Рішення № 15126411, 12.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/5712.04.11

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Декар"

До1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська фінансово-будівельна компанія"

2) Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на обєкти нерухомого майна

Провизнання права власності

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивачаОСОБА_1 представник (дов. б/н від 08.02.2011 р.)

Від відповідача 1не з'явився

Від відповідача 2не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Декар" (далі позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська фінансово-будівельна компанія" (далі відповідач) про визнання права власності на не житлову групу приміщень.

Ухвалою суду від 18.02.2011 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/57 та призначено розгляд справи на 18.03.2011 р., залучено до участі у справі в якості іншого відповідача Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на обєкти нерухомого майна.

17.03.2011 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача доповнення до позовної заяви, відповідно до яких просить визнати право власності на пять місць паркінгу за № 126, 127, 141, 142, 49 за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська, 56.

Ухвалою суду від 21.03.2011 р. відкладено розгляд справи на 12.04.2011 р.

В судове засідання 12.04.2011 р. представники відповідачів не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Представники відповідачів належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, що засвідчують повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвал суду).

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 12.04.2011 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.04.2003 р. між позивачем та відповідачем 1 було укладено договір № 53 про дольову участь у будівництві та додаткові угоди № 1 від 21.04.2003 р. та № 2 від 2.12.2003 р., відповідно до умов якого позивач зобовязався профінансувати будівництво обєкту нерухомості (вищезазначених офісних приміщень та місць паркінгу), а відповідач 1 зобовязався передати вказані приміщення з усіма необхідними документами на приміщення для оформлення на нього права власності.

Позивач виконав свої зобовязання відповідно до договору належним чином та в повному обсязі.

Після закінчення будівництва відповідач 1 передав позивачеві офісні приміщення та місця паркінгу, позивач уклав відповідний договір з експлуатуючою організацією для утримання будинку та прибудинкової території, здійснює оплату за надані комунальні послуги, використовує приміщення та місця паркінгу відповідно до призначення , однак, відповідач 1

Проте, відповідач 1 відмовляється надати необхідні документи для оформлення права власності на спірні приміщення, які були передані позивачеві, що позбавляє його можливості зареєструвати у встановленому порядку право власності на придбані приміщення та місця паркінгу. Оскільки відповідач 1 порушує право позивача, він вимушений був звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним (ч. 4 ст. 41 Конституції України).

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦК України). Згідно ст. 134 ГК України субєкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими субєктами володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем і відповідачем 1 було укладено договір № 53 про дольову участь у будівництві, відповідно до п. 1.1. якого пайщик приймає дольову участь у будівництві комплексу житлових будинків по вул. Дмитрівській, 46-56 в м. Києві (3 черга) і введенні цих будинків в експлуатацію. В свою чергу відповідач 1 зобовязувався передати пайщику (позивач) в натурі офісне приміщення (за технічним паспортом нежитлова група приміщень № 22), площею 597,9 м2 та пять місць паркінгу за № № 126, 127, 141, 142, 49 третьої черги комплексу житлових будинків по вул. Дмитрівській, 46-56 в м. Києві (п. 2.3 договору).

Пайщик зобовязався внести грошові кошти у національній валюті за курсом НБУ в еквіваленті у розмірі 171 375,00 доларів США.

Згідно з довідкою, виданою відповідачем 1 вих. № 1019-1 від 19 жовтня 2005 р., позивач умови договору виконав в повному обсязі і вніс вищезазначену суму грошових коштів повністю.

Відповідно до п. 2.3. договору зі змінами, які були внесені додатковими угодами № 1 і № 2, забудовник (відповідач) взяв на себе зобовязання передати пайщику в натурі офісне приміщення третьої черги комплексу житлових будинків по вул. Дмитрівській, 46-56 в м. Києві, загальною площею 597,9 м2 і пять місць паркінгу за № № 126, 127, 141, 142, 49.

Крім того, відповідно до п. 8.1, 8.2 укладеного договору, сторони взяли на себе спільну відповідальність за наступне оформлення права власності на вищезазначені приміщення, як обєкт інвестування, і організаційну підтримку в оформленні права власності після повної сплати пайщиком паю.

З матеріалів справи вбачається, що закінчений будівництвом обєкт комплекс житлових будинків по вул. Дмитрівській, 46-56 в м. Києві був прийнятий в експлуатацію Державною комісією, що підтверджується відповідним Актом, який затверджений Розпорядженням Голови Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації від 24 грудня 2008р. за № 1963 та зареєстрований Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві 30 грудня 2008р. за № 468.

Проінвестований позивачем паркінг житлового будинку по вул. Дмитрівській, 46-56 м. Києва був введений в експлуатацію Актом, який затверджений Розпорядженням Голови Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації від 21 січня 2009 р. за № 13/1 та зареєстрований Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві 29 листопада 2009 р. за № 183-09.

На даний час будинку присвоєно поштовий № 56 відповідно до Розпорядження Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації від 1 березня 2005 р. за № 335.

В судовому засіданні представник позивача підтвердив, що позивачу було фактично передані в натурі спірні офісні приміщення, відповідно до Акту б/н від 19 жовтня 2005 р. та пять місць паркінгу (№ № 126, 127, 141, 142, 49), відповідно до Акту б/н від 28 жовтня 2005 р.

Разом з тим, в порушення вимог п. 8.1, 8.2 договору, незважаючи, що фактично приміщення були передані позивачеві, належні документи, визначені п. 9, 10.1, 11.1, 11.2 Положення «Про порядок оформлення права власності на обєкти нерухомого майна», затвердженого Розпорядженням КМДА від. 31 серпня 2001 р. за № 1820, на підставі яких позивач мав би можливість зареєструвати право власності, стороною відповідача 1 надано не було.

За змістом ч. 1 - 3 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі будівництва (створення майна).

Згідно з експлікацією внутрішніх площ будинку № 56 по вул. Дмитрівській в м. Києві офісне приміщення, що передано позивачеві по Акту б/н від 19 жовтня 2005р. за даними КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна»є нежитлова група приміщень № 22 загальною площею 597,9 кв. м, які складаються з:

- цокольного поверху загальною площею 299,0 кв. м.

- першого поверху загальною площею 298,9 кв. м.

У цьому ж будинку за Актом б/н від 28 жовтня 2005р. позивачеві передані пять місць паркінгу (№ № 126, 127, 141, 142, 49).

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 5, 134, 193 ГК України, ст. ст. 316, 317, 328, 331, 392 ЦК України, ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Декар»(м. Київ, вул. Дмитрівська, 35-а, код 32456177) право власності на нежитлову групу приміщень № 22 загальною площею 597,9 м2 :

-цокольний поверх загальною площею 299,0 м2 (сходи «№15», площею 14,3 м2 ; коридор «№16», площею 15,0 м2 ; основне «№17», площею 310 м2; основне «№18», площею 17,0 м2; тамбур «№19», площею 1,6 м2; основне «№20», площею 18,5 м2; коридор «№21», площею 6,6 м2 ; основне «№22», площею 40,6 м2; підсобне «№23», площею 9,3 м2; підсобне «№24», площею 27,1 м2; підсобне «№25», площею 5,1 м2; основне - «№26», площею 8,2 м2; основне «№27», площею 11,5 м2; основне «№28», площею 40,8 м2; підсобне «№29», площею 25,5 м2; підсобне «№30», площею 8,3 м2; підсобне «№31», площею 9,2 м2; підсобне «№32», площею 9,4 м2);

-перший поверх загальною площею 298,9 м2 (тамбур «№1», площею 3,2 м2; зала «№2», площею 47,2 м 2; основне «№3», площею 89,8 м2; основне «№4», площею 58,0 м2; коридор «№5», площею 18,4 м2; умивальник «№6», площею 1,6 м2; вбиральня «№7», площею 1,1 м2; умивальник «№8», площею 1,6 м2; вбиральня «№9», площею 1,3 м2; сходи «№10», площею 13,4 м2; основне «№11», площею 17,4 м2; основне «№12», площею 13,3 м2; основне «№13», площею 13,8 м2; основне «№14», площею 18,8 м2) в будинку №56 по вул. Дмитрівській в м. Києві.

3.Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Декар»(м. Київ, вул. Дмитрівська, 35-а, код 32456177) право власності на пять місць паркінгу № № 126, 127, 141, 142, 49 в будинку № 56 по вул. Дмитрівській в м. Києві.

4.Зобовязати Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна»(01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4в) зареєструвати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Декар»(м. Київ, вул. Дмитрівська, 35-а, код 32456177) на нежитлову групу приміщень №22 загальною площею 597,9 кв.м. та пять місць паркінгу № № 126, 127, 141, 142, 49 в будинку № 56 по вул. Дмитрівській в м. Києві.

5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

6.Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

СуддяЛ.В.Прокопенко