Постанова № 15127525, 12.04.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 квітня 2011 р. (12:05) Справа №2а-8622/09/5/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Сидоренко Д.В., при секретарі Мородецькій Ю.В.,

розглянувши за участю представників:

позивача ОСОБА_1, дов. від 14.02.2011р.,

відповідача ОСОБА_2, зав.юр.сектором, дов.№8505/10/10-0 від 23.11.2010р.

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за адміністративним позовом Приватного підприємства «Салгир 07», м.Керч,

до відповідача Державної податкової адміністрації в Ленінському районі АР Крим, смт.Леніно,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Бєлінська сільська рада, с.Новоодрадне Ленінського району,

про скасування рішення.

Обставини справи: ПП «Салгир 07» звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до ДПІ в Ленінському районі АР Крим про скасування податкового повідомлення-рішення №2721 від 30.06.2009р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податковим органом самостійно ініційовано камеральну перевірку перед якою були знищені надіслані простою поштою податкові декларації зі спати орендної плати за землю за 2008-2009 роки. Крім того, позивач зазначив, що перевірка проводилася безпідставно, результати перевірки не відповідають фактичним даним по декларуванню та сплаті орендної плати за землю, а оскаржуване рішення фактично сформовано із запізненням строку для його надіслання.

26.11.2009р. позивачем подана заява про внесення змін до адміністративного позову (а.с.52), згідно якої останній зазначив про помилковість розрахунків орендної плати податковим органом внаслідок використання завищеного базового розміру орендної плати за місяць у період дії першого пільгового року із пониженою сумою.

Заявою від 07.10.2010р. (а.с. 92) позивач уточнив позовні вимоги та просить визнати податкове повідомлення-рішення №2721 від 30.06.2009р. недійсним в частині нарахування податкового зобовязання по сплаті орендної плати вище за 26189,60 грн. і розміру штрафних санкцій вище за 10851,56 грн.

Відповідач проти задоволення позову заперечував. У запереченнях на адміністративний позов зазначив, зокрема що невиїзна документальна перевірка проведена на підставі інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків і зборів, а саме на підставі договору оренди земельної ділянки, який надійшов від Бєлінської селищної ради. Відносно направлення розрахунків за 2008-2009 рік зазначив, що відповідні розрахунки до податкового органу не надходили, а направлення їх поштою мало здійснюватися з повідомленням про вручення.

Третя особа письмових пояснень на адміністративний позов не надала, надіслала клопотання про розгляд справи без участі її представника за матеріалами, які маються у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 07.10.2010р. у справі призначалася судово-бухгалтерська експертиза.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свободп та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч.1 ст.3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч.1 ст.3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (далі-Закон №509 в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державна податкова адміністрація в АР Крим належить до системи органів державної податкової служби і є органом виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону №509).

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

ДПІ у Ленінському районі АР Крим 17.06.2009р. була проведено невиїзна документальна перевірка Приватного підприємства «Салгир 07» з питання повноти декларування орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності 2 2008, 2009 роках.

За результатами перевірки було складено акт №2166/1503/34781834 від 17.06.2009 року (а.с. 8-11), в якому зазначено про порушення ч.1, 2 ст.14 Закону України «Про плату за землю», що призвело до заниження податкового зобовязання орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на 53154,60 грн.

Враховуючи виявлені під час перевірки порушення вимог податкового законодавства відповідачем 30.06.2009 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001981503 (№2721, а.с.12) про визначення ПП «Салгир 07» суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: орендна плата з юридичних осіб в розмірі 71087,41 грн., в тому числі за основним зобовязанням в розмірі 53154,60 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 17932,81 грн.

В ході судового розгляду справи судом було перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, а також правомірність нарахування основних зобовязань та штрафних (фінансових) санкцій виходячи з фактичних даних про розміри орендної плати за відповідні періоди станом на дату прийняття оскаржуваного рішення і встановлено наступне.

30.05.2008р. між Бєлінською селищною радою (орендодавець) та Приватним підприємством «Салгир 07» укладено договір оренди земельної ділянки (далі-договір, а.с.15-18), згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 1,5000 га, в тому числі із них 1,5000 га. відкриті землі без рослинного покрову або з незначним рослинним покровом, в тому числі піски (кадастровий номер 0122781200:04:001:0025), за рахунок земель, які не передані у власність чи користування Бєлінської селищної ради.

Зазначений договір зареєстрований 30.05.2008р. в Ленінському відділі Кримської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» при Держкомземі України, про що у книзі Державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок здійснено запис під рег.№04080110.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.11 Закону №509 органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

В свою чергу, ст.13 Закону України «Про плату за землю» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачалося, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Зі змісту наведеної норми слідує, що документальні невиїзні перевірки здійснюються на підставі як поданих податкових декларацій, звітів, так і інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), якими в даному випадку є договір оренди земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, листом вих.№995 від 03.10.2008р. (а.с. 34) Бєлінська селищна рада, на підставі ст.24 Закону України «Про оренду землі» направила ДПІ в Ленінському районі АР Крим копію договору оренди земельної ділянки з ПП «Салгир 07».

Статтею 24 Закону України «Про оренду землі» (далі Закон №161, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого надавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Таким чином, відповідачем правомірно проведено невиїзну документальну перевірку ПП «Салгир 07» з питання повноти декларування орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності 2 2008, 2009 роках, на підставі договору оренди землі від 30.05.2008р., направленого листом Бєлінської селищної ради за №995 від 03.10.2008р.

Щодо нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 340,00 грн. за ненадання податкових декларацій відносно орендованої земельної ділянки за 2008-2009 роки, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, який визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку був Закон України «Про плату за землю» (далі-Закон №2535, в редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин»

Відповідно до ст.2 Закону №2535 використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Статтею 14 Закону №2535 передбачено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. (ч.1). Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Зі змісту наведеної норми слідує, що платники орендної плати подають податкову декларацію відносно земельних ділянок, які перебували в їх користуванні в попереднього році і в продовжують перебувати в поточному році до 1 лютого поточного року, а відносно нововідведених земельних ділянок протягом місяця з дня виникнення права на користування. В даному випадку позивач мав подати податкову декларацію відносно орендованої земельної ділянки за 2008 рік до 30.06.2008р. (протягом місяця з дня державної реєстрації договору оренди) та за 2009 рік до 01.02.2009р.

Згідно відомостей викладених у акті перевірці, станом на день його складання податкові декларації не надані. В свою чергу, посилання позивача на направлення відповідної податкової звітності простою кореспонденцією на адресу податкового органу та подальше її знищення є безпідставним, з огляду на наступне.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі-Закон №2181, редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Загальні вимоги до відправлення податкових декларацій поштою було передбачено Законом №2181, зокрема п.п.4.1.7 п.4.1 ст.4 встановлені єдині правила подання до податкової інспекції податкових декларацій поштою. Ці правила стосуються звітних документів, що мають статус податкової декларації. Так, відповідно до п. 1.11 Закону № 2181 податкова декларація, розрахунок це документ, що подається платником податку до контролюючого органу у строки, установлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обовязкового платежу).

Платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з підпунктом 4.1.4 цього пункту, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення (п.п. 4.1.7 Закону № 2181).

Відповідно до ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином, допустимим доказом направлення поштою податкової звітності, що має статус податкової декларації, є відповідне повідомлення про вручення такого відправлення.

Позивачем допустимих доказів направлення поштою податкових декларацій відносно орендованої земельної ділянки за 2008-2009 роки, суду не надано, внаслідок чого застосування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 340,00 грн. є правомірним.

Щодо епізоду про нарахування оскаржуваним рішенням орендної плата з юридичних осіб за основним зобовязанням в розмірі 53154,60 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 17592,81 грн., суд виходить з наступного.

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар (ст.5 Закону №2535).

Як зазначалося, вище статтею 13 Закону №2535 передбачалося, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до положень ст.21 Закону №161 орендною платою за землю є платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю») .

Статтею 17 Закону №2535 передбачалося, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (ч.1). Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (ч.2). Земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада (ч.3).

Позивач, згідно заяви від 07.10.2010р., оскаржує нарахування орендної плата з юридичних осіб за основним зобовязанням лише в розмірі 26965,00 грн. (53154,60 грн. 26189,60 грн., як зазначено в заяві від 07.10.2010р. вище за 26189,60 грн.), тобто визнає оскаржуване рішення в частині нарахування основного зобовязання за 2008 рік повністю в розмірі 16694,88 грн. (2373,68 грн. х 7 місяців + 79,12 грн.) та за 2009 рік частково в розмірі 9494,72 грн. (виходячи з орендної плати на рівні 2373,68 грн. х 4 місяці).

Разом з тим, позивач оскаржує нарахування штрафних (фінансових) санкцій нарахованих податковою у звязку з самостійним донарахуванням сум податкового зобовязання за 2008-2009 роки в розмірі 6741,25 грн. (17932,81 грн. - 10851,56 грн., як зазначено в заяві від 07.10.2010р. вище за 10851,56 грн. - 340 грн. штрафні (фінансові) санкції за ненадання податкових декларацій відносно орендованої земельної ділянки за 2008-2009 роки), тобто визнає оскаржуване рішення в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій за 2008 рік повністю в розмірі 8477,88 грн. (1186,84 грн. х 7 місяців + 170,00 грн.) та за 2009 рік частково в розмірі 2373,68 грн. (949,47 грн. +712,10 грн. +474,74 грн. +237,37 грн.) виходячи з наступного розрахунку:

§2373,68 грн. х 10% х 4 місяці = 949,47 грн.;

§2373,68 грн. х 10% х 3 місяці = 712,10 грн.;

§2373,68 грн. х 10% х 2 місяці = 474,74 грн.;

§2373,68 грн. х 10% х 1 місяць = 237,37 грн.

Помилковість висновків податкового органу щодо визначення орендної плати з юридичних осіб за основним зобовязанням за 2009 рік в розмірі 26965,00 грн. (9114,93 грн. розмір місячної орендної плати за даними податкової 2373,68 грн. розмір місячної орендної плати за даними платника) х 4 місяці), позивач обґрунтовує неправильним визначенням відповідачем розміру місячної орендної плати за договором оренди землі у період дії першого пільгового року на рівні 9114,93 грн., замість - 2373,68 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 9 договору було визначено, що орендна плата вноситься орендатором в грошовій формі в розмірі 28484,16 грн. в рік, що складає 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на період будівництва з 2008 по 2009р., і в розмірі 94947,20 грн. в рік, що складає 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з 2009 по 2057р.

Аналогічні суми розміру орендної плати, з 2008 по 2009р. на рівні 28484,16 грн. на рік та з 2009 по 2057р. на рівні 94947,20 грн. на рік, також зазначені в розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких здійснена 2007 році (а.с. 19).

Отже, вищезазначеними положеннями договору, що також узгоджувалося з положеннями нормативно-правових актів, які регулювали питання орендної плати за землю, визначався розмір орендної плати виходячи з річного строку та чітко встановлений період та розмір орендної плати:

§в розмірі 28484,16 грн. в рік, що складає 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на період будівництва з 2008 по 2009р.;

§розмірі 94947,20 грн. в рік, що складає 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з 2009 по 2057р.

Крім того, загальне положення щодо визначення та обчислення строків наведено у Главі 18 ЦК України, згідно якої строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ч.1 ст.251). Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч.1 ст.252). Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ч.1 ст.253) та строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку (ч.1 ст.254).

З системного аналізу положень договору та вищезазначених нормативно-правових актів, суд приходить до висновку, що орендна плата в розмірі 28484,16 грн. на рік (3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на період будівництва) має сплачуватися у період з моменту державної реєстрації договору до 31.12.2008р., а в розмірі 94947,20 грн. в рік (10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки) у період з 01.01.2009р. по 31.12.2057р.

Згідно п.5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період будівництва складає 949472,00 грн.

Разом з тим, згідно листа Державного комітету України із земельних ресурсів вих.12-22-6/87 від 09.01.2009р. (а.с.69), нормативна грошова оцінка земель станом на 01.01.2009р. за 2008 рік має індексуватися на коефіцієнт індексації 1,152, який розраховано виходячи з середньорічного індексу інфляції за 2008р. 125,2%, відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженої постановою КМ України №783 від 12.05.2000р. Внаслідок чого, нормативна грошова оцінка земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 1,5000 га. (кадастровий номер 0122781200:04:001:0025) у 2009 році становила 1093791,70 грн. (949472,00 грн. х 1,152), а розмір орендної плати на рік виходячи із ставки 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки 109379,17 грн. (9114,93 грн. щомісячно).

Крім того, безпідставним є посилання позивача на додаткову угоду до договору оренди землі від 30.05.2008р. (а.с. 45), згідно якої пункт 9 договору викладено в наступній редакції:

«Орендна плата вноситься орендатором в грошовій формі в розмірі 28484,16 грн. в рік, що складає 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на період будівництва один рік і в розмірі 142420,77 грн. в рік, що складає 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з 30.05.2009р. по 2057р.», оскільки зазначена додаткова угода укладена та 18.11.2009р. зареєстрована в Ленінському відділі Кримської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» при Держкомземі України, про що у книзі Державної реєстрації договорів оренди земельних ділянко здійснено запис під рег.№040901100013, вже після здійснення податковою перевірки та прийняття оскаржуваного рішення.

Враховуючи правильність висновків податкового органу про визначення ПП «Салгир 07» орендної плати з юридичних осіб за основним зобовязанням за період січень-квітень 2009 рік в розмірі 36459,72 грн. грн. виходячи з щомісячної орендної плати в розмірі 9114,93 грн., суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог в частині оскарження суми основного зобовязання за податковим повідомлення-рішення №0001981503 (№2721).

Щодо позовних вимог в частині оскарження суми штрафних (фінансових) санкцій за податковим повідомлення-рішення №0001981503 (№2721) в розмірі 7081,25 грн. за 2009р. ,суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п.17.1.2. п.17.1 ст.17 Закону №2181 у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «а» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як зазначалося вище, сума штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 7081,25 грн. за 2009р. є різницею між сумою штрафних (фінансових) санкцій розрахованих податковим органом виходячи із періодів затримки та розміру щомісячної орендної плати за 2009р. на рівні 9114,93 грн. та сумою штрафних (фінансових) санкцій розрахованих позивачем виходячи із періодів затримки та розміру щомісячної орендної плати за 2009р. на рівні 2373,68 грн.

Отже враховуючи правильність висновків податкового органу про визначення ПП «Салгир 07» орендної плати з юридичних осіб за основним зобовязанням за період січень-квітень 2009 рік в розмірі 36459,72 грн. грн. виходячи з щомісячної орендної плати в розмірі 9114,93 грн., суд приходить до висновку і про правильність застосування штрафних (фінансових) санкцій за 2009р. в загальній сумі 9114,93 грн., згідно наступного розрахунку:

§9114,93 грн. х 10% х 4 місяці = 3645,97 грн.;

§9114,93 грн. х 10% х 3 місяці = 2734,48 грн.;

§9114,93 грн. х 10% х 2 місяці = 1822,99 грн.;

§9114,93 грн. х 10% х 1 місяць = 911,49 грн.

Відносно експертного висновку суд вважає необхідних зазначити наступне, експертною установою 24.12.2010 року було надано висновок №3243 (а.с.102-108) з наданням відповідей на поставлені судом питання:

§згідно умов договору оренди землі від 30.05.2008р. розмір орендної плати ПП «Салгир 07» за період з 30.05.2008р. по 30.04.2009р. склав 26187,05 грн.;

§згідно умов додаткової угоди від 14.10.2009р. до договору оренди землі від 30.05.2008р. розмір орендної плати ПП «Салгир 07» за період з 30.05.2008р. по 30.04.2009р. склав 26187,05 грн.;

§згідно наданих на дослідження документів, при умові якщо судом буд встановлено, що ПП «Салгир 07» податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності не були подані в органи державної податкової служби у встановлені законодавством строки, то розмір штрафних санкцій за період 2008-2009 (січень-квітень) по земельному податку становить 3663,15 грн., виходячи з розміру орендної плати визначеної в договорі оренди землі від 30.05.2008р. Згідно наданих на дослідження документів, при умові якщо судом буд встановлено, що ПП «Салгир 07» податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності були подані в органи державної податкової служби у встановлені законодавством строки, то розмір штрафних санкцій за період 2008-2009 (січень-квітень) по земельному податку у ПП «Салгир 07» відсутній.

§згідно наданих на дослідження документів, при умові якщо судом буд встановлено, що ПП «Салгир 07» податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності не були подані в органи державної податкової служби у встановлені законодавством строки, то розмір штрафних санкцій за період 2008-2009 (січень-квітень) по земельному податку становить 3663,15 грн., виходячи з розміру орендної плати визначеної в додатковій угоді від 14.10.09р. до договору оренди землі від 30.05.2008р. Згідно наданих на дослідження документів, при умові якщо судом буд встановлено, що ПП «Салгир 07» податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності були подані в органи державної податкової служби у встановлені законодавством строки, то розмір штрафних санкцій за період 2008-2009 (січень-квітень) по земельному податку у ПП «Салгир 07» відсутній.

Згідно з ч.5 ст.82 КАС України висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.

Розглянувши висновки експерта, співставивши їх з документами, наявними в матеріалах справи та нормами законодавства, суд не погоджується з цими висновками, оскільки експертом помилково розраховано розмір орендної плати за 2009 рік (січень-квітень) виходячи з розміру місячної орендної плати за договором оренди землі на рівні 2373,68 грн. та безпідставно не застосоване положення щодо індексації грошової оцінки земель для визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки на 2009р.

Частиною ч.1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

§на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

§з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

§обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

§безсторонньо (неупереджено);

§добросовісно;

§розсудливо;

§з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

§пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

§з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

§своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так зокрема, принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України що є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного субєкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої процедури.

Враховуючи правильність висновків ДПІ в Ленінському районі АР Крим про порушення ПП «Салгир 07» вимог податкового законодавства та вірний розрахунок сум штрафних (фінансових) санкцій, суд приходить до висновку про те, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України при прийнятті оскаржуваного рішення, внаслідок чого в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Вступну та резолютивну частину постанови проголошено в судовому засіданні 12.04.2011р.

У повному обсязі постанову складено та підписано 18.04.2011р.

На підставі викладено, керуючись статтями 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.