Рішення № 15126396, 26.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/5726.04.11 За позовом Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» До Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3

Про стягнення 480000,00 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 представник за довіреністю № 25-13 від 13.01.11.

Від відповідача ОСОБА_2 представник за довіреністю № б/н від 10.02.11.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик»до Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором підряду про надання юридичних послуг № 2.3.-05 від 21.03.05. в розмірі 480000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.11. порушено провадження у справі № 30/57; розгляд справи було призначено на 29.03.11. о 11-30.

В судовому засіданні 29.03.11. представником позивача на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Публічне акціонерне товариство «Науково-виробниче підприємство «Більшовик»просить суд стягнути з відповідача на свою користь кошти в розмірі 480000,00 грн.

В судовому засіданні 29.03.11. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 12.04.11. о 14-30.

31.03.11. представником позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було подано заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої Публічне акціонерне товариство «Науково-виробниче підприємство «Більшовик»просить суд стягнути з відповідача на свою користь збитки в сумі 480000,00 грн. за неналежне виконання Договору підряду про надання юридичних послуг № 2.3.-05 від 21.03.05.

Представник відповідача в судове засідання 12.04.11. не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.11. розгляд справи № 30/57 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 19.04.11. о 16-10.

15.04.11. позивачем через канцелярію Господарського суду міста Києва подано письмові пояснення по справі, відповідно до яких Публічне акціонерне товариство «Науково-виробниче підприємство «Більшовик»зазначає, що термін перебігу строку позовної давності про відшкодування збитків через надання неякісних послуг відповідачем розпочався з 01.08.08., тобто з моменту прийняття Вищим адміністративним судом України рішення про скасування постанови Господарського суду міста Києва від 10.11.05. у справі № 29/85.

Позивач зазначає, що при укладанні Договору підряду про надання послуг сторони досягли згоди, що обов'язковою умовою правовідносин є результат судового рішення на користь позивача. У випадку відсутності результату на користь позивача оплата не здійснюється. Відповідач не виконав завдання позивача в повному обсязі. Факт невиконання завдання за Договором про надання послуг підтверджується постановою Вищого адміністративного суду України від 31.07.08. у справі № 29/85, а тому скасування судом касаційної інстанції рішення Господарського суду міста Києва по справі № 29/85 є підтвердженням неякісності наданих відповідачем послуг.

Позивач також вказує на те, що акт виконаних робіт та акт звірки не є доповненнями чи додатками до Договору підряду про надання юридичних послуг; підписання зазначених актів не змінювало правовідносини отримання відповідачем винагороди тільки у випадку залишення рішення суду першої інстанції на користь позивача.

Також позивач зазначає, що судові рішення по справам № 33/436 та № 40/283 не містять фактів оцінки якості послуг, які надавались відповідачем позивачу, а тому судові рішення у зазначених вище справах не впливають на суть правовідносин, які є предметом даного судового спору - стягнення збитків за неякісні послуги.

В судовому засіданні 19.04.11. представником позивача подано суду письмові заперечення на пояснення відповідача.

Відповідачем 19.04.11. через канцелярію Господарського суду міста Києва подано письмові пояснення по справі, відповідно до яких Субєкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_3 вказує на те, що позивачем пропущено строк позовної давності, а тому у позові має бути відмовлено. Також відповідач зазначає, що доводи позивача про попередню сплату винагороди спростовуються платіжними дорученнями позивача на її перерахування, які додані останнім до позовної заяви.

Також відповідач вказує на те, що необхідності участі виконавця в суді касаційної інстанції не виникало, оскільки судове рішення про відмову ДПІ у позові вступило в законну силу з набранням чинності 15.03.06. постанови апеляційного суду, а тому право та інтереси ВАТ "НВП "Більшовик" були захищені.

19.04.11. відповідачем через канцелярію Господарського суду міста Києва подано клопотання про застосування строку позовної давності у справі № 30/57.

В судовому засіданні 19.04.11. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 26.04.11. о 12-30.

22.04.11. позивачем через канцелярію Господарського суду міста Києва подано додаткові пояснення по справі, відповідно до яких Публічне акціонерного товариство «Науково-виробниче підприємство «Більшовик»вказує на те, що оцінка якості виконаних послуг по завданню здійснювалась на підставі рішення, яке приймалось на користь ВАТ «Більшовик», а це відмова в позові. Скасування рішення касаційною інстанцією і прийняття нового рішення свідчить про неякісність послуг, які надав відповідач, в звязку з чим оплата на корить відповідача за неякісні послуги є збитками позивача у сумі 480000,00 грн.

В судовому засіданні 26.04.11. позивач підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 26.04.11. проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в повному обсязі застосувавши строк позовної давності.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 30/57.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.03.05. між Відкритим акціонерним товариством «Більшовик»(правонаступником якого є позивач) (Замовник) та Субєктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_3 (Виконавець) укладено Договір підряду № 2.3-05 про надання юридичних послуг (далі - Договір).

За умовами підпункту 2.1. Договору Виконавець відповідно до змісту даного йому завдання (доручення) на свій ризик вчиняє дії з надання правової допомоги Замовнику.

У п. 5.1 Договору встановлено, що розмір винагороди визначається за домовленістю сторін та вказується у актах прийняття виконаних робіт.

Відповідно до п. 1 Додатку від 08.04.05. (Завдання замовника) до Договору, який підписаний сторонами, відповідач під час виконання завдання повинен був здійснити наступні дії: дати правову оцінку позовним вимогам Державної податкової інспекції про стягнення 11,7 млн. грн. недоїмки та фінансових санкцій, ознайомитися з матеріалами справи у Господарському суді м. Києва, опрацювати практику правозастосування у судовому розгляді аналогічних спорів, підготувати рекомендації щодо правової позиції позивача в суді, надати аналіз правової ситуації та дати юридичну оцінку вимог ДПІ, надати методичну і практичну допомогу у підборі та підготовці документального обґрунтування заперечень, зустрічних вимог, виробити правову позицію та опрацювати тактику участі позивача у судовому процесі, представляти інтереси в суді, в тому числі підготувати та подати заперечення, пояснення, які забезпечать доказ правомірності дій позивача по несплаті боргу, надати довідкові та консультаційні послуги, а також здійснити інші дії, що необхідні для виконання цього завдання.

Згідно п. 2 Завдання замовника, сторони Договору встановили умови оплати при виконанні завдання, а саме, п. 2.2. встановлено, що умовою виплати винагороди буде результат дій Виконавця відповідно до якого в ході вирішення спору по справі № 29/85 в Господарському суді м. Києва, а при необхідності в суді апеляційної та касаційної інстанції, в тому числі в суді повторної касації, буде винесено судове рішення про стягнення суми, меншої за заявлену позивачем суму 11798 798,76 грн.

Відповідно до п. 2.3. Завдання замовника, встановлено, що умовою виплати винагороди буде результат дій Виконавця, відповідно до якого в ході вирішення спору по справі № 29/85 в Господарському суді м. Києва, а при необхідності в суді апеляційної та касаційної інстанції, в тому числі в суді повторної касації, буде залишено позовну заяву без розгляду, чи відмовлено ДПІ в позові повністю.

У п. 2.5. Завдання замовника зазначено, що якщо дії Виконавця не призведуть до зменшення суми стягнення, винагорода не сплачується.

Також до Завдання замовника додано протокол узгодження ціни послуг від 08.04.05., який є додатком до Договору, підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

В п. 3 Протоколу узгодження ціни послуг сторони вказали, що в разі, коли у справі № 29/85 за позовною заявою ДПІ у Солом'янському районі м. Києва про стягнення 11789789,76 грн., у зв'язку з діями Виконавця, Господарським судом позов буде залишено без розгляду, чи в позові буде відмовлено повністю, винагорода Виконавця визначається у розмірі 5% від уточненої ціни позову - тобто, в сумі 589 939,94 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем 15.11.05. було складено та підписано акт прийняття виконання, в якому зазначено, що в результаті дій Виконавця по справі № 29/85 Господарським судом м. Києва винесено рішення про відмову в позові повністю, що відповідно до п. 2.3. Завдання замовника від 08.04.05. є підставою для виплати винагороди в сумі 589 939,94 грн.

Відповідно до додаткового завдання замовника від 22.02.06. та акту прийняття-виконання від 22.03.06., сторони встановлювали необхідність участі Виконавця у Київському апеляційному господарському суді під час розгляду апеляційної скарги ДПІ у Солом'янському районі м. Києва на рішення господарського суду по справі № 29/85.

В акті прийняття-виконання від 22.03.06. визначеного послуги Виконавця у відповідності з умовами Договору та п. 2.2. зазначеного додаткового завдання, здійснені Виконавцем в рахунок раніше визначеної йому винагороди у розмірі 589 9393,94 грн. і додаткової оплати не потребують.

В подальшому 08.05.07. між позивачем та відповідачем було складено акт звіряння взаємних розрахунків, згідно якого сторони підтвердили, що на дату складання даного акту позивач перерахував на користь відповідача 480000,00 грн.

Факт перерахування зазначеної вище грошової суми позивач підтвердив наданням платіжних доручень (належним чином засвідчені копії яких залучено до матеріалів справи).

Як вбачається з матеріалів справи, при розгляді касаційної скарги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва, постановою Вищого адміністративного суду України від 31.07.08. було скасовано постанову Господарського суду міста Києва від 10.11.05. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 15.03.06.; прийнято нове рішення, яким позов Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва до Відкритого акціонерного товариства «Більшовик»про стягнення податкового боргу в сумі 11883007,11 грн. задоволено.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що скасування зазначеної вище постанови Господарського суду міста Києва від 10.11.05. та ухвали Київського апеляційного господарського суду від 15.03.06. у справі № 29/85 призвело до втрати позивачем споживчої якості наданих відповідачем послуг.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до норм ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними.

Норми ст. 629 Цивільного кодексу України визначають, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Під час укладання Договору підряду № 2.3-05 про надання юридичних послуг 21.03.05., а також Завдання замовника від 08.04.05., яке є додатком до Договору, сторони встановили умову сплати винагороди, яка полягала в тому, що Господарський суд міста Києва при розгляді справи № 29/85 повинен прийняти рішення на користь позивача.

Наявність такої умови правовідносин не протирічить нормам цивільного законодавства, що підтверджується рішеннями Господарського суду міста Києва у справі № 40/283 про визнання недійсним Договору підряду № 2.3-05 про надання юридичних послуг, та у справі № 33/436.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.10. у справі № 40/283 позовні вимогиЗаступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, Публічного акціонерного товариства „Науково-виробниче підприємство "Більшовик" задоволено повністю, визнано недійсним Договір підряду № 2.3.-05 від 21.03.05. про надання юридичних послуг; стягнуто з Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 в доход Державного бюджету України 85 грн. 00 коп. - державного мита, 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.10. у справі № 40/283 рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.10. у справі № 40/283 скасовано; в позові відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.03.11. у справі № 40/283 постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.12.10. у справі № 40/283 залишено без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 06.04.09. у справі № 33/436 було відмовлено в задоволенні зустрічного позову Відкритого акціонерного товариства “Науково-виробниче товариства “Більшовик” до Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 про визнання фіктивним завдання замовника від 17.11.06. та від 11.01.07. наданих на підставі Договору підряду № 2.3.-05 від 21.03.05.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.09. у справі № 33/436 рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.09. у справі № 33/436 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.03.10. у справі № 33/436 постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.11.09. у справі № 33/436 залишено без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 906 Цивільного кодексу України встановлено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Під невиконанням зобов'язання слід розуміти не здійснення дій, які становлять його суть. Під неналежним виконанням зобов'язання слід розуміти виконання дій, які не відповідають умовам договору, вимогам ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, судом встановлено, що скасування постанови Господарського суду міста Києва від 10.11.05. у справі № 29/85 призвело до втрати споживчої якості наданої послуги, а тому згідно норм ст. 906 Цивільного кодексу України, у позивача виникло по відношенню до відповідача право на стягнення збитків за неналежне виконання умов Договору.

Обов'язок відповідача по сплаті збитків передбачено також умовами п.п. 6.1 та 6.3 Договору, де зазначено, що Виконавець несе професійну відповідальність за відповідність консультацій і рекомендацій вимогам закону; а у разі спричинення Замовнику майнової шкоди внаслідок неякісного виконання робіт несе майнову відповідальність.

При скасуванні постанови Господарського суду міста Києва від 10.11.05. та ухвали Київського апеляційного господарського суду від 15.03.06. у справі № 29/85, Вищий адміністративний суд України вказав, що вищезгадані суди дали не вірну юридичну оцінку виниклим правовідносинам між позивачем та ДПІ у Солом'янському районі м. Києва.

За умовами Завдання замовника від 08.04.05., надання письмових доказів, в тому числі доводів, і було предметом дій відповідача.

Таким чином, прийняття судом першої та апеляційної інстанції помилкового рішення, на думку суду касаційної інстанції, пов'язане з неналежним наданням послуг відповідача позивачу.

Щодо клопотання відповідача про застосування строку позовної давності у справі № 30/57, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, з наведеного вбачається, що перебіг строку позовної давності у даному випадку слід рахувати з 31.07.08., тобто після скасування Вищим адміністративним судом України постанови Господарського суду міста Києва від 10.11.05. та ухвали Київського апеляційного господарського суду від 15.03.06. у справі № 29/85.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для застосування у відповідності до ст. 267 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин трьохрічного строку позовної давності, оскільки такий строк позивачем не було пропущено.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 77, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 (02068, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик»(03680, м. Київ, проспект Перемоги, 49/2, код ЄДРПОУ 14308569) 480000 (чотириста вісімдесят тисяч) грн. 00 коп. збитків, 4800 (чотири тисячі вісімсот) грн. 00 державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 29.04.11.