Постанова № 15135735, 21.04.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 квітня 2011 року 12:13 № 2а-4249/11/2670

За позовом Приватного підприємства «КУПОЛ-А»

до відповідача Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва

про визнання нечинними податкових повідомленьрішень № 0000612311/0 від 14.03.2011 р. та № 0000622311/0 від 14.03.2011 р.

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар судового засідання Пономарьов Д.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 01.07.2010 р. № 3)

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 03.08.2010 р. № 130),

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 21.04.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся позивач Приватне підприємство «КУПОЛ-А»з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомленьрішень № 0000612311/0 від 14.03.2011 р. та № 0000622311/0 від 14.03.2011 р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд визнати нечинними податкові повідомленнярішення № 0000612311/0 від 14.03.2011 р. та № 0000622311/0 від 14.03.2011 р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що при проведенні перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п.п.3.1.1. п.3.1 ст.3, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, Закону України від 03.04.2007 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із змінами та доповненнями, а також п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.11.3. ст.11 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»із змінами та доповненнями, а тому оскаржувані податкові повідомлення рішення є неправомірними та підлягають скасуванню.

Відповідач позов не визнав, зазначивши, що позивачем порушено вимоги п.п.3.1.1. п.3.1 ст.3, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, Закону України від 03.04.2007 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із змінами та доповненнями, а також п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.11.3. ст.11 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»із змінами та доповненнями, зважаючи на що, відповідачем визначено позивачу суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 3241726, 00 грн. за основним платежем, 810432, 00 за штрафними (фінансовими) санкціями, загальна сума 4052508, 00 грн., а також суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 4040998, 00 грн. за основним платежем, 1 010250, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, загальна сума 5051248, 00 грн.

прибуток в розмірі 955190, 19 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими)Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Соломянському районі м. Києва була проведена планова виїзна перевірка Приватного підприємства «КУПОЛ-А»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 11.06.2004 року по 30.09.2010 року.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Соломянському районі м. Києва було складено акт від 25.02.2011 року № 2030/23-11/32977751, яким були встановлені порушення відповідачем п.п.3.1.1. п.3.1 ст.3, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, Закону України від 03.04.2007 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із змінами та доповненнями, а також п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.11.3. ст.11 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»із змінами та доповненнями.

На підставі даного акту перевірки, та встановлених у ньому порушень позивачем вимог податкового законодавства, відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 14.03.2011 р. № 0000612311/0, яким позивачу визначено грошове зобовязання по податку на прибуток на загальну суму 5 051248, 00 грн.(в тому числі за основним платежем - 4 040998, 00 грн., за штрафними санкціями - 1 010250, 00 грн.), та податкове повідомлення-рішення від 14.03.2011 р. № 0000622311/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість на загальну суму 4 052 158 грн. (в тому числі за основним платежем - 3 241726, 00 грн., за штрафними санкціями - 810432, 00 грн.).

Як вбачається з матеріалів справи, та наданих представниками сторін пояснень, зазначені податкові повідомлення рішення в адміністративному порядку позивачем оскаржені не були, оскільки за їх оскарженням позивач звернувся відразу до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи, та наданих представниками сторін пояснень, вбачається зокрема наступне.

В ході перевірки відповідачем було встановлено, що у період, який перевіряється, між Приватним підприємством «КУПОЛ-А»(код ЄДРПОУ 32977751) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мережа супермаркетів електроніки «Домотехніка»(код ЄДРПОУ ) було укладено договір купівлі-продажу № 9/09 від 01.09.2007 року та договір № КП-Д-01 від 30.09.2007 року.

Зазначені дані встановлені позивачем в акті перевірки від 25.02.2011 року № 2030/23-11/32977751, а також відповідачем надані копії зазначених договорів до матеріалів справи.

Відносно вказаних договорів купівлі-продажу № 9/09 від 01.09.2007 року та № КП-Д-01 від 30.09.2007 року, суд зазначає наступне.

Відповідачем до перевірки було надано договір № 9/09 від 01.09.2007 року на поставку товару, укладений між Приватним підприємством «КУПОЛ-А»(продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мережа супермаркетів електроніки «Домотехніка»(покупець), відповідно якого продавець передає у власність, а покупець приймає та оплачує товар (аудіо, відео, побутову техніку) на умовах і в строки згідно цього договору, кількість, загальна кількість, найменування, часткове співвідношення за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами якого вказуються у накладних на товар, які є невід'ємними частинами цього договору і прирівнюються до специфікацій.

Оплата за проданий товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця протягом 20 робочих днів з моменту фактичного отримання товару покупцем.

Оплата, за згодою сторін, може бути здійснена шляхом 100% попередньої оплати або часткової попередньої оплати.

За несвоєчасну або неповну оплату товару покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми недоплати за кожен день прострочення виконання своїх зобов'язань.

Як встановлено відповідачем в результаті проведеної перевірки, відповідно до зазначеного договору, Приватне підприємство «КУПОЛ-А»відвантажило Товариству з обмеженою відповідальністю «Мережа супермаркетів електроніки «Домотехніка» товари на загальну суму 18 979 472, 72 грн., в тому числі по періодах:

1 кв. 2008 року - 2 225 443,20 грн.,

2 кв. 2008 року - 4 828 232, 52 грн.,

3 кв. 2008 року - 5 549 025, 78 грн.,

4 кв. 2008 року - 4689 458, 34 грн.,

1 кв. 2009 року 1687 312, 88 грн.

та отримано за них оплату тільки в загальній сумі 895000, 00 грн., в т. ч по періодах:

4 кв. 2008 року - 695 000, 00 грн,

1 кв. 2009 року - 200000, 00 грн.

А отже, станом на 01.01.2008 р. дебіторська заборгованість Приватного підприємства «КУПОЛ-А»складає 2720 320, 89 грн., станом на 01.04.2008 р. та на 30.09.2010 р. дебіторська заборгованість Приватного підприємства «КУПОЛ-А»складає 20804 793, 61 грн.

Також, до перевірки позивачем було надано договір № КП-Д-01 від 30.09.2007 року на поставку товару, укладений між Приватним підприємством «КУПОЛ-А»(продавець) та ТОВ «Мережа супермаркетів електроніки «Домотехніка»(покупець), відповідно якого продавець передає у власність, а покупець приймає та оплачує товар (аудіо, відео, побутову техніку) на умовах і в строки згідно цього договору, кількість, загальна кількість, найменування, часткове співвідношення за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами якого вказуються у накладних на товар, які є невід'ємними частинами цього договору і прирівнюються до специфікацій.

Оплата за проданий товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця протягом 20 робочих днів з моменту фактичного отримання товару покупцем. Оплата, за згодою сторін, може бути здійснена шляхом 100% попередньої оплати або часткової попередньої оплати.

За несвоєчасну або неповну оплату товару покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми недоплати за кожен день прострочення виконання своїх зобов'язань.

Як встановлено в акті перевірки, відповідно до зазначеного договору Приватне підприємство «КУПОЛ-А»не відвантажувало протягом перевіряємого періоду Товариству з обмеженою відповідальністю «Мережа супермаркетів електроніки «Домотехніка»товари, але позивачем по даному договору були отримані грошові кошти в загальній сумі 19396 793, 61 грн., в т. ч по періодах:

1 кв. 2008 року -2694800, 00 грн.,

2 кв. 2008 року - 3947 000, 00 грн.,

3 кв. 2008 року - 5962 500, 00 грн.,

4 кв. 2008 року 5467500, 00 грн.,

1 кв. 2009 1324 993, 61 грн.

Станом на 01.01.2008 р. кредиторська заборгованість Приватного підприємства «КУПОЛ-А»складає 1408000, 00 грн., станом на 01.04.2008 р. та на 30.09.2010 р. кредиторська заборгованість Приватного підприємства «КУПОЛ-А»складає 20804 793, 61 грн.

Згідно даних Автоматизованої інформаційної системи «Податки», на чому зауважив представник відповідача та проти чого не заперечував представник позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мережа супермаркетів електроніки «Домотехніка»зареєстроване Голосіївською в м. Києві державною адміністрацією 11.05.1999 р., знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Голосіївському районі м. Києва з 18.05.1999 р., стан платника порушено провадження у справі про банкрутство, свідоцтво платника ПДВ №100080748 від 03.12.2007 р. анульовано 08.09.2010 р. Останній звіт з податку на прибуток Товариством з обмеженою відповідальністю «Мережа супермаркетів електроніки «Домотехніка»подано до Державної інспекції у Голосіївському районі м. Києва за І півріччя 2009 року, з ПДВ - за серпень 2009 року.

Як зазначено представником позивача, що також визначено в акті перевірки, при аналізі оборотно-сальдової відомості по рах. 361 в розрізі контрагентів за перевіряємий період встановлено, що Приватне підприємство «КУПОЛ-А»відвантажило Товариству з обмеженою відповідальністю «Мережа супермаркетів електроніки «Домотехніка»товари на загальну суму 18979 472, 72 грн., в т. ч по періодах: 1 кв. 2008 року 2225 443, 20 грн., 2 кв. 2008 року 4828 232, 52 грн., 3 кв. 2008 року 5549 025, 78 грн., 4 кв. 2008 року 4689 458, 34 грн., 1 кв. 2009 року 1687 312, 88 грн., за договором № КП-Д-01 від 30.09.2007 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мережа супермаркетів електроніки «Домотехніка»здійснило оплату за отриманий товар в загальній сумі 20 291 793, 61 грн., в т.ч. по періодах: 1 кв. 2008 року 2694 800,00 грн., 2 кв. 2008 року 3947 000,00 грн., 3 кв. 2008 року 5962500, 00 грн., 4 кв. 2008 року -6162500, 00 грн, 1 кв. 2009 року - 1524993,61 грн., по договору № 9/09 від 01.09.2007 року.

Однак, як було зазначено вище, та вбачається з викладених в акті перевірки обставин і наявних у справі матеріалів, станом на 30.09.2010 р. дебіторська заборгованість Приватного підприємства «КУПОЛ-А»за договором № 9/09 від 01.09.2007 року складає 20804 793, 61 грн., проте як станом на ту саму дату 30.09.2010 р. кредиторська заборгованість Приватного підприємства «КУПОЛ-А»за договором № КП-Д-01 від 30.09.2007 року складає 20804 793, 61 грн.

З викладеного вище, вбачається що Приватним підприємством «КУПОЛ-А»з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мережа супермаркетів електроніки «Домотехніка»було укладено по суті два аналогічних договори № 9/09 від 01.09.2007 року та № КП-Д-01 від 30.09.2007 року, що мають однаковий предмет та основні умови договору, по одному з яких (№ 9/09 від 01.09.2007 року) позивач має дебіторську заборгованість в сумі 20804 793, 61 грн., а по другому (№ КП-Д-01 від 30.09.2007 року) - кредиторську заборгованість в тій самій сумі 20804 793, 61 грн.

В судовому засіданні представником позивача була заперечена наявність договору №9/09 від 01.09.2007 року, та наголошено на тому, що всі документи, що надавались позивачем до перевірки, містять реквізити лише одного договору, а саме № КП-Д-01 від 30.09.2007 року, а відповідно і оплата за триманий товар між ПП «КУПОЛ-А»та ТОВ Мережа супермаркетів електроніки «Домотехніка»здійснювалась тільки по договору № КП-Д-01 від 30.09.2007 року.

Однак, як було зазначено вище, відповідачем було надано суду, а судом долучено до матеріалів справи завірену копію зазначеного договору № 9/09 від 01.09.2007 року, та оборотно-сальдові відомості по контрагенту ТОВ Мережа супермаркетів електроніки «Домотехніка»(зокрема по договору № 9/09 від 01.09.2007 року), з яких вбачається збільшення дебіторської заборгованості позивача в періоді 2008-2010 р., а отже посилання позивача на те, що жодних господарських операцій між ним та ТОВ Мережа супермаркетів електроніки «Домотехніка»за договором № 9/09 від 01.09.2007 року не відбувалось та коштів не сплачувалось, суд вважає такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, та крім того станом на час розгляду справи, за позивачем обліковується дебіторська заборгованість за договором № 9/09 від 01.09.2007 року в розмірі 20804 793, 61 грн., тобто підтверджені факти, встановлені податковим органом в акті перевірки.

Пунктом 1 ст.8 розділу III Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями) передбачено, що бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Пунктом 3 статті 8 вищевказаного Закону встановлено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Ведення податкового обліку передбачено Законом України від 22 травня 1997 року №283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями), та у відповідності із Наказом ДПА України від 29.03.2003 р. №143 "Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання" та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 р. за №271/7592, із змінами і доповненнями, дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати правилам складання податкового обліку (звітності).

Пунктом 2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»установлено, що бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Тобто для складання податкової звітності платник податку зобовязаний використовувати дані бухгалтерського обліку.

Міністерством фінансів України наказом від 04.08.1997 р. № 168 були затверджені Рекомендації з бухгалтерського обліку валових витрат і валових доходів.

Пунктом 1 цих Рекомендацій, відповідно до п. 7 Положення про організацію бухгалтерського обліку і фінансів в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 р. № 250, відповідно до якого підприємство самостійно встановлює порядок накопичення даних про валові доходи і валові витрати, обирає форму бухгалтерського обліку: або у вигляді журнально-ордерної форми або за допомогою систематизованих систем бухгалтерського обліку, у тому числі 1С:Бухгалтерія.

Відповідно до ст.8 розділу III Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства, обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, розробляє систему і форми внутрішньогосподарського обліку, звітності і контролю господарських операцій, затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації. Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій.

В ст. 9 розділу ІІІ Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Згідно з Інструкцією про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Мінфіну від 30.11.1999 р. № 291, на рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" ведеться узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселем, а також узагальнюється інформація про розрахунки з учасниками промислово-фінансової групи.

Рахунок 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" має такі субрахунки: 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями", 362 "Розрахунки з іноземними покупцями", 363 "Розрахунки з учасниками ПФГ"

За дебетом рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов'язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів та включені у вартість реалізації, за кредитом - сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, у касу, та інші види розрахунків. Сальдо рахунку відображає заборгованість покупців та замовників за одержані продукцію (роботи, послуги).

Зокрема, в субконто рахунку 361 зазначено контрагентів ПП «КУПОЛ-А»: ПП «Омфал», ТОВ «ДМТ-Груп», ТОВ «Мережа супермаркетів електроніки «Домотехніка»(в розрізі договорів) тощо, що не підтверджує доводи позивача про те, що посадові особи відповідача помилково використали при проведенні перевірки первинні документи за двома договорами замість одного.

Щодо порушень, встановлених відповідачем в акті перевірки при розрахунку позивачем податкового зобов'язання по податку на прибуток, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 п.п. 11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход включає: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг). Для обліку доходів передбачено сьомий клас рахунків - рахунок 70 «Доходи від реалізації», 71 «Інший операційний дохід», 72 «Дохід від участі в капіталі», 73 «Інші фінансові доходи»та 74 «Інші доходи»з відповідними субрахунками. Субрахунки призначено для узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, товарів, робіт, послуг, а також про суму знижок, наданих покупцям, та про інші вирахування з доходу.

За кредитом субрахунків 702 відображається збільшення (одержання) доходу. Бухгалтерські записи на підставі первинних документів за субрахунками 701, 702, 703 відображають валові доходи з нарахування (відвантаження) товарів, робіт, послуг.

Згідно з п. 11.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових доходів включаються отримані аванси.

Зокрема, п.п. 11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», передбачено, що «датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Однак, при визначенні доходу від реалізації товарів у перевіряємому періоді Приватне підприємство «КУПОЛ-А»не враховано передоплату по договору № КП-Д-01 від 30.09.2007 р., укладеному з ТОВ «Мережа супермаркетів електроніки «Домотехніка», яка обліковується за Кт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», що призвело до заниження валових доходів від продажу товарів на загальну суму 16 163994, 00 грн. в тому числі по періодах:

1 квартал 2008 року на суму 2245667, 00 грн.,

2 квартал 2008 року на суму 3289167, 00 грн.,

3 квартал 2008 року на суму 4968750, 00 грн.,

4 квартал 2008 року на суму 4420983, 00 грн.,

1 квартал 2009 року на суму 1 239427, 00 грн.

Таким чином, в порушення вимог пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 п.п. 11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»Приватним підприємством «КУПОЛ-А»у звязку із невірним визначенням та відображенням у валових доходах доходів, отриманих від продажу товарів (робіт, послуг), було занижено валові доходи на загальну суму 16163994, 00 грн. (В бухгалтерському обліку вищезазначені операції відображені проводками : Д-т 31 К-т 361 - отримано передплату за товар, Д-т 643 К-т 641 - відображено суму податкового зобов'язання з ПДВ).

В результаті зазначених порушень підприємством занижено суми податкових зобов'язань по податку на прибуток на загальну суму 4 040998, 00 грн., в тому числі по періодах:

1 квартал 2008 року - на суму 561417, 00 грн.,

2 квартал2008 року - на суму 822292, 00 грн.,

3 квартал 2008 року на суму1242187, 00 грн.,

4 квартал 2008 року на суму 1105245, 00 грн.,

1 квартал 2009 року 309857, 00 грн.

Щодо порушень, встановлених відповідачем в акті перевірки при розрахунку позивачем податкового зобов'язання по податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

При аналізі оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 в розрізі контрагентів за перевіряємий період встановлено, що Приватне підприємство «КУПОЛ-А»відвантажило ТОВ «Мережа супермаркетів електроніки «Домотехніка»товари на загальну суму 18979 472, 72 грн., в тому числі по періодах:

1 кв. 2008 року 2225 443, 20 грн.,

2 кв. 2008 року 4828 232, 52 грн.,

3 кв. 2008 року -5549 025, 78 грн.,

4 кв. 2008 року 4689 458, 34 грн.,

1 кв. 2009 року 1687 312, 88 грн.

ТОВ «Мережа супермаркетів електроніки «Домотехніка»здійснило оплату за отриманий товар в загальній сумі 20291 793, 61 грн, в тому числі по періодах:

1 кв. 2008 року -2694 800, 00 грн.,

2 кв. 2008 року 3947 000, 00 грн.,

3 кв. 2008 року 5962500, 00 грн.,

4 кв. 2008 року 6162500, 00 грн.,

1 кв. 2009 року 1 524 993, 61 грн.

Відповідно до п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до п.4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів) , згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включаються до ціни товарів (послуг). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Підпунктом 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Таким чином, в порушення пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»Приватним підприємством «КУПОЛ-А»у зв'язку з невірним визначенням та відображенням податкового зобовязання податку на додану вартість при продажу товарів (робіт, послуг) ТОВ «Мережа супермаркетів електроніки «Домотехніка», було занижено податкове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 3 232 799 грн., в тому числі:

-за березень 2008 року на суму 449133, 00 грн.,

-за червень 2008 року на суму 657833, 00 грн.,

-за вересень 2008 року на суму 883750, 00 грн.,

-за грудень 2008 року на суму 884197, 00 грн.,

-за березень 2009 року на суму 247 885 грн.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись зазначеними нормами податкового законодавства, суд дійшов висновку про правомірність винесених Державною податковою інспекцією у Соломянському районі м. Києва податкових повідомленьрішень №0000612311/0 від 14.03.2011 р. та № 0000622311/0 від 14.03.2011 р. в частині встановлених в акті перевірки порушень ПП «КУПОЛ-А»за перевіряємий період вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та закону України «Про податок на додану вартість»по взаємовідносинах з ТОВ «Мережа супермаркетів електроніки «Домотехніка»

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, перевіркою було встановлено, що Приватним підприємством «КУПОЛ-А»було подано до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2008 р., де податковий кредит сформовано за рахунок податкової накладної від 10.12.2007 р. №0000000027, виписаної ТОВ «ТЕХНОПОРТ-ГРУП»(код ЄДРПОУ 35212249) на загальну суму ПДВ 13 455, 50 грн.

Також, перевіркою було встановлено, що вищезазначена податкова накладна включена до реєстрів та складу податкового кредиту без документального підтвердження позивачем про отримання даної накладної у періоді віднесення до податкового кредиту, а отже відповідач вважає неправомірним включення позивачем до податкового кредиту за січень 2008 р. суми ПДВ в розмірі 13455, 50 грн., визначеної в податковій накладній від 10.12.2007 р. №0000000027, виписаної ТОВ «ТЕХНОПОРТ-ГРУП».

Суд не погоджується з такими висновками відповідача, зважаючи зокрема на наступне.

Відповідно до п.п.9.2 п.9 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.06.2005р. № 244, зі змінами та доповненнями, отримані податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників (додаток 2 до податкової накладної), вантажні митні декларації, а також інші подібні документи (згідно з п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України №168/97-ВР) відображаються у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних датою отримання зазначених документів.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Відповідно до п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Проте як вбачається з матеріалів справи, та не заперечувалося представником відповідача зазначена податкова накладна від 10.12.2007 р. № 0000000027, виписана ТОВ «ТЕХНОПОРТ-ГРУП»на загальну суму ПДВ 13 455, 50 грн. була надана позивачем до перевірки, що також зазначено в акті перевірки, та крім того, відповідачем не було надано суду доказів щодо не включення ТОВ «ТЕХНОПОРТ-ГРУП»зазначеної суми ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість за відповідний період, а отже не поступлення коштів до державного бюджету.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись зазначеними нормами податкового законодавства, суд дійшов висновку про протиправність винесеного Державною податковою інспекцією у Соломянському районі м. Києва податкового повідомленнярішення №0000622311/0 від 14.03.2011 р. в частині визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 13 455, 50 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 3363, 87 грн.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як субєкт владних повноважень, довів суду правомірність прийнятих ним податкового повідомлення-рішення № 0000612311/0 від 14.03.2011 р. в повному обсязі та податкового повідомлення-рішення № 0000622311/0 від 14.03.2011 р. в частині визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 3228 270, 50 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 807068, 13 грн.

Натомість представник позивача надав суду обґрунтовані пояснення, що підтверджені допустимими доказами, щодо протиправності винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення №0000622311/0 від 14.03.2011 р. в частині визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 13 455, 50 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 3363, 87 грн.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Позивач не заявляв позовну вимогу щодо відшкодування йому судових витрат із сплати судового збору. Тому суд не вирішував питання, в порядку ст. 94 КАС України, щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАСУкраїни, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомленнярішення Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва № 0000622311/0 від 14.03.2011р. в частині основного платежу в сумі 13 455, 50 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3363, 87 грн.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 26.04.2011 р.