Постанова № 15147154, 28.04.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2011 № 17/2322

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Гаврилюка О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Мальченко А.О.

за участю секретаря судового засідання Рижової В.В.

в судове засідання зявився прокурор Некрасов О.М. посв. від 08.12.2009 року № 259

за участю представників

від позивача: ОСОБА_1. дов. від 27.04.2011 року № 1576/05

від відповідача: ОСОБА_2. дов. від 30.12.2010 року № 120-08/90

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Азот” на рішення господарського суду Черкаської області від 02.02.2011 року

у справі № 17/2322 (суддя Боровик С.С.)

за позовом Черкаського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Черкаській області, м. Черкаси

до Відкритого акціонерного товариства „Азот”, м. Черкаси

про стягнення 221244 грн. 58 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області звернувся Черкаський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Черкаській області з позовом та уточненнями до нього до Відкритого акціонерного товариства „Азот” про стягнення з відповідача 221244 грн. 58 коп. заподіяної шкоди на користь спеціального фонду Черкаської міської ради із зарахуванням на р/р 331147331700002, ОКПО 22809222, отримувач УДКУ в Черкаському районі, банк отримувача ГУ ДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код платежу 24062100.

Рішенням від 02.02.2011 року господарський суд Черкаської області позов задовольнив частково. Стягнув з ВАТ „Азот” на користь бюджету в особі Державної екологічної інспекції у Черкаській області до спеціального фонду Черкаської міської ради (р/р 331147331700002, ОКПО 22809222, банк отримувача ГУ ДКУ в Черкаській області, отримував УДКУ в Черкаському районі, МФО 854018, код платежу 24062100) 127419 грн. 21 коп. шкоди, завданої забрудненням атмосферного повітря, в дохід державного бюджету на рахунок № 31117095700002, банк ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, отримувач УДК в м. Черкаси, код 22809222, через ДПІ у м. Черкаси 1274 грн. 19 коп. державного мита, в дохід державного бюджету на рахунок № 31216264700002 в ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, ЄДРПОУ 22809222, УДК в Черкаській області 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовив.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду ВАТ „Азот” звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 02.02.2011 року по справі № 17/2322 і прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2011 року апеляційна скарга відповідача була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 17/2322 у судовому засіданні за участю прокурора та представників сторін.

Під час апеляційного провадження представник відповідача підтримував вимоги своєї апеляційної скарги. Повноважні представники позивача в судові засідання не зявлялися. Позивач надіслав клопотання про розгляд апеляційної скарги без їхньої участі, яке після обговорення судова колегія задовольнила. Правова позиція позивача була викладена у відзиві на апеляційну скаргу, в якому позивач просив залишити рішення господарського суду Черкаської області без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Прокурор проти вимог апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, судова колегія виходить із наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається із Акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, складеного 19.08.2010 року Державною екологічною інспекцією в Черкаській області, згідно інвентаризації на обліку цеху очистки промислових стічних вод (ОПСВ) у ВАТ „Азот” налічується 28 джерел викидів, з них 10 неорганізованих та 18 організованих джерел. На момент проведення перевірки новий дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря у відповідача був відсутній.

В звязку з чим ДЕІ в Черкаській області було обраховано розмір збитків, заподіяних державі понаднормативним викидом забруднюючих речовин, а Черкаським міжрайонним природоохоронним прокурором була заявлено позов до господарського суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Черкаській області.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Черкаської області має бути скасовано частково та прийнято нове рішення, яким в цій частині в позові відмовлено, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 5 статті 11 Закону України „Про охорону атмосферного повітря” від 16.10.1992 року № 2707-XII викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу. Статтями 33 та 34 цього Закону встановлено, що особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно з законом. Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених цим Законом.

Стаття 41 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.1991 року№ 1264-XIIвстановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини 1 статті 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” із змінами,внесеними згідно із Законом України від 05.03.1998 року № 186/98-ВР, та в редакції закону, що діяла на момент вчинення правопорушення та складання акту, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Порядок розрахунку розмірів компенсації збитків через наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлено Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 року № 639 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 року за № 48/16064,

Відповідно до підпункту 2.1.2 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

В пункті 2.2 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлено, що факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки субєктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.

Підпунктом 2.7.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря визначено, що розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та обємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами субєктів господарювання.

Як встановлено в Акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 19.08.2010 року, складеного державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища по Черкаській області, та не заперечувалося відповідачем, цех ОПСВ ВАТ „Азот” з 02.07.2010 року здійснював свою діяльність без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами було отримано лише 08.12.2010 року.

Таким чином відповідно до підпункту 2.1.2 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря викиди, які здійснювалися цехом ОПСВ ВАТ „Азот” в атмосферне повітря за період з 02.07.2010 року по 07.12.2010 року без дозволу на здійснення таких викидів є понаднормативними.

Так як у відповідача за період з 02.07.2010 року по 07.12.2010 року не було дозволу на здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, то позивачем у відповідності до підпункту 2.7.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне правомірно застосовано розрахунковий метод при визначенні розміру завданих збитків.

Додатком 1 до Інструкції про порядок та критерії взяття на державний облік обєктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоровя людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, затвердженої Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 10.05.2002 року № 177 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22.05.2002 року за № 445/6733, затверджено перелік забруднюючих речовин та порогові значення потенційних викидів, за якими здійснюється державний облік.

19.08.2010 року цехом очистки промислових і стічних вод (цех ОПСВ) ВАТ „Азот” було подано відділу охорони навколишнього природного середовища інформацію щодо викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Серед речовин, викиди яких здійснювалися цехом ОПСВ ВАТ „Азот”, значилися: свинець та його зєднання (01009), оксид заліза (01003), діоксид азоту (04001), азотна кислота (04004), аміак (04003), хлористий водень (15003), сірчана кислота (05004), сірководень (05002), оксид вуглецю (06000), хлор (15000), ароматичні вуглеводи / толуол (13100/11041), чотирихлористий вуглець (18005), суміш карбонових кислот С1-С6, абразивно-металевий пил (01000), фенол (11048), формальдегід (11049), диметилсульфід, суміш природних меркаптанів, граничні вуглеводні С12-С19.

Відповідно до Переліку речовин, які входять до „твердих речовин” та „вуглеводнів” і за викиди яких справляється збір, затвердженого Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.03.2002 року № 104 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.04.2002 року за № 322/6610, такі речовини, як суміш карбонових кислот С1-С6 (10198), диметилсульфід (1707), суміш природних меркаптанів (одорант СПМ) (1716), граничні вуглеводні С12-С19 (10186) віднесені до категорії вуглеводнів, які відповідно до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 року № 303, віднесені до забруднюючих речовин.

Викиди цих речовини можуть як організованими, так і неорганізованими, під чим відповідно до пункту 1.5 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря розуміються викиди, які надходять в атмосферу через спеціально споруджені газоходи, труби та інші споруди (організовані викиди) та викиди, які надходять в атмосферу у вигляді ненаправлених потоків пилогазоповітряної суміші від джерел забруднення, не оснащених спорудами для відведення газів, газоходами, трубами та іншими спорудами (неорганізований викид).

Згідно письмових пояснень позивача на території цеху ОПСВ ВАТ „Азот” знаходяться стаціонарні джерела, як організовані (котельня на природному газу, метантенки, газгольдери, решітки, осьовий вентилятор, вакуум-фільтри, насоси, газовий кіоск, хлораторна установка, склад хлору, ротаційно-рідинний млин, гідратор, хімічні витяжні шафи лабораторії), та і неорганізовані (аеротенки, пісколовки, первинні та вторинні відстійники, мулові, компостні майданчики, біоставки, газорізка, металообробні верстати, склад паливомастильних матеріалів, паливороздавальні колонки, пульверизатор).

Втім абзацом 3 пункту 2.12 Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 09.03.2006 року № 108 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2006 року за № 341/12215, визначено, що для неорганізованих стаціонарних джерел нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин не встановлюються. Регулювання викидів від цих джерел здійснюється шляхом встановлення вимог.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з твердженнями відповідача, що оскільки на неорганізовані джерела викидів не передбачено видачу дозволів, а тільки встановлення вимог, то притягнення відповідача до цивільної відповідальності у випадку відсутності у нього дозволу на викиди, на отримання яких дозволу не вимагається, є неправомірним.

Колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що стягнення розміру шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, за наднормативні викиди таких забруднюючих речовин неорганізованими джерелами цеху ОПСВ ВАТ „Азот” є неправомірним: свинець та його зєднання у розмірі 14217 грн. 17 коп., суміш карбонових кислот у розмірі 84 грн. 62 коп., пил абразивно-металевий у розмірі 22 коп., диметилсульфід у розмірі 3633 грн. 13 коп., суміш природних меркаптанів у розмірі 68363 грн. 30 коп., вуглеводні граничні у розмірі 12 коп., всього на 86298 грн. 56 коп.

Рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню в цій частині з прийняттям нового рішення про відмову в позові в цій частині.

В той же час колегія суддів апеляційного господарського суду визнала обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення розміру шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, за здійснення наднормативні викиди таких забруднюючих речовин без наявного дозволу цехом ОПСВ ВАТ „Азот”: заліза оксид у розмірі 340 грн. 30 коп., азоту діоксид у розмірі 227 грн. 76 коп., аміак у розмірі 1559 грн. 37 коп., водень хлористий у розмірі 3 коп., сірководень у розмірі 37134 грн. 78 коп., вуглецю оксид у розмірі 120 грн. 88 коп., хлор у розмірі 5 коп., толуол у розмірі 58 коп., вуглець чотири хлористий у розмірі 12 коп., фенол у розмірі 13 грн. 31 коп., формальдегід1844 грн. 34 коп., всього на 41241 грн. 52 коп.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не приймає до уваги розрахований відповідачем розмір збитків, оскільки відповідачем не розяснено як ним були обраховані такі значення.

Відповідно до пункту 49 частини 1 статті 6 Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік” від 27.04.2010 року № 2154-VI було установлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2010 рік у частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності. А відповідно до пункту 7 частини 1 статті 47 Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік” було установлено, що джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2010 році є 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, що зараховуються до місцевих бюджетів згідно із статтею 46 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”.

Черкаський міжрайонний природоохоронний прокурор просив стягнути заподіяну шкоду в доход спеціального фонду Черкаської міської ради. Місцевий господарський суд стягнув на користь бюджету в особі Державної екологічної інспекції в Черкаській області до спеціального фонду Черкаської міської ради.

Колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевим господарським судом неправомірно було стягнуто шкоду тільки до спеціального фонду місцевого бюджету, а також на користь бюджету в особі Державної екологічної інспекції в Черкаській області, оскільки бюджет не представлений особами, в тому числі ДЕІ в Черкаській області.

Так відповідно до частини 3 статті 22 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 року № 2542-III, яким регулювалися спірні правовідносини на момент їх виникнення, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет із дотриманням умов, визначених пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті, якими визначено, що головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: за бюджетними призначеннями, передбаченими бюджетом Автономної Республіки Крим, уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників; за бюджетними призначеннями, передбаченими іншими місцевими бюджетами, керівники місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад та їх секретаріатів, керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад.

Колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що сума яка підлягає задоволенню 41241 грн. 52 коп. має бути стягнута в пропорціях 30% до спеціального фонду Державного бюджету України (12372 грн. 46 коп.) та 70% до спеціального фонду місцевого бюджету села Червона Слобода Черкаського району Черкаьскої області (28869 грн. 06 коп.), в якому знаходиться джерело забруднення цех ОПСВ ВАТ „Азот”.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Враховуючи те, що місцевим господарським судом неправильно застосовано норми матеріального права (п. 2.12 Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, п. 7 ч. 1 ст. 47, п. 49 ч. 1 ст. 6 Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік”), колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення, прийняте господарським судом Черкаської області 02.02.2011 року по справі № 17/2322 підлягає скасуванню в частині стягнення 86298 грн. 56 коп. В частині відмови в позові про стягнення 93825 грн. 37 коп., як таких, що не підтверджуються розрахунками позивача, рішення має бути залишено без змін.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України здійснює перерозподіл судових витрат пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Азот” на рішення господарського суду Черкаської області від 02.02.2011 року по справі № 17/2322 задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Черкаської області від 02.02.2011 року по справі № 17/2322 скасувати в частині стягнення 86298 грн. 56 коп. з прийняттям нового рішення про відмову в позові в цій частині.

3.В іншій частині рішення залишити без змін.

4.Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

„Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Азот” (18014, м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72, р/р 2600910085 в ЧФ АКІБ „УкрСіббанк, МФО 354455, ідентифікаційний код 00203826) в доход спеціального фонду Державного бюджету України 12372 грн. 46 коп. шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Азот” (18014, м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72, р/р 2600910085 в ЧФ АКІБ „УкрСіббанк, МФО 354455, ідентифікаційний код 00203826) в доход спеціального фонду місцевого бюджету села Червона Слобода Черкаського району Черкаської області 28869 грн. 06 коп. шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

В задоволенні позову в частині стягнення 180123 грн. 93 коп. шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, відмовити.

Стягнути Відкритого акціонерного товариства „Азот” (18014, м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72, р/р 2600910085 в ЧФ АКІБ „УкрСіббанк, МФО 354455, ідентифікаційний код 00203826) в доход Державного бюджету України 412 грн. 42 коп. державного мита за розгляд позовної заяви та 43 грн. 99 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.”.

5.Стягнути з Державної екологічної інспекції в Черкаській області (18008, м. Черкаси, вул. Вернигори, 17, ідентифікаційний код 21368342) на користь Відкритого акціонерного товариства „Азот” (18014, м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72, р/р 2600910085 в ЧФ АКІБ „УкрСіббанк, МФО 354455, ідентифікаційний код 00203826) 206 грн. 21 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

6.Видачу виконавчих документів доручити господарському суду Черкаської області.

7.Матеріали справи № 17/2322 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова набуває чинності з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано _4.05.2011 р.

Головуючий суддяГаврилюк О.М.

СуддіМайданевич А.Г.

Мальченко А.О.