Рішення № 15126736, 26.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/6526.04.11 За позовомКиївського міського територіального відділення

Антимонопольного комітету України

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Парос"

простягнення штрафу та пені у розмірі 18 683,00 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача:ОСОБА_1 (Дов.)

Від відповідача:не зявився

У судовому засіданні 26.04.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Парос" штрафу та пені у розмірі 18683,00 грн. за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Парос" вчасно не сплатив накладеного на нього штрафу відповідно до рішення Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 42/02-П від 11.11.2010р. у справі № 36-7/08.10.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2011р. порушено провадження у справі № 57/65 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 25.03.2011р.

16.03.2011р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Позивача - Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій останній просив стягнути з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Парос" 23800,00 грн. (11900,00 грн. штрафу та 11900,00 грн. пені).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2011р. в звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача розгляд справи № 57/65 відкладено на 12.04.2011р.

12.04.2011р. розгляд справи № 57/65 не відбувся в зв'язку з перебуванням судді Гулевець О.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2011р. розгляд справи № 57/62 призначено до розгляду в судовому засіданні на 26.04.2011р.

26.04.2011р. у судовому засіданні представник Позивача - Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог та просив їх задовольнити.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Парос" відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей Єдиного державного реєстру підприємств та організацій (витяг станом на 14.03.2011р. наявний у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 № 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала суду, якою відповідача повідомлено про розгляд справи, що надсилалась за адресою вказаною у витязі з ЄДРПОУ була повернута поштовим відділенням з відміткою про незнаходження підприємства за вказаною адресою.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 42/02-П від 11.11.2010р. у справі № 36-7/08.10 (надалі - Рішення) про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу на Відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Парос" накладено штраф у розмірі сімсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 11900,00 грн. за вчинення порушення, передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", яке кваліфікується як неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки.

15.11.2010 р. лист про направлення копії Рішення від 12.11.2010 № 26-02/2944 та копію зазначеного Рішення вручено під розписку директору ТОВ "Парос" ОСОБА_2

Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Парос" сума штрафу сплачена не була.

У звязку з наведеним, Позивач просить суд стягнути з Відповідача штраф за порушення законодавства про захист економічної конкуренції в розмірі 11900,00 грн.

Відповідно до ст. 238 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Статтею 239 ГК України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Відповідно до частини третьої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Як було встановлено вище, Відповідач рішення про накладення штрафу одержав 15.11.2010р.

Таким чином, Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Парос" повинен був сплатити штраф до 15.01.2011р. включно. Однак, якщо останній день строку сплати припадає на неробочий або святковий день, то відповідно до статті 51 ГПК України днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день, тобто 17.01.2011р.

Відповідно до частини восьмої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Частина 1 ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів сплати штрафу Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Парос" до суду надано не було.

Таким чином Відповідач, всупереч вимогам ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ухилився від сплати у встановлений Законом термін накладеного на нього Позивачем штрафу.

Враховуюче викладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Парос" штрафу у розмірі 11900,00 грн. обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, згідно з позовними вимогами, Позивач просить стягнути з Відповідача пеню у розмірі 11900,00 за період з 18.01.2011р. по 25.03.2011р.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

Нормою ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Згідно з розрахунком Позивача розмір пені становить 11959,50 грн., однак враховуючи умови ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", якими передбачено, що розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню в розмірі 11900,00 грн.

За наведених обставин, суд задовольняє вимогу Позивача про стягнення з Відповідача 11900,00 грн. пені.

Частиною 3 ст. 49 ГПК України встановлено, що державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход держбюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Парос" (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. 16/13; ідентифікаційний код 35574646; з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) штраф у розмірі 11900 (одинадцять тисяч девятсот) грн. 00 коп. та пеню у розмірі 11900 (одинадцять тисяч девятсот) грн. 00 коп. за прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.11.2010р. № 42/02-П, зарахувавши в доход загального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації: 21081100, на р/р 31110106700007, МФО 820019 в УДК у Печерському районі м. Києва, ідентифікаційний код одержувача 26077922.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Парос" (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. 16/13; ідентифікаційний код 35574646; з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь державного бюджету 238 (двісті тридцять вісім) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Гулевець

Дата підписання рішення: 04.05.2011р.