Рішення № 15126744, 20.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/6420.04.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Укроптторг»

до Приватного підприємства «Продторг-Тернопіль»

про стягнення 50444, 04 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Курюмов В.О.

від відповідача: не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою стягнення з відповідача 50444, 03 грн., з яких: основний борг в розмірі 43442, 55 грн., пеня в розмірі 28, 56 грн., інфляційні нарахування в розмірі 5387, 47 грн., 3 % річних в розмірі 1585, 36 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати відповідно до умов договорів поставки № 1313 від 28.09.2007 р. та № 1313 від 15.12.2009 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 23.03.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

У процесі провадження у справі представник позивача в порядку ст. 22 ГПК України надав суду клопотання про зменшення розміру позовних вимог, в якому просить стягнути з відповідача основний борг в розмірі 43142, 55 грн., 3 % річних в розмірі 1574, 40 грн., інфляційні нарахування в розмірі 5349, 67 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2011 р. у даній справі суд прийняв до розгляду вищезазначене клопотання позивача.

Розгляд справи відкладався у зв’язку з неявкою у судове засідання представників сторін та неналежним виконанням ними вимог суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2011 р. у даній справі строк вирішення спору продовжено на п'ятнадцять днів.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та подав заяву про відмову від позову в частині стягнення з Приватного підприємства «Продторг-Тернопіль» пені в розмірі 28, 65 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2011 р. провадження у справі № 51/64 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укроптторг»до Приватного підприємства «Продторг –Тернопіль»про стягнення 50444, 04 грн. в частині стягнення з Приватного підприємства «Продторг-Тернопіль»пені в розмірі 28, 65 грн. припинено.

Представник відповідача на виклик суду не з’явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 ГПК України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.

Судове рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні 20.04.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.09.2007 р. між сторонами укладено договір № 1313 р., за умовами якого Приватне підприємство «Продторг –Тернопіль»(далі-замовник) доручило, а Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Укроптторг»(далі-постачальник) прийняло на себе зобов’язання поставити товар партіями замовнику.

Відповідно до п.3.1. договору замовник оплачує товар шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальнику.

Згідно з п. 3.2. договору оплата проводиться на протязі 5-ти банківських днів (7-ми календарних) з моменту передачі товару замовнику.

Відповідно до п. 4.1. договору одержання товару по кількості і якості здійснюється уповноваженою особою замовника від уповноваженої особи постачальника по відповідній накладній і дорученню. При централізовано-кінцевих перевезеннях партій товару постачальник може здійснювати передачу цінностей замовнику без доручення при наявності листа-повідомлення замовника, передбаченого п. 12 «Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних доручень на одержання цінностей»Мінфіну України від 16.05.1996 р.

Згідно з п.5.5. договору передбачено, що якщо жодна із сторін не внесла пропозиції про розірвання діючого договору в місячний термін до його закінчення, договір вважаться продовженим на новий календарний рік.

Судом встановлено, що умовами договору № 1313 від 28.09.2007 р., зокрема п. 5.4., строк його дії не визначений, а відтак - суд приходить до висновку, що зазначений договір укладений на невизначений строк.

Крім того, 15.12.2009 р. між сторонами укладено договір № 1313 , за умовами якого Приватне підприємство «Продторг –Тернопіль»(далі-замовник) доручило, а Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Укроптторг»(далі-постачальник) прийняло на себе зобов’язання поставити товар партіями замовнику.

Відповідно до п.3.1. договору замовник оплачує товар шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальнику.

Згідно з п. 3.2. договору оплата проводиться на протязі 5-ти банківських днів (7-ми календарних) з моменту передачі товару замовнику.

Відповідно до п. 4.1. договору одержання товару по кількості і якості здійснюється уповноваженою особою замовника від уповноваженої особи постачальника по відповідній накладній і дорученню. При централізовано-кінцевих перевезеннях партій товару постачальник може здійснювати передачу цінностей замовнику без доручення при наявності листа-повідомлення замовника, передбаченого п. 12 «Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних доручень на одержання цінностей»Мінфіну України від 16.05.1996 р.

Пунктом 5.4. договору строк дії договору встановлюється з дати підписання до 15.12.2010 р.

Згідно з п.5.5. договору передбачено, що якщо жодна із сторін не внесла пропозиції про розірвання діючого договору в місячний термін до його закінчення, договір вважаться продовженим на новий календарний рік.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач відповідно до договорів поставки № 1313 від 18.09.2007 р. та № 1313 від 15.12.2009 р. поставив відповідачу товар на загальну суму 547014, 95 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними.

Проте відповідач оплатив частково поставлений товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями та меморіальними ордерами на загальну суму 503872, 40 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач частково здійснив оплату за поставлений товар відповідно до договорів поставки № 1313 від 18.09.2007 р. та № 1313 від 15.12.2009 р. у зв’язку з чим його заборгованість перед позивачем становить 43142, 55 грн.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар в розмірі 43142, 55 грн., 3 % річних в розмірі 1574, 40 грн., інфляційні нарахування в розмірі 5349, 67 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 ГК України).

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 ГК України передбачено, що один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст.193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, відсутність у нього заборгованості станом на день розгляду справи не довів.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договорів поставки № 1313 від 18.09.2007 р. та № 1313 від 15.12.2009 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України. та ст. 193 Господарського кодексу України.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 43142, 55 грн. є цілком обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.

Окрім того, у зв’язку з простроченням відповідачем своїх грошових зобов’язань зі оплати товару за договором поставки № 1313 від 18.09.2007 р., позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні нарахування в розмірі 5349, 67 грн. за період з 01.11.2009 р. до 31.01.2011 р. та 3 % річних в розмірі 1574, 40 грн. за період з 20.11.2009 р. до 07.02.2011 р.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перевірці правильності обчислення позивачем інфляційних нарахувань та 3 % річних, судом встановлено, що розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в розмірі 5349, 67 грн. за період з 01.11.2009 р. до 31.01.2011 р. та 3 % річних в розмірі 1574, 40 грн. за період з 20.11.2009 р. до 07.02.2011 р. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати покладаються на відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Укроптторг» задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Продторг Тернопіль»(01133, м. Київ, Бульвар Лесі Українки, 5-А, код 34473634) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Укроптторг»(29000, місто Хмельницький, вул. Театральна, буд. 54, кв. 104, код 22767570) основний борг в розмірі 43 142 (сорок три тисячі сто сорок дві) грн. 55 коп., інфляційні нарахування в розмірі 5 349 (п’ять тисяч триста сорок дев’ять) грн. 67 коп., 3 % річних в розмірі 1574 (одна тисяча п’ятсот сімдесят чотири) грн. 40 коп., 500 (п’ятсот) грн. 67 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                 Пригунова А.Б.

Дата підписання 05.05.2011 р.