Рішення № 15126735, 20.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 49/7020.04.11 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Ремонтно-будівельне управління

№ 1» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Арміс» Про стягнення 231 980,96 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 за дов. № б/н від 24.09.2010р.

Від відповідача не зявилися

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 231 980,96 грн., у звязку з порушенням умов договору № 26/02/10 від 26.02.2010р. з яких 201 934,25 грн. - основного боргу, 17 964,16 грн. пені, 4659,88 грн. -3% річних, 7 422,67 грн. - інфляційних витрат.

Позовні вимоги мотивовано тим, що на виконання взятих на себе зобовязань відповідач порушив умови Договору. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, повязані з розглядом даної справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2011 було порушено провадження у справі № 49/70 та призначено розгляд справи на 21.03.2011.

У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному, судове засідання призначене на 21.03.2011 не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2011 розгляд справи призначено на 06.04.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2011 розгляд справи відкладався на 20.04.2011 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судове засідання 20.04.2011 зявився, надав пояснення по справі та повністю підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Відповідач в судові засідання 06.04.2011 та 20.04.2011 не зявився, своїх представників не направив, про поважність причин незявлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 49/70 від 04.03.2011 року не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв, клопотань не подав.

Про місце, дату та час судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адресу відповідача, вказану в заяві позивача.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких містяться в матеріалах справи, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В :

26 лютого 2010 року між Відкритим акціонерним товариством «Ремонтно будівельне управління №1»(далі Субпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Арміс»(далі - Підрядник) було укладено договір №26/02/10 (далі Договір).

Відповідно до умов договору (п. 1.1.) Субпідрядник зобов'язується виконати комплекс сантехнічних робіт в житловому будинку № 2 при будівництві першої черги будівництва житлового комплексу «Багатоповерхові житлові будинки з об'єктами соціально-побутового призначення та багатоповерховим паркінгом по вул. Пономарьова, 26 в смт. Коцюбинське, Київської області»(далі - «Об'єкт», або «роботи»), відповідно до проектної документації, діючим ДБН, завдань «Підрядника», та умов цього Договору, а «Підрядник»зобов'язується передати «Субпідряднику»об'єкт та прийняти виконані роботи і оплатити їх в порядку та на умовах визначених цим Договором.

Початок, завершення та загальний строк виконання робіт та/або виконання окремих етапів робіт «Субпідрядником»за цим Договором регулюються Календарним графіком (планом) виконання робіт (Додаток №2 до цього Договору), про що складається акт та затверджується «Підрядником», та який є невід'ємною частиною цього Договору (п. 3.1.Договору).

На виконання умов Договору у період з березня 2010 року по червень 2010 року Позивач виконав Відповідачу робити на Обєкті останнього, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) за березень 2010р. та червень 2010р. та довідками про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-№) за березень 2010р. та червень 2010р., підписані повноважними представниками сторін.

Пунктом 4.2. Договору визначено, завершення робіт оформляється актом виконаних робіт, який підписується обома сторонами. Протягом трьох днів від дати складання акту виконаних робіт Підрядник зобовязаний підписати цей акт та направити Субпідряднику вмотивовану відмову від підписання акту та зауваження. У випадку вмотивованої відмови від підписання акту, Підрядник зобовязаний у триденний строк усунути недоробки, зазначені Підрядником (п. 4.2. Договору).

Вартість робіт за даним Договором визначається Договірною ціною (Додаток №1). Підрядник здійснює оплату за виконані роботи на розрахунковий рахунок Субпідрядника по факту закінчення етапів робіт та підписання Субпідрядником здійснюється Підрядником протягом 10 банківських днів з моменту підписання останнього акту виконаних робіт. Підрядник проводить розрахунок з Субпідрядником за виконаний обсяг робіт, підтверджений формами КБ-2в та КБ-3.(п. п. 2.1., 2.3.- 2.4, 2.7 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач свої зобовязання стосовно оплати за виконані роботи виконав частково, а саме на суму 7500,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 25.03.2010 №БВ-000048 на загальну суму 2500,00 грн. та від 27.04.2010 № БВ-0000062 на загальну суму 5000,00 грн., а тому має заборгованість перед позивачем у розмірі 201934,25 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент винесення рішення відповідач не оплатив позивачу виконані роботи.

Факт невиконання відповідачем зобовязання по оплаті виконаних робіт позивачем належним чином доведений, документально обґрунтований.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 201934,25 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача 17964,16 грн. пені, 7422,67 грн. інфляційних витрат, 4659,88 грн. 3% річних.

Оскільки відповідач не сплатив суму основного боргу є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобовязання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат у сумі 7477,67 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю за вказаний позивачем період.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 4659,88 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 7.1 Договору, у випадку порушення строку, зазначеного у п.п.2.3 та 2.4 даного Договору Підрядник сплачує Субпідряднику: пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, між іншим, регулюється Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином зазначеним законом встановлений граничний розмір саме договірної неустойки, який не може бути збільшений сторонами, а не загальний (фіксований) розмір неустойки, що встановлена законом.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 17964,16 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю, за вказаний позивачем період.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати, повязані з розглядом справи в суді. За таких обставин, за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати по сплаті державного мита в сумі 2320,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Арміс»(01014, м. київ, вул. Бастіонна, 15, код ЄДРПОУ 34356397) з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Відкритого акціонерного товариства «Ремонтно будівельне управління №1»(0222, м. Київ, вул. Кибальчича, 1, код ЄДРПОУ 03334061) 231980,96 грн. заборгованості за договором № 26/02/10 від 26.02.2010р., з яких 201 934,25 грн. -основного боргу, 17 964,16 грн. - пені. 4659,88 грн. -3% річних, 7 422,67 інфляційних витрат, крім того 2 320,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А. В. Митрохіна

Дата підписання рішення 22.04.11