Постанова № 15127307, 02.03.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 березня 2011 р. Справа №2а-930/11/11/0170 о 16 годині 19 хвилин Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А., при секретарі Бурдейній Г.Ю., розглянувши за участю

представника позивача ОСОБА_1, дов. №6 від 24.01.2011р.,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Закритого акціонерного товариства «Жилстрой – 99»

до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Жилстрой-99" звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002271502/0 від 30.08.2010р., №0002271502/1 від 20.09.2010р., №0002271502/2 від 19.10.2010р.

Позовні вимоги мотивовані необґрунтованістю висновків, викладених у акті перевірки, на підставі якого винесені оскаржувані рішення, а відтак, неправомірністю застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних строків погашення погодженого податкового зобов’язання зі сплати податку на додану вартість, передбачених пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ХІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (тут і далі – Закон №2181 в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та в строк, про що свідчить розписка, про поважність причин неявки суду не повідомив, клопотань про розгляд справи за його відсутності не надав.

Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно письмових заперечень, відповідач зазначає, що суми, сплачені позивачем в хронологічному порядку, були направлені на погашення сум податкового боргу, що виник у попередніх періодах згідно із п.7.7 ст.7 Закону №2181, у зв’язку із чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

25.08.2010р. посадовою особою ДПІ в м. Керчі АР Крим проведено невиїзну документальну перевірку позивача своєчасності сплати погодженої суми податкового зобов’язання з ПДВ, за результатами якої складено акт №1177/15-2/30411176(а.с.8-10).

Актом перевірки від 25.08.2010р. встановлено несвоєчасне погашення узгодженого податкового зобов’язання з ПДВ за грудень 2009р. та січень 2010р., у зв’язку із чим відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п.1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України №2181.

За результатами розгялду заперечень на акт невиїзної документальної перевірки від 25.08.2010р., відповідачем не знайдено підстав для внесення змін до зазначеного акту, про що позивача повідомлено листом за вих №17285/10/15-2 від 30.08.2010р.

Відповідно до акту перевірки від 25.08.2010р. та на підставі п.п.17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону №2181, 30.08.2010р. відповідачем винесено податкове повідомлення – рішення №0002271502/0 за затримку на 158 календарних днів граничного тсроку сплати узгодженого податкового зобов’язання в розмірі 49170,02грн. про сплату штрафу у розмірі 24585,01грн.

За результатами розгляду первинної скарги на податкове повідомлення – рішення №0002271502/0 від 30.08.2010р., ДПІ в м. Керчі АР Крим винесено рішення №19406/10/25-0 від 20.09.2010р., яким оскаржуване рішення залишено без змін, скарга ЗАТ “Жилстрой-99” – без задоволення.

На підставі п.п.17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону №2181, 20.09.2010р. відповідачем винесено податкове повідомлення – рішення №0002271502/1 за затримку на 158 календарних днів граничного тсроку сплати узгодженого податкового зобов’язання в розмірі 49170,02грн. про сплату штрафу у розмірі 24585,01грн.

За результатами розгляду повторної скарги, ДПА в АР Крим винесено рішення №2535/10/25-023 від 13.10.2010р., яким податкове повідомлення – рішення ДПІ в м. Керчі АР Крим від 30.08.2010р. №0002271502/0 (від 20.09.2010р. №№0002271502/1), прийнято стосовно ЗАТ “Жилстрой-99” і рішення ДПІ в м. Керчі АР Крим №19406/10/25-0 від 20.09.2010р., прийняте за результатами розгялду первинної скарги, залишені без змін, а повторну скаргу – без задоволення.

На підставі п.п.17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону №2181, 19.10.2010р. відповідачем винесено податкове повідомлення – рішення №0002271502/2 за затримку на 158 календарних днів граничного тсроку сплати узгодженого податкового зобов’язання в розмірі 49170,02грн. про сплату штрафу у розмірі 24585,01грн.

За результатами розгляду повторної скарги, ДПА України винесено рішення №14255/6/25-0215 від 28.12.2010р., яким скаргу ЗАТ “Жилстрой-99” залишено без розгляду у зв’язку із порушенням строку подання повторної скарги.

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями – рішеннями позивач звернувся до суду.

Стаття 19 Конституції України зобов’язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що суб’єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов’язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов’язків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Критерії правомірності рішення суб’єкта владних повноважень визначені ст.2 КАС України, частиною 3 якої встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, чи використане повноваження, надане суб’єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» (тут і далі в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Обов’язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов’язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Виходячи із змісту пп. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації, та зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Згідно із пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону №2181 узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2009р. позивачем визначено податкове зобов’язання з цього податку у розмірі 37265,00грн.

Згідно платіжних доручень №781 від 15.01.2010р., №25 від 25.01.2010р., №34 від 29.01.2010р. позивачем перераховано 10000,00грн., 10000,00грн. та 17265,00грн. відповідно із зазначенням призначення платежу «ПДВ за грудень 2009р.», у зв’язку із чим, суд дійшов висновку, що позивачем не порушено граничний строк сплати податкового зобов’язання з податку на додану вартість за грудень 2009р.

Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2010р. позивачем визначено податкове зобов’язання з цього податку у розмірі 11905,00грн.

Згідно платіжних доручень №42 від 05.02.2010р., №85 від 26.02.2010р. позивачем перераховано 5000,00грн. та 10095,00грн. відповідно із зазначенням призначення платежу «ПДВ за січень 2010р.», у зв’язку із чим, суд дійшов висновку, що позивачем не порушено граничний строк сплати податкового зобов’язання з податку на додану вартість за січень 2010р.

Таким чином, обов’язок позивача щодо сплати податку на додану вартість за грудень 2009р., січень 2010р., припинився у зв’язку із сплатою податку у повному обсязі.

Щодо посилання відповідача на ст.7 Закону №2181 суд зазначає наступне.

Пунктом 7.7 ст. 7 Закону №2181визначена рівність бюджетних інтересів. З цією метою визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом № 2181, який відповідно до преамбули є спеціальним законом з питань оподаткування і встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов’язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону № 2181року, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Під час судового засідання, яке відбулось 02.03.2011р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 04.03.2011р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 158-161, ч.1 ст. 162, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.           Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення – рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим №0002271502/0 від 30.08.2010р., №0002271502/1 від 20.09.2010р., №0002271502/2 від 19.10.2010р.

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Жилстрой – 99» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                   Москаленко С.А.