Постанова № 15135662, 07.04.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 квітня 2011 року 09:08 № 2а-2308/11/2670

За позовом ОСОБА_1

до відповідача Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва

про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії,

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар судового засідання Пономарьов Д.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 38/10-021 від 31.01.2011 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 07.04.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся позивач ОСОБА_1 з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови включення ТОВ «МЖК «Надія», керівником якого він є, до реєстру неприбуткових організацій, зобовязати відповідача включити ТОВ «МЖК «Надія»до реєстру неприбуткових організацій та стягнути з відповідача на користь ТОВ «МЖК «Надія»судові витрати в сумі 6800, 00 грн.

Представник відповідача позов не визнав, вважаючи, що ним правомірно відмовлено ТОВ «МЖК «Надія»у включенні до реєстру неприбуткових організацій, оскільки статут ТОВ «МЖК «Надія»не відповідає вимогам п.7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, як керівником ТОВ «МЖК «Надія», до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва була подана заява за формою 1-РН від 14.12.2010 р. № 19763/10 щодо присвоєння ознаки неприбутковості ТОВ «Молодіжно-житловий комплекс «Надія»код ЄДРПОУ 35978061.

Листом Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва від 31.12.2010 р. № 20840/15-541 було повідомлено ТОВ «Молодіжно-житловий комплекс «Надія»про відмову у включенні до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

В зазначеному листі вказано, що статут організації суперечить чинному законодавству, а саме п.п.7.11.13 п.7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/ВР від 22.05.1997 р. із змінами та доповненнями, який визначає, що статутні документи неприбуткових організацій і установ мають містити вичерпний перелік їх видів діяльності.

Також, як на підставу відмови у включенні ТОВ «МЖК «Надія» до Реєстру неприбуткових установ та організацій, в даному листі зазначено, що відповідно до п.п.10.3 п.10 статуту ТОВ «МЖК «Надія», джерелами формування майна є кошти, що надходять від провадження господарської діяльності.

Зважаючи на викладене, в листі про відмову у включенні ТОВ «МЖК «Надія» до Реєстру неприбуткових установ та організацій, відповідач зазначає про необхідність внесення змін до статуту ТОВ «МЖК «Надія» у відповідності із законодавчими актами України та подання до податкового органу нотаріально завіреного вищевказаного документу.

В позовній заяві позивач зазначає про те, відповідач дійшов не вірного висновку щодо невідповідності статуту ТОВ «МЖК «Надія»законодавчим актам України, стосовно установ та організацій, що можуть бути включені Реєстру неприбуткових установ та організацій, оскільки статут ТОВ «МЖК «Надія»чітко виписано з Положення про молодіжний житловий комплекс, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1996 р. № 1300, а отже ТОВ «МЖК «Надія»по своїй суті відповідає діяльності житлово-будівельного кооперативу та об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, що відповідно до ст.4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»є неприбутковою організацією та згідно п.п.«є»п.7.11.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», як неприбуткова організація, звільняється від оподаткування доходів, отриманих у вигляді внесків, коштів або майна, які надходять таким неприбутковим організаціям для забезпечення потреб їх основної діяльності, та у вигляді пасивних доходів.

Крім того, в позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «МЖК «Надія»судові витрати в сумі 6800, 00 грн., що були понесені позивачем у звязку з оплатою правової допомоги за договором.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, зважаючи на наступне.

На виконання Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, Наказом ДПА України від 11.07.1997 р. № 232 було затверджено Положення про Реєстр неприбуткових організацій та установ.

Створення і ведення Реєстру здійснюється Державною податковою адміністрацією України. Порядок визначення структури ознаки неприбуткових установ (організацій) розроблено на виконання п.1.4 Положення про Реєстр неприбуткових організацій та установ.

Пунктом 2.1 зазначеного Положення передбачено, що до Реєстру заносяться неприбуткові організації та установи, які згідно із пунктом 7.11 статті 7 Закону звільняються від сплати податку на прибуток.

На виконання зазначеного Положення Наказом Державної податковою адміністрації України № 355 від 03.07.2000 року затверджено Порядок визначення структури неприбуткових установ (організацій). Відповідно до даного порядку провадиться присвоєння неприбутковим організаціям коду.

Відповідно до п. 8 Зазначеного Порядку, при визначенні структури ознаки неприбуткових установ (організацій) для житлово-будівельних кооперативів, об'єднань співвласників багатоквартирних будинків необхідно керуватися Законами України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", "Про об'єднання громадян" та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 2 п. 16.10 ст. 16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що неприбуткові організації, визначені пунктом 7.11 цього Закону, сплачують податок на прибуток від неосновної діяльності у загальному порядку.

Пункту 7.11. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначає оподаткування неприбуткових установ і організацій.

В п.7.11.1 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»зазначено, що ця стаття застосовується до неприбуткових установ і організацій, які є: а) органами державної влади України, органами місцевого самоврядування та створеними ними установами або організаціями, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів; б) благодійними фондами і благодійними організаціями, створеними у порядку, визначеному законом для проведення благодійної діяльності, в тому числі громадськими організаціями, створеними з метою провадження екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності, а також творчими спілками та політичними партіями, громадськими організаціями інвалідів та їх місцевими осередками, створеними згідно з Законом України "Про об'єднання громадян", науково-дослідними установами та вищими навчальними закладами III - IV рівнів акредитації, внесеними до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, заповідниками, музеями-заповідниками; в) пенсійними фондами, кредитними спілками, створеними у порядку, визначеному законом; г) іншими, ніж визначені у абзаці "б" цього підпункту, юридичними особами, діяльність яких не передбачає одержання прибутку згідно з нормами відповідних законів; д) спілками, асоціаціями та іншими об'єднаннями юридичних осіб, створеними для представлення інтересів засновників, що утримуються лише за рахунок внесків таких засновників та не проводять господарської діяльності, за винятком отримання пасивних доходів; е) релігійними організаціями, зареєстрованими у порядку, передбаченому законом; є) житлово-будівельними кооперативами, об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, створеними у порядку, визначеному законом; ж) професійними спілками, їх об'єднаннями та організаціями профспілок, утвореними в порядку, визначеному законом; з) асоціаціями, іншими добровільними об'єднаннями органів місцевого самоврядування, зареєстрованими в порядку, визначеному законом.

Порядок створення та діяльності молодіжно-житлового комплексу передбачено Положенням про молодіжний житловий комплекс, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1996 р. № 1300.

Згідно зазначеного Положення, молодіжно-житловий комплекс (далі - МЖК) - це підприємство чи організація незалежно від форм власності, що виконує функції замовника і забудовника житлових будинків, об'єктів соціально-культурного, побутового, спортивно-оздоровчого призначення для задоволення житлових, соціально-економічних потреб молодих сімей, які потребують поліпшення житлових умов, надання житлово-комунальних та інших послуг.

Метою створення МЖК є:

- прискорення розв'язання житлових та соціальних проблем молоді;

- участь у розробленні та реалізації державних, регіональних, місцевих і власних програм поліпшення житлових і соціально-економічних умов молодих сімей;

- розв'язання проблем зайнятості молоді шляхом створення додаткових робочих місць;

- поліпшення демографічної ситуації в суспільстві;

- створення нормальних виробничих і побутових умов шляхом запровадження нових форм експлуатації та обслуговування селітебної території населених пунктів.

Головним принципом діяльності МЖК у ринкових умовах є забезпечення розв'язання житлових проблем молодих сімей шляхом залучення їх праці, коштів і сприяння держави у цій справі через механізм надання молодим сім'ям пільгових довготермінових кредитів та одноразових безвідплатних субсидій на будівництво житла.

МЖК відповідно до покладених на нього завдань:

1) проводить підготовчу роботу щодо створення молодіжних об'єднань, фінансового, проектно-кошторисного та організаційного забезпечення будівництва і реконструкції об'єктів;

2) здійснює будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт і утримання житла, об'єктів соціально-культурного, побутового, спортивно-оздоровчого, а також виробничого і торговельного призначення;

3) сприяє розвиткові ринкових відносин у сфері будівництва і експлуатації житла та інших об'єктів МЖК;

4) створює додаткові робочі місця для молоді та інших малозабезпечених верств населення шляхом створення підприємств, закладів з надання житлово-комунальних, побутових, спортивно-оздоровчих та інших послуг;

5) запроваджує нові форми надання житлово-комунальних послуг та залучення громадян до участі в утриманні, використанні та відновленні наявного житлового фонду;

6) вивчає та запроваджує вітчизняний та зарубіжний досвід комплексного розв'язання соціально-побутових, економічних та житлових проблем молоді;

7) розробляє та вживає заходів до реалізації затверджених програм поліпшення житлових та соціально-побутових умов молоді шляхом залучення наявних і нетрадиційних джерел фінансування будівництва, експлуатації та відновлення об'єктів МЖК; залучення можливостей підприємств, установ і організацій регіонів, а також військових частин для надання допомоги у встановленому порядку в будівництві зазначених об'єктів;

8) здійснює організацію будівельного та експлуатаційного процесу, залучає робітників на додаткові робочі місця та проводить їх навчання;

9) залучає до виконання робіт спеціалізовані організації чи проводить їх власними силами.

МЖК провадить свою діяльність на принципах господарського розрахунку, самоокупності та самофінансування.

Джерелами фінансування будівництва МЖК є:

- кошти громадян та молодих сімей;

- державні пільгові довготермінові кредити молодим сім'ям на будівництво житла;

- цільові безвідплатні субсидії;

- кошти підприємств незалежно від форм власності;

- доходи, одержані від провадження господарської діяльності;

- доходи, одержані від випуску і розміщення цінних паперів і житлових облігацій;

- кредити іноземних банків і кошти окремих інвесторів;

- кошти державного та місцевого бюджетів;

- іпотечні та банківські кредити;

- кошти від часткового звільнення від обов'язкових платежів і зборів у місцеві бюджети;

- інші джерела, в тому числі нетрадиційні, що не суперечать законодавству України.

Згідно п.8 Положення, МЖК, крім іншого, має право провадити будь-яку господарську діяльність, що передбачена його Статутом та не суперечить законодавству.

Відповідно до п.16 Положення, для утримання основних фондів МЖК, задоволення соціально-економічних потреб молодих сімей і надання їм житлово-комунальних та інших послуг місцеві органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування здійснюють обов'язкове безплатне реєстрування об'єднань (товариств) співвласників багатоквартирних будинків МЖК.

Згідно ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» №2866-ІІІ від 29.11.2001 р. із змінами та доповненнями, асоціація власників жилих будинків (далі - асоціація) - юридична особа, створена для представлення спільних інтересів об'єднань.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між членами об'єднання.

Згідно ст. 7 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», статут об'єднання складається відповідно до Типового статуту, який затверджує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань містобудування та житлової політики. У статуті має бути визначено таке:

- назва і місцезнаходження об'єднання;

- мета створення, завдання та предмет діяльності об'єднання;

- перелік майна, що перебуває у спільній сумісній власності (неподільного майна), права та обов'язки членів об'єднання щодо цього майна;

- перелік майна, що перебуває у спільній частковій власності (загального майна), права та обов'язки членів об'єднання щодо цього майна;

- статутні органи об'єднання, їхні повноваження та порядок формування;

- порядок скликання та проведення загальних зборів;

- періодичність проведення зборів;

- порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них;

- перелік питань, для вирішення яких потрібна кваліфікована більшість голосів;

- джерела фінансування, порядок використання майна та коштів об'єднання;

- порядок прийняття кошторису, створення та використання фондів об'єднання, включаючи - резервні, а також порядок оплати спільних витрат;

- порядок та умови укладення договорів між об'єднанням та кожним власником квартири, приміщення;

- перелік питань, які можуть вирішуватися зборами представників;

- порядок прийняття у члени об'єднання та виключення з нього;

- права і обов'язки членів об'єднання;

- відповідальність за порушення статуту та рішень статутних органів;

- порядок внесення змін до статуту;

- підстави та порядок ліквідації, реорганізації (злиття, поділу) об'єднання і вирішення майнових питань, пов'язаних з цим.

Статут може містити також інші положення, що є істотними для діяльності об'єднання.

Як вбачається зі Статуту ТОВ «Молодіжно-житловий комплекс «Надія»- це неприбуткова, непідприємницька організація, яка не має на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Крім того, як встановлено судом, статут ТОВ «Молодіжно-житловий комплекс «Надія»повністю відповідає Положенню про молодіжний житловий комплекс, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1996 р. № 1300, оскільки чітко виписаний з зазначеного Положення.

Таким чином посилання відповідача в листі про відмову у включенні ТОВ «МЖК «Надія» до Реєстру неприбуткових установ та організацій від 31.12.2010 р. № 20840/15-541 на те, що статут організації суперечить чинному законодавству, а саме п.п.7.11.13 п.7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/ВР від 22.05.1997 р. із змінами та доповненнями, який визначає, що статутні документи неприбуткових організацій і установ мають містити вичерпний перелік їх видів діяльності, є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, оскільки п. 3 зазначеного статуту чітко визначені види діяльності ТОВ «Молодіжно-житловий комплекс «Надія», відповідно до Положення про молодіжний житловий комплекс, а також зазначено, що товариство здійснює інші юридичні та фактичні дії, які не заборонені законодавством України, у відповідності до мети його діяльності.

Також, необґрунтованими є посилання відповідача в зазначеному листі-відмові від 31.12.2010 р. № 20840/15-541 на невідповідність статуту позивача нормам чинного законодавства, щодо визначеного п.10.3 статуту, формування коштів та майна МЖК також з доходів, одержаних від провадження господарської та підприємницької діяльності, оскільки розділ 10 статуту позивача «Кошти і майно МЖК»також прописаний у повній відповідності до Положення про молодіжний житловий комплекс, та зазначене Положення передбачає формування коштів та майна МЖК з доходів, одержаних від провадження господарської діяльності.

Крім того, в п.10.1 статуту ТОВ «Молодіжно-житловий комплекс «Надія»чітко зазначено, що воно є неприбутковою, непідприємницькою організацією, яка не має на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Отже, з аналізу статуту ТОВ «Молодіжно-житловий комплекс «Надія», вбачається, що даний статут не суперечить нормам чинного законодавства, а отже підстави для відмови ТОВ «Молодіжно-житловий комплекс «Надія»у включенні до Реєстру неприбуткових установ та організацій відсутні.

Таким чином рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва від 31.12.2010 р. № 20840/15-541 про відмову ТОВ «Молодіжно-житловий комплекс «Надія»у включенні до Реєстру неприбуткових установ та організацій є необґрунтованим та неправомірним.

В судовому засіданні представник відповідача також не довів суду правомірності прийнятого ним рішення про відмову ТОВ «Молодіжно-житловий комплекс «Надія»у включенні до Реєстру неприбуткових установ та організацій, та не навів жодних доводів не відповідності статуту позивача законодавству України.

Оскільки ТОВ «Молодіжно-житловий комплекс «Надія» являється організацією, яка створена у відповідності до Положення про молодіжний житловий комплекс, не суперечить своєю діяльністю Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», та чітко визначає у своєму статуті, що вона є неприбутковою, непідприємницькою організацією, яка не має на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками, то вона підпадає під положення п. 7.11. ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Жодних виключень чи уточнень, а також інших додаткових класифікаційних ознак пункт 7.11. ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” відносно видів громадських організацій, які можуть не підпадати під дію пункту 7.11. ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а отже визнаватись неприбутковими чи іншим чином свідчити про прибутковість (неповну, часткову прибутковість та ін.) неприбуткових організацій вказаний Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” не містить.

Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначає єдині вимоги до суб'єкта, який визнається неприбутковим. Тобто визначає вимогу про те, що відповідний суб'єкт повинен мати статус неприбуткової організації та бути створеним у порядку, який визначений законом. При цьому такий статус визначається безпосередньо, законом.

ТОВ «Молодіжно-житловий комплекс «Надія» відповідно до положень його статуту підпадає під ознаки неприбуткової організації, оскільки його діяльність є такою, що не має на меті отримання прибутку тому, відповідно, позивач має право на присвоєння йому ознаки неприбутковості і включення до реєстру неприбуткових установ (організацій) у порядку, встановленому чинним законодавством.

Крім того, як було зазначено позивачем, проти чого також не заперечив представник відповідача, на даний час ТОВ «МЖК «Надія»не проводить взагалі ніякої діяльності, крім організаційно-установчих заходів, щодо своєї реєстрації та прийому членів, а отже жодним чином не порушує вимоги Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” щодо діяльності неприбуткових організацій.

Також, включивши ТОВ «МЖК «Надія»до Реєстру неприбуткових установ та організацій, податковий орган вправі виключити його з цього Реєстру, у випаду порушення позивачем в майбутньому вимог чинного законодавства, що регулюють діяльність та оподаткування неприбуткових організацій.

Вимогу позивача щодо стягнення з відповідача на користь ТОВ «МЖК «Надія»судових витрат в сумі 6800, 00 грн., що були понесені позивачем, у звязку з оплатою правової допомоги за договором, суд вважає необґрунтованою, та такою що не підтверджена допустимими доказами, зважаючи на те, що квитанція про сплату послуг за юридичну допомогу, яку надав позивач до позовної заяви, не може бути прийнята судом в якості належного доказу та належним чином сплачених коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначена квитанція № 3 від 03.02.2011 р. оформлена на простому аркуші паперу з підписами та печаткою ТОВ «МЖК «Надія», що містить відомості про договірні стосунки та суму послуг, однак дана квитанція не є належним банківським документом, що підтверджує фактичну сплату позивачем зазначеної суми його представнику за договором.

Крім того, згідно договору № 2 від 26.01.2011 р. між керівником ТОВ «МЖК «Надія»ОСОБА_1 та ОСОБА_3, останнім надаються юридичні послуги ТОВ «МЖК «Надія»по веденню справи в Окружному адміністративному суді м. Києва за позовом ТОВ «МЖК «Надія»до ДПІ у Святошинському районі м. Києва, однак як вбачається з матеріалів справи, всі документи по даній справі були підписані та подані ОСОБА_1, а не представником ТОВ «МЖК «Надія»за договором ОСОБА_3, а також в судових засіданнях ОСОБА_1 представляв інтереси ТОВ «МЖК «Надія»особисто, а не через представника ТОВ «МЖК «Надія»за договором ОСОБА_3

Таким чином, належних доказів надання ОСОБА_3 юридичних послуг «МЖК «Надія»за договором № 2 від 26.01.2011 р., позивачем суду не надано, а також не надано належного банківського документу, щодо сплати позивачем його представнику суми 6800, 00 грн., яка заявлена позивачем до відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підтвердження викладеному в заяві, позивач, на думку суду, довів правомірність заявлених в позові вимог щодо неправомірності відмови Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва у включенні ТОВ «МЖК «Надія»до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Натомість представник відповідача не надав обґрунтованих пояснень щодо правомірності відмови у включенні ТОВ «МЖК «Надія»до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 69-71, 90-94, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва щодо відмови ТОВ «МЖК «Надія»у включенні до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

3. Зобовязати Державну податкову інспекцію у Святошинському районі м. Києва включити ТОВ «МЖК «Надія»(04128, м. Київ, вул. Туполєва, 5-б, кв.5, код ЄДРПОУ 35978061) до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Судові витрати в розмірі 1,70 грн. присудити на користь керівника ТОВ «МЖК «Надія»ОСОБА_1 з Державного бюджету України.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 11.04.2011 р.