Постанова № 15138290, 12.04.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-5928/10/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Євпак В.В. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" квітня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Ісаєнко Ю.А., Федотова І.В.,

при секретарі: Плаксі В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біокоре України»до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Біокоре України»звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про скасування податкового повідомлення-рішення. Свої вимоги мотивує тим, що відповідачем неправомірно зменшено бюджетне відшкодування по господарським операціям з ВАТ "Білгород-Дністровським КХП" з придбання гороху та пшениці внаслідок відсутності актів прийому - передачі, у тому числі на відповідальне зберігання та товарно-транспортних накладних та з підстав неможливості визначити та підтвердити фактичну суму сплаченого податку на додану вартість вітчизняним постачальникам, яка можливо могла бути включена в розрахунок бюджетного відшкодування. Вважають висновок податкового органу з зазначених підстав неправомірним, оскільки факт здійснення господарської операції, тобто, придбання сільськогосподарських культур оформлено видатковими накладними, які мають у своєму складі всі передбачені чинним законодавством реквізити, підписані обома сторонами та безперечно засвідчують та підтверджують факт переходу права власності на товар у відповідності до вимог Цивільного та Господарського Кодексів України. Оплата за отриманий товар була здійснена у повному обсязі шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, що підтверджується банківськими виписками з відміткою обслуговуючого банку про здійснення платежів. Обовязковість складання актів прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей не передбачено жодним нормативно-правовим актом. Відповідачем не враховано, що придбані сільськогосподарські культури не транспортувалися, а митне оформлення здійснювалось на складських приміщеннях ВАТ "Білгород-Дністровський КХП" фахівцями митного органу, що підтверджується сплаченими митними зборами за кодом митного платежу 071, про що і зазначено у належним чином оформлених вантажно-митних деклараціях, які були надані під час проведення перевірки. Крім того, в ході проведення перевірки зменшено суми податкового кредиту по операціях з придбання товарно-експедиційних послуг від значної кількості підприємств для експорту сільськогосподарських культур за межі митного кордону України. Відповідач помилково вважає, що продукція була поставлена безпосередньо від ВАТ "Білгород-Дністровський КХП" до кінцевого споживача, це спростовується наявними договорами, податковими накладними та видатковими накладними, журналом реєстрації довіреностей, банківськими виписками - при придбанні сільськогосподарських культур; зовнішньоекономічними контрактами, вантажно-митними деклараціями, інвойсами, міжнародними транспортними накладними, банківськими виписками - при реалізації сільськогосподарських культур на експорт. Правомірно підприємством сформований податковий кредит і з придбання інших послуг. Вважають неправомірним посилання відповідача на те, що однією з обовязкових підстав включення сум податкового кредиту є сплата цих сум до бюджету. Однак жодним нормативно-правовим актом не передбачено обовязковість сплати суми до бюджету в ціні товару. Також просить стягнути з Державного бюджету України судовий збір, який був сплачений при поданні позовної заяви.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Житомирі №0000852304/0 від 30.06.2010 року про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Біокоре Україна" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 914429,00 грн.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Державна податкова інспекція у м. Житомирі подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

З 03.06.2010 року по 16.06.2010 року Державною податковою інспекцією у м. Житомирі проводилась позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Біокоре Україна»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у сумі 784725,00 грн. за березень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась в березні 2009 - лютому 2010 року та за квітень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у січні 2010 року та березні 2010 року.

За результатами даної перевірки складено акт № 3676/23-2/36389513 від 22.06.2010 року в ході проведення перевірки встановлено порушення п. 1.8, ст. 1, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2, п. 7.7, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»ТОВ "Біокоре Україна" завищено суму ПДВ заявлену до відшкодування з бюджету за березень 2010 року в розмірі 784725,00 грн. та квітень 2010 року в розмірі 129704,00 грн.

За наслідками перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0000852304/0 від 30.06.2010 року про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2010 року в сумі 784725,00 грн. та за квітень 2010 року в сумі 129704,00 грн., а всього: 914429,00 грн. Відповідач, вважаючи безпідставним формування позивачем податкового кредиту та завищення бюджетного відшкодування, виходить з того, що позивачем не надано документів, які свідчать про відповідальне зберігання товару та про перехід права власності на товар по господарським операціям з придбання пшениці та гороху у ВАТ "Білгород-Дністровський КХП". Відповідно, не прийнято формування податкового кредиту і з транспортних послуг.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно сформував податковий кредит та має право на бюджетне відшкодування.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивач є платником податку на додану вартість та веде свою діяльність у сфері придбання сільськогосподарських культур: пшениці та гороху з метою подальшого експорту товарно-матеріальних цінностей за межі митної території України, а також в межах своєї господарської діяльності придбавав інші товари, роботи та послуги.

При придбанні товару (робіт, послуг) позивач сплачував продавцям в ціні вартості придбаного товару податок на додану вартість.

Для проведення зазначеної вище перевірки TOB «Біокоре Україна»не надало товарно-транспортні накладні та інші документи, що свідчать про транспортування товарів.

Відповідно п. 5 Інструкції при прийманні товарів як передбачено правилами, діють на транспорт (перевезення), одержувач зобов'язаний витребувати від органу транспорту складання комерційного акту (відмітки на товарно-транспортній накладній або складання акта - при доставці вантажу автомобільним транспортом).

Відповідно до п. 12 Інструкції приймання продукції по кількості проводиться відповідно транспортним і супровідним документам (рахунки-фактури, специфікації, описи, пакувальні ярлики і ін.) відправника (виробника).

Відповідно п. 22 Інструкції для приймання продукції виділяються особи компетентні (по роду роботи, по освіті, по досвіду трудової діяльності) по питанню визначення якості і комплектності продукції, що підлягає прийманню.

Відповідно до п. 26 Інструкції акт приймання продукції затверджується керівником або заступником керівника підприємства-одержувача не пізніше чим на наступний день після складання акту.

Відповідно п. 28 Інструкції акти приймання продукції по кількості реєструються і зберігаються у порядку, встановленому на підприємстві-одержувачі.

Відповідно до частини 2 статті 712 Цивільного Кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом загальних положень про купівлю-продаж встановлених ч. 2 ст. 689 ЦК України встановлено для покупця обов'язок вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Якщо товар доставлявся вантажним автомобілем, таким документом є товарно-транспортна накладна за формою №1-ТН, затверджена Наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.1995 року №488/346. У ній повинні бути відмітки відправника товару (щодо відвантаження товару) та його одержувача (стосовно фактичного отримання товару).

Згідно наявних документів, на підставі яких проводилась перевірка, не виявлено транспортних та супроводжувальних документів, які передбачено вимогами діючого законодавства, наведеного вище.

Акти приймання продукції, картки складського обліку, які б підтверджували надходження товарів, товарно-транспортні накладні з відмітками про передачу та отримання ТМЦ, у відповідності до вимог діючого законодавства приведеного вище, перевіркою у TOB «Біокоре Україна»не встановлено.

Таким чином колегія суддів вважає, що в ході позапланової перевірки TOB «Біокоре Україна»не надано документів, які підтверджують транспортування та зберігання гороху.

Враховуючи вищевикладене, перевіркою зроблено висновок про те, що фактично продукція була поставлена безпосередньо від ВАТ «Бєлгород-Дністровський КХП»до кінцевого споживача, без фактичного руху продукції до TOB «Біокоре Україна».

Таким чином, в порушення пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»TOB «Біокоре Україна»завищено податковий кредит.

Отже, висновок податкового органу про встановлення завищення бюджетного відшкодування позивачем є таким, що відповідає дійсності.

Згідно із пп. 7.2.8, п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (платник податку зобов'язаний вести окремий податковий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), який ведеться у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Відповідно до абзацу "а" пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Сума податку, фактично сплачена у попередніх податкових періодах, визначається із сум, які були включені до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та не брали участі у розрахунках бюджетного відшкодування протягом попередніх податкових періодів або не погашали податкові зобов'язання наступних звітних періодів(рядок 24).

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Податкова звітність, що використовує грошовий вимірник ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з абазацом 9 Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року №291 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 року за № 893/4186, бухгалтерський облік на субрахунках ведеться в аналітичному розрізі з вимогою забезпечити кількісно-сумову та якісну (марка, сорт, розмір тощо) інформацію про наявність і рух об'єктів бухгалтерського обліку на відповідному синтетичному рахунку. Рахунок 64 «Розрахунки за податками й платежами»призначено для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за усіма видами платежів до бюджету. За кредитом рахунку 64 «Розрахунки за податками й платежами»відображаються нараховані платежі до бюджету, за дебетом - належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплата, списання тощо. На субрахунку 643 «Податкові зобов'язання»ведеться облік суми податку на додану вартість, визначену, виходячи із суми одержаних авансів (попередньої оплати) за готову продукцію, товари, інші матеріальні цінності активи, роботи, послуги, що підлягають відвантаженню (виконанню). На субрахунку 644 «Податковий кредит»ведеться облік суми податку на додану вартість, на яку підприємство набуло право зменшити податкове зобов'язання.

При цьому зазначеною вище перевіркою було встановлено за даними бухгалтерського обліку TOB «Білокоре Україна»на одному субрахунку №641/5 ведеться облік сум податку на додану вартість з «податкових зобов'язань» та «податкового кредиту». Товариством не ведеться відокремленого аналітичного обліку податкових накладних на придбання товарів (послуг) та оплати в розрізі кожної податкової накладної з визначенням платіжного доручення

Товариство веде реєстр податкових накладних із сумами ПДВ у розрізі постачальників, але не вказує оплату за відповідний звітний період відповідно до якого сума ПДВ включена до розрахунку бюджетного відшкодування за березень 2010 року, як фактично сплачена отримувачем товарів (робіт, послуг) постачальникам таких товарів (послуг).

Таким чином під час перевірки у TOB «Біокоре Україна»неможливо визначити та підтвердити фактичну суму сплаченого ПДВ вітчизняним постачальникам, яка можливо могла бути включена в розрахунок бюджетного відшкодування за березень 2010 року та квітень 2010 року.

Виходячи з вищевказаних обставин, на підставі пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у TOB «Білокоре Україна»за наслідками проведеної невиїзної перевірки зменшується сума бюджетного відшкодування за березень 2010 року на суму 784725,00 грн., за квітень 2010 року на суму 129704,00 грн.

Крім того, при визначенні правильності заявленої суми до відшкодування за березень 2010 року перевіркою було встановлено, що відповідно до бази даних інформаційних ресурсів ДПА України (система обробки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів встановлено, що у ВАТ «Бєлгорол-Дністровський КХП», який є посередником та основним постачальником TOB «Біокоре Україна», в перевіряємих періодах, в ланцюгах постачання є фірми з ознаками фіктивності по першому ланцюгу постачання, а саме: TOB «Агроанкорекспорт»(35697178) - 11 стан (припинено дільність, але не знято і обліку); ПП ОСОБА_2 (НОМЕР_1) - 16-й стан (припинене діяльність, ліквідовано, закрито); TOB «Злак-Трейд»(32227268) - 7-й стан ( до ЄДР внесено запис п г відсутність підтвердження відомостей); ДП ДАК «Хліб України» «Старокостянтинівський елеватор»(00956810)- 4-й стан (порушено провадження у справі про банкрутство); ПП «Фортуна-ЛТД»(34685329)- 16-й стан (Діяльність припинене (ліквідовано, закрито); TOB «Агроїн»(31259313) -14-й стан (визнано банкрутом).

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування це сума, то підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

З огляду на вищевикладене, право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірності сплати ПДВ в ціні товару.

Крім того, платник податку особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, яке наведено у п.1.3 Закону.

Також п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено обов'язкову наявність ще й такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку.

Тобто, законодавством чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до державного бюджету.

За таких підстав, згідно норм Закону України. "Про податок на додану вартість", вбачається прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженнями до бюджету ПДВ та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту в ПДВ та відшкодування за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.

Отже, право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до неправильного висновку про задоволення вимог позивача.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим ухвалене судом на підставі повного та всебічного зясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року скасувати.

Постановити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Біокоре України»до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.В. Федотов