Ухвала суду № 15142204, 19.04.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" квітня 2011 р. м. КиївК-31271/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоГолубєвої Г.К.

СуддівКарася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

Шипуліної Т.М.

при секретарі судового засідання: Навасардян М.Г.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Макарівська птахофабрика"

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2010 року

по справі № А13/220-07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Макарівська птахофабрика"

до Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області

та Головного управління Державного казначейства в Київській області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та зобовязання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Макарівська птахофабрика" звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області та Головного управління Державного казначейства в Київській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та зобовязання вчинити дії.

Постановою Господарського суду Київської області від 19.05.2010 року позов задоволено та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000012400/0 від 18.04.2007 року з мотивів безпідставності його прийняття. Провадження у справі відносно вимог про вчинення дій Головним управлінням Державного казначейства в Київській області закрито у зв'язку з відмовою від позовних вимог у цій частині.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2010 року скасовано постанову Господарського суду Київської області від 19.05.2010 року та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову з мотивів безпідставності заявлених вимог.

Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2010 року, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити без змін постанову суду першої інстанції, оскільки скаржник вважає її такою, що прийнята з правильним застосуванням норм чинного законодавства.

Перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що TOB "Макарівська птахофабрика" подано до ДПІ в Макарівському районі загальну податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2007 року із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника в розмірі 3191550,00 грн.

Зазначена в декларації сума ПДВ в розмірі 3191550,00 грн. складається з податку на додану вартість в розмірі 2850000,00 грн. по податковій накладній №146 від 25.12.2006 року виписаній TOB "Захистбуд" та податку на додану вартість в розмірі 341550,00 грн. по податковій накладній № 392 від 22.12.2006 року виписаній TOB "Агромаш-ІФ".

У зв'язку із зазначеним Державною податковою інспекцією у Макарівському районі Київської області проведено виїзну позапланову перевірку TOB "Макарівська птахофабрика" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період з 01.12.2006 року по 31.01.2007 року, за результатами якої складено акт №59/35/23-0/33272065 від 12.04.2007 року.

Перевіркою встановлено, що на підставі п. 1.8 ст. 1, пп. 7.2.1, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон № 168/97-ВР) у TOB "Макарівська птахофабрика" відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування у сумі, заявленій у податковій декларації, у зв'язку з чим відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2007 року в розмірі 2950675,00 грн.

В акті перевірки вказано, що TOB "Макарівська птахофабрика" зайво віднесено до складу податкового кредиту у грудні 2006 року ПДВ в сумі 2850000,00 грн. (по податковій накладній №146 від 25.12.2006 року виписаній ТОВ "Захистбуд") та в сумі 100675,00 грн. (по податковій накладній № 392 від 22.12.2006 року виписаній TOB "Агромаш-ІФ"), що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за січень 2007 року в розмірі 2950675,00 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом видано спірне податкове повідомлення-рішення № 0000012400/0 від 18.04.2007 року, згідно якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 2950675,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги у частині скасування спірного податкового повідомлення-рішення місцевий господарський суд виходив з того, що недоліки в заповненні податкових накладних не роблять накладні недійсними і не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів. Таким чином суд, з посиланням на висновки судово-економічної експертизи №7655/11985 від 23.12.2009р., встановив, що витрати зі сплати податку підтверджуються матеріалами справи та відповідною накладною. Крім того, суд дійшов висновку, що твердження податкової інспекції, що позивач здійснював господарську діяльність без достатньої господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності) та з порушенням норм законодавства зокрема п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР теж не ґрунтуються на нормах законодавства, оскільки Закон № 168/97-ВР не передбачає таких положень. Отже, на думку місцевого суду, висновок відповідача-1 про відсутність у позивача правових підстав для включення до податкового кредиту та відповідно до бюджетного відшкодування суми ПДВ в розмірі 2850000,00 грн. по податковій накладній №146 від 25.12.2006р. виписаній ТОВ "Захистбуд", оскільки в ній не вказано опис (номенклатуру) будівельно-монтажних робіт та об'єкти будівництва, та підстав для включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми ПДВ в розмірі 100675,00 грн. по податковій накладній № 392 від 22.12.2006р. виписаній ТОВ «Агромаш-ІФ»є необґрунтованим.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд, з посиланням на вимоги підпункту пп. 7.5.1. п.7.5. ст. 7 Закону №168/97-ВР дійшов висновку, що позивачем, у порушення вищезазначених правових норм, включено до податкового кредиту грудня 2006 року суму податкового кредиту по податковій накладній від 25.12.2006 р. № 146 виписаній TOB "Захистбуд" за фактом перерахування попередньої оплати за договором на реконструкцію об'єктів нерухомості від 25.12.2006р. №111/12-06 без фактично виконаних робіт, оскільки позивач при проведенні перевірки фахівцями податкового органу не надав акти виконаних робіт. Також, на думку апеляційного суду, віднесення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, в результаті будівельно-монтажних робіт (послуг), які здійснювались позивачем без відповідного дозволу на виконання будівельних робіт, є порушенням пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що вказані висновки судів не можна вважати такими, що зроблені на підставі повно та всебічно досліджених встановлених фактичних обставин справи.

Відповідно до частин другої та третьої статті 159 КАС законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права, а обґрунтованим ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Як зазначено у частині першій статті 220 того самого Кодексу, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі. Отже, вимоги цієї норми включають у себе й обовязок касаційного суду перевіряти повноту встановлення фактичних обставин. (практика Верховного Суду України, згідно постанови від 20 травня 2008 року)

Як вбачається з матеріалів справи, в процесі її розгляду у судах попередніх інстанцій представник ДПІ в Макарівському районі подавав заяву про зупинення провадження у даній справі до остаточного вирішення справи №А18/495-07 за позовом Державної податкової інспекції у Макарівському районі до ТОВ "Макарівська птахофабрика" та ТОВ "Захистбуд" про визнання угоди недійсною. Однак, відповідачу було відмовлено у задоволенні зазначених вимог з підстав недоведеності ним неможливості розгляду даної справи до розгляду пов'язаної, на його думку, справи №А18/495-07.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

З наведеної норми випливає, що необхідною процесуальною умовою для обов'язкового зупинення провадження у справі є здійснення судового розгляду іншої пов'язаної з нею справи.

За наведених підстав, колегія суддів вважає, що суди обох інстанцій дали передчасну юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, помилково не надавши належної оцінки доводам відповідача щодо наявності підстав для оцінки встановлених фактичних обставин у даній справі з урахуванням іншої пов'язаної з нею справи, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

Відповідно до п. 2 ст. 227 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, ухвала та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно зясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 210 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Макарівська птахофабрика" задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Київської області від 19.05.2010 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2010 року по справі № А13/220-07 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236 239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)Голубєва Г.К.

Судді (підпис)Карась О.В.

(підпис)Рибченко А.О.

(підпис)Федоров М.О.

(підпис)Шипуліна Т.М. Ухвала складена у повному обсязі 22.04.2011р.