Постанова № 15127725, 20.04.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 квітня 2011 р. Справа №2а-3896/11/0170/1 (15:09) м.Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Сусловій Є.О., за участю

представника позивача Гаркуша В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Жилавтосервіс Керч» до Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим

про визнання неправомірними дій, скасування постанови, спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулося з позовом Комунальне підприємство «Жилавтосервіс Керч» до Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим про визнання дій державного виконавця ВДВС КМУЮ АРК неправомірними, скасування постанови ВДВС Керченського міського управління юстиції АР Крим про арешт грошових коштів КП «Жилавтосервіс Керч» в сумі1217066,04 гривень від 15.03.2011 року за наказом Господарського суду АР Крим №5002-11/3648 від 27.12.2010 року; постанови ВП № 24813672 від 03.03.2011, ВП № 24966626 від 11.03.2011 р. ВДВС КМУЮ АРК про відкриття виконавчого провадження відносно КП «Жилавтосервіс Керч» за наказом Господарського суду №5002-11/3648 від 27.12.2010 року; зобовязання ВДВС КМУЮ АРК повернути списані з розрахункового рахунку КП «Жилавтосервіс Керч» грошові кошти в повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.04.2011 року відкрито провадження по справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.04.2011 року до набрання чинності рішенням по справі №2а - 3896/11/0170/1 забезпечено адміністративний позов шляхом заборони державному виконавцю відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим списувати грошові кошти з розрахункового рахунку КП "Жилавтосервіс-Керч" 26006500540251 КВ КРФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 324010, ОКПО 36198330.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.04.2011 року закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила задовольнити позов у повному обсязі, пояснила, що 28.03.2011 року постановою ВДВС Керченського міського управління юстиції АР Крим від 15.03.2011 року за наказом Господарського суду № 5002-11/3648 від 27.12.2010 року накладено арешт на грошові кошти в межах суми 1217066,04 гривень, що належать позивачеві.

Представник позивача зазначила, що вищезазначена постанова є незаконною.

Представник позивача пояснила, що 03.03.2011 року та 11.03.2011 року державним виконавцем ВДВС КМУЮ АРК винесені постанови: № 24813672 за наказом Господарського суду № 5002 29/5836-2010 від 03.02.2011 та № 24966626 за наказом Господарського суду №5002-32/3388 2010 від 15.12.2010 року про відкриття виконавчого провадження відносно КП «Жилавтосервіс Керч».

Представник позивача зазначила, що в порушення норм діючого законодавства копії зазначених постанов на адресу підприємства не направлялися.

Представник позивача підкреслила, що відповідач позбавив КП «Жилавтосервіс Керч» права виконати вищезазначені постанови в добровільному порядку або відстрочити чи розстрочити виконання постанов.

Представник позивача зазначила, що постанова ВДВС Керченського міського управління юстиції АРК про накладення штрафу на грошові кошти КП «Жилавтосервіс Керч» від 15.03.2011 року за наказом Господарського суду №5002-11/3648 від 27.12.2010 року в порушення ч.4 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» не направлена на адресу підприємства в належному порядку, у звязку з чим підприємство було позбавлено права на оскарження зазначеної постанови у встановлені законом строки.

У судове засідання представник відповідача не зявився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, надіслав заперечення проти позову, в якому просив відмовити у задоволенні позову.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для зясування обставин по справі, суд вважає можливим розглядати справу за відсутністю представника відповідача, повідомленого належним чином про дату час та місце розгляду справи.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" від 24 березня 1998 року№ 202/98-ВР державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України.

Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Отже, органи державної виконавчої служби, їх посадові та службові особи у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є субєктами владних повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо визнання незаконними дій, скасування постанов відповідача та спонукання до виконання певних дій, суд зобовязаний перевірити, чи було державним виконавцем вжито всіх заходів до виконання та чи здійснені дії на підставі закону в межах повноважень, безсторонньо та добросовісно.

Відповідно до ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутись до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності.

Отже, всі спори щодо скарг учасників виконавчого провадження (крім державного виконавця) та осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій на рішення, дії або бездіяльність державної виконавчої служби при виконанні вищевказаних виконавчих документів, розглядаються адміністративними судами, крім тих, для яких встановлено інший порядок судового оскарження.

Судом встановлено, що правовідносини, що виникли між сторонам врегульовані Законом України “Про виконавче провадження”, який Законом України N 2677-VI від 04.11.2010 року викладений в новій редакції, яка діє з 09.03.2011 року. Але приймаючи до уваги, що позивач оскаржує дії та постанови відповідача, прийняті як до 09.03.2011 року, так і після 09.03.2011 року, суд перевіряє відповідність постанов, прийнятих до 09.03.2011 року нормам Закону України “Про виконавче провадження”№ 606-XIV від 21.04.1999 року, в редакції, що діяла на момент здійснення спірних правовідносин, та відповідність постанов, прийнятих після 09.03.2011 року, нормам Закону України “Про виконавче провадження”, який Законом України N 2677-VI від 04.11.2010 року викладений в новій редакції.

Статтею 10 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, експерти, спеціалісти, перекладачі, субєкти оціночної діяльності - субєкти господарювання.

Згідно зі ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Судом встановлено, що предметом спору є оскарження дій та постанов ВДВС Керченського МУЮ АРК, прийнятих на виконання наказів Господарського суду АРК.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» від 13 грудня 2010 року № 3 оскарження рішень державної виконавчої служби під час виконання рішень господарських судів належить до юрисдикції адміністративних судів.

Таким чином, оскарження позивачем постанов ВДВС Керченського міського управління юстиції АР Крим про арешт грошових коштів КП «Жилавтосервіс Керч» в сумі 1217066,04 гривень від 15.03.2011 року за наказом Господарського суду АР Крим №5002-11/3648 від 27.12.2010 року; постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.03.2011 року за наказом Господарського суду АРК № 5002-29/5836-2010 від 03.02.2011 року про стягнення з КП "Жилавтосервіс-Керч" заборгованості у сумі 165 213, 80 гривень (стягувач КП "Аршинцево"), постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.03.2011 р. за наказом Господарського суду АРК № 5002-32/3388-2010 від 15.12.2010 року про стягнення з КП "Жилавтосервіс-Керч" заборгованості у сумі 898591,69 гривень (стягувач ВАТ "Крименерго") відноситься до юрисдикції адміністративних судів.

Крім того, позивач в адміністративному позові просить визнати дії державного виконавця ВДВС КМУЮ АРК неправомірними.

Приймаючи до уваги, що позивач оскаржує дії державного виконавця за зведеним виконавчим провадженням, відкритим на виконання наказів Господарського суду АРК, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання дій державного виконавця ВДВС КМУЮ АРК неправомірними в даному випадку також належать до юрисдикції адміністративних судів.

Cуд зазначає, що аналогічна позиція з цього питання викладена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» від 13 грудня 2010 року № 3.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що дану справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Частиною 2 ст.181 КАС України встановлено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що постанови ВДВС Керченського міського управління юстиції АР Крим про арешт грошових коштів КП «Жилавтосервіс Керч» в сумі 1217066,04 гривень від 15.03.2011 року, постанови про відкриття виконавчого провадження № 24813672 від 03.03.2011, № 24966626 від 11.03.2011 р., які оскаржуються позивачем, були отримані ним нарочно 29.03.2011 року, що підтверджується журналом вихідної кореспонденції за 2011 рік.

Суд зазначає, що позивач з позовом звернувся 30.03.2011 року, що підтверджується штампом на конверті.

Таким чином, судом встановлено, що позивач до суду звернувся в межах строку, встановленого ч.2 ст.181 КАС України.

Судом перевірена законність та обґрунтованість дій та рішень відповідача по справі та встановлено наступне.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Права та обовязки державних виконавців встановлені статтею 5 Закону України “Про виконавче провадження” (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до якої державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Здійснюючи свої обовязки, державний виконавець має право вчиняти необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; роз'яснює сторонам їх права і обов'язки; накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст.7 Закону України “Про виконавче провадження” (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Суд, вивчивши документи, надані сторонами, та надавши їм правову оцінку, встановив наступне.

Рішенням Господарського суду АР Крим від 20.01.2011 року по справі № 5002-29/5836 2010 за позовом КП «Аршинцево» до КП «Житлосервіс Керч» стягнуто з КП «Жилавтосервіс Керч» на користь КП «Аршинцево» заборгованість у розмірі 163344,36 гривень,1633,44 гривень державного мита та 236,00 гривень витрат по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

03.02.2011 року Господарським судом АРК видано наказ про примусове виконання рішення Господарського суду АР Крим від 20.01.2011 року у справі № 5002-29/5836-2010, що набрало законної сили 03.02.2011 року.

Старшим державним виконавцем ВДВС Керченського міського управління юстиції Хорошко Ю.А. постановою від 03.03.2011 року відкрито виконавче провадження з виконання наказу № 5002-29/5836-2010, виданого 03.02.2011 року Господарським судом АР Крим про стягнення з КП "Жилавтосервіс-Керч" заборгованості у сумі 165 213, 80 гривень (стягувач КП "Аршинцево").

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.12.2010 року по справі № 5002-32/3388-2010 за апеляційною скаргою ВАТ «Крименерго» на рішення Господарського суду АР Крим від 13.09.2010 року у справі № 5002-32/3388-2010 за позовом ВАТ «Крименерго» до КП «Жилавтосервіс Керч» апеляційну скаргу ВАТ «Крименерго» задоволено, рішення господарського суду АРК від 13.09.2010 року у справі № 5002-32/3388-2010 скасовано; прийнято нове рішення, первісний позов задоволено, стягнуто з КП «Жилавтосервіс Керч» на користь ВАТ «Крименерго» заборгованості у розмірі 765000 грн., 3% річних у розмірі 21328,79 гривень, пеню у розмірі 58347,22 гривень, індекс інфляції у розмірі 53594,68 гривень, 85,00 гривень державного мита, 236,00 гривень витрати на інформаційно технічне забезпечення, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

15.12.2010 року Господарським судом АРК видано наказ про примусове виконання постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.12.2010 р. у справі № 5002 32/3388 2010, що набрало законної сили 14.12.2010 року.

Постановою від 11.03.2011 року старшим державним виконавцем ВДВС Керченського міського управління юстиції Хорошко Ю.А. відкрито виконавче провадження з виконання наказу № 5002-32/3388-2010, виданого 15.12.2010 року Господарським судом АР Крим про стягнення з КП "Жилавтосервіс-Керч" заборгованості у сумі 898 591, 69 гривень (стягувач ВАТ "Крименерго").

Зазначеними постановами боржнику надано семиденний строк для добровільного виконання постанови.

З постанов вбачається, що при невиконанні рішень в наданий для добровільного виконання строк вони підлягає виконанню в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат,повязаних з провадженням виконавчих дій.

Суд зазначає, що рішенням Господарського суду АР Крим від 09.12.2010 року по справі № 5002-11/3648-2010 за позовом Орендного підприємства «Кримтеплокомуннерго» в особі Керченської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» до КП «Жилавтосервіс Керч» про стягнення 43710,77 гривень стягнуто з КП»Жилавтосервіс Керч» на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Керченської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» 43710,77 гривень заборгованості, 438,00 гривень державного мита, 236,00 гривень витрат на інформаційне технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду АРК від 23.12.2010 року по справі № 5002-11/2648-2010 за позовом Орендного підприємства «Кримтеплокомуннерго» в особі Керченської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» до КП «Жилавтосервіс Керч» про стягнення 43710,77 гривень внесено виправлення в п.2 резолютивної частини рішення та абз.24 мотивувальної частини рішення, зазначивши суму, яка підлягає стягненню з відповідача, у розмірі 41807,82 гривень.

27.12.2010 року Господарським судом видано наказ на примусове виконання рішення Господарського суду АРК по справі № 5002-11/3648-2010 від 09.12.2010 р., підписаного та оформленого в порядку ст.84 Господарського процесуального кодексу України 14.12.2010 р., що вступило в законну чинність 27.12.2010 року.

25.01.2011 року старшим державним виконавцем ВДВС Керченського МУЮ Хорошко Ю.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу № 5002-11/3648-2010, виданого 27.12.2010 року Господарським судом АР Крим про стягнення з КП "Жилавтосервіс-Керч" заборгованості у сумі 42481,82 гривень (стягував КФ АП «Кримтеплокоммуненерго»).

Судом встановлено, що 15.03.2011 року за № 02-26/2102/4 винесено постанову, що затверджена начальником ВДВС Керченського міського управління юстиції - Сергєєвою Г.І., про арешт грошових коштів КП "Жилавтосервіс-Керч" в межах суми 1 217 066, 04 гривень, що знаходяться на р/р 26006500540251 КВ КРФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 324010, ОКПО 36198330.

Вказана постанова від 15.03.2011 року прийнята при примусовому виконанні наказу Господарського суду № 5002-11/3648 від 27.12.2010 р.

З постанови вбачається, що її копія для виконання підлягає направленню КВ КРФ АКБ «Укрсоцбанк» та для відома сторонам.

В постанови зазначено про можливість її оскарження в 10 денний строк з моменту її отримання начальнику ВДВС Керченського ГУЮ або до відповідного суду.

Суд зазначає, що предметом адміністративного позову є визнання дій державного виконавця ВДВС КМУЮ АРК неправомірними, скасування постанови ВДВС Керченського міського управління юстиції АР Крим про арешт грошових коштів КП «Жилавтосервіс Керч» в сумі 1217066,04 гривень від 15.03.2011 року за наказом Господарського суду АР Крим №5002-11/3648 від 27.12.2010 року; постанови ВП № 24813672 від 03.03.2011, ВП № 24966626 від 11.03.2011 р. ВДВС КМУЮ АРК про відкриття виконавчого провадження відносно КП «Жилавтосервіс Керч» за наказом Господарського суду №5002-11/3648 від 27.12.2010 року; зобовязання ВДВС КМУЮ АРК повернути списані з розрахункового рахунку КП «Жилавтосервіс Керч» грошові кошти в повному обсязі.

Перевіряючи наявність підстав для задоволення позовних вимог суд зазначає наступне.

Старшим державним виконавцем ВДВС Керченського міського управління юстиції Хорошко Ю.А. постановою від 03.03.2011 року відкрито виконавче провадження з виконання наказу № 5002-29/5836-2010, виданого 03.02.2011 року Господарським судом АР Крим про стягнення з КП "Жилавтосервіс-Керч" заборгованості у сумі 165 213, 80 гривень (стягувач КП "Аршинцево").

Перевіряючи факт надіслання позивачеві копій постанов про відкриття виконавчого провадження та надання позивачеві можливості для добровільного виконання рішень, судом встановлено наступне.

Приймаючи до уваги, що вищевказана постанова про відкриття виконавчого провадження прийнята до 09.03.2011 року, суд перевіряє додержання державним виконавцем норм Закону України “Про виконавче провадження” № 606-XIV від 21.04.1999 року, в редакції, що діяла на момент здійснення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 24 Закону України “Про виконавче провадження” (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами начальнику відповідного органу державної виконавчої служби або до відповідного суду у 10-денний строк.

Статтею 27 Закону України “Про виконавче провадження” (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.

Таким чином, суд зазначає, що державний виконавець відповідно до вимог ст.24 Закону України “Про виконавче провадження” (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) зобовязаний не пізніше наступного дня надіслати стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ, копію постанови про відкриття виконавчого провадження.

З доповідної записки ВДВС Керченського МУЮ в.о. начальника ВДВС Керченського МУЮ від 25.01.2011 року вбачається, що у звязку з відсутністю марок та конвертів відправлення кореспонденції з 25.01.2011 року є неможливим.

Судом встановлено, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 03.03.2011 року позивачеві не направлялася, що підтверджується реєстром відправленої кореспонденції за 2011 року, копія якого долучена до матеріалів справи.

Судом встановлено, що копія постанови про відкриття виконавчого провадження отримана позивачем нарочно 29.03.2011 року, що підтверджується штампом на ній та журналом вихідної кореспонденції за 2011 рік.

Отже, в період з 04.03.2011 року до 29.03.2011 року відповідач в порушення вимог ст.ст.24,27 Закону України “Про виконавче провадження” (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) не надсилав КП "Жилавтосервіс-Керч" постанову про відкриття виконавчого провадження від 03.03.2011 року з виконання наказу Господарського суду АР Крим № 5002-29/5836-2010 від 03.02.2011 року, чим позбавив позивача права на добровільне виконання рішення суду.

Суд зазначає, що постановою від 11.03.2011 року старшим державним виконавцем ВДВС Керченського міського управління юстиції Хорошко Ю.А. відкрито виконавче провадження з виконання наказу № 5002-32/3388-2010, виданого 15.12.2010 року Господарським судом АР Крим про стягнення з КП "Жилавтосервіс-Керч" заборгованості у сумі 898 591, 69 гривень (стягувач ВАТ "Крименерго").

Приймаючи до уваги, що вищевказана постанова про відкриття виконавчого провадження прийнята після 09.03.2011 року, суд перевіряє додержання державним виконавцем норм Закону України “Про виконавче провадження”, який Законом України N 2677-VI від 04.11.2010 року викладений в новій редакції.

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України “Про виконавче провадження”, який Законом України N 2677-VI від 04.11.2010 року викладений в новій редакції державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно з ч. 2 ст.25 Закону України “Про виконавче провадження”, який Законом України N 2677-VI від 04.11.2010 року викладений в новій редакції державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно з ч.5 ст.25 Закону України “Про виконавче провадження”, який Законом України N 2677-VI від 04.11.2010 року викладений в новій редакції копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Відповідно до ч.1 ст.31 Закону України “Про виконавче провадження”, який Законом України N 2677-VI від 04.11.2010 року викладений в новій редакції, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Таким чином, суд зазначає, що державний виконавець відповідно до вимог ст.25 Закону України “Про виконавче провадження”, який Законом України N 2677-VI від 04.11.2010 року викладений в новій редакції, зобовязаний не пізніше наступного робочого дня надіслати стягувачу та боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З доповідної записки ВДВС Керченського МУЮ в.о. начальника ВДВС Керченського МУЮ від 25.01.2011 року вбачається, що у звязку з відсутністю марок та конвертів відправлення кореспонденції з 25.01.2011 року є неможливим.

Судом встановлено, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 11.03.2011 року позивачеві не направлялася, що підтверджується реєстром відправленої кореспонденції за 2011 року, копія якого долучена до матеріалів справи.

Судом встановлено, що копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.03.2011 року отримана позивачем нарочно 29.03.2011 року, що підтверджується штампом на ній та журналом вихідної кореспонденції за 2011 рік.

Отже, в період з 14.03.2011 року до 29.03.2011 року відповідач в порушення вимог ст.25 Закону України “Про виконавче провадження”, який Законом України N 2677-VI від 04.11.2010 року викладений в новій редакції, не надіслав КП "Жилавтосервіс-Керч" постанову про відкриття виконавчого провадження від 11.03.2011 року з виконання наказу Господарського суду АР Крим № 5002-32/3388-2010 від 15.12.2010 року чим позбавив позивача права на добровільне виконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем у звязку з не направленням позивачеві в період з 04.03.2011 року до 29.03.2011 року постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.03.2011 року з виконання наказу Господарського суду АР Крим № 5002-29/5836-2010 від 03.02.2011 року та в період з 14.03.2011 року до 29.03.2011 року постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.03.2011 року з виконання наказу Господарського суду АР Крим № 5002-32/3388-2010 від 15.12.2010 року допущено бездіяльність, яку суд визнає протиправною.

Щодо позовних вимог про скасування вищезазначених постанов про відкриття виконавчого провадження від 03.03.2011 року та 11.03.2011 року суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що підставою для скасування зазначених постанов КП "Жилавтосервіс-Керч" зазначає порушення вимог Закону України “Про виконавче провадження” у звязку з не направленням їх копій боржникові.

Суд зазначає, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають у звязку з тим, що постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.03.2011 року та 11.03.2011 року прийняті державним виконавцем законно.

Суд дослідивши накази Господарського суду АР Крим № 5002-29/5836-2010 від 03.02.2011 року та № 5002-32/3388-2010 від 15.12.2010 року прийшов до висновку, що строк пред'явлення їх до виконання не закінчився, зазначені накази відповідають вимогам Закону України “Про виконавче провадження”(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановленим до виконавчих документів, та предявлені до виконання до ВДВС Керченського МУЮ за належним місцем виконання рішення.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що державний виконавець при дотриманні зазначених умов був зобовязаний відкрити виконавче провадження щодо виконання наказів Господарського суду АР Крим № 5002-29/5836-2010 від 03.02.2011 року та № 5002-32/3388-2010 від 15.12.2010 року.

При цьому, суд зауважує, що не надіслання державним виконавцем зазначених постанов про відкриття виконавчого провадження боржникові не тягне за собою скасування таких постанов.

Таким чином, позовні вимоги про скасування постанов про відкриття виконавчого провадження від 03.03.2011 року та 11.03.2011 року не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про скасування постанови ВДВС Керченського міського управління юстиції АР Крим про арешт грошових коштів КП «Жилавтосервіс Керч» в сумі 1217066,04 гривень від 15.03.2011 року за наказом Господарського суду АР Крим №5002-11/3648 від 27.12.2010 року, суд зазначає наступне.

Як встановлено вище, 15.03.2011 року державним виконавцем за № 02-26/2102/4 винесено постанову, що затверджена начальником ВДВС Керченського міського управління юстиції - Сергєєвою Г.І., про арешт грошових коштів КП "Жилавтосервіс-Керч" в межах суми 1217066, 04 гривень, що знаходяться на р/р 26006500540251 КВ КРФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 324010, ОКПО 36198330.

Вказана постанова від 15.03.2011 року прийнята при примусовому виконанні наказу Господарського суду № 5002-11/3648 від 27.12.2010 р.

Перевіряючи наявність підстав для скасування зазначеної постанови про арешт грошових коштів, суд зазначає наступне.

Приймаючи до уваги, що вищевказана постанова про арешт грошових коштів прийнята після 09.03.2011 року, суд перевіряє додержання державним виконавцем норм Закону України “Про виконавче провадження”, який Законом України N 2677-VI від 04.11.2010 року викладений в новій редакції.

Відповідно до п.п.5,6 ч.3 ст.11 Закону України “Про виконавче провадження”, який Законом України N 2677-VI від 04.11.2010 року викладений в новій редакції, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

Згідно з ч.1 ст.52 Закону України “Про виконавче провадження”, який Законом України N 2677-VI від 04.11.2010 року викладений в новій редакції, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно д ч.6 ст.52 Закону України “Про виконавче провадження”, який Законом України N 2677-VI від 04.11.2010 року викладений в новій редакції, стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Відповідно до ч.3 ст.65 Закону України “Про виконавче провадження”, який Законом України N 2677-VI від 04.11.2010 року викладений в новій редакції, державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч.4 ст.65 Закону України “Про виконавче провадження”, який Законом України N 2677-VI від 04.11.2010 року викладений в новій редакції, державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Суд зазначає, що з постанови про арешт коштів боржника від 15.03.2011 року вбачається, що її прийнято державним виконавцем ВДВС Керченського МУЮ в АРК при примусовому виконанні наказу Господарського суду АРК № 5002-11/3648 від 27.12.2010 року про стягнення заборгованості з КП "Жилавтосервіс-Керч" на користь КФ АП «Кримтеплокоммуненерго» в сумі 1217066,04 гривень.

При цьому, дослідивши наказ Господарського суду № 5002-11/3648 від 27.12.2010 року, судом встановлено, що сума, що підлягає стягненню з КП "Жилавтосервіс-Керч" на користь КФ АП «Кримтеплокоммуненерго» згідно вказаного виконавчого листа складає 41807,82 гривень, а не 1217066,04 гривень.

Отже, суд зазначає, що державним виконавцем безпідставно накладений арешт на підставі наказу Господарського суду АРК № 5002-11/3648 від 27.12.2010 року про стягнення заборгованості з КП "Жилавтосервіс-Керч" на користь КФ АП «Кримтеплокоммуненерго», на суму 1217066,04 гривень, оскільки наказ Господарського суду АРК був виданий на суму 41807,82 гривень.

Судом встановлено, що державним виконавцем постановою від 15.03.2011 року накладено арешт на кошті боржника фактично в межах стягнення за трьома виконавчими провадженнями, відкритими на виконання:

1)наказу Господарського суду АРК № 5002-11/3648-2010 від 27.12.2010 року про стягнення заборгованості у сумі 42481,82 гривень з КП "Жилавтосервіс-Керч" на користь КФ АП «Кримтеплокоммуненерго»;

2)наказу Господарського суду АРК № 5002-29/5836-2010 від 03.02.2011 року про стягнення заборгованості у розмірі 165213,80 гривень з КП "Жилавтосервіс-Керч" на користь КП «Аршинцево»;

3)наказу Господарського суду АРК № 5002-32/3388-2010 від 15.12.2010 року про стягнення заборгованості у розмірі 898591,69 гривень з КП "Жилавтосервіс-Керч" на користь ВАТ «Крименерго».

Однак, копії постанов про відкриття виконавчого провадження позивачеві за зазначеними виконавчими провадженнями не направлялися.

Отже, відповідач, не пересвідчившись в отриманні боржником копій постанов про відкриття вищезазначених проваджень від 25.01.2011 року, 03.03.2011 року, 11.03.2011 року, розпочав примусове виконання не надавши можливості позивачеві виконати судові рішення добровільно та прийняв постанову про арешт коштів боржника безпідставно.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до статті 30 Закону України “Про виконавче провадження” № 606-XIV від 21.04.1999 року, в редакції, що діяла на момент прийняття постанов про відкриття виконавчого провадження від 25.01.2011 року та 03.03.2011 року) державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону.

Щодо обєднання зазначених виконавчих проваджень судом встановлено наступне.

Відповідно до ст.33 Закону України “Про виконавче провадження”, який Законом України N 2677-VI від 04.11.2010 року викладений в новій редакції, у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Отже, арешт у межах кількох виконавчих проваджень можливий лише якщо державним виконавцем такі виконавчі провадження обєднані в зведене виконавче провадження.

Постановою від 09.03.2011 року старшим державним виконавцем ВДВС Керченського міського управління юстиції Хорошко Ю.А. в ході виконання виконавчого документа: наказу № 5002-11/3648- 2010, який видано 27.12.2010 року Господарським судом АРК, обєднано виконавчі провадження за наказом Господарського суду АРК № 5002-11/3648-2010 від 27.12.2010 року про стягнення заборгованості у сумі 42481,82 гривень з КП "Жилавтосервіс-Керч" на користь КФ АП «Кримтеплокоммуненерго» (постанова про відкриття виконавчого провадження від 25.01.2011 року) та за наказом Господарського суду АРК № 5002-29/5836-2010 від 03.02.2011 року про стягнення заборгованості у розмірі 165213,80 гривень з КП "Жилавтосервіс-Керч" на користь КП «Аршинцево» (постанова про відкриття виконавчого провадження від 03.03.2011 року) у зведене виконавче провадження. Виконавчому провадженню привласнено №27.

Зазначеною постановою вирішено накласти арешт на майно боржника в межах загальної суми стягнення,виконавчого збору та можливих витрат на виконавче провадження.

При цьому, судом встановлено, що копія зазначеної постанови позивачеві не направлялася.

Постановою від 18.03.2011 року старшим державним виконавцем ВДВС Керченського міського управління юстиції Хорошко Ю.А. в ході виконання виконавчого документа: наказу № 5002-32/3388-2010, який видав 15.12.2010 року Господарський суд АРК, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого документа: наказу Господарського суду АРК № 5002-32/3388-2010 від 15.12.2010 року про стягнення заборгованості у розмірі 898591,69 гривень з КП "Жилавтосервіс-Керч" на користь ВАТ «Крименерго» (постанова про відкриття виконавчого провадження від 11.03.2011 року) приєднано до складу зведеного виконавчого провадження про стягнення заборгованості з вказаного боржника.

Зазначеною постановою вирішено накласти арешт на майно боржника в межах загальної суми стягнення, виконавчого збору та можливих витрат на виконавче провадження.

Судом встановлено, що копія вищезазначеної постанови позивачеві також не направлялася.

Проаналізувавши вищевикладене, судом встановлено, що виконавчі проваджені, в межах стягнення 1217066,04 гривень за якими винесено ухвалу про арешт від 15.03.2011 року, остаточно обєднані в зведене виконавче провадження лише 18.03.2011 року.

Отже, відповідачем в порушення ст.33 та ч.6 ст.52 Закону України “Про виконавче провадження”, який Законом України N 2677-VI від 04.11.2010 року викладений в новій редакції, накладено арешт на кошти позивача в межах суми стягнення за трьома виконавчими провадженнями, які на момент прийняття постанови про арешт не були обєднані в зведене виконавче провадження.

Суд підкреслює, що постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.01.2011 року, 03.03.2011 року, 11.03.2011 року не направлялися позивачеві, а тому арешт на кошти позивача був накладений безпідставно.

Враховуючи вищевикладене, суд не може визнати постанову від 15.03.2011 року про арешт грошових коштів в межах суми 1217066, 04 гривень такою, що прийнята відповідачем законно та обґрунтовано, отже, вона підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобовязання ВДВС КМУЮ АРК повернути списані з розрахункового рахунку КП «Жилавтосервіс Керч» грошові кошти в повному обсязі, суд зазначає наступне.

З розпорядження старшого державного виконавця за зведеним виконавчим провадженням № 25 від 09.03.2011 року, затвердженого начальником ВДВС Керченського МУЮ 30.03.2011 року, грошові кошти в сумі 60482,80 гривень, що надійшли на рахунок за обліком депозитних сум при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження про стягнення заборгованості з КП "Жилавтосервіс-Керч" на користь юридичних осіб у відповідності до ст.43 Закону України «Про виконавче провадження» необхідно перерахувати:

-в/п № 5002-11/3648-2010 від 27.12.2010 2106,16 гривень перерахувати на користь КФ АП «Кримтеплокомуненерго» ;

-в/п № 5002-32/3388-2010 від 15.12.2010 44553,03 гривень (погашення заборгованості) перерахувати на користь ВАТ «Крименерго»;

-в/п № 5002-29/5836-2010 від 03.02.2011 8188,81 гривень перерахувати на користь КП «Аршинцево»;

-5484,80 гривень виконавчий збір;

-150,00 гривень витрати на проведення виконавчих дій.

Судом встановлено, що державним виконавцем станом на день розгляду справи звернуто стягнення на арештовані кошти КП «Жилавтосервіс Керч» 60482,80 гривень та перераховано зазначені кошти на користь стягувачів, а також стягнуто виконавчий збір та компенсовані витрати державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій.

Враховуючи, що вищезазначені кошти вже перераховані стягувачам, суд зазначає, що повернення ВДВС КМУЮ АРК списаних з рахунку КП «Жилавтосервіс Керч» грошових коштів неможливо.

Отже, суд зазначає, що позивачем в цій частині обрано неналежний спосіб захисту прав.

Однак, суд звертає увагу позивача, що КП «Жилавтосервіс Керч» має право звернутися до суду в порядку, передбаченому ст.21 КАС України, з позовом щодо стягнення збитків, спричинених неправомірними діями чи рішеннями ВДВС.

Таким чином, в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Суд враховує, що рішення, дії субєкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що субєкт владних повноважень зобовязаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Відповідно до частини 2 статті 11 суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про скасування постанови про арешт грошових коштів, а не про визнання її протиправною та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.

Суд зазначає, що позивач в адміністративному позові просить визнати неправомірними дії ВДВС Керченського МУЮ АРК.

При цьому, судом встановлено, що відповідачем допущено бездіяльність у звязку з ненаправленням КП «Жилавтосервіс Керч» в період з 04.03.2011 року до 29.03.2011 року постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.03.2011 року з виконання наказу Господарського суду АР Крим № 5002-29/5836-2010 від 03.02.2011 року та в період з 14.03.2011 року до 29.03.2011 року постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.03.2011 року з виконання наказу Господарського суду АР Крим № 5002-32/3388-2010 від 15.12.2010 року.

Отже, в цій частині, суд також вважає необхідним вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав позивача по справі.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим щодо ненаправлення КП «Жилавтосервіс Керч» в період з 04.03.2011 року до 29.03.2011 року постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.03.2011 року з виконання наказу Господарського суду АР Крим № 5002-29/5836-2010 від 03.02.2011 року та в період з 14.03.2011 року до 29.03.2011 року постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.03.2011 року з виконання наказу Господарського суду АР Крим № 5002-32/3388-2010 від 15.12.2010 року, визнання протиправним та скасування постанови старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції в АРК Хорошко Ю.А. від 15.03.2011 року про арешт грошових коштів в межах суми 1217066, 04 гривень підлягають задоволенню.

При цьому, в іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Враховуючи, що пропорційність стягнення судових витрат не поширюється на правовідносини, повязані з немайновими вимогами, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір у сумі 03,40 грн.

У звязку зі складністю справи судом 20.04.2011 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 26.04.2011 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Визнати протиправною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим щодо ненаправлення КП «Жилавтосервіс Керч» в період з 04.03.2011 року до 29.03.2011 року постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.03.2011 року з виконання наказу Господарського суду АР Крим № 5002-29/5836-2010 від 03.02.2011 року.

3. Визнати протиправною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим щодо ненаправлення КП «Жилавтосервіс Керч» в період з 14.03.2011 року до 29.03.2011 року постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.03.2011 року з виконання наказу Господарського суду АР Крим № 5002-32/3388-2010 від 15.12.2010 року.

4. Визнати протиправним та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції в АРК Хорошко Ю.А. від 15.03.2011 року про арешт грошових коштів в межах суми 1217066, 04 гривень за наказом Господарського суду АРК № 5002-11/3648 від 27.12.2010 року про стягнення заборгованості з КП "Жилавтосервіс-Керч" на користь КФ АП «Кримтеплокоммуненерго» в сумі 1217066,04 гривень.

5. Стягнути на користь КП «Жилавтосервіс Керч» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.

6. В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.