Ухвала суду № 15136934, 22.04.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Зінченко О.В.

Суддя-доповідач - Бадахова Т.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2011 року справа №2а/0570/573/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Бадахової Т.П.

суддів Гайдара А.В. , Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання Марциновскому А.К.

за участю представників сторін

від позивача: Ізотов В.М.

від відповідача: не зявився

розглянувши апеляційну скаргу Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2011 року по справі № 2а/0570/573/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Парітет-Плюс» до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції в Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.12.2010 року № 0000961640/0 про нарахування штрафних санкцій у розмірі 6 788,20грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Парітет-Плюс» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції в Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.12.2010 року № 0000961640/0 про нарахування штрафних санкцій у розмірі 6 788,20грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2011 року позовні вимоги були задоволені повністю. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у розміру 3,40грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою і просив апеляційний суд скасувати це рішення і прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що податковий борг виник у звязку з несплатою позивачем узгоджених податкових зобовязань з податку на додану вартість у сумі 68 772,00грн по акту документальної невиїзної перевірки та фактично позивачем 976,91грн сплачено 18.12.2008 року тобто з затримкою сплати на 17 днів та 66905,09грн з затримкою сплати на 25 днів.

На думку апелянта, незважаючи на причину несплати податкових зобовязань, зокрема, у разі порушення банком строків виконання доручень клієнтів на переказ грошей, Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не звільняє платника податків від обовязку сплатити основну суму податкового зобовязання або податкового боргу, а податковий орган, відповідно, від стягнення такого податкового боргу.

Крім цього апелянт зазначає, що у податкового органу відсутні інформація щодо наявності або відсутності коштів на основному рахунку платника на момент надходження до банку платіжних вимог.

В судове засідання представник апелянта не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення позивача вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Як правильно встановлено судом першої інстанції, 21 грудня 2010р. відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань повноти та своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань з податку на додану вартість за жовтень 2008 р., за результатами якої складено акт № 1665/15-231/33136439 від 21.12.2010року (а.с. 6).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.12.2010р. № 0000961640/0, яким позивачу на підставі п.п. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 Закону № 2181 нараховані штрафні (фінансові) санкцій з податку на додану вартість в сумі 6788,20 грн. (а.с. 7).

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом встановлено порушення підпункту 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якого платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

На думку апелянта, податкове зобовязання у сумі 68772,00грн., граничний термін сплати якого був до 01.12.2008 року на підставі декларації з податку на додану вартість № 34194 від 20.11.2008 року, був сплачено позивачем з затримкою на 17 та 25 календарних днів, платіжними дорученнями № 81 від 18.12.2008 року на суму 976,91грн. та № 83 від 26.12.2008 року на суму 66905,09грн., внаслідок чого позивачу була нарахована штрафна санкція в сумі 6788,20грн. спірним податковим повідомленням рішенням.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи 24 листопада 2008 року позивач спрямував банку платіжне доручення №59 на суму 67 882,00 грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за жовтень 2008 року». Платіжне доручення було прийнято банком до виконання цього ж дня, про що свідчить відбиток штампу Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Красноармійську», але Постановою Правління Національного Банку України від 07.10.2008р. № 308 “Про призначення тимчасової адміністрації у Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку (закрите акціонерне товариство)” у звязку із погіршенням фінансового стану в Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку (закрите акціонерне товариство) строком на 1 рік було призначено тимчасову адміністрацію, а також з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 07.10.2008р. по 06.04.2009р.

Тобто, у звязку з веденням мораторію платіж не було зараховано до бюджету внаслідок нестабільної роботи банківської установи, позивачем у відділенні Промінвестбанку в.м. Красноармійську Донецької області.

Внаслідок цього, позивачем у відділенні «Красноармійської філії «Донецького регіонального управління» відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» платіжним дорученням №83 від 26.12.2008 року у сумі 71212,00 грн. сплачено самостійно визначені зобовязання з податку на додану вартість за жовтень та листопад 2008 року.

Відповідно до пп. 16.5.1 п. 16.5 ст. 16 цього ж Закону за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Відповідно до п.п. 16.5.3. п. 16.5. ст. 16 Закону № 2181, яка діяла до 05.08.2009р. (тобто, була чинною на момент спірних правовідносин), не вважається порушенням строків зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення стало наслідком регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до браку вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку для здійснення зарахування.

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що неперерахування податку, збору не з вини платника податку, не можуть бути підставою для застосування до нього штрафних санкцій.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про відсутність з боку позивача порушення щодо перерахування до бюджету податкових зобов'язань у строк, встановлений законом.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції були правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

З огляду на вищезазначене та керуючись ст.ст. 195, 196, п.1, ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2011 року по справі № 2а/0570/573/2011 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2011 року по справі № 2а/0570/573/2011 залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені та підписані у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 22 квітня 2011 року. Повний текст виготовлено 22 квітня 2011 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України безпосередньо протягом 20 днів з дня її проголошення, а в разі оголошення вступної та резолютивної частини з моменту складення в повному обсязі.

Головуючий: Т.П.Бадахова

Судді: А.В.Гайдар

М.М.Яковенко