Рішення № 15126675, 27.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 59/4927.04.11 За позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "М енд С Логістікс" Простягнення 9892, 54 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

Від позивачаОСОБА_1 ФОП (ІНФОРМАЦІЯ_1., паспорт серія НОМЕР_1)

Від відповідачане зявився

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "М енд С Логістікс" про стягнення боргу по договору перевезення вантажів по території України № ДГ-ОД-157 від 01.07.10 р. у розмірі 9 892,54 грн. (основний борг - 7 535,90 грн., пеня 356,64 грн., витрати на надання юридичних послуг - 2000,00 грн.).

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.02.11 р. за зазначеною вище позовною заявою було порушено провадження у справі №59/49 та розгляд справи призначено на 09.03.11 р.

Позивач в судове засідання 09.03.11 р. не з'явився, витребувані докази не подав. Натомість, 09.03.11 р. відділом діловодства суду від позивача отримано клопотання про перенесення слухання справи, у звязку з тим, що він отримав ухвалу про порушення провадження у справі в останній робочий день перед тривалими святковими вихідними, а тому не в змозі належним чином виконати вимоги ухвали від 22.02.11 р. Клопотання задоволено.

Представник відповідача в призначене судове засідання 09.03.11 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд ухвалою від 09.03.11 р. відклав розгляд справи на 13.04.11 р.

Представник відповідача в судове засідання 13.04.11 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав.

13.04.11 р. відділом діловодства від позивача отримано пояснення по справі.

Представник позивача в судовому засіданні 13.04.11 р. надав заяву про продовження строку вирішення спору відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів, то суд задовольнив зазначене клопотання.

Ухвалою суду від 13.04.11р. строк вирішення спору продовжено на 15 днів та відкладено розгляд справи на 27.04.11р, у звязку з незявленням в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних судом доказів.

В судовому засіданні 27.04.11р. представник позивача надав на виконання вимог ухвали суду від 13.04.11р. додаткові документи, зокрема, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АЕ № 450753 від 18.04.2011 р., стосовно відповідача.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з"явився, вимоги ухвал суду від 22.02.11р., 09.03.11р. та від 13.04.2011 р. не виконав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва № 59/49 від 22.02.2011р. про порушення провадження у справі, та наступна кореспонденція, були направлені відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві (02092, м. Київ, вул. О. Довбуша, 37), яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АЕ № 450753 від 18.04.2011 р.

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях 09.03.11р., 13.04.2011 р. та 27.04.2011р. від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 27.04.2011 р. та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та згідно приписів ст. 69 ГПК України.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 27.04.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.07.2010 р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "М енд С ЛОГІСТІК" (Відповідач) був укладений Договір №ДГ-ОД-157 про перевезення вантажів по території України.

Згідно п.1.1. Договору, перевізник (позивач) за плату здійснює перевезення довіреного йому замовником (відповідач) вантажу в пункт призначення, зазначений замовником в заявці до договору (далі по тексту заявка), та видає його особі, уповноваженій замовником на одержання вантажу в заявці.

У відповідності до вимог п. 2.1., 2.2., 2.3. укладеного Договору, перевезення вантажу перевізником відбувається у відповідності із умовами заявки, що надасться замовником на умовах пп. 2.2. 2.3. цього договору і є невід'ємною його частиною, а також у відповідності до погодженого сторонами графіку перевезень за маршрутом: Київ -Дніпропетровськ - Київ (Додаток №2). Заявка/договір надається замовником перевізнику в електронному вигляді на його електронну адресу, яка зазначається в розділі 10 цього договору. Перевізник, який отримав таку заявку/договір повинен проаналізувати її, після чого повідомити замовника про наслідки такого розгляду (прийняття до виконання або відмову у прийнятті) в такому ж порядку (електронною поштою). перевізник, який прийняв умови заявки/договору повинен внести всі необхідні данні до неї, підписати, скріпити печаткою, після чого відсканувати та направити замовнику. В свою чергу, замовник повинен також підписати заявку/договір, скріпити її печаткою і направити відскановану копію перевізнику. Сторони, вправі обмінюватися заявками/договорами за допомогою факсимільного зв'язку.

На виконання умов Договору позивачем в період з 21.07.2010р. по 07.08.2010р. було здійснено перевезення вантажів Відповідача відповідно до телефонних заявок на загальну суму 7535,9 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг), підписаними обома сторонами №7 від 24.07.2010 на суму 3389,70грн, №10 від 02.08.2010 на суму 1590,80 грн. та №17 від 07.08.2010 на суму 2555,40грн. Згідно цих актів послуги по перевезенню вантажів наданні позивачем в повному обсязі, Позивач взяті на себе зобов'язання, передбачені договором виконав повністю. Претензій від відповідача до позивача не надходило.

Відповідно до п.п. 4.1.,4.2. та 4.3. Договору, вартість кожного окремого перевезення вантажу узгоджується в заявці. Сумою договору є загальна сума вартості всіх перевезень, здійснених на протязі дії даного Договору. Замовник здійснює оплату перевізнику за виконані послуги на підставі рахунку-фактури шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок перевізника у термін 26 банківських днів з моменту підписання Акту приймання-передачі виконаних послуг. В Акті приймання - передачі виконаних робіт повинна зазначатися наступна інформація: № Акту, дата, найменування Сторін, вид послуг, маршрут, номер договору та заявки, № ТТН. Підписується Акт особою яка має на це право ( директор - без довіреності, всі інші особи мають підписувати акт на підставі довіреностей зразки яких надається при виконанні умов п. 3.1.2. цього Договору або безпосередньо разом з Актом.) Сторони підписують Акт приймання - передачі виконаних послуг виключно після здійснення перевезення та отримання оригіналів належним чином оформлених документів замовником, зазначених в пункті 3.1.8 цього Договору.

Протягом встановленого терміну перевезення, позивачем було пред'явлено відповідачу рахунки-фактури на загальну суму 7535,90грн. (№7 від 24.07.2010, №10 від 02.08.2010, №17 від 07.08.2010).

24.11.2010р. позивач на адресу відповідача рекомендованим листом направив претензію №1 від 24.11.2010р. про погашення заборгованості з розрахунком суми заборгованості та пені на загальну суму 7716,19 грн.

Відповіді на свою претензію позивач не отримав. Суму боргу відповідач не оплатив.

Станом на день розгляду спору сума основної заборгованості відповідача становить 7535, 90 грн. Факт наявності заборгованості за Договором №ДГ-ОД-157 від 01.07.10р. про перевезення вантажів по території України відповідачем не спростовано, доказів сплати боргу суду не надано.

Відповідно до п.5.3.б) Договору, за несвоєчасну оплату виконаної роботи щодо перевезення, при умові надання належним чином оформлених оригінальних документів - накладається пеня у розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки платежу.

Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення пені, що згідно розрахунку становить 356,64 грн., та 2000 грн. витрат на надання юридичних послуг.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обовязки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 7535, 90 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

В п.5.3.б) Договору зазначено, що за несвоєчасну оплату виконаної роботи щодо перевезення, при умові надання належним чином оформлених оригінальних документів - накладається пеня у розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 356,64 грн. Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 356,64 грн. підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги про стягнення з відповідача 2000 грн. витрат на юридичні послуги, то суд зазначає наступне.

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є відшкодування збитків (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Статтею 224 ГК України передбачено те, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

В результаті порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором, що встановлено судом, позивач поніс витрати на оплату послуг за надання правової допомоги, що підтверджується Договором від 07.02.11р. про надання правової допомоги та квитанцією до прибуткового касового ордеру №15 від 07.02.11р. про сплату грошових коштів на суму 2000,00 грн. на виконання умов вище зазначеного договору.

Таким чином, понесенні позивачем збитки покладаються на відповідача, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «М енд С ЛОГІСТІКС»(02092, м. Київ, вул. О. Довбуша, 37; код ЄДРПОУ 36136321) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (23220, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 7535 (сім тисяч п'ятсот тридцять пять) грн. 90 коп. сума основного боргу, 356 (триста пятдесят шість) грн. 64 коп. - пеня, 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. - витрати на оплату юридичних послуг, 102 (сто дві) грн. 00 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяЮ.В. Картавцева

Дата складання

повного рішення: 29.04.11 р.