Постанова № 15127310, 02.03.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 березня 2011 р. Справа №2а-10958/10/11/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Москаленка С.А., при секретарі судового засідання Бурдейній Г.Ю., розглянувши за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 (довіреність б/н від 18.01.2011р.),

від відповідача ОСОБА_2 (довіреність №1408/9/10 від 20.11.2009р.),

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Приватного підприємства «Мегаполіс»

до Державної податкової інспекції в м. Алушта АР Крим

про скасування рішення про застосування штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Мегаполіс» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Алушта АР Крим про визнання протиправним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003182303 від 23.07.2010р. у розмірі 20120,75грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено порядок проведення перевірок, встановлений Законом України «Про державну податкову службу в Україні», висновки акту перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване рішення, не відповідають фактичним обставинам справи, внаслідок чого оскаржуване рішення прийнято необґрунтовано та з перевищенням повноважень.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях, в яких зазначив, що при проведенні перевірки встановлено порушення позивачем вимог пп.1, 2, 12, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а відтак оскаржуване рішення прийнято в на підставі, межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, у звязку з чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивач є юридичною особою ідентифікаційний код №30121964.

09.07.2010р. посадовими особами ДПІ в м. Алушта була проведена планова виїзна перевірка Приватного підприємства «Мегаполіс» за дотриманням останнім порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. За результатами перевірки складено акт №0354/0102/23/30121964(а.с.105,106).

Як вбачається із матеріалів справи, перевірку контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу Приватного підприємства «Мегаполіс» було проведено згідно з Планом - графіком проведення перевірок обєктів торгівлі, громадського харчування та послуг на липень 2010 року, затвердженим в.о. заступника голови Державної податкової адміністрації в АР Крим (а.с.132-134), на підставі направлення на проведення перевірки №3655 від 06.07.2010р. (зворотній бік а.с.64). Суд зазначає, що вказані направлення на перевірку були вручені продавцю позивача ОСОБА_3, що підтверджено його підписом на направленні та позивачем і його представником не заперечується.

Перевірка проводилась у присутності продавця ОСОБА_3, що підтверджено актом перевірки з контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу Приватним підприємством «Мегаполіс» №0354/0102/23/30121964 від 09.07.2010р. (а.с.65).

В акті перевірки №0354/0102/23/30121964 від 09.07.2010р. зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:

- п. 1,2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме проведена розрахункова операція на суму 91,50грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій та не надано особі, яка отримує товар розрахункового документу встановленої форми на повну суму проведеної операції;

- п.12 ст. 3 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме не ведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.

- п.13 ст. 3 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме не забезпечена відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій. Загальна сума невідповідності склала 927,85грн.

Акт перевірки підписано продавцем ОСОБА_3 без зауважень (зворотній бік а.с.67).

За наслідками перевірки, рішенням про застосування фінансових санкцій ДПІ у м. Алушта АР Крим від 23.07.2010р. №0003182303, на підставі п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та згідно з п.1 ст. 17,ст.21, ст.22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до ПП «Мегаполіс» застосовані фінансові санкції в розмірі 20120,75грн. (а.с.64).

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, та повинен встановити чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Загальні підстави та порядок проведення перевірок встановлений Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (тут і далі в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон).

Відповідно до ч.1 статті 11 Закону «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Згідно п.2 ст.11 Закону органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Загальний порядок та підстави проведення планових та позапланових перевірок податковими органами встановлений ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Частиною 7 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках - за рішенням суду.

Таким чином, перевірка позивача що відбулася 06.09.2009р. у розумінні Закону України «Про державну податкову службу в Україні» є позаплановою.

Окрім того, Закон України «Про державну податкову службу в Україні» не передбачає порядок проведення позапланових перевірок субєктів господарювання щодо дотримання останніми вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені у Законі України "Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від6 липня 1995 року N 265/95-ВР (тут і далі в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон №265), тобто зазначений Закон є спеціальним щодо правовідносин, повязаних з проведенням перевірки в рамках цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону №265 контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок.

Безпосередньо порядок проведення перевірки дотримання субєктами господарювання вимог Закону №265 у самому Законі №265 не встановлено.

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 розділу 3 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків (додаток 1 до наказу ДПА України від 27.05.2008 р. №355) працівниками органів ДПС здійснюються відповідно до щомісячних планів органу ДПС планові перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, а також операцій купівлі-продажу іноземної валюти (далі - розрахункові операції) та касових операцій, а також наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій та позапланові перевірки у випадках, передбачених законодавством. Перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових та касових операцій, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій проводяться групою у складі не менше двох посадових осіб органів ДПС за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку (примірна форма направлення наведена в додатку 8 до Методичних рекомендацій). Направлення виписується окремо на перевірку кожного суб'єкта господарювання у 2-х примірниках (один з яких оформлюється на бланку органу ДПС), що скріплюються гербовою печаткою і підписуються керівником органу ДПС.

Суд зазначає, що перевірка позивача, на підставі якої було прийнято оскаржуване рішення про нарахування штрафних (фінансових) санкцій, проведена на підставі плану-графіку проведення перевірок, перевіряючи мали направлення на перевірку, які містять всі передбачені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», реквізити, надали службові посвідчення та були допущені до проведення перевірки, а відтак дії посадових осіб щодо проведення перевірки є правомірними.

Відповідно до ст.3 Закону №265 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

13) забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Статтею 2 Закону №265 встановлено, що терміни, які вживаються в цьому Законі мають наступне значення:

реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;

розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Відповідальність за порушення вищезазначених приписів встановлені ст.17,22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Так п.1 ст.17 передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Відповідно до ст. 22 Закону у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операції на суму 91,50грн. та невідповідність наявних готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів, як зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій підтверджується актом перевірки від 09.07.2009р., описами наявних готівкових коштів на місці проведення розрахунків та Х- звітом(а.с.67). Опис готівкових грошових коштів на місці проведення розрахунків є додатком до акту перевірки №0354/0102/23/30121964 від 09.07.2010р., який підписано продавцем без зауважень.

Крім того, у судовому засіданні в якості свідків були допитані посадові особи державної податкової служби, які проводили перевірку, а саме Ігнатовський О.В. та Алішивець О.С. які підтвердили факт наявності на місці проведення розрахунків невідповідності готівкових грошових коштів, сумі коштів яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій. Також свідки підтвердили факт не проведення через РРО та невидачу розрахункового документу на суму 91,50грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що знайшов підтвердження факт порушення позивачем вимог пп.1, 2, 13 ст.3 Закону №265.

Відповідно до п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів. Відповідно до ст. 21. Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. В ході перевірки посадовими особами ДПІ у м. Алушта було встановлено порушення позивачем п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та складена відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) станом на 09.07.2010р., в якій зазначено що не підтверджено прибутковими документами товарів на суму 7512,00грн.

Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції.

В свою чергу ст.1 зазначеного Закону визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV визначено, що первинний документ, це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція, це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Наданими документами бухгалтерського обліку позивачем доведено, що товарні залишки на суму 3994,00грн., зазначені в пунктах 1-4, 6-11, 18, 21-23 відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) станом на 09.07.2010р. підтверджено прибутковими накладними (а.с.17-41).

На підтвердження товарних залишків, зазначених в п. 5, 12-17, 19-20 позивачем надані накладні на внутрішнє переміщення. Однак виходячи з аналізу норм ст. 1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» можна зробити висновок, що такі документи не є первинними документами, у звязку із тим, що вони не підтверджують зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Зазначені накладні на внутрішнє переміщення не є документами первинного бухгалтерського обліку оскільки не підтверджують зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, зазначені накладні на внутрішнє переміщення не є достатніми доказами на підтвердження того, що позивач здійснював продаж лише тих товарів, які відображені в обліку позивача.

Таким чином суд дійшов висновку, що штрафні (фінансові) санкції у розмірі 7988,00грн. (3994грн. х 2) застосовані до позивача неправомірно, тому рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.07.2010р. №0003182303 в частині 7988,00грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Посилання позивача на те, що суми невідповідності у розмірі 927,85грн. на місці проведення розрахунків не було, не підтверджується належними та достатніми засобами доказування. На думку суду, факт наявності невідповідності встановлено належними засобами доказування, зокрема актом перевірки, описом готівкових грошових коштів на місці проведення розрахунків та показаннями свідків.

Посилання позивача на ту обставину, що перевіряючи не ознайомили продавця із описом готівкових грошових коштів на місці проведення розрахунків, що є доказом того, що таких коштів на місці розрахунків не було, суд не бере до уваги у звязку із тим, що продавцем підписано акт перевірки, додатком до якого є опис купюр готівкових грошових коштів на місці проведення розрахунків, без заперечень. Окрім того, свідки пояснили про те, що на опису готівкових грошових коштів продавець ОСОБА_3 підписався особисто, шляхом написання власного прізвища та ініціалів.

Крім того суд вважає не обґрунтованим посилання позивача на ту обставину, що акт перевірки не є належним доказом у справі у звязку із наступним.

Наказом ДПА України від 12.08.2008р. №534 затверджені Методичні рекомендації щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Пунктом 2 Методичних рекомендацій встановлено, що за результатами перевірки складається акт, а у разі відсутності порушення суб'єктами господарювання вимог чинного законодавства - довідка.

Акт перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення (або їх відсутність) вимог чинного законодавства зазначеними суб'єктами.

За таких обставин, посилання позивача на ту обставину, що акт перевірки не є належним доказом порушення позивачем правил здійснення господарської діяльності є необґрунтованим.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.07.2010р. №0003182303 в частині 7988,00грн. є протиправним та підлягає скасуванню. В іншій частині вищезазначене рішення є законним та обґрунтованим, а відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 02.03.2011р. У повному обсязі відповідно до ст.163 КАС України постанову складено 09.03.2011р.

Керуючись ст.ст. 122, 158, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Алушта АР Крим від 23.07.2010р. №0003182303 про застосування до Приватного підприємства «Мегаполіс» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20120,75грн. в частині застосування фінансових санкцій у сумі 7988 (сім тисяч девятсот вісімдесят вісім)грн. 00коп.

В інший частині адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Москаленко С.А.