Постанова № 15127729, 17.03.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 березня 2011 р. Справа №2а-77/11/8/0170 (17:35 год.) м. Сімферополь Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі Гнатенко І. О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ТОВ «Авіакомпанія «Таврида»

до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в АР Крим

про визнання протиправним та скасування рішення

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 1 від 04.01.11;

від відповідача - не з'явився;

Суть спору: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в АР Крим та просить із урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, які були надані у судовому засіданні 09.03.2011р. визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 30.12.2010р. №010744/01101-32 у повному обсязі на суму 65760 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем неправомірно застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 65760 грн. за здійснення позивачем роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії, що суперечить абзацу 5 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", відповідно до якого встановлено, що до суб`єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у випадку роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії в розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.

Ухвалами суду від 12.01.11 р. відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач в ході судового розгляду проти задоволення позовних вимог заперечував з мотивів, викладених у запереченнях до позову та, зокрема, зазначив, що перевіркою був встановлений факт реалізації алкогольних напоїв без наявної ліцензії, що є порушенням п. 6 ст. 15 Закону України «Про державне врегулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», а саме реалізація 100 гр. горілки «Хортиця срібна» без наявності відповідних ліцензій.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

06.12.2010р. Регіональним управлінням департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України в АР Крим проведено позапланову виїзну перевірку з питань додержання субєктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обовязковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої був складений акт №7131/435/32-01/244944171.

Згідно висновків зазначеного акту, в ході перевірки було встановлено здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без отримання відповідної ліцензії, а саме барменом було реалізовано 100 гр. горілки «Хортиця срібна» на суму 11,00 грн., що є порушенням позивачем вимог п. 6 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (а.с. 46-48).

На момент перевірки обєкту громадського харчування бару в м. Сімферополі по вул. Пушкіна, 12, який належить позивачу по справі, відповідачем були виявлені алкогольні напої на суму 2369 грн. (а.с. 50), 10437,00 грн. (а.с. 51), 5371,50 грн. (а.с. 52), 4032,50 грн. (а.с. 53), 6656 грн. (а.с. 54), 4014 грн. (а.с. 55), загалом на суму 32880 грн., що підтверджується додатками №1, 2, 3, 4, 5, 6 до акту перевірки.

На підставі зазначеного акту Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України в АР було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.12.2010р. № 010744/01101-32 на суму 65760 грн. за порушення вимог статті 15 Закону України від 19.12.95р. № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" роздрібна торгівля алкогольними напоями без відповідної ліцензії (а.с.43).

Фінансові санкції розраховано відповідачем з урахуванням вартості всіх виявлених в обєкті алкогольних напоїв на суму 32880 грн., помноженої на 200 % відповідно до ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.

Але позивач не погоджується з вищезазначеним розрахунком штрафних санкцій та зазначає, що відповідачем неправомірно при розрахунку штрафних санкцій взято вартість всіх алкогольних напоїв, які знаходилися в барі на час перевірки, оскільки відповідно до абзацу 5 частини 2 статті 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень. Отже позивач вважає, що відповідачем взято до розрахунку вартість всіх алкогольних напоїв в барі під час перевірки, а не відповідної окремої партії товару. Крім того, розрахування партії товару відбулося виходячи з роздрібних відпускних цін, встановлених баром, а не від закупочної ціни партії товару згідно накладних на товар.

Перевіряючи правомірність застосування відповідачем фінансових санкцій, судом встановлено наступне.

Згідно п.2 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” (зі змінами та доповненнями станом на час проведення перевірки та винесення оскаржуваного рішення) органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Відповідно до п.11 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції.

Пунктом 6 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 790 від 02.06.2003 року, встановлено, що рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономіки), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Державної податкової адміністрації, Держкомстату, Держспоживстандарту у межах їх компетенції, визначеної законодавством.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (зі змінами та доповненнями станом на час проведення перевірки та винесення оскаржуваного рішення):

роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського харчування;

місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів - без обмеження площі, для алкогольних напоїв - торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно-касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

У відповідності із частиною 1 статті 14 Господарського кодексу України ліцензування деяких видів господарської діяльності є заходом державного регулювання в сфері господарювання, направленим на забезпечення єдиної державної політики в цій сфері і захист економічних і соціальних інтересів держави, суспільства і окремих споживачів.

Згідно зі статтею 1 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Порядок ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами встановлений статтею 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів” від 19.12.95 р. №481/95-ВР (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до частини 6 статті 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів” роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, в тому числі її виробниками, за наявності у них ліцензій.

Судом встановлено, що позивачем станом на час проведення перевірки у позивача ліцензія була відсутня.

Згідно з абзацом 5 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", до суб`єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у випадку роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії в розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.

Поняття “отримана партія товару” Закон України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" не визначає. Відповідні розяснення з цього приводу містяться в листі Державної податкової адміністрації України від 26.06.2002 р. № 2704/21-4317, де зазначається, що термін "отримана партія товару" треба розуміти як сукупність одиниць продукції одного або кількох найменувань, відгруженої або отриманої за одним товарно-транспортним документом.

Суд погоджується з таким висновком, інакше буде не можливим розмежувати відповідальність за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без відповідної ліцензії і тому в цій частині відповідальність субєкта господарювання повинна бути індивідуальною тобто позивач має відповідати лише в тій частині, в якій скоєне правопорушення, а саме сплатити фінансові санкції, виходячи з вартості отриманої для реалізації партії товару, продаж якої здійснено без відповідної ліцензії, у той час як відповідачем при проведенні перевірки не взято до уваги те, що відповідальність позивача за торгівлю без отримання відповідної ліцензії настає лише в частині партії товару, отриманої за одним товарно-супровідним документом, здійснено суцільний опис всієї продукції, що знаходилась в барі під час проведення перевірки без зазначення та ідентифікації партії товару та за цінами, встановленими позивачем з урухуванням торгової надбавки.

Крім того суд зазначає, що в матеріалах справи наявні документи, що свідчать про те, що товар, наявний в барі позивача під час проведення перевірки відповідачем надходив до магазину декількома партіями, про що свідчать наявні в матеріалах справи накладні.

Отже судом встановлено, що відповідачем було розраховано штрафні санкції за здійснення роздрібної торгівлі позивачем алкогольними напоями, керуючись абзацом 5 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", але не з розрахунку вартості отриманої партії товару, а з розрахунку вартості всієї алкогольної продукції, наявної на час проведення перевірки представниками відповідача у барі в м. Сімферополі по вул. Пушкіна, 12, що не відповідає положенням абзацу 5 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Даний факт підтверджується копією супровідного листа позивача до відповідача вих.№47 від 10.12.2010 р., зі змісту якого вбачається, що позивач направив на адресу відповідача накладні, що зазначені в додатках до акту перевірки, а отже позивач направив на вимогу відповідача накладні на продукцію, зазначені в додатках до акту перевірки після проведення перевірки позивача (а.с.112).

Крім того цей факт підтверджується і поясненнями бухгалтера ТОВ «Авіакомпанія «Таврида» ОСОБА_2, яка була допитана у якості свідка в судовому засіданні 09.03.11 р., яка повідомляла, що працює бухгалтером у позивача та її робоче місце знаходиться за адресою : м. Сімферополь, вул. Пушкіна 25/2, а бар, у якому проводилась перевірки знаходиться в іншому місці за адресою: м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 12. Свідок пояснила, що накладні на товар, що реалізується в барі знаходяться в офісі за адресою: м. Сімферополь, вул. Пушкіна 25/2. Перед початком перевірки перевіряючи купили 100 гр. горілки «Хортиця», касу не перевіряли та попросили представити первинні документи на весь алкоголь, а саме накладні та сертифікати. Свідок пояснив, що весь алкоголь зберігається у закритому чи відкритому стані у пляшках за барною стойкою, сертифікати були надані перевіряючим, адже вони зберігаються в барі, також перевіряючим було надано частину накладних на алкоголь, адже інша частина зберігається в офісі, який знаходиться за іншою адресою. Свідок пояснила, що вона повідомляла перевіряючих про те, що накладні зберігаються в офісі і тому вона не може їх надати для перевірки в момент її проведення. Свідок пояснила, що перевіряючі зняли копію з накладної від 20.11.10 р. на горілку «Хортиця», з інших накладних копії під час перевірки не знімались.

Свідок також пояснила, що під час проведення перевірки, перевіряючі здійснили опис всього товару, який знаходиться за барною стійкою у додатках до акту перевірки із зазначенням найменування, відсотка наявності алкоголю, частково - дати розливу, кількості в наявності, виробника, вартості за 100 гр. та за 1 пляшку з меню. Графи «№ накладної та її дата» були записані у додатках тільки по тим накладним, які були надані для перевірки та зберігались у барі. Всього в барі було в наявності три або чотири накладні з урахуванням накладної від 20.11.10 р.

Свідок пояснила, що перевіряючі вимагали надати їм накладні на алкоголь наступного дня. На їх вимогу 07.12.10 позивачем було надано частину накладних на алкогольні вироби супровідним листом, свідок не знає, чи були ці накладні зареєстровані в журналі вхідної кореспонденції відповідача. А 10.12.10 р. після отримання акту перевірки та ознайомлення його з додатками, позивач надав відповідачу решту накладних також супровідним листом.

Допитаний у якості свідка головний державний податковий ревізор-інспектор відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів РУ ДСАТ ДПА України в АРК Табунщик Володимир Ілліч пояснив, що в ході проведення перевірки представниками позивача було частково надано накладні, але у якій саме кількості не памятає та внутрішній журнал обліку приходу товару. Свідок пояснив, що до акту перевірки були додані розрахунок офіціанта, що підтверджує факт реалізації; пояснення бухгалтера; копія накладної від 20.11.10 р. на товар, який був реалізований в ході перевірки. Свідок підтвердив, що в ході перевірки складались додатки у кількості 6 шт., в яких відображені алкогольні напої, що знаходились в барі на момент перевірки з зазначенням найменування, міцності, виробника, поставщика, дати розливу, № накладної, її дати, кількість товару, що знаходились в реалізації та вартість за 100гр. і за пляшку. Свідок пояснив, що вартість товару, зазначена в додатку була взята з меню на момент реалізації, тобто з урахуванням торговельної надбавки, а графи «№ накладної та дата», «Поставщик» були заповнені з накладних та Журналу обліку товару, а саме у разі відсутності накладних на товар, дані з цих граф були взяті із Журналу обліку приходу товару. Після перевірки позивач приніс частину відсутніх в ході перевірки накладних до РУ ДСАТ ДПА України в АРК, але їх свідок не бачив та пояснив, що ці накладні він не міг використовувати при складанні акту перевірки. Крім того свідок пояснив, що від підписання акту перевірки представник позивача відмовився.

Щодо різних почерків та паст, якими заповнені додатки до акту перевірки, свідок пояснив, що графи «№ накладної та дата», «Поставщик» заповнював він, а інші графи його колега ОСОБА_4 Крім того свідок підтвердив, що в акті перевірки не було зазначено, що в ході перевірки використовувався Журнал обліку приходу товару. Свідок також зазначив, що він не взмозі розмежувати, який товар в додатках до акту перевірки був описаний по накладним, а який по Журналу обліку приходу товару.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає доведеним факт того, що перевіряючі складали додатки до акту перевірки не з накладних на партію товару, який був реалізований без відповідної ліцензії, а переписували всі спиртні напої, наявні в барі під час перевірки та більшість накладних на алкоголь взагалі не були надані перевіряючим в ході перевірки, адже були відсутні на місці перевірки та були надані позивачем відповідачу після закінчення перевірки.

Крім того в ході судового розгляду було встановлено, що перевіряючі зазначили в додатках до акту перевірки вартість алкогольних напоїв за 100 гр. та за пляшку за цінами, зазначеними в меню бару, а не за цінами, визначеними в накладних на товар. Тобто вартість алкогольних напоїв, зазначена в акті перевари вказана з урахуванням торгової надбавки позивача.

Судом встановлено, що перевіряючі розрахували штрафні санкції саме виходячи із суми всього товару (алкогольних напоїв), що знаходився під час проведення перевірки в барі за цінами з урахуванням торгової надбавки, яка сумарно склала 32880 грн., яку помножили на 200%.

Суд вважає такі дії відповідача необґрунтованими та неправомірними, адже:

- по перше, відповідачем було розраховано штрафні санкції за здійснення роздрібної торгівлі позивачем алкогольними напоями, керуючись абзацом 5 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", але не з розрахунку вартості отриманої партії товару, а з розрахунку вартості всієї алкогольної продукції, наявної на час проведення перевірки представниками відповідача у барі в м. Сімферополі по вул. Пушкіна, 12, що не відповідає положенням абзацу 5 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів",

- по друге, відповідачем було розраховано штрафні санкції за здійснення роздрібної торгівлі позивачем алкогольними напоями, керуючись абзацом 5 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", із розрахунку вартості алкогольної продукції за цінами, визначеними у меню бару, а саме за цінами, які містять вартість партії товару та торгової надбавки бару, хоча штрафні санкції повинні розраховуватись з вартості отриманої партії товару, яка підлягала реалізації без наявності відповідної ліцензії, яка зазначена в накладній, тобто повинна враховуватись ціна товару, визначена в накладній на товар, а не визначена субєктом господарювання при здійсненні ним реалізації цього товару,

- по трете, більша частина накладних взагалі була дописана у додатки до акту перевірки після закінчення проведення перевірки, адже частина накладних була відсутня в барі під час проведення перевірки та була надана відповідачу після закінчення перевірки позивачем. Доказів того, що додатки до акту перевірки складались за допомогою Журналу обліку приходу товару, окрім пояснень свідка Табунщика В.І. суду не надано та в акті перевірки цей факт відображений не був.

Отже судом встановлено, що відповідачем було розраховано штрафні санкції за здійснення роздрібної торгівлі позивачем алкогольними напоями, керуючись абзацом 5 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", але не з розрахунку вартості отриманої партії товару, а з розрахунку вартості всієї алкогольної продукції, наявної на час проведення перевірки представниками відповідача у барі в м. Сімферополі по вул. Пушкіна, 12, та за цінами реалізації цієї продукції в барі, з урахуванням торгової надбавки, а не за цінами, зазначеними в накладних, що не відповідає положенням абзацу 5 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та за наявності інших порушень з боку посадових осіб відповідача, допущених як при проведенні перевірки позивача так і при застосуванні до позивача штрафних санкцій.

Таким чином, суд встановив, що відповідачем не вірно застосовані фінансові санкції у розмірі 65760 гривень за реалізацію позивачем алкогольних напоїв без наявності ліцензії, у звязку із порушенням посадовими особами відповідача порядку проведення перевірки, а саме складання акту перевірки та додатків до акту перевірки, хоча судом і встановлено, що дійсно на час проведення перевірки позивач здійснив продаж алкоголю без наявності відповідної ліцензії, адже з матеріалів справи вбачається, що саме у період з 02.12.10 р. по 15.12.10 р. у позивача не було ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (а.с.13-14).

Суд підкреслює, що стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Суд враховує, що рішення, дії субєкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Приймаючи рішення по справі або вчинюючи дію, субєкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може проявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього субєкта, визначених законом.

Суд також враховує, що субєкт владних повноважень зобовязаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Отже, суд приходить до висновку, що рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України в АР Крим від 30.12.2010р. № 010744/01101-32 на суму 65760 грн. прийнято не у відповідності до чинного законодавства, не обґрунтовано та поза межами наданих відповідачу владних повноважень.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги повністю, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3 гривні 40 копійок.

У звязку зі складністю справи судом 17.03.11 р. проголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 18.03.11 постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в АР Крим від 30.12.2010р. № 010744/01101-32 про застосування фінансових санкцій до ТОВ «Авіакомпанія «Таврида» на суму 65760 грн.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Таврида» (ідентифікаційний код юридичної особи 24494171, 95011, м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 12) судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кушнова А.О.