Постанова № 15147199, 26.04.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2011 р. Справа № 5023/257/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя Гончар Т.В., суддя Слободін М.М.

при секретарі Парасочці Н.В.

за участю представників:

позивача : не з’явився,

відповідача: не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерефянська скляна компанія» (вх. №1197Х/3-11 від 16.03.11) на рішення господарського суду Харківської області від 28.02.2010 р. у справі № 5023/257/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «ЮРПАК», м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерефянська скляна компанія», м. Мерефа Харківського району Харківської області

про стягнення 203330,16 грн.,

встановила:

У грудні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім ЮРПАК»(позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерефянська скляна компанія»(відповідач) про стягнення з відповідача на свою користь 203330,16 грн. у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем обов’язків щодо оплати за поставлений товар.

Рішенням господарського суду Харківської області від 28.02.2011 р. у справі №5023/257/11 (суддя Доленчук Д.О.) позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача грошову суму у розмірі 203330,16 грн., 2033,30 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення мотивоване тим, що відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений строк.

Відповідач з рішенням господарського суду Харківської області від 28.02.2011 р. у справі № 5023/257/11 не погодився, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, просить оскаржуване рішення частково скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача 201 592,16 гривень заборгованості, у задоволенні позову в частині стягнення 738,00 гривень відмовити, судові витрати покласти на позивача.

В апеляційній скарзі заявник стверджує, що при винесенні рішення господарський суд необґрунтовано не прийняв до уваги той факт, що позивач не надав доказів існування заборгованості на суму 738,00 гривень, а тому судом безпідставно та необґрунтовано прийнято рішення щодо стягнення з відповідача суми в розмірі 202 330,16 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.03.2011 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 18.04.2011 р.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав.

Представник відповідача у призначене судове засідання апеляційного господарського суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 005064/2 від 21.03.2011 р., причину неявки не повідомив, будь-яких письмових клопотань (в т.ч. і про відкладення розгляду справи не заявляв).

Представник позивача у призначене судове засідання апеляційного господарського суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, до суду повернулась копія ухвали суду від 18.03.2011 р. з довідкою поштового відділення «истек срок хранения».

Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, відсутність будь-яких клопотань, а також те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу відповідача за відсутності належних представників сторін за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач передав відповідачеві, а відповідач отримав товар, що підтверджується видатковими накладними № РН30/06-03 від 30 червня 2010 року на суму 143047,08 грн., № РН03/07-01 від 03 липня 2010 року на суму 59281,20 грн. та № РН05/07-26 від 05 липня 2010 року на суму 60283,08 грн., всього на суму –262 611,36 грн. Копії зазначених видаткових накладних надані позивачем та долучені до матеріалів справи (а.с.10-12).

Місцевим господарським судом встановлено, що відповідач вартість поставленого та отриманого товару сплатив частково, в зв'язку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість, яка складає 203 330,16 грн.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з п. 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як свідчать матеріали справи, на адресу ТОВ «Мерефянська скляна компанія» позивачем 24.11.2010 р. було направлено вимогу про сплату вартості поставленої продукції, що підтверджується фіскальним чеком № 2357 від 24.11.2010 р (а .с. 14).

Доказів направлення відповіді на вказану вимогу відповідач не надав, в апеляційній скарзі на неотримання вимоги не посилається.

Таким чином, на час розгляду справи в суді першої інстанції заборгованість відповідача перед позивачем складала 203 330,16 грн.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наведені обставини свідчать про те, що відповідач не виконав належним чином своїх обов'язків щодо оплати вартості поставленого товару, у зв'язку з чим порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, що призвело до наявності у нього заборгованості перед позивачем на вищезазначену суму.

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача у зв’язку з її правовою та фактичною необґрунтованістю і відсутністю фактів, які свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, з підстав, наведених вище, рішення господарського суду Харківської області від 28.02.2011 р. у справі № 5023/257/11 повинно бути залишене без змін, а апеляційна скарга відповідача –без задоволення.

Крім того, колегія суддів дійшла висновку про наявність недобросовісності використання процесуальних прав представником відповідача, що є підставою для винесення окремої ухвали в порядку ст.90 ГПК України, якою керівника має бути повідомлено про вказані недоліки у юридичному супроводженні з метою вжиття відповідних організаційно-правових заходів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, п.1 ч. 1 ст. 103, ст.105 ГПК України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу ТОВ «Мерефянська скляна компанія», м. Мерефа Харківського району Харківської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 28.02.2011 р. у справі № 5023/257/11 залишити без змін.

Головуючий суддя Погребняк В.Я.

Суддя Гончар Т.В.

Суддя Слободін М.М.

Повний текст постанови складено 18.04.2011 р.