Рішення № 15151240, 05.05.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

05 травня 2011 р. Справа 9/53/2011/5003

за позовом:Заступника прокурора міста Вінниці (21050, пров. Цегельний, 8, м. Вінниця) в інтересах держави в особі виконавчого комітету Вінницької міської ради, код ЄДРПОУ 13322432 (21050, вул. Соборна, 59, м. Вінниця)

до:Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "МА-КІ" ЛТД, код ЄДРПОУ 13305155 (21050, вул. Кропивницького, 1, м. Вінниця)

про стягнення 10 214,87 грн. заборгованості з плати за фактичне користування приміщенням

Головуючий суддя Балтак О.О.

Секретар судового засідання Кравчук Н.Л.

Представники сторін:

прокуратури: Мельниченко В.М. - прокурор;

позивача: ОСОБА_1. - представник за довіреністю;

відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Заступником прокурора міста Вінниці в інтересах держави в особі виконавчого комітету Вінницької міської ради заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство «МА-КІ» ЛТД 10 214, 87 грн. заборгованості з плати за фактичне користування приміщенням після закінчення терміну дії договору.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 10.03.2011р., за згаданим позовом, порушено провадження у справі №9/53/2011/5003 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 07.04.11р.

Однак, у зв»язку з неявкою на визначену дату в судове засідання прокурора та представника відповідача і не виконання ними вимог попередньої ухвали суду від 10.03.2011р. в частині надання доказів, необхідних для всебічного, повного та об»єктивного вирішення спору, суд відклав розгляд справи на 05.05.11р.

В судовому засіданні 05.05.11р., прокурор та представник позивача заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

В свою чергу, відповідач вдруге явку уповноваженого представника до суду не забезпечив, відзиву на позов, витребуваних документів та письмових пояснень з обґрунтуванням поважності невиконання вимог суду не надав.

Зокрема, ухвалу суду про відкладення розгляду справи від 07.04.2011року надіслано відповідачу рекомендованим листом, за тією ж адресою, що і ухвалу про порушення провадження у справі від 10.03.2011року - 21050, вул. Кропивницького, 1, м. Вінниця, отримання якої відповідачем стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 20630773 від 01.04.2011р.

Крім того суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвали суду від 07.04.2011 року про відкладення розгляду справи, яка наявна в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів. Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

22 червня 2006р. між виконавчим комітетом Вінницької міської ради (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство «МА-КІ» ЛТД (Орендар) укладено договір оренди (будівель, споруд), що є пам»яткою архітектури №3-80, згідно якого позивач передав, а відповідач прийняв на підставі рішення виконкому №1501 від 22.06.06р. у строкове платне користування приміщення, що розташоване за адресою: 21050, вул. Кропивницького, 9, м. Вінниця, загальною площею 80,6 кв.м., яке знаходиться на балансі МКП «ЖЕК-3» (вул. Володарського, 1, м. Вінниця) для розміщення складу. Даний договір набирає чинності з моменту підписання акту про передачу будівлі (споруди, приміщення). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п.1.5. договору). Термін оренди визначається з 22.06.2006р. по 22.05.2007р. (п.1.4 договору).

В пунктах 2.1., 2.3. сторони передбачили, що орендна плата перераховується управлінню комунального майна щомісячно, не пізніше останнього числа поточного місяця. Орендна плата за базовий місяць при укладанні договору оренди складає 999,32 грн., крім того ПДВ 20%. Орендна плата нараховується з моменту підписання акту прийому передачі приміщення.Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції попереднього місяця.

Відповідно до п.4.2.13 Орендар зобов»язаний після закінчення терміну дії договору оренди, якщо немає згоди Орендодавця на його продовження або у випадку дострокового припинення (розірвання) договору здати управлінню комунального майна приміщення згідно з актом-прийому передачі на наступний день після закінчення терміну визначеного договором.

Однак, відповідач всупереч вимогам договору оренди (будівель, споруд), що є пам»яткою архітектури №3-80 взяті на себе зобов»язання щодо своєчасного повернення орендованого приміщення не виконав. Як вбачається з матеріалів справи та пояснень, наданих прокурором та представником позивача, об»єкт оренди Орендарем (відповідачем) звільнено та передано за актом прийому передачі (а.с.12) балансоутримувачу лише 31.03.2010р., що свідчить про фактичне користування приміщенням після закінчення терміну дії договору.

В силу п.6.4. договору за час фактичного користування об»єктом оренди після закінчення строку договору до передачі приміщення за актом Орендар зобов»язаний внести плату за користування приміщенням в розмірі орендної плати.

В ході розгляду справи судом з»ясовано, що відповідач після закінчення терміну дії договору безпідставно використовував об»єкт оренди й при цьому розрахунків по орендній платі за час фактичного користування приміщенням в повному обсязі не проводив. В результаті чого, у останнього перед позивачем за період з 01.05.2009р. по 01.04.2010р. утворилась заборгованість по орендній платі у розмірі 10214,87 грн.

З метою досудового врегулювання спору, 30.06.2010р. позивач на адресу відповідача надсилав письмову претензію №01-03-13-16486 (а.с.13) про необхідність погасити існуючу заборгованість по орендній платі за час фактичного користування об»єктом оренди. Проте, Орендар на претензійну вимогу не відреагував, боргу в розмірі 10214,87 грн. не погасив.

Враховуючи викладене, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З підстав викладених вище, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 10 214,87 грн. боргу з плати за фактичне користування приміщенням після закінчення терміну дії договору заявлено правомірно та підлягають задоволенню, оскільки відповідають фактичним матеріалам справи.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду жодних доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на останнього.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 32, 33, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство «МА-КІ» ЛТД, код ЄДРПОУ 13305155 (вул. Кропивницького, 1, м. Вінниця, 21050; р/р 26005000926001 в «Укрінбанк», МФО 302333) на користь виконавчого комітету Вінницької міської ради, код ЄДРПОУ 13322432 (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050; р/р 37111017002213 ГУДК у Вінницькій області, МФО 802015) 10 214,87грн. боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство «МА-КІ» ЛТД, код ЄДРПОУ 13305155 (вул. Кропивницького, 1, м. Вінниця, 21050; р/р 26005000926001 в «Укрінбанк», МФО 302333) до Державного бюджету України 102,14 грн. - державного мита та 236,00 грн. - за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Балтак О.О.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 10 травня 2011 р.

віддрук. 2 прим.:

1 - до справи

2 відповідачу (вул. Кропивницького, 1, м. Вінниця, 21050)