Ухвала суду № 15137450, 22.04.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції -

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2011 року справа №2а/0570/1066/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Губської Л.В.

суддів Арабей Т.Г. , Геращенка І.В.

при секретарі: Дегтярьовій А.М.,

за участю:

представника позивача: Бобровського П.К.

представників відповідача: Шляхова О.А., Караулан О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2011 року в адміністративній справі за позовом Дочірнього підприємства «Інгаз» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

Дочірне підприємство «Інгаз» звернулося до суду першої інстанції з позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000842300/0 від 20.12.2010 року. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем незаконно виключені суми податку на додану вартість у розмірі 397 333,00 грн. з бюджетного відшкодування з вказаного податку на розрахунковий рахунок підприємства по деклараціям за жовтень, листопад 2009р., січень, лютий, березень, липень та серпень 2010р. відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000842300/0 від 20.12.2010р.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2011 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Державна податкова інспекція в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя, не погодившись з цим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування у звязку з тим, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). По ДП «Інгаз» не досліджено кінцевого виробника руху товару по ланцюгу постачання.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги, а представник позивача заперечував проти її задоволення.

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції установлено і вбачається з матеріалів справи, що Дочірнє підприємство «Інгаз» зареєстроване розпорядженням Маріупольського виконавчого комітету міської Ради народних депутатів під №985 від 30.06.1994р., перереєстровано розпорядженням виконкомом Маріупольської міської ради народних депутатів №493/жзю-1 від 18.05.1999р. Свідоцтво про державну реєстрацію видано виконкомом Маріупольської міської ради 18.05.1999р., рег. №944/990 ЖОЮ№1, код підприємства за ЄДРПОУ 14361569.

Відповідач Державна податкова інспекція в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя є субєктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує повноваження, надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

20.12.2010р. ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Маріуполя проведена невиїзна документальна перевірка достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по ДП “Інгаз” за період жовтень, листопад 2009р., січень, лютий, березень, липень та серпень 2010р., за наслідками якої складено акт від 20.12.2010р. №1420/23-111/14361569. Зазначеною перевіркою встановлено порушення: п. 1.8. ст.1, п.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, внаслідок чого позивачем завищено заявлену суму податкового кредиту на 397333,00 грн., у т.ч.: жовтень 2009 132138,00 грн., листопад 2009р. 77248,00грн., січень 2010р.- 55767,00 грн., лютий 2010р.- 55359грн., березень 2010р. 21667,00грн., липень 2010- 6104,00грн. та серпень 2010р.- 49050,00грн.

На підставі висновків акту від 20.12.2010р. №1420/23-111/14361569 відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення від 20.12.2010р. №0000842300/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 397 333,00 грн.

За змістом п. 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” (із врахуванням змін та доповнень) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

У відповідності з підпунктом 7.4.1. пункту 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 вказаного закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

За змістом пп.. 7.2.6 п. 7.2 вказаного закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Як вбачається з висновків Акту перевірки від 20.12.2010р. у позивача встановлено завищення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, внаслідок відпрацювання ланцюгів постачальників ДП «Інгаз», оскільки за матеріалами позапланових зустрічних перевірок виявлено факти взаємовідносин із субєктами господарювання, які визнані банкрутами та юридичними особами, які ліквідовані або мають при наданні декларацій з ПДВ статус «до відома», неможливо підтвердити транспортування криптоново-ксенонової суміші, неможливо вказати ланцюг постачання у звязку з невірно визначеною кількістю та вартістю товарів, тобто неможливо дослідити до кінцевого виробника, тобто, питання щодо виникнення права платника на податковий кредит та, відповідно, повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, поставлено в залежність від встановлених фактів взаємовідносин із субєктом господарювання, який визнаний банкрутом та ліквідований після проведення господарських операцій з позивачем.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що обставини, на які посилається відповідач, не є правовою підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, зменшення суми податкового кредиту.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Нормами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судова колегія зазначає, що відповідач не довів суду правомірність своїх дій, і суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстави для скасування постанови колегія не вбачає.

Ухвала в повному обсязі складена 22 квітня 2011 року.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2011 року в адміністративній справі за позовом Дочірнього підприємства «Інгаз» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення залишити без задоволення, а постанову суду залишити без змін.

Ухвалу суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.

Колегія суддів: Л.В. Губська

(підписи)

Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко