пошкодження товарів переходить від позивача до відповідача з моменту, коли товари поставлено відповідачу - вивантажено на приймальну платформу магазину і сторони підписали транспортну накладну, що засвідчує те, що товари були отримані відповідачем.

У відповідності до п. 2.9 договору зобов’язання позивача щодо поставки товару буде вважатися виконаним, якщо позивач:

- поставив товари до ТЦ, зазначеного у замовленні відповідача, із усією супроводжувальною документацією, яка вимагається чинним законодавством України та цим договором, і якщо внаслідок прийняття було встановлено, що товари повністю відповідають вимогам, передбаченим законодавством України, умовами замовлення відповідача та цьому договору;

- надав відповідачу товарну та податкову накладні, в яких ціни повністю співпадають з цінами у затвердженій сторонами специфікації, а кількість товару співпадає з фактичною кількістю товару в підписаній сторонами транспортній накладній.

Згідно з п. 3.1 договору позивач зобов’язаний поставляти товар за цінами, зазначеними у специфікації/прас-листі, затвердженому сторонами, до якого застосовується додаток № 1, пункт 1.2. Ціна поставленого товару міститься у товарних накладних, які надаються позивачем відповідачу до головного офісу для здійснення оплати, та складаються на підставі кількості поставленого товару, як зазначено у транспортній накладній із відповідними можливими виправленнями, згідно актів розбіжностей.

Відповідач здійснює власний розрахунок за товари. Оплата виконується шляхом банківського переказу на рахунок позивача, зазначений у цьому договорі, протягом терміну платежу, зазначеного у п. 1.1 додатку № 1. Відповідач має право затримати оплату за товари, якщо товарні накладні чи податкові накладні не відповідають вимогам, передбаченим законодавством, цим договором, інструкціями відповідача, або містить помилки, розбіжності, доки помилки чи розбіжності у відповідних документах не буде виправлено. Відповідач зобов’язаний попередити позивача про недоліки у одержаних товарних та податкових накладних протягом 3 робочих днів з дня їх одержання по електронній пошті. Товарні накладні без номеру замовлення та вхідного складського номеру будуть відсилатися назад та не будуть сплачуватися відповідачем (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 3.3 договору відповідач має право зменшити оплату, що належить позивачу за товари на суму штрафів, вартість товарів, повернених позивачу, наданих йому послуг, а також на інші суми, що мають бути сплачені позивачем згідно з цим договором та додатками, які складають невід’ємну частину цього договору, шляхом проведення заліку зустрічних вимог за винятком випадків, коли це заборонено українським законодавством. Залік зустрічних вимог проводиться відповідачем без підписання сторонами додаткових документів (актів, протоколів тощо).

По результатам кожного місяця відповідач має готувати акти звірки взаєморозрахунків та направляти їх позивачеві. В актах звірки будуть відображені товарні накладні, надані позивачем, акти наданих послуг, надані відповідачем, та інформація про платежі або залік вимог, виконані сторонами. В свою чергу, позивач повинен направити відповідачу підписаний акт звірки чи письмові мотивовані зауваження. Ненадання підписаного акту або мотивованих зауважень протягом 14 календарних днів від дати дати надіслання акту означатиме згоду позивача із даними, наведеними в акті.

Акт звірки взаєморозрахунків містить інформацію тільки щодо тих поставок товарів, по яких отримано товарні та податкові накладні від позивача, та які не мають розбіжностей стосовно затверджених цін та кількості фактично прийнятих товарів.

Пунктом 9.1 договору передбачено, що цей договір укладений строком до 31.12.2008 р. Строк дії цього договору автоматично продовжується у випадку, якщо не менше як за 30 днів до закінчення його строку дії будь-яка сторона не повідомить іншу сторону у письмовій формі про свій намір змінити його чи припинити його дію. Додаток № 6 до договору поставки від 01.01.2008 р., який було укладено між сторонами, залишається чинним для цього договору в якості його складової частини.

Як стверджує позивач та встановлено судом, враховуючи п. 9.1 договору, договір поставки товарів та надання послуг № 21604 від 01.01.2008 р. неодноразово автоматично пролонговувався і діє до 31.12.2011 р.

Згідно додаткової угоди № 1 до договору поставки товарів та надання послуг № 21604 від 01.01.2008 р., що була підписана 01.01.2008 р., відповідач зобов’язався оплачувати товари протягом 32 днів з дня отримання товарів у торговельному центрі відповідача за умови, що позивач надасть належним чином оформленні податкові та товарні накладні (у формі відповідно до інструкцій та правил поставки товарів відповідача) до головного офісу відповідача за адресою, яка вказана у статті 10 договору, протягом не більше ніж 5 днів з дня поставки. Якщо позивач не надасть товарні та податкові накладні вчасно, відповідач має право затримати розрахунок на відповідний час затримки у наданні документів.

Відповідно до п. 1.4 додаткової угоди № 1 відповідач одержує від позивача оплату за послуги по організації збуту товару позивача через кожний ТЦ, до якого поставляється товар позивачем, у відповідності до таблиці, яку вказано в додатку № 7Б. Вказана вартість послуг сплачується позивачем протягом 15 днів з дати першої поставки товарів до ТЦ або з дати офіційного відкриття нового ТЦ, або з іншої дати погодженої сторонами. Оплата за дану послугу здійснюється позивачем одноразово за початок поставок до кожного ТЦ, якщо сторонами не погоджено інше.

Пунктом 1.5 додаткової угоди № 1 передбачено, що позивач сплачує відповідачу додаткову фіксовану та/чи пропорційну оплату за послуги відповідача по збільшенню товарообігу щодо товару позивача, що розраховується як певний відсоток від вартості товарів, поставлених позивачем та фіксується у таблиці, яку вказано у додатку № 7А та/або додатку № 7Б. Відповідач визначає суму оплати за послуги по просуванню товарів позивача, що належить до сплати позивачем кожного місяця, і зазначає її в акті приймання наданих послуг (він же рахунок до сплати).

Загальна вартість послуг (із додаванням ПДВ, із додаванням податку на рекламу, якщо ця послуга є рекламною) за цим договором буде зазначатись у відповідних актах приймання наданих послуг (вони ж рахунки по сплаті) та обчислюватись на умовах, які вказані вище (п. 1.8 додаткової угоди № 1).

Згідно з п. 1.11 додаткової угоди № 1 відповідач має право зменшити оплату, що належить позивачу за товари на вартість наданих позивачеві послуг, а також на інші суми, що мають бути сплачені позивачем згідно з цим додатком та додатком № 7А та/чи додатком № 7Б або за будь-якими іншими додатками, які складають невід’ємну частину договору, шляхом проведення заліку зустрічних вимог за винятком випадків, коли це заборонено українським законодавством. Залік зустрічних вимог проводиться відповідачем без підписання сторонами додаткових документів (актів, протоколів тощо).

По факту надання послуг у повному обсязі відповідач буде готувати акти приймання наданих послуг та направляти їх позивачеві. В свою чергу, позивач повинен направити відповідачу підписаний акт приймання наданих послуг чи письмові мотивовані зауваження. Ненадання підписаного акту або мотивованих зауважень протягом 14 календарних днів від дати надіслання акту означатиме згоду позивача із даними, наведеними в акті.

У випадку, якщо позивач не має заборгованості від відповідача, позивач має сплатити несплачену суму послуги протягом 15 днів з дати виставлення акту приймання наданих послуг (він же рахунок по сплаті), після чого нараховується неустойка в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день затримки.

Судом встановлено, що позивачем була здійснена поставка товару згідно договору поставки товарів та надання послуг № 21604 від 01.01.2008 р. на загальну суму 290280, 53 грн., що підтверджується товарними накладними та коригуючими товарними накладними (копії - у матеріалах справи).

Позивач стверджує, що відповідач станом на 01.12.2010 р. не в повному обсязі виконав своє зобов’язання щодо сплати коштів за поставлений товар, у зв’язку з чим він звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 283477, 05 грн. основного боргу за період з 07.09.2008 р. до 01.12.2010 р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем за січень-лютий 2011 р. було сплачено суму основного боргу у розмірі 238987, 73 грн., у зв’язку з чим судом було винесено ухвалу про припинення провадження у справі № 51/374 в частині позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Київський маргариновий завод»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш енд Кері Україна»про стягнення 238987, 73 грн. основного боргу за договором поставки товарів та надання послуг № 21604 від 01.01.2008 р.

Таким чином, залишається несплаченою сума основного боргу у розмірі 44489, 32 грн. за договором поставки товарів та надання послуг № 21604 від 01.01.2008 р.

Крім того, у зв’язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо розрахунків відповідно до умов договору поставки товарів та надання послуг № 21604 від 01.01.2008 р. позивач просить стягнути з відповідача 27362, 20 грн. –пені, 6581, 21 грн. –3 % річних, 14399, 26 грн. – інфляційних витрат за період з 07.09.2008 р. до 01.12.2010 р.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказані вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 ГК України).

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 ГК України передбачено, що один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідач у своїх відзиві та поясненнях посилається на зарахування (залік) зустрічних вимог, який визначений п. 3.3 договору поставки товарів та надання послуг № 21604 від 01.01.2008 р., зазначає, що самостійно скористався наданим йому правом та зробив зарахування заборгованості позивача по сплаті вартості наданих послуг за вищезазначеним договором проти сум, які належать до сплати на користь позивача за поставлені товари.

Разом з тим, суд відзначає, що п. 3.3 договору поставки товарів та надання послуг № 21604 від 01.01.2008 р. визначено, що відповідач має право зменшити оплату, що належить позивачу за товари на суму штрафів, вартість товарів, повернених позивачу, наданих йому послуг, а також на інші суми, що мають бути сплачені позивачем згідно з цим договором та додатками, які складають невід’ємну частину цього договору, шляхом проведення заліку зустрічних вимог за винятком випадків, коли це заборонено українським законодавством. Залік зустрічних вимог проводиться відповідачем без підписання сторонами додаткових документів (актів, протоколів тощо). По результатам кожного місяця відповідач має готувати акти звірки взаєморозрахунків та направляти їх позивачеві. В актах звірки будуть відображені товарні накладні, надані позивачем, акти наданих послуг, надані відповідачем, та інформація про платежі або залік вимог, виконані сторонами. В свою чергу, позивач повинен направити відповідачу підписаний акт звірки чи письмові мотивовані зауваження. Ненадання підписаного акту або мотивованих зауважень протягом 14 календарних днів від дати надіслання акту означатиме згоду позивача із даними, наведеними в акті.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не було дотримано порядку, встановленого п. 3.3 договору поставки товарів та надання послуг № 21604 від 01.01.2008 р., щодо проведення заліку зустрічних вимог, а саме - щодо направлення позивачу актів звірки взаєморозрахунків, оскільки у матеріалах справи відсутні будь-які докази направлення/отримання вищезазначених актів.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем не надано жодного доказу направлення позивачеві актів звірки взаєморозрахунків та того, що зазначені акти є підписаними позивачем, суд не може дійти висновку про зарахування зустрічних вимог.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що сума основного боргу у розмірі 44489, 32 грн. за договором поставки товарів та надання послуг № 21604 від 01.01.2008 р. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 27362, 20 грн. пені за період з 07.09.2008 р. до 01.12.2010 р.

Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Разом з тим суд відзначає, що неустойка (штраф, пеня) є одним із видів забезпечення виконання зобов’язання, що передбачено Цивільним кодексом України.

При цьому статтею 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Проаналізувавши зміст договору, суд встановив, що сторони не передбачили у ньому забезпечення виконання зобов’язання.

Таким чином, враховуючи, що між сторонами відсутній правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений у письмовій формі, та відсутня пряма вказівка закону щодо такого забезпечення, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 27362, 20 грн. пені за період з 07.09.2008 р. до 01.12.2010 р. є необґрунтованою, а тому такою, що не підлягає задоволенню.

Окрім того, у зв’язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з відповідача 6581, 21 грн. 3 % річних та 14399, 26 грн. інфляційних витрат за період з 07.09.2008 р. до 01.12.2010 р.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок 3 % річних та інфляційних нарахувань, здійснений позивачем, та встановлено факт прострочення відповідачем грошового зобов’язання, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 6581, 21 грн. 3 % річних та 14399, 26 грн. інфляційних витрат за період з 07.09.2008 р. до 01.12.2010 р. визнаються правомірними та підлягають задоволенню.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Підсумовуючи вищенаведене, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі: 44489, 32 грн. –основного боргу, 6581, 21 грн. - 3 % річних та 14399, 26 грн. - інфляційних витрат.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 49 ГПК України).

Також суд відзначає, що згідно з п.п. а п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»розмір ставки державного мита із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України становить 1% ціни позову, але не менше шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Сума позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Київський маргариновий завод»складає 331819, 72 грн.

Таким чином, сума державного мита, яка підлягала сплаті складає 3318, 20 грн., тоді як позивачем було сплачено 3878, 81 грн. державного мита, тобто на 560, 61 грн. більше ніж, передбачено законодавством.

Враховуючи наведене та зважаючи на те, що позивачем у процесі провадження у справі була подана заява про повернення надмірно сплаченого державного мита, суд приходить до висновку про необхідність повернення з Державного бюджету України на користь позивача 560, 61 грн. державного мита.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Господарського процесуального кодексу України державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.

Керуючись ст.ст. 44, 47, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш енд Кері Україна»(02140, м. Київ, проспект Петра Григоренка, буд. 43, ідентифікаційний код - 32049199) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства «Київський маргариновий завод»(03039, м. Київ, проспект Науки, буд. 3, ідентифікаційний код - 00333581) 44489 (сорок чотири тисячі чотириста вісімдесят дев’ять) грн. 32 коп. –основного боргу, 6581 (шість тисяч п’ятсот вісімдесят одну) грн. 21 коп. –3 % річних, 14399 (чотирнадцять тисяч триста дев’яносто дев’ять) грн. 26 коп. –інфляційних витрат, 654 (шістсот п’ятдесят чотири) грн. 70 коп. - державного мита, 46 (сорок шість) грн. 56 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Повернути з Державного бюджету України (одержувач УДК у Шевченківському районі м. Києва; банк одержувач ГУ ДКУ у м. Києві; код банку 820019; код за ЄДРПОУ 26077968; № рахунку 31110095700011; код платежу 22090200; символ звітності банку 095) на користь Відкритого акціонерного товариства «Київський маргариновий завод»(03039, м. Київ, проспект Науки, буд. 3, код - 00333581) 560 (п’ятсот шістдесят) грн. 61 коп. державного мита, сплаченого згідно з платіжним дорученням № 4520 від 05.10.2010 р.

           4.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

5.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                 Пригунова А.Б.

Повне рішення складено: 10.05.2011 р.