Постанова № 15135734, 28.04.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

Єдиний державний реєстр судових рішень

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2011 року№ 2а-18666/10/2670

О 09 годин 08 хвилин в приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10,

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого Бояринцевої М.А., суддів Амельохіна В.В., Кузьменка В.А.

при секретарі судового засідання Білову М.В.

за участю представників:

позивача: Доценка О.І.

Міністерства фінансів України: Іваницька Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Хмельницькгаз»

до 1) Державної судової адміністрації України

2) Міністерства фінансів України

3) Державного казначейства України

про відшкодування грошових коштів нарахованих за спожитий природний газ суддям з урахуванням 50-ти відсоткової знижки,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Хмельницькгаз»звернулося з позовом до Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) про зобовязання Міністерство фінансів України та Державне казначейство України перерахувати кошти на рахунок Державної судової адміністрації України для проведення відшкодування ПАТ по газопостачанню та газифікації «Хмельницькгаз»грошових коштів нарахованих за спожитий природний газ суддям з урахуванням 50-ти відсоткової знижки згідно Закону України «Про статус суддів»та про стягнення з Державної судової адміністрації України 65599, 82 грн. у вигляді відшкодування за спожитий у 2010 році суддями природний газ.

В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Конституцію України, закони України «Про статус суддів», «Про судоустрій України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про Державний бюджет України на 2010 рік», положення про Державну судову адміністрацію України, положення про Державне казначейство України та зазначає, що суддями Хмельницької області споживався природний газ на протязі 2010 року з урахуванням 50-ти відсоткової знижки згідно ст. 44 Закону України «Про статус суддів», отже позивач нарахував відшкодування за спожитий природний газ, що повинна здійснити Державна судова адміністрація України, за перше півріччя 2010 року у розмірі 32006, 96 грн. та за друге півріччя 2010 року у розмірі 33592, 86 грн.

Представник Державної судової адміністрації України (далі ДСА України, відповідач-1) проти позову заперечив з огляду на положення Конституції України, Закон України «Про судоустрій України», Порядок надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2003 року № 426, положення про Державну судову адміністрацію України, Порядок касового виконання державного бюджету за видатками, затвердженого наказом Державного казначейства України від 25 травня 2004 року № 89 та вказав, що відшкодування таких пільг повинна здійснювати установа, з якою перебуває в трудових відносинах суддя. Крім того, відповідач-1 зазначає, що відповідно до статей 17 та 142 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»суди виконують функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності відповідного суду.

Представник Міністерства фінансів України (далі відповідач-2) також проти задоволення позову заперечила. В обґрунтування своєї правової позиції Міністерство посилається на Конституцію України, закони України «Про статус суддів», «Про судоустрій України», «Про Державний бюджет України на 2010 рік», Бюджетний кодекс України, Порядок обслуговування державного бюджету за видатками та операціями з надання та повернення кредитів, наданих за рахунок коштів державного бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 25 травня 2004 року № 89 та зазначає, що матеріальне та соціальне забезпечення суддів України здійснює Державна судова адміністрація України як головний розпорядник бюджетних коштів в межах і відповідно до бюджетних асигнувань. При цьому, Державною судовою адміністрацією України бюджетний запит щодо відшкодування 50-ти відсоткової знижки за споживання природного газу суддями у 2010 році до Міністерства фінансів України подано не було.

Представник Державного казначейства України (далі відповідач-3) також проти позову заперечила та зазначила, що у межах спірних правовідносин відсутні будь-які неправомірні дії з боку державного казначейства України, оскільки відповідно до Конституції України, Бюджетного кодексу України, Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та Положення про Державне казначейство України відповідач-3 не є головним розпорядником бюджетних коштів та не здійснює заходи щодо компенсації за оплату комунальних послуг суддів згідно із Законом України «Про статус суддів». Крім того, відповідач-3 вказує, що свої функції щодо виділення коштів Державній судовій адміністрації України за попередні роки виконало у повному обсязі згідно з бюджетним законодавством України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

04 січня 2010 року на адресу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Хмельницькгаз»(в подальшому перейменоване у Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Хмельницькгаз»згідно протоколу чергових загальних зборів акціонерів № 17 від 06.07.2010) надійшов спільний лист Голови апеляційного суду Хмельницької області та Ради суддів Хмельницької області № 1.7б про здійснення нарахування плати за комунальні послуги, зокрема постачання природного газу, суддям апеляційного суду за 2009 рік та на наступний період з урахуванням 50-ти відсоткової знижки.

ПАТ по газопостачанню та газифікації «Хмельницькгаз»на виконання ухвали Верховного Суду України від 22 травня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_4 до міського комунального підприємства «Хмельницьктеплокомуненерго»про нарахування плати за комунальні послуги та спонукання до нарахування платежів з урахуванням 50% знижки та з урахуванням наведеного листа від 04.01.2010 року, а також довідок на суддів, які надійшли з районних та міжрайонних суддів Хмельницької області, здійснило послуги по постачанню природного газу суддям з урахуванням 50-ти відсоткової знижки. При цьому, надання такої послуги було здійснено як по відношенню до суддів апеляційного суду Хмельницької області, так і по відношенню до суддів місцевих судів Хмельницької області, Хмельницького окружного адміністративного суду та суддів господарського суду Хмельницької області.

Згідно наданих позивачем довідок Друк фінансового стану абонента за шість місяців 2010 року та за 12 місяців 2010 року, а також списків суддів Хмельницької області, копії яких залучено до матеріалів справи, загальна сума відшкодування за пільгове споживання природного газу суддями Хмельницької області становить за перше півріччя 2010 року у сумі 32006, 96 грн. (згідно Додатку № 1 та Додатку № 2) та за друге півріччя 2010 року у сумі 33592, 86 грн. (згідно Додатку № 3 та Додатку № 4). Загальну суму за 2010 рік, яка підлягає відшкодуванню, позивач обраховує у розмірі 65599, 82 грн.

Правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні, система судів загальної юрисдикції, статус професійного судді, народного засідателя, присяжного, система та порядок здійснення суддівського самоврядування і система і загальний порядок забезпечення діяльності судів та інші питання судоустрою і статусу суддів врегульовані Законом України від 07 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», який набрав чинності з дня його опублікування - 30 липня 2010 року (Офіційний вісник України, 2010, N 55/1 (30.07.2010), ст. 1900), крім деяких положень, зокрема: статті 142, підпункту 1 підпункту 3.5 пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення»цього Закону щодо визначення головних розпорядників коштів Державного бюджету України, які вводяться в дію з 1 січня 2011 року.

Пунктом 2 розділу ХІІ «Прикінцеві положення»цього Закону визнано такими, що втратили чинність: 1) Закон України «Про статус суддів», крім статті 43, частин п'ятої - тринадцятої статті 44, які втрачають чинність з 1 січня 2011 року, та частин першої - четвертої статті 44, які втрачають чинність з 1 січня 2012 року; 2) Закон України «Про судоустрій України».

Таким чином, до 30 липня 2010 року діяв Закон України «Про статус суддів», який визначав правовий статус судді та заходи його соціального забезпечення, а також Закон України «Про судоустрій України», яким визначено правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні, систему та порядок здійснення суддівського самоврядування, а також встановлено загальний порядок забезпечення діяльності судів тощо.

Згідно абзацу другого пункту 9 статті 44 Закону України від 15.12.1992 №2862-ХІІ «Про статус суддів»суддям надається 50-відсоткова знижка плати за займане ними та членами їх сімей житло, комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія, установка і користування індивідуальним домашнім телефоном). Такі ж пільги зберігаються за ними і після виходу у відставку.

Однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування (частина друга статті 22 Конституції України) чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів (частина третя статті 22 Конституції України).

Відповідно до частини першої статті 126 Конституції України Конституція і закони України повинні гарантувати незалежність і недоторканність суддів. До таких конституційних гарантій віднесено обов'язок держави забезпечувати фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. Здійснення державою фінансування судів має відбуватися тільки через Державний бюджет України шляхом окремого визначення в ньому видатків на утримання судів (частина перша статті 130 Конституції України).

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 92 Конституції України статус суддів визначається виключно законами України. Матеріальне та соціально-побутове забезпечення, в тому числі і заробітна плата суддів, є елементами статусу судді (статті 42 - 45 Закону України «Про статус суддів»).

Конституційний Суд України у рішенні від 1 грудня 2004 року №20-рп/2004 сформулював правову позицію, згідно з якою норми про матеріальне і побутове забезпечення суддів, встановлені статтею 44 Закону України «Про статус суддів», не можуть бути скасовані чи знижені без відповідно компенсації. Надання суддям передбачених цим законом пільг, компенсацій і гарантій не може ставитися у залежність від грошових доходів суддів і тим самим не можуть знижуватися гарантії їх незалежності.

Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів, закріплених у частині першій статті 126 Конституції України, є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо), надання їм у майбутньому статусу життєвого рівня. Умови і порядок виплати цього утримання встановлюються законом України «Про статус суддів». Така правова позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання). У рішенні Конституційного суду України підкреслюється, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99, від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 1 грудня 2004 року № 20-рп/2004).

Конституційний Суд України, розглядаючи справу про відшкодування шкоди державою, у Рішенні від 3 жовтня 2001 року № 12-рп/2001 наголосив, що відповідно до частини першої статті 130 Конституції України в Державному бюджеті України окремо визначаються «видатки на утримання судів». Конституційний Суд України виходячи з цього вказав, що це є важливою передумовою реалізації іншого положення цієї статті, за яким держава зобов'язується забезпечувати фінансування та «належні умови для функціонування судів і діяльності суддів».

В рішенні Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зазначено, що збереження існуючого статусу судді, недопущення його скасування або звуження його змісту та обсягу є однією з основоположних гарантій незалежності судді.

Саме на реалізацію і утвердження гарантій незалежності суддів у зазначеному аспекті Закон України «Про статус суддів»запровадив особливий порядок щодо оплати за займане суддями та членами їх сімей житло, комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія, установка і користування індивідуальним домашнім телефоном).

Посилання представника ДСА України на те, що Порядком надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2003 року № 426, пільги, компенсації і гарантії, на які мають право пільговики, надаються шляхом відшкодування пільговику передбаченої законодавством частини витрат, а видатки на відшкодування витрат за надання пільговику послуги здійснюються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання установ, в даному випадку загальних місцевих судів, судом до уваги не приймаються, як і посилання на додаток № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», відповідно до якого встановлені бюджетні призначення головним розпорядникам коштів, не передбачено окреме виділення коштів на компенсацію 50-ти відсоткової знижки на оплату газу суддям. Крім того, представник ДСА України вказує, що такі витрати належать до видатків споживання, які передбачаються у державному бюджеті загальною сумою за бюджетними програмами, а додатком № 9 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», яким встановлюється розподіл коштів між судами, також не передбачена конкретизація видатків за напрямками використання, також судом не можуть бути прийняті до уваги виходячи з наступного.

У Конституції України Україну проголошено соціальною і правовою державою (стаття 1), в основу правового регулювання бюджетних відносин закладено принцип справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами (частина перша статті 95). Держава відповідальна перед людиною за свою законодавчу діяльність, зобов'язана утверджувати та забезпечувати права і свободи людини і громадянина. Закони та інші нормативно-правові акти мають прийматися на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8).

Ухвалюючи Рішення від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян), Конституційний Суд України звернув увагу Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України на необхідність додержання положень статей 1, 3, 6, 8, 19, 22, 95, 96 Конституції України при підготовці, прийнятті та введенні в дію закону про Держбюджет. Ця рекомендація ґрунтувалася на правових позиціях Суду, висловлених у зазначеному рішенні, відповідно до яких: стаття 38 Бюджетного кодексу конкретизує вимоги частини другої статті 95 Конституції України щодо змісту закону про Держбюджет; у сукупності вказані статті Кодексу і Конституції України визначають вичерпний перелік правовідносин, які повинні регулюватися законом про Держбюджет - встановлення тільки доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, а тому закон про Держбюджет не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України (абзаци четвертий, п'ятий, шостий, восьмий пункту 4 мотивувальної частини).

Конституція України у статті 92 визначила сфери, зокрема бюджетну, які мають врегульовуватися виключно законом. Закон про Держбюджет є основним фінансовим документом держави. Через своє спеціальне призначення цей закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя.

Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Тому зміна порядку відшкодування 50-ти відсоткової знижки на оплату суддями комунальних послуг, зокрема, за постачання природного газу, суперечить Конституції України, оскільки видатки на утримання суддів, які передбачені у Державному бюджеті України, відповідно до частини другої статті 95 та частини першої статті 130 Конституції України повинні передбачати і фінансування такого відшкодування, що безпосередньо стосується реалізації положення частини першої статті 130 Конституції України щодо забезпечення державою фінансування судів та створення належних умов для їх функціонування. Такі правові позиції висловлював Конституційний Суд України у рішеннях від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 та від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007.

При цьому, головним розпорядником бюджетних коштів відповідно до ст. 120 Закону України «Про судоустрій України»було визначено Державну судову адміністрацію України. Видатки на утримання судів у Державному бюджеті України визначаються окремими рядками по загальних судах і спеціалізованих судах, а також окремими рядками по місцевих судах, апеляційних судах, військових судах (місцевих та апеляційних разом) та окремо по Касаційному суду України та кожному вищому спеціалізованому суду. Ці видатки не можуть бути скорочені в поточному фінансовому році. Державна судова адміністрація України розробляє і затверджує за погодженням з Ради суддів України єдині нормативи фінансового забезпечення судів загальної юрисдикції. Нормативи доводяться до кожного суду і повинні переглядатися не рідше одного разу на три роки. Кошторис витрат на утримання кожного суду затверджується на підставі зазначених нормативів. Відповідальність за фінансове забезпечення діяльності кожного суду згідно з затвердженими нормативами покладається на державну судову адміністрацію.

Державна судова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює організаційне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, а також інших органів та установ судової системи відповідно до цього Закону.

Порядок фінансування судів та їх матеріально-технічне забезпечення визначалось статтями 121-122 наведеного закону, а не Порядком надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2003 року № 426. Так, суди загальної юрисдикції фінансуються на підставі кошторисів і помісячних розписів видатків, затверджених відповідно до вимог цього Закону, в межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Видатки на утримання судів не пізніше 10 числа кожного місяця перераховуються органами Державного казначейства України на рахунки Верховного Суду України, інших судових установ - головних розпорядників бюджетних коштів та на рахунки територіальних управлінь державної судової адміністрації - для фінансування органів та установ, передбачених пунктом 2 частини другої статті 120 цього Закону.

Матеріально-технічне забезпечення місцевих судів покладається на державну судову адміністрацію і здійснюється на підставі замовлень відповідного суду, в межах кошторису на утримання даного суду.

Таким чином, суди та інші установи, що мають статус юридичної особи, забезпечують тільки поточні потреби своєї діяльності самостійно або на підставі окремих замовлень через державну судову адміністрацію. Крім того, Порядк надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2003 року № 426, та на який посилається представник ДСА України, не розповсюджується на спеціальний правовий статус судді, відповідно до якого право судді на 50-ти відсоткову знижку при оплаті комунальних послуг входило до гарантій забезпечення його незалежності.

Згідно довідки апеляційного суду Хмельницької області № 1.9/к від 25.03.2011 року посаду судді цього суду протягом 2010 року обіймали 32 особи, а саме:

1.ОСОБА_501.01.2010 по 31.12.2010р.р

2.ОСОБА_601.01.2010 по 31.12.2010р.р

3.ОСОБА_701.01.2010 по 31.12.2010р.р

4.ОСОБА_801.01.2010 по 31.12.2010р.р

5.ОСОБА_901.01.2010 по 26.10.2010р.р

6.ОСОБА_1001.01.2010 по 26.10.2010р.р

7.ОСОБА_1101.01.2010 по 31.12.2010р.р

8.ОСОБА_1201.01.2010 по 31.12.2010р.р

9.ОСОБА_1301.01.2010 по 26.10.2010р.р

10.ОСОБА_1401.01.2010 по 31.12.2010р.р

11.ОСОБА_1501.01.2010 по 27.12.2010р.р

12.ОСОБА_1601.01.2010 по 31.12.2010р.р

13.ОСОБА_1701.01.2010 по 31.12.2010р.р

14.ОСОБА_1801.01.2010 по 31.12.2010р.р

15.ОСОБА_1901.01.2010 по 31.12.2010р.р

16.ОСОБА_2001.01.2010 по 31.12.2010р.р

17.ОСОБА_2101.01.2010 по 31.12.2010р.р

18.ОСОБА_2201.01.2010 по 31.12.2010р.р

19.ОСОБА_2301.01.2010 по 31.12.2010р.р

20.ОСОБА_2401.01.2010 по 31.12.2010р.р

21.ОСОБА_2501.01.2010 по 27.12.2010р.р

22.ОСОБА_2601.01.2010 по 31.12.2010р.р

23.ОСОБА_2701.01.2010 по 31.12.2010р.р

24.ОСОБА_2801.01.2010 по 31.12.2010р.р

25.ОСОБА_2901.01.2010 по 31.12.2010р.р

26.ОСОБА_3001.01.2010 по 31.12.2010р.р

27.ОСОБА_3101.01.2010 по 31.12.2010р.р

28.ОСОБА_3201.01.2010 по 31.12.2010р.р

29.ОСОБА_3301.01.2010 по 31.12.2010р.р

30.ОСОБА_3401.01.2010 по 31.12.2010р.р

31.ОСОБА_3501.01.2010 по 31.12.2010р.р

32.ОСОБА_3601.01.2010 по 31.12.2010р.р

Згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області № 326 від 28.03.2011 року посаду судді місцевих судів Хмельницької області станом на 01 липня 2010 року обіймали наступні особи:

БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОНИЙ СУД

1.В.о. Голови судуОСОБА_37

2.СуддяОСОБА_101

3.СуддяОСОБА_109

ВІНЬКОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

4.Голова судуОСОБА_38

5.СуддяОСОБА_1

6.СуддяОСОБА_76

ВОЛОЧИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

7.Голова судуОСОБА_39

8.СуддяОСОБА_2

9.СуддяОСОБА_3

10.СуддяОСОБА_81

ГОРОДОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

11.Голова судуОСОБА_40

12.СуддяОСОБА_103

13.СуддяОСОБА_122

ДЕРАЖНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

14.Голова судуОСОБА_41

15. Заст. Голови суду ОСОБА_42

ДУНАЄВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

16.Голова судуОСОБА_43

17.СуддяОСОБА_106

18.СуддяОСОБА_104

19.СуддяОСОБА_105

ІЗЯСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

20.В.о. Голови суду ОСОБА_44

21.СуддяОСОБА_102

22.СуддяОСОБА_84

23.СуддяОСОБА_123

КАМЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

24.Голова судуОСОБА_45

25.Заст. Голови суду ОСОБА_46

26.СуддяОСОБА_80

27.СуддяОСОБА_124

28.СуддяОСОБА_125

29.СуддяОСОБА_126

30.СуддяОСОБА_127

31.СуддяОСОБА_128

32.СуддяОСОБА_129

33.СуддяОСОБА_99

34.СуддяОСОБА_100

35.СуддяОСОБА_78

36.СуддяОСОБА_98

37.СуддяОСОБА_130

38.СуддяОСОБА_131

КРАСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

39.В.о. Голови суду ОСОБА_47

40.СуддяОСОБА_132

41.СуддяОСОБА_133

42.СуддяОСОБА_134

ЛЕТИЧІВСЬКИИ РАЙОННИЙ СУД

43.Голова судуОСОБА_48

44.СуддяОСОБА_135

45.СуддяОСОБА_136

НЕТІШИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД

46.Голова судуОСОБА_49

47. Заст. Голови суду ОСОБА_50

48.СуддяОСОБА_137

49.СуддяОСОБА_138

НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

50.Голова судуОСОБА_51

51.СуддяОСОБА_97

52.СуддяОСОБА_96

ПОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

53.Голова суду ОСОБА_52

54.Суддя ОСОБА_139

55.СуддяОСОБА_108

СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56.Голова судуОСОБА_53

57.Заст. Голови суду ОСОБА_54

58.СуддяОСОБА_140

59.СуддяОСОБА_141

60.СуддяОСОБА_142

СТАРОСИНЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

61.Голова судуОСОБА_55

62.Заст. Голови суду ОСОБА_56

63.СуддяОСОБА_143

СЛАВУТСЬКИИ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

64.Голова судуОСОБА_57

65.Заст. Голови судуОСОБА_58

66.СуддяОСОБА_95

67.СуддяОСОБА_94

68.СуддяОСОБА_77

ТЕОФІПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

69.Голова судуОСОБА_59

70.СуддяОСОБА_143

71.СуддяОСОБА_144

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

72.Голова судуОСОБА_60

73.Заст. Голови судуОСОБА_61

74.СуддяОСОБА_145

75.СуддяОСОБА_146

76.СуддяОСОБА_147

77.СуддяОСОБА_148

78.СуддяОСОБА_149

79.СуддяОСОБА_150

80.СуддяОСОБА_151

81.СуддяОСОБА_152

82.СуддяОСОБА_153

83.СуддяОСОБА_70

84.СуддяОСОБА_154

85.СуддяОСОБА_74

86.СуддяОСОБА_93

87.СуддяОСОБА_75

88.СуддяОСОБА_73

89.СуддяОСОБА_155

90.СуддяОСОБА_91

91.СуддяОСОБА_69

92.СуддяОСОБА_156

93.СуддяОСОБА_90

94.СуддяОСОБА_89

95.СуддяОСОБА_67

96.СуддяОСОБА_86

97.СуддяОСОБА_87

98.СуддяОСОБА_88

99.СуддяОСОБА_110

100.СуддяОСОБА_92

ЧЕМЕРОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

101.Голова судуОСОБА_62

102.Заст. Голови суду ОСОБА_63

103.СуддяОСОБА_157

ШЕПЕТІВСЬКИИ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

104.Голова судуОСОБА_64

105.СуддяОСОБА_158

106.СуддяОСОБА_107

107.СуддяОСОБА_159

108.СуддяОСОБА_160

109.СуддяОСОБА_161

110.СуддяОСОБА_162

111.СуддяОСОБА_66

ЯРМОЛИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

112.Голова судуОСОБА_65

113.СуддяОСОБА_82

114.СуддяОСОБА_163

Довідки стосовно суддів господарських судів Хмельницької області та Хмельницького окружного адміністративного суду Окружному адміністративному суду не предявлено. В судовому засіданні зясовано, що ПАТ по газопостачанню та газифікації «Хмельницькаг»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом про відшкодування грошових коштів нарахованих за спожитий природний газ суддям Хмельницького окружного адміністративного суду з урахуванням 50-ти відсоткової знижки згідно Закону України «Про статус суддів»(справа № 2а-18635/10/2670). Щодо суддів господарських судів, представник позивача зазначив, що таких суддів у додатках до позовної заяви вказано помилково. Крім того, судом не враховуються судді Хмельницького окружного адміністративного суду, які також зазначені у розрахунках позивача та суддя ОСОБА_164, який на протязі 2010 року перебував на посаді судді Окружного адміністративного суду міста Києва.

Таким чином, згідно наведених даних у 2010 році працювали на посаді суддів місцевих судів та апеляційного суду Хмельницької області 146 осіб.

Згідно наданих позивачем додатків та роздруківок фінансового стану абонентів протягом 2010 року вбачається, що ні всі судді є власниками житла, зокрема, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_46, ОСОБА_82, ОСОБА_65, ОСОБА_83, ОСОБА_37, ОСОБА_84, ОСОБА_35, ОСОБА_23. Доказів протилежного суду не предявлено.

Відповідно до розділу ІІІ Житлового кодексу Української РСР наймач приміщення (або його власник) укладає договір найму та договори комунальних послуг. Члени сім'ї, що проживають у жилому приміщенні, здійснюють права і обов'язки за договором найму цього приміщення, проте розрахунки здійснює особа, що є власником житла.

Таким чином, спеціальний правовий статус судді не може розповсюджуватися на члена його сімї, який є власником квартири, а тому вимоги щодо відшкодування 50-ти відсоткової знижки на постачання природного газу зазначеним особам задоволенню не підлягають.

Отже, виходячи з принципу дії у часі нормативно-правового акту та з огляду на те, що до 30 липня 2010 року діяв Закон України «Про статус суддів», який визначав правовий статус судді та заходи його соціального забезпечення, а також Закон України «Про судоустрій України», з урахуванням вимог пункту 2 розділу ХІІ «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій та статус суддів»щодо дії норм статті 43, частин п'ятої - тринадцятої статті 44 до 1 січня 2011 року та дії норм дії норм частин першої - четвертої статті 44 до 1 січня 2012 року Закону України «Про статус суддів», а також підпункту 1 підпункту 3.5 пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій та статус суддів»щодо визначення головних розпорядників коштів Державного бюджету України, які вводяться в дію з 1 січня 2011 року, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо відшкодування Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Хмельницькгаз»за спожитий у 2010 році суддями апеляційного суду Хмельницької області та суддями місцевих судів Хмельницької області природного газу з урахуванням 50-ти відсоткової знижки, проте за розрахунком, проведеним судом, у загальному розмірі 30705, 47 грн., виходячи з наступного:

1) Судді Апеляційного суду Хмельницької області:

ОСОБА_24

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 100,00 грн.

На відшкодування 50,00 грн.

Нараховано з 07.2010 року по 12.2010 рік 132,93грн.

На відшкодування 66,465 грн.

ОСОБА_19

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 42,09 грн.

На відшкодування 21,045 грн.

Нараховано з 07.2010 року по 12.2010 рік 61,42 грн.

На відшкодування 30,71 грн.

ОСОБА_11

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 38,21 грн.

На відшкодування 19,105 грн.

Нараховано з 07.2010 року по 12.2010 рік 30,47 грн.

На відшкодування 15,235 грн.

ОСОБА_6

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 2482,32 грн.

На відшкодування 1241,16 грн.

Нараховано з 07.2010 року по 12.2010 рік 566,06 грн.

На відшкодування 283,03 грн.

ОСОБА_14

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 1291,98 грн.

На відшкодування 645,99 грн.

Нараховано з 07.2010 року по 12.2010 рік 938,79 грн.

На відшкодування 469,395 грн.

ОСОБА_15

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 29,50 грн.

На відшкодування 14,75 грн.

Нараховано з 07.2010 року по 12.2010 рік 58,51 грн.

На відшкодування 29,255 грн.

ОСОБА_22

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 9,19 грн.

На відшкодування 4,595 грн.

Нараховано з 07.2010 року по 12.2010 рік 34,33 грн.

На відшкодування 17,165 грн.

ОСОБА_32

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 10,16 грн.

На відшкодування 5,08 грн.

Нараховано з 07.2010 року по 12.2010 рік 0

ОСОБА_10

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 456,52 грн.

На відшкодування 228,26 грн.

Нараховано з 07.2010 року по 12.2010 рік 741,35 грн.

На відшкодування 370,675 грн.

ОСОБА_9

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 10,98грн.

На відшкодування 5,49 грн.

Нараховано з 07.2010 року по 12.2010 рік 19,01 грн.

На відшкодування 9,505 грн.

ОСОБА_12

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 408,16 грн.

На відшкодування 204,08 грн.

Нараховано з 07.2010 року по 12.2010 рік 586,12 грн.

На відшкодування 293,06 грн.

ОСОБА_85

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 638,35 грн.

На відшкодування 319,175 грн.

Нараховано з 07.2010 року по 12.2010 рік 382,28 грн.

На відшкодування 191,14 грн.

ОСОБА_29

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 251,94 грн.

На відшкодування 125,97 грн.

Нараховано з 07.2010 року по 12.2010 рік 228,49 грн.

На відшкодування 114,245 грн.

ОСОБА_21

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 55,88грн.

На відшкодування 27,94 грн.

Нараховано з 07.2010 року по 12.2010 рік 57,07 грн.

На відшкодування 28,535 грн.

ОСОБА_25

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 269,31 грн.

На відшкодування 134,655 грн.

Нараховано з 07.2010 року по 12.2010 рік 320,14 грн.

На відшкодування 160,07 грн.

ОСОБА_20

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 117,24 грн.

На відшкодування 58,62 грн.

Нараховано з 07.2010 року по 12.2010 рік 176,03 грн.

На відшкодування 88,015 грн.

ОСОБА_33

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 96,73 грн.

На відшкодування 48,365 грн.

Нараховано з 07.2010 року по 12.2010 рік 72,54 грн.

На відшкодування 36,27 грн.

ОСОБА_5

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 14,99 грн.

На відшкодування 7,495 грн.

Нараховано з 07.2010 року по 12.2010 рік 33,85 грн.

На відшкодування 16,925 грн.

ОСОБА_8

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 2094,99 грн.

На відшкодування 1047,495 грн.

Нараховано з 07.2010 року по 12.2010 рік 1246,23 грн.

На відшкодування 623,115 грн.

ОСОБА_23

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 127,45 грн.

На відшкодування 63,725 грн.

Нараховано з 07.2010 року по 12.2010 рік 183,07 грн.

На відшкодування 91,535 грн.

ОСОБА_7

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 6106,11 грн.

На відшкодування 3053,055 грн.

Нараховано з 07.2010 року по 12.2010 рік 3679,98 грн.

На відшкодування 1839,99 грн.

ОСОБА_7

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 247,30 грн.

На відшкодування 123,65 грн.

Нараховано з 07.2010 року по 12.2010 рік 143,88 грн.

На відшкодування 71,94 грн.

ОСОБА_34

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 396,56 грн.

На відшкодування 198,28 грн.

2) Судді місцевих судів Хмельницької області:

ОСОБА_60

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 420,24 грн.

На відшкодування 210,12 грн.

Нараховано з 07.2010 року по 12.2010 рік 274,19 грн.

На відшкодування 137,095 грн.

ОСОБА_86

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 50,77 грн.

На відшкодування 25,385 грн.

Нараховано з 07.2010 року по 12.2010 рік 81,78 грн.

На відшкодування 40,89 грн.

ОСОБА_87

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 33,18 грн.

На відшкодування 16,59 грн.

Нараховано з 07.2010 року по 12.2010 рік 44,31 грн.

На відшкодування 22,155 грн.

ОСОБА_88

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 33,37 грн.

На відшкодування 16,685 грн.

Нараховано з 07.2010 року по 12.2010 рік 44,31 грн.

На відшкодування 22,155 грн.

ОСОБА_89

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 802,30 грн.

На відшкодування 401,15 грн.

Нараховано з 07.2010 року по 12.2010 рік 530,99 грн.

На відшкодування 265,495грн.

ОСОБА_74

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 452,65 грн.

На відшкодування 226,325 грн.

Нараховано з 07.2010 року по 12.2010 рік 560,00 грн.

На відшкодування 280,00 грн.

ОСОБА_90

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 183,68 грн.

На відшкодування 91,84 грн.

Нараховано з 07.2010 року по 12.2010 рік 374,94 грн.

На відшкодування 187,47 грн.

Нараховано з 07.2010 року по 12.2010 рік 265,86 грн.

На відшкодування 132,93 грн.

ОСОБА_61

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 2143,30 грн.

На відшкодування 1071,65 грн.

Нараховано з 07.2010 року по 12.2010 рік 3722,21 грн.

На відшкодування 1861,105 грн.

ОСОБА_91

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 1336,63 грн.

На відшкодування 668,315 грн.

Нараховано з 07.2010 року по 12.2010 рік 1297,10 грн.

На відшкодування 648,55 грн.

ОСОБА_92

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 574,04 грн.

На відшкодування 287,02грн.

Нараховано з 07.2010 року по 12.2010 рік 522,04 грн.

На відшкодування 261,02 грн.

ОСОБА_93

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 2452,21 грн.

На відшкодування 1226,105 грн.

Нараховано з 07.2010 року по 12.2010 рік 2673,62 грн.

На відшкодування 1336,81 грн.

ОСОБА_38

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 2032,02 грн.

На відшкодування 1016,01 грн.

ОСОБА_63

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 253,89 грн.

На відшкодування 126,945 грн.

ОСОБА_62

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 298,38 грн.

На відшкодування 149,19 грн.

ОСОБА_58

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 145,09 грн.

На відшкодування 72,545 грн.

ОСОБА_94

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 437,66 грн.

На відшкодування 218,83 грн.

ОСОБА_95

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 9,67 грн.

На відшкодування 4,835 грн.

ОСОБА_57

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 673,16 грн.

На відшкодування 336,58 грн.

ОСОБА_96

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 269,85 грн.

На відшкодування 134,925 грн.

ОСОБА_97

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 1185,31 грн.

На відшкодування 592,655 грн.

ОСОБА_42

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 367,53 грн.

На відшкодування 183,765 грн.

ОСОБА_98

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 99,65 грн.

На відшкодування 49,825 грн.

ОСОБА_99

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 75,30 грн.

На відшкодування 37,65 грн.

ОСОБА_100

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 233,10 грн.

На відшкодування 116,55 грн.

ОСОБА_101

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 245,66 грн.

На відшкодування 122,83 грн.

ОСОБА_102

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 957,79 грн.

На відшкодування 478,895 грн.

ОСОБА_40

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 1245,86 грн.

На відшкодування 622,93 грн.

ОСОБА_103

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 531,00 грн.

На відшкодування 265,50 грн.

ОСОБА_104

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 1978,60 грн.

На відшкодування 989,30 грн.

ОСОБА_43

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 342,06 грн.

На відшкодування 171,03 грн.

ОСОБА_105

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 2108,15 грн.

На відшкодування 1054,075 грн.

ОСОБА_106

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 1317,60 грн.

На відшкодування 658,80 грн.

ОСОБА_107

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 1806,58 грн.

На відшкодування 903,29 грн.

ОСОБА_108

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 312,40 грн.

На відшкодування 156,20 грн.

ОСОБА_109

Нараховано з 01.06.2010 року по 06.2010 рік 225,84 грн.

На відшкодування 112,92 грн.

ОСОБА_110

Нараховано з 07.2010 року по 12.2010 рік 32,64 грн.

На відшкодування 16,32 грн.

Наведений розрахунок проведений судом на підставі роздруківок фінансового стану абонентів, які наявні в матеріалах справи. При цьому, по деяким із зазначених суддів позивачем надано такі роздруківки тільки за певний період, а не за весь 2010 рік.

Щодо інших суддів, зазначених у довідках Територіального управління ДСА України в Хмельницькій області від 28.03.2011 року та апеляційного суду Хмельницької області від 25.03.2011 року здійснити розрахунок не вбачається за можливе, в звязку з відсутністю роздруківок фінансового стану абонентів та доказів належності житлового приміщення на праві приватної власності судді. Щодо ОСОБА_111, ОСОБА_112, ОСОБА_113, ОСОБА_114, ОСОБА_115, ОСОБА_53, ОСОБА_116, ОСОБА_117, ОСОБА_118, ОСОБА_119, ОСОБА_120 та ОСОБА_121 позивачем також не надано докази на підтвердження статусу судді зазначених осіб, а також надання їм послуги постачання природного газу та статусу власника житла.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на положення наведених норм, суд не приймає до уваги як належні докази Додатки № 1 - № 4, на підставі яких позивачем проведено розрахунок вимог, оскільки вони не містять інформацію щодо періоду перебування особи на посаді судді певного суду, не містять інформації щодо права власності на житло, періоду нарахування послуг постачання природного газу та доказів, на якій підставі зазначеним суддям надавалась така послуга.

Суд у вирішені справи додатково застосовує статтю 8 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до якої суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, згідно якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

З огляду на це, суд зазначає, що правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання відповідного відшкодування основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобовязання, взяті державою, навіть якщо такі зобовязання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу повязана з іншим принципом відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобовязань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, зокрема, справа “Кечко проти України”, "Бурдов проти Росії", № 59498/00, пар. 35, ECHR 2002-ІІІ (mutatis mutandis), справа Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office; справа про принцип юридичної визначеності). Про першу, зокрема, зазначено у листі Верховного суду України від 07.2006 року № 1-5/400. Зазначеним листом Верховний суд України акцентує увагу на те, що реалізація особою права, що повязане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Крім того, у випадках коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання позову обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню частково з урахуванням розрахунку суду.

Відповідно до ч.3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. А тому за рахунок Державного бюджету України позивачу підлягає відшкодуванню сума судового збору у розмірі 307 грн. пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Хмельницькгаз»задовольнити частково.

2. Зобовязати Міністерство фінансів України та Державне казначейство України перерахувати кошти у розмірі 30705 (тридцять тисяч сімсот пять) грн. 47 коп. на рахунок Державної судової адміністрації України для проведення відшкодування Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Хмельницькгаз»за спожитий суддями природний газ з урахуванням 50-ти відсоткової знижки згідно Закону України «Про статус суддів».

3. Стягнути з Державної судової адміністрації України (01601, м.Київ, вул. Липська, 18/5) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Хмельницькгаз»(29019, м.Хмельницький, вул. Проспект Миру, 41, ідентифікаційний №05395592225, код 05395598, МФО 315405, р/р 2600004087 в Хмельницькій філії ЗАТ КБ «Приватбанк») відшкодування за спожитий суддями природний газ з урахуванням 50-ти відсоткової знижки згідно Закону України «Про статус суддів»у розмірі 30705 (тридцять тисяч сімсот пять) грн. 47 коп.

4. Відшкодувати Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Хмельницькгаз»(29019, м.Хмельницький, вул. Проспект Миру, 41, ідентифікаційний №05395592225, код 05395598, МФО 315405, р/р 2600004087 в Хмельницькій філії ЗАТ КБ «Приватбанк») за рахунок коштів Державного бюджету України судовий збір у розмірі 307 (триста сім) грн.

5. В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий М.А. Бояринцева

СуддіВ.В.Амельохін

В.А. Кузьменко

Постанову складено у повному обсязі 29 квітня 2011 року.