Постанова № 15140619, 06.04.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" квітня 2011 р. м. КиївК-19191/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Голубєвої Г.К., Костенка М.І, Пилипчук Н.Г., Федорова М.О.,

секретар судового засідання Євтушевський В.М.,

за участю:

представника позивача Солодухіна Г.Й.,

представника відповідача-1 Баранюка І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Хмільницької обєднаної державної податкової інспекції Вінницької області

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2009 року

у справі № 2-а-16742/07

за позовом Державного підприємства «Уладівський спиртовий завод»

до 1. Хмільницької обєднаної державної податкової інспекції Вінницької області,

2. Головного управління державного казначейства України у Вінницькій області

про стягнення бюджетного відшкодування та зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Державне підприємство «Уладівський спиртовий завод»(далі позивач) звернулося до суду з позовом до Хмільницької обєднаної державної податкової інспекції Вінницької області (далі відповідач-1), Головного управління державного казначейства України у Вінницькій області (далі відповідач-2) про стягнення на користь ДП «Уладівський спиртовий завод»суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з рахунку «Кошти Державного бюджету»в розмірі 1379310,00 грн.; спонукання ГУ ДКУ у Вінницькій області у разі браку або відсутності коштів на аналітичному рахунку по обліку податку на додану вартість направити звернення у відповідності з пунктом 4.5 розділу 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість в Державне казначейство України для здійснення відшкодування бюджетної заборгованості у відповідності з рішенням суду на користь позивача за рахунок надходжень загального фонду Державного бюджету України; зобовязання Хмільницької ОДПІ Вінницької області направити в пятиденний термін з отримання рішення суду висновки про відшкодування сум бюджетної заборгованості ГУ ДКУ у Вінницькій області для забезпечення повноти контролю за правильністю відшкодування із бюджету суми бюджетної заборгованості.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2007 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2009 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2007 року скасовано частково та прийнято нову постанову, якою зобовязано Хмільницьку ОДПІ Вінницької області у пятиденний термін надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню із державного бюджету. В іншій частині постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2007 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Хмільницька ОДПІ Вінницької області, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2009 року в частині зобовязання Хмільницької ОДПІ Вінницької області надати висновки про відшкодування сум бюджетної заборгованості ГУ ДКУ у Вінницькій області, та залишити в силі постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2007 року.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та першого відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДП «Уладівський спиртовий завод»подало до Хмільницької ОДПІ Вінницької області податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2007 року, у якій підприємство звітувало з наступними показниками: усього податкових зобовязань 3671,00 грн. (рядок 9), усього податкового кредиту 429138,00 грн. (рядок 17), різниця між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту склала відємне значення 425467,00 грн. (рядок 18.2), залишок відємного значення попереднього звітного періоду 813400,00 грн. (рядок 23). У рядку 25 податкової декларації позивач вказав суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню 84911,00 грн., в тому числі на рахунок платника у банку 84911,00 грн. (рядок 25.1). Разом з декларацією позивачем був поданий розрахунок суми бюджетного відшкодування і заява про повернення суми бюджетного відшкодування.

ДП «Уладівський спиртовий завод»подало до Хмільницької ОДПІ Вінницької області податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2007 року, у якій підприємство звітувало з наступними показниками: усього податкових зобовязань 5162,00 грн. (рядок 9), усього податкового кредиту 97194,00 грн. (рядок 17), різниця між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту склала відємне значення 91592,00 грн. (рядок 18.2), залишок відємного значення попереднього звітного періоду 1153956,00 грн. (рядок 23). У рядку 25 податкової декларації позивач вказав суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню 78608,00 грн., в тому числі на рахунок платника у банку 78608,00 грн. (рядок 25.1). Разом з декларацією позивачем був поданий розрахунок суми бюджетного відшкодування і заява про повернення суми бюджетного відшкодування.

Хмільницька ОДПІ Вінницької області провела виїзну позапланову перевірку ДП «Уладівський спиртовий завод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період з 01 лютого 2007 року по 30 березня 2007 року, за результатами якої було складено довідку № 26-23-05459163 від 24 травня 2007 року.

За наслідками перевірки було підтверджено суму податку на додану вартість, заявлену до відшкодування з бюджету на розрахунковий рахунок, за лютий 2007 року в розмірі 84911,00 грн., та підтверджено суму податку на додану вартість, заявлену до відшкодування з бюджету на розрахунковий рахунок, за березень 2007 року в розмірі 78608,00 грн.

ДП «Уладівський спиртовий завод»подало до Хмільницької ОДПІ Вінницької області податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2007 року, у якій підприємство звітувало з наступними показниками: усього податкових зобовязань (-805,00) грн. (рядок 9), усього податкового кредиту 216118,00 грн. (рядок 17), різниця між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту склала відємне значення 216923,00 грн. (рядок 18.2), залишок відємного значення попереднього звітного періоду 1166940,00 грн. (рядок 23). У рядку 25 податкової декларації позивач вказав суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню 39092,00 грн., в тому числі на рахунок платника у банку 39092,00 грн. (рядок 25.1). Разом з декларацією позивачем був поданий розрахунок суми бюджетного відшкодування і заява про повернення суми бюджетного відшкодування.

ДП «Уладівський спиртовий завод»подало до Хмільницької ОДПІ Вінницької області податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2007 року, у якій підприємство звітувало з наступними показниками: усього податкових зобовязань 1033,00 грн. (рядок 9), усього податкового кредиту 303351,00 грн. (рядок 17), різниця між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту склала відємне значення 302318,00 грн. (рядок 18.2), залишок відємного значення попереднього звітного періоду 1342400,00 грн. (рядок 23). У рядку 25 податкової декларації позивач вказав суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню 230072,00 грн., в тому числі на рахунок платника у банку 230072,00 грн. (рядок 25.1). Разом з декларацією позивачем був поданий розрахунок суми бюджетного відшкодування і заява про повернення суми бюджетного відшкодування.

Хмільницька ОДПІ Вінницької області провела виїзну позапланову перевірку ДП «Уладівський спиртовий завод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період з 01 квітня 2007 року по 31 травня 2007 року, за результатами якої було складено довідку № 30-23-05459163 від 10 липня 2007 року.

За наслідками перевірки було підтверджено суму податку на додану вартість, заявлену до відшкодування з бюджету на розрахунковий рахунок, за квітень 2007 року в розмірі 39092,00 грн., та підтверджено суму податку на додану вартість, заявлену до відшкодування з бюджету на розрахунковий рахунок, за травень 2007 року в розмірі 230072,00 грн.

ДП «Уладівський спиртовий завод»подало до Хмільницької ОДПІ Вінницької області податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2007 року, у якій підприємство звітувало з наступними показниками: усього податкових зобовязань 160504,00 грн. (рядок 9), усього податкового кредиту 400484,00 грн. (рядок 17), різниця між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту склала відємне значення 239980,00 грн. (рядок 18.2), залишок відємного значення попереднього звітного періоду 1413931,00 грн. (рядок 23). У рядку 25 податкової декларації позивач вказав суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню 473039,00 грн., в тому числі на рахунок платника у банку 473039,00 грн. (рядок 25.1). Разом з декларацією позивачем був поданий розрахунок суми бюджетного відшкодування і заява про повернення суми бюджетного відшкодування.

ДП «Уладівський спиртовий завод»подало до Хмільницької ОДПІ Вінницької області податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2007 року, у якій підприємство звітувало з наступними показниками: усього податкових зобовязань 3348,00 грн. (рядок 9), усього податкового кредиту 98334,00 грн. (рядок 17), різниця між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту склала відємне значення 94983,00 грн. (рядок 18.2), залишок відємного значення попереднього звітного періоду 1180872,00 грн. (рядок 23). У рядку 25 податкової декларації позивач вказав суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню 473588,00 грн., в тому числі на рахунок платника у банку 473588,00 грн. (рядок 25.1). Разом з декларацією позивачем був поданий розрахунок суми бюджетного відшкодування і заява про повернення суми бюджетного відшкодування.

Хмільницька ОДПІ Вінницької області провела виїзну позапланову перевірку ДП «Уладівський спиртовий завод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період з 01 червня 2007 року по 31 липня 2007 року, за результатами якої було складено довідку № 40-23-05459163 від 10 вересня 2007 року.

За наслідками перевірки було підтверджено суму податку на додану вартість, заявлену до відшкодування з бюджету на розрахунковий рахунок, за червень 2007 року в розмірі 473039,00 грн., та підтверджено суму податку на додану вартість, заявлену до відшкодування з бюджету на розрахунковий рахунок, за липень 2007 року в розмірі 473588,00 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що оскільки на час розгляду справи в суді результати проведення зустрічних перевірок по постачальниках ДП «Уладівський спиртовий завод»відсутні, позовні вимоги є передчасними та необґрунтованими, а Хмільницька ОДПІ Вінницької області та ГУ ДКУ у Вінницькій області діяли в межах та на підставі чинного законодавства України.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи частково рішення суду апеляційної інстанції та зобовязуючи Хмільницьку ОДПІ Вінницької області надати висновок органу державного казначейства із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету, виходив з того, що податковим органом порушено вимоги абзацу 2 підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», з огляду на підтвердження Хмільницькою ОДПІ Вінницької області заявлених платником податку до бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість за лютий липень 2007 року згідно довідок № 26-23-05459163 від 24 травня 2007 року, № 30-23-05459163 від 10 липня 2007 року, № 40-23-05459163 від 10 вересня 2007 року.

Однак з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Хмільницька ОДПІ Вінницької області провела позапланові виїзні перевірки ДП «Уладівський спиртовий завод»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період лютий липень 2007, за результатами яких були складені довідки № 26-23-05459163 від 24 травня 2007 року, № 30-23-05459163 від 10 липня 2007 року, № 40-23-05459163 від 10 вересня 2007 року. Зазначені довідки є засобом реалізації відповідачем владних управлінських функцій відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

У вказаних довідках було встановлено, що проведеними перевірками не встановлено порушення платником податку ведення податкового обліку по податку на додану вартість, нарахування проводилося відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість». Під час перевірок були надані всі документи для визначення податку на додану вартість. Відхилень між даними платника та даними перевірок не встановлено. Також у вказаних довідках було зазначено, що при отриманні матеріалів, що не підтверджують дані обліку субєкта господарювання, який перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Саме нормами зазначеного пункту Закону регулюються всі питання, пов'язані із порядком визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Наявність у позивача бюджетного відшкодування у відповідних сумах відповідачем-1 не заперечується, спірним є факт підтвердження зазначених сум.

Відповідно до частини 1 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (частина 3 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону).

Згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За приписами підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно з положеннями підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (підпункт 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону).

Як зазначалося вище, Хмільницькою ОДПІ Вінницької області було проведено позапланові виїзні перевірки ДП «Уладівський спиртовий завод»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період лютий липень 2007, за результатами яких були складені довідки № 26-23-05459163 від 24 травня 2007 року, № 30-23-05459163 від 10 липня 2007 року, № 40-23-05459163 від 10 вересня 2007 року відповідно.

У вказаних довідках не було встановлено порушень при визначенні позивачем сум податку на додану вартість, які підлягають бюджетному відшкодуванню за період лютий липень 2007 року та підтверджено заявлені до відшкодування з бюджету на розрахунковий рахунок платника податку у відповідних сумах, а саме: за лютий 2007 року в розмірі 84911,00 грн., за березень 2007 року в розмірі 78608,00 грн., за квітень 2007 року в розмірі 39092,00 грн., за травень 2007 року в розмірі 230072,00 грн., за червень 2007 року в розмірі 473039,00 грн., за липень 2007 року в розмірі 473588,00 грн., а всього 1379310,00 грн.

Таким чином, колегія суддів відзначає, що наявність у позивача права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 1379310,00 грн. підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до вищевикладених приписів Закону України «Про податок на додану вартість»Хмільницька ОДПІ Вінницької області мала подати відповідний висновок до органу державного казначейства із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства повинен був перерахувати цю суму коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Обовязок, передбачений Законом України «Про податок на додану вартість», не був виконаний Хмільницькою ОДПІ Вінницької області, чим були порушені права позивача.

Колегія суддів відзначає, що нормами Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

В зв'язку з цим, посилання податкового органу на те, що право позивача на відшкодування не підтверджено результатами зустрічних перевірок постачальників позивача визнається колегією суддів необґрунтованим, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість»не передбачає отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування у якості обов'язкової умови відшкодування податку на додану вартість, з урахуванням того, що Хмільницькою ОДПІ Вінницької області не було надано судам попередніх інстанцій доказів отримання податковим органом матеріалів, що не підтверджують дані обліку ДП «Уладівський спиртовий завод». Не додано таких доказів і до касаційної скарги.

При цьому колегія суддів відзначає, що якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит та відповідно бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, податковим органом не приймалися рішення про зменшення позивачу заявленої суми бюджетного відшкодування або рішення про відмову у наданні бюджетного відшкодування в розумінні підпунктів «б», «в»підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

З урахуванням вищевикладеного, а також зважаючи на те, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку про скасування постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2007 року та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2009 року про відмову у задоволенні позовних в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ДП «Уладівський спиртовий завод»суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1379310,00 грн. та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог про зобовязання Хмільницької ОДПІ Вінницької області направити в пятиденний термін з отримання рішення суду висновки про відшкодування сум бюджетної заборгованості ГУ ДКУ у Вінницькій області для забезпечення повноти контролю за правильністю відшкодування із бюджету суми бюджетної заборгованості, суд касаційної інстанції дійшов висновку про закриття провадження у справі в цій частині, з огляду на наступне.

Предметом спору у даній справі є право позивача на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 1379310,00 грн. за податковими деклараціями за лютий липень 2007 року.

У розумінні пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Правовідношення щодо повернення з бюджету податків, зборів (обовязкових платежів) з підстав, передбачених законом, виникає між платником податків, зборів (обовязкових платежів) та державою в особі відповідного органу державної податкової служби, на який згідно із Законом України «Про державну податкову службу в Україні»покладені повноваження по здійсненню контролю за своєчасною та правильною сплатою до бюджету податків, зборів (обовязкових платежів), та відповідного територіального органу Державного казначейства України з огляду на запроваджену Бюджетним кодексом України казначейську форму обслуговування Державного бюджету.

У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

Встановлений підпунктами 7.7.4 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»порядок дій платника податку, податкового органу та органу Державного казначейства України по отриманню (виплаті) бюджетного відшкодування не означає, що в разі виникнення спору щодо права платника податку на отримання бюджетного відшкодування юридичним засобом захисту порушеного права в суді є інший, ніж позов про стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування, оскільки право платника податку на отримання бюджетного відшкодування не ставиться в залежність від тієї обставини, чи був податковим органом поданий територіальному органу Державного казначейства України відповідний висновок.

З огляду на викладене рішення суду апеляційної інстанції, яким задоволено позовну вимогу та рішення суду першої інстанції, яким відмовлено у задоволенні позову в частині позовних вимог про зобовязання відповідача надати органу державного казначейства висновок щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, є помилковими, а провадження у справі підлягає закриттю у звязку з тим, що така вимога за своїм змістом не відповідає матеріально-правовому способу захисту порушеного права, визначеному законом, і не підлягає розгляду в суді.

З урахуванням наведеного касаційна скарга відповідача-1 підлягає частковому задоволенню, а рішення судів апеляційної та першої інстанцій скасуванню із закриттям провадження у справі в частині позовних вимог про зобовязання Хмільницької ОДПІ Вінницької області направити в пятиденний термін з отримання рішення суду висновки про відшкодування сум бюджетної заборгованості ГУ ДКУ у Вінницькій області для забезпечення повноти контролю за правильністю відшкодування із бюджету суми бюджетної заборгованості.

Щодо позовних вимог про спонукання ГУ ДКУ у Вінницькій області у разі браку або відсутності коштів на аналітичному рахунку по обліку податку на додану вартість направити звернення у відповідності з пунктом 4.5 розділу 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість в Державне казначейство України для здійснення відшкодування бюджетної заборгованості у відповідності з рішенням суду на користь позивача за рахунок надходжень загального фонду Державного бюджету України, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині, з огляду на наступне.

Порядок відшкодування податку на додану вартість був затверджений спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Головного управління Державного казначейства України від 02 липня 1997 року № 209/72 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 4.4 статті 4 вищевказаного Порядку (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що відшкодування здійснюється з аналітичного рахунку з обліку податку на додану вартість у межах поточних надходжень за день, а в разі недостатності або відсутності коштів на відповідному аналітичному рахунку повернення здійснюється за рахунок поточних надходжень на балансовий рахунок з обліку доходів загального фонду державного бюджету за день.

Пунктом 4.5 статті 4 цього ж Порядку (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі недостатності або відсутності коштів на аналітичному рахунку з обліку доходів загального фонду в цілому по області відшкодування здійснюється за рахунок надходжень загального фонду Державного бюджету України за рішенням (додаток 7) Державного казначейства України (центральний рівень). Підставою для прийняття рішення є звернення управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, що подається за визначеною формою (додаток 8). Перерахування коштів управлінню Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі здійснюється Державним казначейством України з відповідного рахунку на рахунок територіального управління Держказначейства, з подальшим зарахуванням на аналітичний рахунок з обліку податку на додану вартість, з якого здійснюється повернення.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки дії органу державного казначейства щодо відшкодування податку на додану вартість чітко визначені законодавством, яким затверджено порядок відшкодування податку на додану вартість і у разі недостатності або відсутності коштів на аналітичному рахунку з обліку доходів загального фонду в цілому по області, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З огляду на викладене, постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2007 року та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2009 року підлягають скасуванню із прийняття нової постанови.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 229, 230, 232, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу Хмільницької обєднаної державної податкової інспекції Вінницької області задовольнити частково.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2007 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2009 року скасувати.

Постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Уладівський спиртовий завод»суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1379310,00 грн.

В частині позовних вимог щодо зобовязання Хмільницької обєднаної державної податкової інспекції Вінницької області направити в пятиденний термін з отримання рішення суду висновки про відшкодування сум бюджетної заборгованості Головному управлінню державного казначейства України у Вінницькій області для забезпечення повноти контролю за правильністю відшкодування із бюджету суми бюджетної заборгованості провадження у справі закрити.

У задоволенні позовних вимог про спонукання Головного управління державного казначейства України у Вінницькій області у разі браку або відсутності коштів на аналітичному рахунку по обліку податку на додану вартість направити звернення у відповідності з пунктом 4.5 розділу 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість в Державне казначейство України для здійснення відшкодування бюджетної заборгованості у відповідності з рішенням суду на користь Державного підприємства «Уладівський спиртовий завод»за рахунок надходжень загального фонду Державного бюджету України відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ Г.К. Голубєва

______ М.І. Костенко

______ Н.Г. Пилипчук

______ М.О. Федоров