Ухвала суду № 15142164, 12.04.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" квітня 2011 р. м. КиївК-40544/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

СуддівКарася О.В.

Маринчак Н.Є.

Федорова М.О.

Шипуліної Т.М.

при секретарі судового засідання: Навасардян М.Г.,

розглянувши касаційну скаргу Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2010 року

та постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.06.2010 року

по справі № 2а-1829/10/1870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глатпром" (правонаступник - ТОВ "ГЛТ ГРУП")

до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції

та Головного управління Державного казначейства України в Сумській області

третя особа: Глухівська митниця

про скасування податкових повідомлень-рішень, стягнення бюджетної заборгованості та судових витрат, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Глатпром" (правонаступник - ТОВ "ГЛТ ГРУП") звернулось до суду з позовною заявою до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції та Головного управління Державного казначейства України в Сумській області третя особа Глухівська митниця, з урахуванням уточнень, про визнання висновків акту № 153/23-3/33322173 від 12.05.2009 року такими, що суперечать законодавству; скасування податкових повідомлень-рішень від 23.06.2009 року №0000542311/0, №0000522311/2, №0000532311/2; стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 731945грн. 79коп.; стягнення судових витрат.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 04.06.2010 року закрито провадження у справі в частині визнання висновків акту №153/23-3/33322173 від 12.05.2009 року такими, що суперечать законодавству.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 04.06.2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2010 року у даній справі позов задоволено частково; скасовано спірні податкові повідомлення-рішення; стягнуто з Державного бюджету на користь ТОВ "ГЛТ ГРУП" бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в зазначеній сумі та судові витрати. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій Конотопська МДПІ подала касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Конотопською МДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛТ ГРУП" (на момент перевірки ТОВ "Глатпром") з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006р. по 30.06.2008р. валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006р. по 30.06.2008 року, за результатами якої складено акт від 29.10.2008 року №431/23-3/33322173.

В результаті процедури адміністративного оскарження податковим органом складено акт позапланової перевірки від 12.05.2009 року № 153/23-3/33322173 та прийнято спірні податкові повідомлення-рішення від 23.06.2009 року № 0000542311/0 про донарахування податку на прибуток у розмірі 29286грн. та штрафних санкцій в сумі 14643грн., всього 43929грн., №0000522311/2 про донарахування податку на додану вартість у розмірі 453298грн. та штрафних санкцій в сумі 226649грн., всього 679947грн., №0000532311/2 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 132146грн., а також видане податкове повідомлення-рішення від 14.01.2010року №0000542311/3 про донарахування податку на прибуток у розмірі 29286грн. та штрафних санкцій в сумі 14643грн., всього 43929грн.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, у січні-лютому 2007р. позивачем подано заяви на бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 733944грн.

На підставі цих заяв Конотопською міжрайонною державною податковою інспекцією було проведено позапланову перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2006р. та січень 2007р., за наслідками якої складено акт №118/23-5/33322173 від 27.03.2007р. Цим актом було підтверджено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 733944грн.

В серпні 2008р. Сумською державною податковою адміністрацією була проведена ще одна позапланова перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2006р. та січень 2007р., за наслідками якої складено акт №374/23-5/33322173 від 22.08.2008р., яким було знову підтверджено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у тому ж розмірі.

У вересні 2008р. листом №9157/10/23-5 від 08.09.2008р. Конотопською МДПІ скасовано Акт №374/23-5/33322173 від 22.08.2008р., а листом №9076/10/23-1 від 05.09.2008р. було надіслано Повідомлення №40 «про призначення виїзної планової перевірки з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», яка проводилася з 18.09.2008р. по 15.10.2008р. і подовжена до 29.10.2008р.

За наслідками цієї перевірки податковим органом прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Відносно виявлених, на думку податкового органу, порушень з включення до податкового кредиту вантажних митних декларацій пізніше від дати виникнення податкових зобов'язань, колегія суддів зазначає, що у відповідності до п.5.1 ст. 5 Закону України від 21.12.2000р. №2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", якщо в майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право подати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Оскільки в наступних податкових періодах Підприємством ТОВ «Глатпром»було самостійно відкориговано зазначені помилки, колегія суддів погоджується з висновками судів щодо необґрунтованості доводів податкового органу про порушення позивачем пп.7.3.6 п.7.3, пп.7.5.2 п.7.5, пп.7.2.7 п.7.2, пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

Відносно порушення позивачем пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" суди правильно зазначили, що до 01.01.2007 року, згідно положень зазначеного підпункту, до податкового кредиту включається вся сума податку на додану вартість, сплачена митним органам при імпорті товарів, у разі їх використання в господарській діяльності платника податку.

Відносно визначення податкового кредиту з суми податку на додану вартість з фактурної вартості імпортованих товарів, суди зазначили, що з метою правильного застосування платниками податків приписів пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковим органом надано відповідні роз'яснення.

При цьому роз'яснення ДПА України від 19.02.2007р. та від 06.04.2007 № 7049/7/16-1517-26 суперечать одне одному.

У відповідності до пп.4.4.2 п.4.4 ст.4 Закону №2181-III не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано).

Крім того, судами встановлено, що правомірність дій позивача з визначення податкового кредиту з фактурної вартості імпортованих товарів підтверджена судовими рішеннями, що набрали законної сили.

Так, постановою Господарського суду Сумської області від 13.07.2007 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2007 року, зобов'язано Глухівську митницю проводити митне оформлення давальницької сировини, що ввозиться ТОВ "Глатпром" відповідно до угоди № 770 від 07.07.2005 року у митному режимі "Переробка на митній території України", враховуючи, що на неї не поширюється дія постанови КМУ від 13.04.2007 року № 619 "Про тимчасову заборону ввезення окремих видів давальницької сировини на митну територію України". Зобов'язано Глухівську митницю визначати сулу митної вартості товару, що ввозиться ТОВ "Глатпром" відповідно до Контракту № 770 та доповнення "А" до нього відповідно до суми фактурної вартості цього товару, визначеної у доповненні "А", у відповідності до ст.ст. 266- 267 Митного кодексу України.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішення в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участі ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відносно виключення з податкового кредиту сум податку на додану вартість з отриманих додаткових послуг, які були включені до собівартості товару, а саме послуг з транспортування товару, гарантія зберігання товару, послуги розвантажування-завантажування, суди обґрунтовано зазначили, що у відповідній редакції пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, чинній на момент здійснення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст.6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду, серед іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податків оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому суди правильно зазначили, що оскільки зазначені додаткові послуги з транспортування, зберігання, розвантажування товару тощо використовувались в подальшому в межах господарської діяльності позивача, податковим органом необґрунтовано на підставі роз'яснення ДПА України від 09.04.2008 року № 7310/7/16-1517 виключено з податкового кредиту суми податку на додану вартість з отриманих додаткових послуг.

Відносно правомірності донарахування податковим органом податку на прибуток, суди також обґрунтовано вказали, що у відповідності до п.1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" звичайною ціною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору.

Підпунктом 1.20.6 зазначеної статті визначено, що у разі коли на відповідному ринку товарів (робіт, послуг) не здійснюються операції з ідентичними (у разі їх відсутності - однорідними) товарами (роботами, послугами), або якщо неможливо визначити їх ціну через відсутність або недоступність відповідної інформації, звичайною ціною вважається ціна договору.

Обов'язок митного органу проводити митне оформлення давальницької сировини за ціною договору підтверджено і постановою господарського суду Сумської області від 13.07.2007 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2007 року, якою зобов'язано Глухівську митницю проводити митне оформлення давальницької сировини, що ввозиться ТОВ "Глатпром" відповідно до угоди № 770 від 07.07.2005 року.

Таким чином, звичайною ціною на товар "Напівфабрикат "М'ясо куряче подрібнене в панірувальних сухарях" є ціна угоди № 770 від 07.07.2005 року, а тому донарахування доходів під час реалізації згідно митної вартості та донарахування податку на прибуток за відповідний період є протиправним.

За таких обставин, суди дійшли вірного висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2010 року та постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.06.2010 року по справі № 2а-1829/10/1870 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.

Судді підписКарась О.В.

підписМаринчак Н.Є.

підписФедоров М.О.

підписШипуліна Т.М. Ухвала складена у повному обсязі 15.04.2011р.