Рішення № 15126741, 20.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 49/6720.04.11 За позовом Державного підприємства «Донецька залізниця»

До Публічного акціонерного товариства «Укрвторчормет»

Про стягнення 377 495,00 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 за дов. № Н-01/235 від 26.01.2011р.

Від відповідача ОСОБА_2 за дов. № б/н від 05.04.2011р.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 377 495,00 грн. штрафу за невірне зазначення данних в накладній.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2011 було порушено провадження у справі № 49/67 та призначено розгляд справи на 21.03.2011.

У зв`язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному, судове засідання призначене на 21.03.2011 не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2011 розгляд справи призначено на 06.04.2011.

Обґрунтовуючи свої вимоги Позивач посилався на те, що відповідно до заявки вантажоодержувача 22.08.2010 було здійснено контрольне зважування вагонів №67664657 та № 66713934, що прибули на станцію призначення 22.08.2010, внаслідок чого було виявлено невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у накладній, а саме різниця невідповідності складає 3200 кг. За результатами переважування було складено комерційний акт № 699286/259 від 22.08.2010р. та посилаючись на ст. 118 Статуту залізниць України просив накласти штраф у розмірі 377495,00 грн. штрафу за невірно вказану масу вантажу.

Відповідач проти позову заперечував, про що зазначив у відзиві на позовну заяву № 10 від 29.03.2011 аргументуючи це наступним.

Відповідно до абзацу 9 пункту 12 Правил видачі вантажів, при наявності на станції призначення або одержувача вагонних ваг на вимогу одержувача залізниця може перевірити масу вантажів, що перевозяться навалом, насипом і прибули без ознак утрати. Кількість перевірених вагонів не повинна перевищувати 10% від тих, що прибули одним поїздом, але не менше двох вагонів. У разі відсутності вагонних ваг на станції призначення і в одержувача ці вантажі видаються без перевірки. За участь представника залізниці на вимогу одержувача у вивантажені і видачі вантажу сплачується збір за договірним тарифом.

В порушення зазначених положень Позивачем було здійснено лише переважування одного вагону, тоді як відповідно до накладної № 3368010 на станцію призначення прибув ще один вагон за № 66713934.

Крім того, зазначив, що факт невірного зазначення в накладних відомостей щодо поштової адреси одержувача визнає, однак станція призначення її код, повне найменування одержувача та його код вказані вірно, а тому вважає, що будь яких збитків чи витрат дана технічна помилка залізниці не завдала.

У відзиві представник Відповідача посилаючись на п. 3 ст. 83 Господарського процесуального Кодексу України просив суд зменшити суму нарахованого штрафу до розміру провізної плати.

У судовому засіданні 06.04.2011 оголошувалася перерва до 20.04.2011

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2011 змінено назву відповідача з Закритого акціонерного товариства «Укрвторчормет»на Публічне акціонерне товариство «Укрвторчормет».

Представник Позивача у судовому засіданні 20.04.2011 надав пояснення по справі №106/27 від 18.04.2011 у яких зазначив, що 22.08.2011 на станцію Маріуполь Сортувальний «ДП «Донецька залізниця»прибули 53 вагони у тому числі і вагон Відповідача № 67654657, а враховуючи положення абзацу 9 пункту 12 Правил видачі вантажів було зважено 2 вагони, один з яких № 67654657. Крім того, повністю заперечував проти зменшення суми нарахованого штрафу.

Представник позивача у судове засідання 20.04.2011 зявився, надав пояснення по справі та повністю підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання 20.04.2011 зявився, надав пояснення по справі та повністю підтримав заперечення на позовну заяву, викладені у відзиві № 10 від 29.03.2011.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача-1, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких містяться в матеріалах справи, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В :

22.08.2010 на станцію Маріуполь Сортувальний «ДП «Донецька залізниця»зі станції відправлення Дарниця Південно Західна залізниця прибули вагони №67664657 та №66713934 вантажовідправником якого є ВАТ «Укрвторчормет», вантаж супроводжувався перевізним документом накладною на перевезення № 33680010.

24.08.2010 на станцію Маріуполь Сортувальний «ДП «Донецька залізниця»зі станції відправлення Дарниця Південно Західна залізниця прибули вагони: №65736258, №68527522, №60770658 вантажовідправником яких є ВАТ «Укрвторчормет», вантаж супроводжувався перевізним документами накладними на перевезення: №33963519, №33963522, №33963524.

25.08.2010 на станцію Маріуполь Сортувальний «ДП «Донецька залізниця»зі станції відправлення Дарниця Південно Західна залізниця прибули вагони: №65238115, №66713769, №65228611 вантажовідправником яких є ВАТ «Укрвторчормет», вантаж супроводжувався перевізним документами накладними на перевезення: №33963520, №33963523, № 33963521.

Відносини пов'язані з діяльністю транспорту, у тому числі залізничного, регулюються Законом України «Про транспорт», іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України, статті 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно правовими актами та правилами.

За приписами статті 12 Закону України «Про транспорт», підприємства транспорту мають право вимагати від відправників і одержувачів вантажів виконання вимог цього Закону, кодексів (статутів) окремих видів транспорту та інших нормативних актів України, що регулюють діяльність транспорту.

Статут залізниць України, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 №457, з подальшими змінами та доповненнями.

Статтею 2 цього Статуту передбачено, що цим Статутом визначено обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Згідно залізничної накладної на перевезення №33680010, копія якої міститься в матеріалах справи вантажовідправником (ВАТ «Укрвторчормет») зі станції відправлення Дарниця Південно Західна залізниця до станції призначення Маріуполь Сортувальний «ДП «Донецька залізниця»було відправлено два вагони № 67654657 та №66713934 з вантажем, в графі «найменування»було зазначено: «брухт чорних металів, вид 9 не поіменований в алфавіт та пакети №3 вид 18 ДСТУ 4121-2002»навалом, маса кожного з вагонів складає 66000 кг, спосіб визначення маси на 150 тонних вагах відправника, навантаження засобами відправника, одержувачем вантажу зазначено Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», провізна плата 10808,00 грн.

Відповідно до ст. 52 Статуту залізниць України, на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі:

-прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій;

-прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами;

-прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму перевезення в рефрижераторних вагонах (контейнерах);

-прибуття вантажу, який був завантажений залізницею;

-видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею;

-прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.

Відповідно до пункту 23 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 (із змінами і доповненнями), у разі вивантаження на місцях загального користування вимога щодо перевірки маси вантажів може бути заявлена одержувачем до початку вивантаження. Вимога щодо перевірки маси вантажу у вагонах, що подаються на під'їзну колію, може бути заявлена письмово в момент приймання вагонів у пункті, встановленому договором.

Відповідно до статті 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за усі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

У матеріалах справи, а саме у позовній заяві, міститься заявка на видачу з перевіркою вантажу ПАТ «ММК ім. Ілліча», яка була здана Суржиковою.

Згідно з пунктом 6 Правил видачі вантажів для одержання вантажу, адресованого підприємству, організації, установі або громадянину суб'єкту підприємницької діяльності, одержувач повинен надати станції довіреність.

Однак, обсяг повноважень цієї особи документально не підтверджений, оскільки позивачем в порушення вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України не надано суду документ, який підтверджує повноваження вантажоотримувача особи Суржикової на підписання заяви про перевірку маси вантажу.

Згідно пункту 6 вказаного Статуту накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею, накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до статті 37 Статуту залізниць України під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса.

Згідно з п. 2.1 розділу 2 «Правил оформлення перевізних Документів» затверджених наказом Міністерстватранспорту України від 21.11.2000 року № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 року№ 863/5084, графи комплекту перевізних документів «маса вантажу в кг, визначена відправником»заповнюються вантажовідправником, вказується маса вантажу у кілограмах.

За змістом статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. №334, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 р. за №567/6855.

Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто: у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто.

На підтвердження порушень Відповідачем Позивачем до позовної заяви була додана ксерокопія комерційного акту, який складений 22.08.2010 повноважними представниками станції Маріуполь Сортувальний «ДП «Донецька залізниця».

Відповідно до п. 4 «Правил складання актів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України»від 28.05.2002 №334 комерційні акти складаються: на місцях загального користування (вантажні райони станції, станційні склади і майданчики, що перебувають у віданні залізниці і можуть призначатись для використання будь-яким відправником і одержувачем вантажу) - у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу; при вивантаженні на місцях незагального користування (призначені не для використання будь-яким відправником і одержувачем вантажу; це є приколійні склади, майданчики, що належать підприємствам, організаціям та орендовані у залізниці, а також призначені для небезпечних і легкозаймистих речовин. Сюди також відносяться підїзні колії) - у день здачі вантажу одержувачу, у цьому разі перевірка повинна здійснюватись до вивантаження або в процесі вивантаження чи зразу ж після нього. У разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари приймається за трафаретом на вагоні, комерційний акт складається в день зважування вагона з вантажем; якщо маса тари вагона визначається зважуванням його після вивантаження, комерційний акт складається в день зважування порожнього вагона; на вантаж, що перебуває у дорозі - у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом. У разі неможливості скласти комерційні акти в указані терміни вони складаються у всіх випадках не пізніше наступної доби.

На підтвердження порушень зі сторони Відповідача, Позивач у судовому засіданні 20.04.2011 подав виписки з книги переважування від 22.08.2010, проте, журнали реєстрації переважування є внутрішньообліковою документацією, що застосовується для роботи станції і не є доказом по даній справі, а лише дублюють дані, зазначені у комерційних актах, і саме останні є підтвердженням невідповідності даних, зазначених у перевізних документах, із даними, визначеними при контрольному переважуванні в натурі.

Крім того, у позовній заяві зазначав, що враховуючи невірно вказану поштову адресу Позивачем були складені акти загальної форми № 219, № 222, № 224 на підставі яких, на адресу Відповідача були направлені телеграми № 171, № 172 від 24.08.2010 про необхідність уточнення адреси одержувача, на які 25.08.2010 отримав телеграму відповідь № 1368 з уточненою адресою.

27.08.2010, після прибуття вагонів 25.08.2010, враховуючи невірно вказану поштову адресу одержувача були складені акти загальної форми № 220, № 221, № 223 на підставі зазначених обставин 25.08.2010 Відповідачу була направлена телеграма № 172 з вимогою про уточнення поштової адреси, на яку Позивач телеграмою № 1368 від 25.08.2010.

Однак, відповідно до ч. 3 «Правил складання актів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України»від 28.05.2002 №334 акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності: утрати документів, прикладених відправником до накладної; затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства; неочищення вагонів від залишків вантажу та сміття після вивантаження засобами одержувача; неочищення зовнішньої поверхні цистерн та бункерних напіввагонів після наливу і зливу; подачі залізницею неочищених вагонів під завантаження засобами відправника, порту, пристані; відсутності пломб, запірно-пломбувальних пристроїв (далі - ЗПП) на вагоні (контейнері), якщо в перевізних документах є відмітка про пломби (ЗПП), пошкодження пломб (ЗПП) або заміни їх, а також виявлення в процесі перевезення або на станції призначення пломб (ЗПП) на вагонах (контейнерах) з нечіткими відбитками; пошкодження або втрата наданих залізницею перевізних пристосувань; відмови вантажовласника від підписання: облікової картки виконання плану перевезень вантажів, накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами (контейнерами); самовільного зайняття залізницею вагонів і контейнерів, що належать підприємствам, організаціям, установам або орендовані ними; затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням вантажу, а також затримки через недодання чи неналежне оформлення відправником документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил; в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта

Згідно п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту, якою передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

Згідно статті 118 Статуту залізниць України за вищезазначені порушення стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

На підставі ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України, та п. 5.5. Правил оформлення перевізних документів відправнику вантажу (відповідачу) за невірно вказану масу вантажу, позивачем нараховано штраф у розмірі п'ятикратної вартості провізної плати за всю відстань перевезення у розмірі 377495,00 грн., згідно розрахунку, що міститься у позовній заяві за усі сім вагонів Відправника.

Позивач нараховував Відповідачу - відправнику вантажу штраф за усі сім вагонів (№65736258, №68527522, №60770658, №65238115, №66713769, №65228611), які прибули на станцію призначення 24.08.2010 та 25.08.2010 та не проходили перевірку на зважування.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що Відповідачем - відправником вантажу було відправлено вісім вагонів, а саме: по накладній на перевезення №33680010 зазначено два вагони відправника вантажу: №67664657 та №66713934, які прибули на станцію призначення Маріуполь - Сортувальний «ДП «Донецька залізниця»22.08.2010 та саме переважування одного з них - №67664657 виявило порушення.

Пунктом 3.18 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 № 04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»визначено, стаття 23 Статуту надає право під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених пунктом 6.1 Правил оформлення перевізних документів, оформлення однієї накладної, на зворотному боці якої зазначаються для кожного вагона маса вантажу і кількість місць.

Крім того, у разі виявлення недостачі в окремому вагоні норму природної втрати та граничне розходження визначення маси нетто слід застосовувати саме щодо цього вагону, а не до загальної маси всього маршруту або групи вагонів. У разі виявлення недостачі норму природної втрати та граничне розходження визначення маси нетто застосовують до всієї ваги лише у випадку недодержання вимоги щодо оформлення накладної на маршрут або групу вагонів.

У пункті 6.2 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008 N 04-5/225 роз'яснено, що у застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Збитки (додаткові витрати, якщо вони є), завдані залізниці через допущені відправником порушення, зазначені у статтях 118 та 122 Статуту, підлягають відшкодуванню відправником незалежно від сплати ним штрафу, оскільки згідно зі статтею 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

З правового аналізу наведених правових норм вбачається, що відповідальність за неправильне, оформлення залізничної накладної чинним законодавством покладена на вантажовідправника.

Відповідач у відзиві посилаючись на статтю 83 Господарського процесуального кодексу України просив зменшити штраф.

Пунктом 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій, при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

З огляду на те, що вказане порушення договору перевезення допущене відповідачем є незначним, враховуючи ступінь виконання зобовязання та причини неналежного виконання, та ту обставину, що співвідношення предявлених до стягнення штрафних санкцій і наслідки порушення зобовязання не є співрозмірними, крім того не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, суд дійшов висновку зменшити їх розмір до вартості провізної плати та стягнути з відповідача штраф у сумі 10808,00 грн.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати, повязані з розглядом справи в суді покладаються господарським судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

За таких обставин, за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати по сплаті державного мита в сумі 108,08 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 6,84 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрвторчормет»(902160, м. Київ, вул. Каунаська, 27, п/р 26009300046518 у відділенні АКБ «Форум», МФО 322948, код ЄДРПОУ 00191483), а у разі відсутності грошових коштів з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Державного підприємства «Донецька залізниця»(83001, м. Київ, вул.. Артема, 68, п/р 260060100247 в ДФАБ «Експрес банк», МФО 335838, код ЄДРПОУ 25905191) 10808,00 грн. штрафу, крім того 108,08 державного мита та 6,84 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині у позові відмовити.

4. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А. В. Митрохіна

Дата підписання рішення 26.04.2011