Постанова № 15135761, 20.04.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 квітня 2011 року                     № 2а-2326/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області

до Державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація- Центральна служба української державної будівельної експертизи"

простягнення коштів

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Держана інспекція з контролю за цінами в Миколаївській області звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація –Центральна служба Української державної будівельної експертизи»про стягнення економічних санкцій у розмірі 130 650 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за наслідками проведеної планової перевірки Державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація –Центральна служба Ук4раїнської державної будівельної експертизи»в особі філії в Миколаївській області з питань додержання державної дисципліни цін при визначені вартості комплексної державної експертизи проектів будівництва, було складено акт від 24.12.2009р. №222, яким встановлено порушення пп.1.3 Порядку визначення вартості комплексної державної експертизи проектів будівництва», затвердженого Постановою КМУ від 05.04.2006р. №427 та, враховуючи підстави ст.14 Закону України «Про ціни та ціноутворення»Держінспекцією цін в Миколаївській області прийняте рішення №152 від 28.12.2009р. «Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін»на загальну суму 130650 грн.

Позивач надіслав заяву (вх. №03-15/9766 від 14.05.11р.) про розгляд справи за відсутності представника Держаної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області.

Представник відповідача проти позову заперечував в повному обсязі, вважає прийняте рішення необґрунтованим та просить відмовити у задоволенні позову повністю, оскільки вважає, що жодних порушень при визначенні вартості комплексної державної експертизи проектів будівництва за період, що перевірявся, позивачем не вчинено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.07.2010р. задоволено клопотання відповідача та зупинено провадження у справі №2а-2326/10/2670 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №2а-8935/10/2670.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.03.2011р. поновлено провадження у справі №2а-2326/10/2670, оскільки відпали обставини, що зумовили зупинення провадження у справі.

Справа, відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України вирішується в письмовому провадженні на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані стороною документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Правовою базою державної цінової політики є на сьогодні Закон України "Про ціни та ціноутворення від 03.12.1990р. № 507-ХІІ (далі - Закон №507). Статтею 6 цього Закону №507 передбачено, що, крім вільних цін і тарифів, у народному господарстві застосовуються також державні фіксовані та регульовані ціни. При цьому, окремо застережено, що вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів та послуг, за винятком тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів (ст. 7 Закону № 507). Таке державне регулювання здійснюється шляхом установлення:

–державних фіксованих цін (тарифів);

–граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Відповідно до ст. 9 Закону № 507 державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, що справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, котрі мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Статтею 13 Закону № 507 передбачено, що державний контроль за цінами здійснюється при встановленні та застосуванні державних фіксованих і регульованих цін і тарифів. При цьому контролюються правомірність їх застосування і дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Контроль за дотриманням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 3 Положення про Державну інспекцію по контролю за цінами, затвердженої Постановою Кабінетом Міністрів України № 1819 «Про питання Державної інспекції по контролю за цінами»(далі –Положення №1819) головним органом, уповноваженим контролювати встановлення і застосування державних фіксованих і регульованих цін і тарифів, є Державна інспекція з контролю за цінами (далі –Держцінінспекція), що діє у складі Міністерства економіки та перебуває в його підпорядкуванні

Кабінет Міністрів Положенням № 1819 від 13.12.2000р. «Про питання Державної інспекції по контролю за цінами»(п. 5) чітко окреслив права, які має Держцінінспекція:

1) проводити на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності перевірки бухгалтерських документів, книг, звітів, калькуляцій та інших документів, пов'язаних із формуванням, установленням і застосуванням цін і тарифів;

2) одержувати в установленому порядку від органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, підприємств, установ та організацій матеріали та інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань;

3) обстежувати в установленому порядку виробничі, складські, торговельні та інші приміщення підприємств, установ та організацій, що використовуються для виготовлення, зберігання та реалізації товарів і сировини, організації та надання послуг;

4) у межах своєї компетенції вимагати від керівників та інших посадових осіб органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які перевіряються, усунення виявлених порушень порядку формування, установлення і застосування цін і тарифів;

5) приймати рішення про вилучення до відповідного бюджету сум усієї необґрунтовано отриманої підприємством, установою, організацією виручки в результаті порушення державної дисципліни цін і штрафу у двократному її розмірі, а також звертатися з позовами до судів про стягнення зазначених сум у разі невиконання рішень державних інспекцій з контролю за цінами;

6) згідно з вимогами законодавства розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням порядку формування, установлення та застосування цін і тарифів, а також невиконанням вимог органів державного контролю за цінами;

7) залучати фахівців органів виконавчої влади, а також підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до її компетенції;

8) скасовувати рішення своїх територіальних органів, а також винесені ними постанови про накладення адміністративних стягнень.

Державне підприємство «Спеціалізована державна експертна організація –Центральна служба Української державної будівельної експертизи»(далі - ДП «Укрдержбудекспертиза»/ відповідач) як юридична особа зареєстроване Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією, код ЄДРПОУ 35691621.

Миколаївська філія Державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація –Центральна служба Української державної будівельної експертизи»є відокремленим підрозділом позивача без права юридичної особи, діє на підставі Положення про Філію Державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація –Центральна служба Української державної будівельної експертизи», затвердженого наказом ДП «Укрдержбудекспертиза» від 15.04.2008р. №22.

Державною інспекцією з контролю за цінами в Миколаївській області на підставі посвідчення від 03 грудня 2009 року №579, пункту 2.1.4 Плану роботи на ІV квартал 2009р. проведена перевірка Миколаївської філії ДП «Укрдержбудекспертиза»з питань дотримання вимог чинного законодавства при визначені вартості комплексної державної експертизи будівництва за період грудень 2008р. –грудень 2009 року.

В ході перевірки встановлено, що відповідач застосовував вільні ціни (тарифи) на послуги з проведення комплексної державної експертизи проектів будівництва за умови запровадження для них режиму державного регулювання, чим порушено вимоги пп. 1,3 Порядку визначення вартості комплексної державної експертизи проектів будівництва», затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 05.04.2006р. №427.

Вказані порушення зафіксовані в акті №222 від 24.12.2009р., на підставі якого 28.12.2009 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Миколаївській області винесено рішення №152 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін на загальну суму 130 650 грн.

Встановлено, що не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області про скасування рішення № 152 від 28.12.2009р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у розмірі

130 650 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.10.2010 року у справі №2а-8935/10/2670 рішення Позивача №152 від 28.12.2009р. було скасовано. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2011 року рішення суду першої інстанції було залишено без змін, у задоволенні апеляційної скарги Інспекції відмовлено в повному обсязі.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідження, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Щодо встановлення Інспекцією завищення показника визначення вартості комплексної державної експертизи проектів будівництва відсотків кошторисної вартості, що є порушенням вимог п. 1 Порядку визначення вартості комплексної державної експертизи проектів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.06 р. №42, встановлено наступне.

          Чинне законодавство України не містить чіткого регулювання процедури визначення вартості комплексної державної експертизи проектів будівництва відсотків кошторисної вартості.

          Вказане питання на рівні нормативно-правових актів врегульовано виключно Порядком визначення вартості комплексної державної експертизи проектів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.06 р. №427, згідно п. 1 якого вартість комплексної державної експертизи проекту будівництва визначається шляхом застосування показників, установлених у відсотках його кошторисної вартості, згідно з додатком.

          Згідно змісту акту № 222 від 24.12.09 р. та відзиву по справі відповідач встановив порушення не п. 1 Порядку, а рекомендацій щодо застосування п. 1 Порядку, викладених у аб. 3 листа Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 21.04.06 р. № 10/8-400, згідно якого якщо зазначена кошторисна вартість складає суму, що знаходиться між граничними значеннями показників, вартість комплексної державної експертизи проектів будівництва визначається шляхом інтерполяції.

          Відповідно до Положення про Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, затвердженого Указом Президента України від 19.12.05 р. №1801/2005 (діяло станом на 21.04.06 р.), Мінбуд України у межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання (п. 7).

          Саме накази Мінбуду України є актами, обов'язковими для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

          Рекомендації, викладені у листі Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 21.04.06 р. № 10/8-40, набудуть обов'язкового характеру у випадку їх затвердження наказом, зереєстрованим у Міністерстві юстиції України та оприлюдненим у встановленому порядку.

          В даному випадку акт, на який посилається відповідач, - лист Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 21.04.06 р. № 10/8-40 - не може вважатися рішенням суб'єкта владних повноважень, що є обов'язковим для виконання, в тому числі, позивачем при проведенні ним комплексної державної експертизи проектів будівництва.

          В той же час, фактів порушення позивачем показників, установлених у відсотках його кошторисної вартості, згідно з додатком до Порядку визначення вартості комплексної державної експертизи проектів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.06 р. №427, в акті перевірки № 222 від 24.12.09 р. не наведено. Відповідно, фактів їх порушення відповідачем не виявлено.

          За таких обставин суд не може погодитися з висновком відповідача про порушення позивачем вимог п. 1 Порядку визначення вартості комплексної державної експертизи проектів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.06 р. №427.

          Щодо стягнення плати за проведення експертиз співвиконавцями (ГУ МНС України в Миколаївській області, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області, державна інспекція з енергозбереження), які фактично не здійснювались, що є порушенням п. 3 Порядку визначення вартості комплексної державної експертизи проектів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.06 р. №427., встановлено наступне.

          Згідно ст. 15 Закону України "Про інвестиційну діяльність" державна експертиза інвестиційних програм і проектів будівництва проводиться на засадах організаційної єдності у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань будівництва та архітектури.

Згідно п. 9 Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.07 р. №1269, Центральна служба та її місцеві підрозділи укладають договори з інвесторами (замовниками) і з співвиконавцями комплексної державної експертизи.

Правила проведення комплексної державної експертизи програм і проектів затверджує Міністерство регіонального розвитку та будівництва України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, до повноважень яких належить проведення такої експертизи.

          Станом на час укладення договорів позивачем з замовниками, що були предметом перевірки, проведення перевірки, а також станом на час прийняття рішення по справі Міністерством регіонального розвитку та будівництва України не було у передбачений законодавством спосіб встановлено будь-яких додаткових правил проведення комплексної державної експертизи програм і проектів, крім вимог, встановлених вищезазначеними нормативними актами.

          Згідно п. 17 Рекомендацій щодо удосконалення порядку проведення комплексної державної експертизи проектів будівництва та взаємодії виконавців її складових частин, затверджених листом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 24.01.03 р. №7/7-58, порядок оплати робіт інших виконавців комплексної державної експертизи визначається у договорах на виконання складових частин комплексної державної експертизи на умовах, аналогічних прийнятим у договорі на виконання комплексної державної експертизи.

          Рекомендований розподіл вартості комплексної державної експертизи проектів будівництва між виконавцями її складових частин наведений у таблицях, що є додатками до Рекомендацій.

          Як було зазначено вище щодо листа Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 21.04.06 р. № 10/8-40, вказані рекомендації також можуть бути визнані обов'язковими для використання виключно у випадку їх затвердження наказом, зереєстрованим у Міністерстві юстиції України та оприлюдненим у встановленому порядку.

В той же час, Порядок визначення вартості комплексної державної експертизи проектів будівництва, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.06 р. №427, містить лише положення, про те, що вартість складової частини експертизи визначається, виходячи з її питомої ваги. Розподіл суми вартості експертизи між виконавцями її складових частин провадиться з урахуванням вартості кожної складової частини. Якщо проект будівництва відповідно до законодавства підлягає експертизі без виконання однієї чи більше складових частин, вартість експертизи зменшується на суму вартості частини (частин).

          Таким чином, законодавчо визначеного порядку розподілу вартості комплексної державної експертизи проектів будівництва між виконавцями її складових частин, який міг би бути порушений позивачем, не існує.

          Крім того, п. 21 рекомендацій містить застереження, що відсоткові показники вартості складових частин експертизи, в окремих випадках, можуть уточнюватись службами Укрінвестекспертизи в залежності від складності, функціонального призначення та особливостей конкретних проектів будівництва, по яких проводиться комплексна державна експертиза.

          Тобто, навіть в рекомендаціях Держбуду міститься можливість уточнення запропонованих показників з врахуванням особливостей конкретної експертизи.

          Згідно акту перевірки №222 від 24.12.09 р. висновок про порушення позивачем вимог п.3 Порядку визначення вартості комплексної державної експертизи проектів будівництва здійснено на підставі аналізу договору від 03.09.09 р. №15-00140-09 на виконання комплексної державної експертизи робочого проекту "Будівництво очисних споруд каналізації інфекційного відділення Центральної районної лікарні с.м.т. Єланець Миколаївської області" та заключення від 20.10.09 р. №15-00140-09.

Таким чином, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.10.2010р. по справі №2а-8935/10/2670 встановлено, що Інспекція безпідставно дійшла висновку щодо фактичного нездійснення деяких складових експертиз, що увійшли до заключення від 20.10.09 р. №15-00140-09, оскільки як в акті, так і в запереченнях на позов відсутні підстави для такого висновку.

До того ж, як було встановлено, рішення Інспекції № 152 від 28.12.2009 р. яке є підставою даного позову, скасовано у встановленому законом порядку Окружним адміністративним судом міста Києва. Таким чином, підстави для стягнення штрафних санкцій та необґрунтовано одержаної виручки з Відповідача у судом не має.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на норми ст. 254 КАС України, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.10.2010р. по справі №2а-8935/10/2670 набрала законної сили 08.02.2011 року та, відповідно до ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є обов'язковою до виконання на всій території України

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які свідчать про часткову обґрунтованість позовних вимог.

З огляду на матеріали справи, з урахуванням пояснень сторін, суд приходить до висновку про відсутність в даному випадку правових підстав для задоволення позовних вимог Держаної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області про стягнення з ДП «Укрдержбудекспертиза» економічних санкцій у розмірі 130 650 грн.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Враховуючи, що, відповідно до статті 70 КАС України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються відповідними доказами (рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій), тобто достатніми доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69, 71, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                                 П.О. Григорович