Рішення № 15126399, 27.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/11027.04.11 За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвест-Україна”

Про стягнення заборгованості та відшкодування шкоди, 29246,87 грн.

Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача:Романенко І.В.

Від відповідача:не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвест-Україна” (далі по тексту - відповідач ) про стягнення заборгованості та відшкодування шкоди, 29246,87 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.11 року позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі порушено, розгляд справи призначено на 02.03.11 року.

У судове засідання представники сторін не зявилися з невідомих суду причин, про час, місце та дату судового засідання належним чином були повідомлені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2011 року розгляд справи було відкладено на 01.04.2011 року.

У судове засідання 01.04.2011 року представники позивача зявились.

Представник позивача на часткове виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи по справі.

Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.

Представник позивача в усних поясненнях позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник позивача надав усні пояснення по справі.

У звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, та необхідністю витребування судом документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва розгляд справи було відкладено на 13.04.2011 року.

У судове засідання 13.04.2011 року представник позивача з'явився.

Представник відповідача у судове засідання 13.04.2011 року не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача надав клопотання про залучення до справи документів на виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи по справі.

Клопотання судом задоволено.

Представник позивача надав клопотання про продовження строку розгляду справи.

Клопотання судом задоволено.

В звязку з неявкою відповідача та необхідністю витребування документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2011 року відкладено на 27.04.2011 року.

Відповідач у судове засідання 27.04.2011 року не з'явився

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адресу відповідача, яка вказана в позовній заяві та адресу, зазначену в Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За вказаних обставин відповідач вважається належним чином повідомленим господарським судом про час і місце її розгляду справи.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 27.04.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ

01 лютого 2010 року між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Інвест-Україна”(замовник) укладено договір про надання послуг (далі договір).

Відповідно п. 1.1 договору, виконавець зобовязується за завданням замовника надати послуги в порядку та на умовах визначених цим договором. Згідно із п.2 договору, виконавець надає замовнику наступні послуги: проведення розважальний заходів, організація розважальних заходів, супроводження розважальних заходів.

Пунктами 3.1, 3.2, 3.3 договору встановлено, що вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання по результатам кожного календарного місяця та фіксується в актах о наданих послугах. Акт о наданих послугах підписується сторонами до 31 числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому фактично надавалися послуги. Замовник зобовязаний перерахувати суму зазначену в акті про надані послуги протягом 5 банківських днів з моменту підписання такого акту.

31.05.2010 року між позивачем та відповідачем підписано Акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) відповідно якого вартість послуг складає 34400, 00 грн.

Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідачем умови договору по оплаті наданих послуг виконані частково. Відповідно Акту звіряння розрахунків з дебіторами та кредиторами відповідач сплатив: 18.06.10 документ № 190 сума 1000,00 грн., 24.06.10 документ № 260 сума 2000,00 грн., 20.07.10 документ № 478 сума 1000,00 грн., 06.08.10 документ № 657 сума 1000,00 грн., 16.08.10 документ № 745 сума 2000,00 грн., 09.09.10 документ № 956 сума 2000,00 грн., 24.09.10 документ № 1093 сума 1000,00 грн., 04.10.10 документ № 1151 сума 1000,00 грн., у сукупності 11000,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач просить стягнути суму боргу в розмірі 23000,00 грн., яка виникла внаслідок не своєчасної оплати відповідачем наданих послуг йому за договором.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобовязання одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст.ст. 14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обовязки (зобовязання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення заборгованості в розмірі 23000,00 грн., а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобовязань, позов в частині стягнення основного боргу підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Керуючись ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу 23000,00 грн. з урахуванням індексу інфляції в розмірі 989,00 грн.

Дослідивши розрахунок збитків з урахуванням індексу інфляції, наданий позивачем, суд вважає його обґрунтованими та таким, що підлягає стягненню з відповідача.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 2257,87 грн.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями, в ст. 217 Господарського кодексу України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ст.ст. 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Дослідивши розрахунок суми пені, наданий позивачем, суд вважає його обґрунтованими та таким, що підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю.

Крім того, позивач просить стягнути суму понесених витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 3000,00 грн., та надав договір про надання юридичних послуг від 10.12.2010 року, Акт виконаних робіт( наданих послуг) від 15.04.2011 року по Договору від 10.12.2010 року.

Відповідно ст. 44 ГПК України до складу судових витрат відноситься оплата послуг адвоката.

Враховуючи вище зазначені обставини, суд приходить до висновку задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача суму судових витрат в розмірі 3000,00 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача суму державного мита в розмірі 291, 27 грн.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення проводиться в беспірному порядку. В ціну позову включаються також вказані в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені).Згідно зі ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" розмір ставки держмита із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України становить 1% ціни позову, але не менше шести неоподаткованих мінімумів доходів громадян (не менше 102 грн.) та не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відповідно до проведеного перерахунку суду розмір державного мита складає 262, 47 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвест-Україна” (03190, м. Київ, Шевченківський район, проспект Перемоги, буд.84, код ЄДРПОУ 31957802) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (02099, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму основного боргу у розмірі 23000 (двадцять три тисячі) грн. 00 коп., збитки повязані з інфляцією у розмірі 989 (девятсот вісімдесят девять) грн. 00 коп., 2257(дві тисячі двісті пятдесят сім) грн. 87 коп. - пені, 3000 (три тисячі) грн.. 00 коп. витрати по сплаті послуг адвоката, витрати по сплаті державного мита у розмірі 262 (двісті шістдесят дві) грн. 47 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ

Суддя О.Є. Блажівська

Повний текст рішення складено: 04.05.2011 р.