Рішення № 15151244, 04.05.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

04 травня 2011 р. Справа 13/63/2011/5003

за позовом:Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії Відділення ПАТ "Промінвестбанк в м.Вінниця" вручення

до:Відкритого акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли" (вул.Промислова,1, м.Ладижин, Вінницька область, 24321)

про стягнення 3 955 033,27 грн. заборгованості за кредитним договором №04-2.1/341 від 13.05.2008 р.

Головуючий суддя Тісецький С.С.

Cекретар судового засідання Поцалюк Н.В.

Представники

позивача : ОСОБА_1 - за довіреністю

відповідача : ОСОБА_2. - за довіреністю

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою суду від 04.04.2011 р. порушено провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Вінниця до Відкритого акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли" про стягнення 3 955 033,27 грн. заборгованості за кредитним договором №04-2.1/341 від 13.05.2008 р., що включає в себе: 2965000,00 грн. - заборгованості по кредиту та 990033,27 грн. - заборгованості по процентам, що в свою чергу складається з 742685,32 грн. - нарахованих процентів по строковій заборгованості та 247347,95 грн. - нарахованих процентів по простроченій заборгованості, з призначенням до слухання на 19.04.2011 р., проте в зв'язку з неявкою представника відповідача судове засідання було відкладено на 04.05.2011 р.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в звязку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обовязок суду.

На визначену дату з'явились представники сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав позовні вимоги, представника відповідача, який проти позову заперечив, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд зясував:

13.05.2008 р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м.Ладижин Вінницької області" та Відкритим акціонерним товариством "Ладижинський завод силікатної цегли" (позичальник) було укладено кредитний договір №04-2.1/341, відповідно до умов якого, позивач (банк) зобов'язався надати відповідачу (позичальнику) кредит у сумі 3315000,00 грн. на умовах даного договору (п.2.1), з кінцевим терміном погашення кредиту 12.04.2012 р. (п.2.2).

Відповідно до п.2.4 договору, у відповідності до технічно-економічного обґрунтування, наданого відповідачем (позичальником) та обумовленого ним цільового призначення кредиту, позивач (банк) надає кредит наступними частинами:

1450000,00 грн. - після оформлення в заставу самоскида Scania R124 CB8X4HZ 470 2005 р.в., в кількості 1 шт., заставною вартістю 1027400,00 грн. та напівпричепів - самоскидів BODEX 2008 р.в. в кількості 2 ш. заставною вартістю 584600,00 грн.; та оформлення наступної іпотеки застави транспортних засобів та виробничого обладнання, заставною вартістю 3870000,00 грн.;

1075800,00 грн. - після оформлення в заставу тягачів Scania R124LA6X2/NA420 2002 року, в кількості 3 шт. заставною вартістю 1194700,00 грн.;

789200,00 грн. - після оформлення в заставу напівпричепів - самоскидів BODEX 2008 р.в. в кількості 3 шт. заставною вартістю 876900,00 грн.

На виконання умов кредитного договору відповідачем (позичальником) було укладено відповідні договори застави (а.с.11-20), після чого, позивачем на виконання взятих на себе договірних зобов'язань було На виконання умов кредитного договору відповідачем (позичальником) було укладено відповідні договори застави (а.с.11-20), після чого, позивачем на виконання взятих на себе договірних зобов'язань було видано відповідачу суму кредиту в розмірі 3315000,00 грн., що підтверджується випискою з рахунку відповідача.

видано відповідачу суму кредиту в розмірі 3315000,00 грн., що підтверджується випискою з рахунку відповідача.

Умовами кредитного договору, а саме п.3.2 відповідач (позичальник) зобов'язався сплачувати проценти за користування кредитом, у розмірі 17% річних.

Також умовами договору п. 3.5. сторонами передбачено, що у випадку порушення відповідачем (позичальником) встановленого в п.2.2 строку погашення одержаного кредиту позичальник сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 40% річних.

23.04.2009 р. загальними зборами акціонерів ПАТ "Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку" протоколом №28 затверджено зміни до установчих документів та 08.06.2010 р. були зареєстровані. Згідно яких Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" став правонаступником прав та зобов'язань Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства).

Відповідно до ст.104 ЦК України та ст. 59 ГК України, де передбачено, що правонаступникам переходить все майно, права і обов'язки юридичної особи, що припинила свою діяльність, до позивача перейшло право вимоги до Відкритого акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли" по кредитному договору №04-2.1/341 від 13.05.2008 р.

31.04.2009 р. між сторонами укладено договір №04-2.1/29 про внесення змін до кредитного договору №04-2.1/341 від 13.05.2008 р., яким змінено графік погашення за кредитом та збільшено процентну ставку з 30.04.2009 року до 25 % річних.

Однак відповідач свої зобов'язання, в порушення умов договору, в повному обсязі не виконав, в зв'язку з чим, згідно розрахунку позивача, його заборгованість по сумі кредиту склала 2965000,00 грн. - заборгованості по кредиту та 742685,32 грн. - нарахованих процентів по строковій заборгованості.

Відповідно до п.3.5 кредитного договору, у випадку порушення позичальником встановленого п.2.2 договору строку погашення одержаного кредиту позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 40% річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п.3.3,3.4. цього договору.

На підставі викладеного позивачем за невиконання відповідачем своїх зобов'язань нараховано також 247347,95 грн. - процентів по простроченій заборгованості.

Згідно п. 4.3.4 кредитного договору банк (позивач) має право вимагати від відповідача (позичальника) (незалежно від настання строку остаточного повернення всіх одержаних в межах кредитної лінії сум кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом, та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, та/або суму неустойки, передбачених договором, зокрема у разі якщо позичальник не виконав у строк свої обов'язки по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за надання кредиту, та/або сплаті плати за кредит, та/або інші обов'язки по сплаті грошових коштів, передбачених договором.

13.10.2010 р. позивачем на адресу відповідача, в зв'язку з невиконанням ним своїх договірних зобов'язань, було направлено претензію №02-5-10/254, з вимогою погашення заборгованості, в т.ч. про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, однак яка останнім була залишена без реагування.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що заборгованість за кредитним договором виникла не з їх вини, а в зв'язку із скрутним економічним становищем, що вплинуло на фінансовий стан останнього.

Також відповідач заперечив щодо нарахування позивачем на підставі п.3.11 кредитного договору 40% річних, посилаючись на ч.4 ст.12 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зазначаючи при цьому що протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф,пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань і ін.

На підставі викладеного відповідач вважає, що позивачем безпідставно застосовано підвищення сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 40 %, так як в даний період нарахування відносно відповідача був введений мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог враховуючи наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по наданню відповідачу (позичальнику) кредиту та дії відповідача по прийняттю зазначених кредитних коштів, що підтверджується випискою з рахунку відповідача, свідчать про те, що у позичальника (відповідача) виникло зобовязання по поверненню отриманих та використаних ним кредитних коштів та сплаті процентів за їх користування.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Слід зазначити, що відповідно до умов договору термін оплати встановлений сторонами та визначений договором.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Тобто заперечення відповідача проти позовних вимог з підстав скрутного фінансового становища не звільняє останнього від виконання взятих на себе грошових зобов'язань.

Відповідач доказів щодо проведення розрахунків з позивачем суду не надав.

Також спростовується заперечення відповідача щодо нарахування процентів по простроченій заборгованості, з тих підстав що протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф,пеня) та інші санкції, так як нараховані позивачем 247347,95 грн. - процентів по простроченій заборгованості не являються санкціями, а у відповідності до п.2 ст.625 ЦК України, передбачений договором розмір нарахованих процентів за користування кредитними коштами.

Одночасно, наявними в матеріалах справи доказами спростовуються твердження відповідача щодо відсутності повноважень на підпис позовної заяви у директора філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Вінниця" В.Г.Крамера.

Отже позовні вимоги позивача про стягнення 2965000,00 грн. - заборгованості по кредиту та 990033,27 грн. - заборгованості по процентам, підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача відшкодування судових витрат на підставі ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.4-3, 4-5, 25, 28, 30, 43, 44, 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли" (24321, Вінницька область, м.Ладижин, вул. Промислова, 1, код ЄДРПОУ 00294020) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Вінниці" (м.Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 23-А; пров.Шевченка,12, м.Київ, код ЄДРПОУ 00039002) 2965000,00 грн. - заборгованості по кредиту, 990033,27 грн. - заборгованості по процентам, 25 5000,00 грн. - відшкодування витрат повязаних зі сплатою державного мита та 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Тісецький С.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 06 травня 2011 р.

віддрук. прим.:1 - до справи