Рішення № 15126691, 27.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/6927.04.11 За позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВ-Холдинг»

про стягнення 6450830,00 грн.

Суддя М.Є. Літвінова

Представники сторін:

від прокуратури: Греськів І.І.;

від позивача: ОСОБА_1. предст. за довір. № 049-05/833-11 від 15.02.2011р.;

від відповідача: не зявились.

В судовому засіданні 27.04.2011р., на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВ-Холдинг»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по сплаті пайових внесків на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва в розмірі 6450830,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконував належним чином свої договірні зобовязання в частині своєчасної та повної сплати, що призвело до виникнення заборгованості.

У позовній заяві заступником прокурора м. Києва заявлено вимогу про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на кошти відповідача, в межах заявленої суми, яке викладене у прохальній частині позовної заяви.

Суд відмовив в задоволенні клопотання позивача, оскільки в порушення вимог ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, останнім не було зазначено жодної обставини, яка б могла унеможливити або утруднити виконання рішення суду, а також не вказано на які саме грошові кошти, на яких рахунках та на які майнові активи боржника він просить накласти арешт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2011р. було порушено провадження у справі №35/69, розгляд справи призначено на 06.04.2011р.

В судове засідання 06.04.2011р. зявились представники позивача та прокуратури. Представником позивача було надано документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 23.03.2011р. Представники прокуратури та позивача підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов.

Відповідач в судове засідання 06.04.2011р. не зявився, своїх представників не направив, про поважність причин незявлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/69 від 23.03.2011р. не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 35/69 від 06.04.2011р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 27.04.2011р.

Представники позивача та прокуратури в судовому засіданні 27.04.2011р. підтримали позовні вимоги та просили задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 27.04.2011р. не зявився, своїх представників не направив, про поважність причин незявлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/69 від 23.03.2011р. не виконав, витребуваних документів суду не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Розяснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, але в судові засідання 06.04.2011р., 27.04.2011р., ані відповідач, ані його представники не зявились, витребуваних судом документів не надав.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та прокуратури, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16 травня 2008 року між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛВ-Холдинг»(надалі відповідач) укладено договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №265 (надалі Договір).

Умовами договору №268 від 16.05.2008 сторони погодили, що забудовник (відповідач) сплачує пайову участь (внески) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (далі - пайовий внесок) у зв'язку із будівництвом багатофункціонального комплексу у складі обєктів житлового, громадського, торговельно-розважального призначення і готельного комплексу з паркінгами та спортивно-оздоровчої бази по вул. Микільсько-Слобідській, 7-9 у Дніпровському районі м. Києва. (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору, розмір пайового внеску, згідно з розрахунками 1, 2, 3, 4 та 5 від 18.04.2008 становить 30641940,00 грн.

Забудовник сплачує пайовий внесок в сумі, вказаній у п. 2.1 Договору за наступним графіком: - по 10 000,00 грн. у строк з червня 2008 по грудень 2009 року включно щомісячно, але не пізніше 28 числа кожного місяця; - по 300 000,00 грн. у строк з січня 2010 по грудень 2010 включно щомісячно, але не пізніше 28 числа кожного місяця; - 26851940,00 грн. у строк з січня 2011 по травень 2014 включно щомісячно, але не пізніше 28 числа кожного місяця; на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету (п.3.1 Договору).

Згідно п. 3.10 Договору, оплата здійснюється на підставі рахунку, який видається забудовнику, за його письмовим зверненням до Головного управління економіки та інвестицій, не пізніше ніж за 3 дні до здійснення платежу. Сума платежу на момент здійснення оплати корегується на індекс інфляції з моменту виникнення зобовязання і до моменту його фактичного виконання (п.3.11 Договору)

На виконання умов Договору, відповідно до Довідки про надходження коштів за період 01.01.2008 по 04.04.2011 наданої Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), забудовник (відповідач) 04.07.2008 перерахував на користь позивача грошові кошти в сумі 300 000,00 грн.

Згідно пункту 5 статті 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" у звязку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України, Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право залучати кошти інвесторів (забудовників) в порядку пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста за нормативами, затвердженими Київською міською радою, з метою поліпшення фінансового забезпечення комплексної забудови міста.

Рішенням Київської міської ради від 27.02.2003 № 271/431 "Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва" (в редакції, чинній станом на момент укладання договору) затверджені нормативи для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної, інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва та порядок залучення і використання пайових коштів.

Згідно додатку №1 до вищезазначеного рішення Київської міської ради, а саме пункту 1.1. Нормативів для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (далі-Нормативи), пайова участь (внесок) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста (надалі - пайова участь) являє собою одноразовий внесок, який інвестор має сплатити до бюджету міста Києва без урахування ПДВ, що діє на дату сплати.

Пайовий одноразовий внесок включає в себе наступні складові: відшкодування витрат бюджету м. Києва на розширене відтворення його ресурсів; плати інвестора за право реалізувати свій проект будівництва (реконструкції) на території столиці.

Пайовий внесок сплачується забудовником на підставі відповідного договору (п. 4.6 Рішення).

Однак, відповідно до пояснень представника позивача та помічника прокурора, відповідач в порушення умов договору №265 від 16.05.2008 в строки та в обсязі, встановлені укладеними між сторонами договором, частину пайового внеску до міського бюджету не вніс, в результаті чого виникла заборгованість, яка за розрахунками позивача з урахуванням індексу інфляції становить 5737060,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідально до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене судом встановлено, що відповідач, в порушення умов укладеного між сторонами договору №265 від 16.05.2008, свої зобовязання по своєчасній сплаті частин пайового внеску до міського бюджету в строк обумовлений договором не виконав, сплативши на користь позивача лише частину пайового внеску в розмірі 300 000,00 грн., а суду станом на момент вирішення спору надано не було доказів сплати відповідачем пайового внеску до міського бюджету в строк обумовлений договором у повному обсязі, тобто в сумі 5737060,00 грн. (з урахуванням індексу інфляції згідно п. 3.11 договору №265 від 16.05.2008), розрахунок наведено позивачем у відповідному додатку до позову і з яким суд погоджується.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу (частини несплаченого пайового внеску) з урахуванням індексу інфляції є обґрунтованою та законною, була доведена позивачем та помічником прокурора належними та допустимими доказами, та такою що підлягає задоволенню в сумі 5737060,00 грн.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 713770,00 грн.

У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання (ч.ч. 1-2 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

В силу п. 1. ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 4.1. Договору, у випадку порушення строків сплати щомісячних платежів пайового внеску забудовник сплачує пеню в розмірі 0,1% від заборгованості пайового внеску, визначеного п. 2.1. цього договору за кожен день прострочення.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання нараховано пеню в розмірі 713770,00 грн. відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.

За таких обставин суд вважає вимоги Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 5737060,00 грн. (несплаченого пайового внеску) за Договором пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №265 від 16.05.2008р. та 713770,00 грн. пені, є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача в дохід державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВ-Холдинг»(01010, м. Київ, вул. Рибальська, 2 код ЄДРПОУ 33058246) на користь Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 04633423) 5737060,00 грн. (пять мільйонів сімсот тридцять сім тисяч шістдесят гривень 00 коп.) - заборгованості по сплаті пайових внесків згідно договору №265 від 16.05.2008р. (з урахуванням індексу інфляції), 713770,00 грн. (сімсот тринадцять тисяч сімсот сімдесят гривень 00 коп.) пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВ-Холдинг»(01010, м. Київ, вул. Рибальська, 2 код ЄДРПОУ 33058246) в доход державного бюджету України 25500,00грн. (двадцять пять тисяч пятсот 00 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 05.05.2011р.