Рішення № 15124027, 04.05.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2011 р.

Справа № 5004/285/11 за первісним позовом Публічного акціонерного товариства «БМ Банк»в особі Відділення №4 АТ «БМ Банк»м. Луцьк

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд-сервіс»

відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бауком Україна»

про стягнення 3483664,03 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Бауком Україна”

до відповідача 1: Публічного акціонерного товариства “БМ Банк” в особі Відділення №4 АТ “БМ Банк”м. Луцьк

відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансбуд-сервіс”

про визнання недійсним договору поруки № 006/5/-2008/DC-004 від 29.12.2009р.

Суддя С.В. Костюк

за участю представників:

від ПАТ «БМ Банк»в особі Відділення №4 АТ «БМ Банк»: ОСОБА_1, довіреність від 15.09.2010р.,

від ТзОВ «Бауком Україна»: ОСОБА_2, довіреність дійсна до 21.02.2012р.

від ТзОВ «Трансбуд-сервіс»: н/з

Права та обовязки учасникам судового процесу розяснені відповідно до ст.20,22 ГПК України.

Відводу судді не заявлено.

Заяви про технічний запис судового процесу не подано.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення, відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суть спору: Позивач ПАТ «БМ Банк»в особі Відділення №4 АТ «БМ Банк»м. Луцьк звернувся з позовною заявою, в якій просить стягнути солідарно з відповідачів ТзОВ «Трансбуд-сервіс»і ТзОВ «Бауком Україна»3483664,03 грн., з них: 2831558,89 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 440249,19 грн. нарахованих та несплачених процентів, 211855,95 грн. пені на заборгованість по кредиту та відсотках.

При обґрунтуванні заявленої вимоги посилається на договір № 2008-006/DC-004 невідновлювальної кредитної лінії від 25.04.2008р., на підставі якого відповідачу було надано кредитні кошти у розмірі 2831558,89 грн. зі сплатою 20% річних та остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 23.09.2010р. Згідно пунктів 4.3.1., 4.3.3. договору позичальник зобовязаний належним чином та своєчасно виконувати зобовязання взяті за договором, а згідно п. п. 2.3.1. банку надано право вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитом, процентами, комісіями та штрафами у випадку невиконання чи неналежного виконання зобовязань за договором. Лист-вимога щодо дострокового виконання зобовязань за кредитним договором за № 655 від 05.10.2010р. отримана відповідачами 08.10.2010р.

Пеня за порушення зобовязань по поверненню суми кредиту та своєчасній сплаті відсотків за його користування в сумі 211855,95 грн., нарахована згідно п.п. 6.1.1. п. 6.1. договору від 25.04.2008р.

З метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між банком та ТзОВ «Бауком Україна»29.12.2009р. укладено договір поруки за №006/5/-2008/DC-004, згідно якого поручитель поручився за своєчасне і повне виконання зобовязань ТзОВ «Трансбуд-сервіс»по кредитному договору від 25.04.2008р.

Пунктом 1.2. договору поруки передбачена солідарна відповідальність відповідача -1 та відповідача-2 за кредитним договором.

При правовому обґрунтуванні заявленої вимоги посилається на положення статтей 175, 193, 281 ГК України, статтей 525, 526, 543, 554, 610, 612, 629 ЦК України.

Відповідач-1 пояснень по суті заявленого позову не надав.

Відповідач ТзОВ „Бауком Україна” в заяві від 26.04.2011р. просить відмовити в позові банку про стягнення солідарно заборгованості по кредитному договору в сумі 3483 664,03 грн., вказуючи, що відповідальність товариства виникла з договору поруки від 29.12.2009р., який укладено директором ОСОБА_3 з порушенням вимог Цивільного кодексу України та суперечить Статуту товариства. При цьому посилається на положення статтей 92, 145, 203, 215 Цивільного кодексу України, статтей 1, 58 Закону України „Про господарські товариства”, пункти 11.7., п.п. 3 п. 11.12. Статуту товариства, затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства від 03.07.2009р. №2.

24.03.2011р. ТзОВ «Бауком Україна»подано зустрічний позов про визнання недійсним договору поруки № 006/5/-2008/DC-004 від 29.12.2009р.

Ухвалою суду від 25.03.2011р. зустрічна позовна заява прийнята для спільного розгляду з первісним позовом 04.04.2011р. та зобовязано позивача надати Статут товариства в редакції діючій станом на 29.12.2009р., відповідачів - ПАТ «БМ Банк»в особі Відділення №4 та ТзОВ «Трансбуд-сервіс»зобовязано надати пояснення по зустрічному позову.

В зустрічній позовній заяві на обгрунтування доводів про визнання недійсним договору поруки № 2006-5/-2008 DC-004 від 29.12.2009р. позивач вказує, що враховуючи вимоги пунктів 11.2., 11.12., 11.7., Статуту ТзОВ «Бауком Україна»в редакції, чинній на час укладення договору, директор ТзОВ «Бауком Україна»не мав права на укладення договору поруки № 2006-5/-2008 DC-004 від 29.12.2009р., оскільки не приймались рішення зборів учасників ТзОВ «Бауком Україна»на укладення договору поруки № 2007-36/DC-26 від 29.12.2009р. з дотриманням порядку скликання зборів учасників товариства.

ТзОВ «Трансбуд-сервіс»надано відзив, в якому зазначено, що договір поруки від 29.12.2009р. укладено з порушенням закону, оскільки згідно діючого Статуту ТзОВ «Бауком Україна»директор не мав права укладати даний договір в звязку з перевищенням суми договору 3000 неоподаковуваних мінімумів доходів громадян, а згоди учасників товариства на укладення договору не надавалось.

Представник ТзОВ «Бауком Україна»в судовому засіданні вказав, що на момент укладення договору поруки, а саме 29.12.2009р. діяв Статут в редакції від 14.07.2009р., а 21.05.2010р. проведено реєстрацію змін до установчих документів, в звязку зі зміною юридичної адреси товариства.

Відповідач за зустрічним позовом ПАТ „БМ Банк” надав пояснення № 30-04/218 від 20.04.2011р., в якому не визнає позов ТзОВ „Бауком Україна”, вказуючи, що договір поруки був укладений з метою забезпечення виконання зобовязань за договором невідновлювальної кредитної лінії від 25.04.2008р. між банком та ТзОВ „Трансбуд-Сервіс”; згідно договору поруки (п. 1.1.) поручитель поручився перед банком за своєчасне та повне виконання зобовязань за кредитним договором; з пропозицією щодо укладення договору поруки звернулись учасники ТзОВ „Трансбуд Сервіс” відповідно до рішення зборів учасників від 08.12.2009р. (протокол № 16 від 08.12.2009р.), учасник ТзОВ „Трансбуд Сервіс” ОСОБА_3 на момент звернення обіймав посаду директора ТзОВ „Бауком Україна”, тому твердження нинішнього директора товариства „Бауком Україна” про перевищення повноважень директором ОСОБА_3 є неправдивим; Статутом ТзОВ „Бауком Україна” надано право директору укладати угоди на суму, яка перевищує 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за умови надання згоди зборами учасників товариства, однак не визначено в якій формі усній чи письмовій дана згода надається. Також зазначає, що позивач не підтвердив жодними доказами підстав визнання договору поруки недійсним.

З наданих сторонами матеріалів, пояснень представників сторін, вбачається наступне.

25.04.2008р. між ТзОВ «БМ Банк»в особі відділення №4 ТзОВ «БМ Банк», правонаступником якого є ПАТ «БМ Банк»та ТзОВ «Трансбуд-сервіс»було укладено договір не відновлюваної кредитної лінії №2008-006/DC-004, згідно з пунктами 1.1., 1.2. якого в редакції додаткового договору від 23.04.2010р. банк зобовязався надати позичальнику кредит в розмірі 2831 558,89 грн. у вигляді відкличної невідновлювальної кредитної лінії з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 23.05.2010р. (п. 1.2. додаткової угоди №4 від 23.04.2010р.).

Згідно з п.1.2. договору від 25.04.2008р. кредит надається траншами з позичкового рахунку № 206340130255 на поточний рахунок позичальника в банку в безготівковому порядку на поповнення обігових коштів.

На виконання умов кредитного договору банк надав позичальнику кредит, що підтверджується меморіальними ордерами № 389982 від 25.04.2008р., № 1429204 від 01.10.2008р., № 2867780 від 21.09.2009р., № 4213206 від 29.12.2009р.

Відповідно до п.1.1. кредитного договору позичальник зобов'язався отримати, належним чином використати та повернути в передбачені цим договором строки кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом1.2. кредитного договору встановлені строки повернення кредиту.

Пунктом 1.5. передбачено, що за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати банку відповідну плату (проценти) в порядку і розмірах, визначених кредитним договором.

Відповідно до п. 1.5.1.3. кредитного договору перша сплата позичальником процентів відбувається не пізніше 30 квітня 2008 року за період з першого дня видачі кредиту до 25-го квітня 2008 року (з урахуванням положень п. 1.6.1.2. кредитного договору). Всі наступні сплати процентів відбуваються в розрахунку з 26-го числа попереднього місяця по 25-те число звітного місяця та сплачуються позичальником щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця, а у разі повного строкового або дострокового погашення кредиту - одночасно з погашенням кредиту.

Згідно п.п. 6.1.1. п. 6.1. договору за порушення взятих на себе зобовязань по поверненню суми кредиту та своєчасній сплаті відсотків за користування кредитом позичальник зобовязується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

За розрахунком позивача станом на 15.02.2011р. заборгованість відповідача -1 - ТзОВ «Трансбуд-сервіс»по кредиту складає 3483664,03 грн., з них: 2831 558,89 грн. прострочена заборгованість по кредиту, 440 249,19 грн. нараховані та несплачені проценти, 211855,95 грн. пеня на проценти (а.с. 56-58).

В забезпечення виконання зобовязань по договору невідновлювальної кредитної лінії від 25.04.2008р. між банком та ТзОВ „Бауком Україна” (поручитель) 29.12.2009р. було укладено договір поруки за № 006/5/-2008/DС-004, відповідно до п. 1.1. якого поручитель поручається перед кредитором за своєчасне та повне виконання боржником зобовязання за кредитним договором, а також додатковими договорами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.

Згідно п. 3.1. договору поручитель відповідає по зобовязаннях за кредитним договором перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Пунктом 3.2. передбачено, що поручитель та боржник залишаються зобовязаними перед кредитором до тих пір, поки всі зобовязання по кредитному договору не будуть виконані повністю.

ТзОВ „Бауком Україна” заявлено зустрічний позов про визнання недійсним договору поруки від 29.12.2009р. з підстав порушення чинного законодавства при його укладенні та перевищення повноважень директором товариства наданих Статутом.

Як вбачається з матеріалів справи Статут ТзОВ „Бауком Україна” було затверджено загальними зборами учасників товариства, протокол № 2 від 03.07.2009р. та зареєстровано 14.07.2009р., тобто дана редакція Статуту діяла на момент укладення договору поруки 29.12.2009р.

Згідно п. 1.5. учасниками товариства є: ТзОВ „Чабельний гранітний карєр”, Приватне підприємство „Карпати”.

Вищим органом товариства є збори учасників товариства.

Відповідно до п. 11.12. «а», «б»Статуту ТзОВ «Бауком Україна»в редакції, чинній на момент укладення договору поруки, директор має право укладати угоди (договори, контракти) на суму, яка не перевищує 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на суму яка перевищує 3000 неподатковуваних мінімумів доходів громадян, за умови надання згоди на її укладення зборами учасників товариства.

Згідно з пунктом «к»п.11.7. Статуту ТзОВ «Бауком Україна»до компетенції зборів учасників товариства належить питання надання згоди на укладення виконавчим органом товариства договорів (угод, контрактів) на суму, яка перевищує 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Договір поруки №006/5/-2008/DC-004 від 29.12.2009р. директором ТзОВ «Бауком Україна» ОСОБА_3 укладено на забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором № 2008-006/ DC-004 від 25.04.2008р., згідно з яким надано кредит в розмірі 2831 558,89 грн., що перевищує 3000 неподатковуваних мінімумів доходів громадян та свідчить про відсутність у директора необхідного обсягу цивільної дієздатності та перевищення ним своєї компетенції .

Рішення зборів учасників ТзОВ «Бауком Україна»на момент укладення директором цього товариства договору поруки № 006/5/-2008/DС-004 та взяття зобовязань відповідати перед кредитором за зобов'язаннями боржника за кредитним договором № 2008-006/ DC-004 від 25.04.2008р. на суму 2831558,89 грн. з дотриманням визначеного Законом України «Про господарські товариства»порядку скликання зборів учасників товариства не приймалось.

Згідно з п.11.2. Статуту ТзОВ «Чабельський гранітний карєр», затвердженого загальними зборами учасників товариства, протокол №1 від 10.07.2009р., найвищим органом товариства є збори учасників.

Збори учасників «Чабельський гранітний кар'єр»не приймали рішення про надання згоди та про уповноваження представника товариства на участь у зборах учасників ТзОВ «Бауком Україна»по вирішенню питання про надання згоди на укладення ТзОВ «Бауком Україна»договору поруки з розрахунком взяти на себе прямі зобов'язання відповідати перед кредитором по зобов'язаннях боржника за кредитним договором № 2008-006/DC-004 від 25.04.2008р. на суму 2831 558,89 гривень.

У відповідності із ч.1 ст.58, ч.ч.1-3 ст.59 Закону України «Про господарські товариства»вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства.

Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора).

Дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень. Дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, таких правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою, що передбачено п. 2 ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищення повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обовязки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим у разі вчинення дій особою, які свідчать про прийняття його до виконання.

Судом встановлено, що договір поруки № 006/5/-2008/DC-004 від 29.12.2009р. був укладений зі сторони поручителя - ТзОВ «Бауком-Україна»директором ОСОБА_3 та скріплений печатками сторін.

Згідно ч.2.ст. 2 ст. 207 ЦК України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюються печатками.

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності ; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Як вбачається з матеріалів справи директор ТзОВ «Бауком-Україна»мав право укладати угоди (договори, контракти) на суму, яка не перевищує 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на суму яка перевищує 3000 неподатковуваних мінімумів доходів громадян, за умови надання згоди на її укладення зборами учасників товариства.

Натомість ціна оспорюваного договору поруки значно перевищує 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Доказів надання директору ТзОВ «Бауком-Україна»Фещенку С.В. повноважень на укладання та підписання договору поруки суду не надано.

Судом встановлено, що директор ТзОВ «Бауком-Україна»ОСОБА_3, враховуючи положення п. п. 11.12. «а», «б»Статуту ТзОВ «Бауком Україна»в редакції, чинній на момент укладення договору поруки, не мав повноважень на укладення договору поруки №006/5/-2008/DC-004 від 29.12.2009р., доказів на підтвердження погодження питання укладення зазначеного договору загальними зборами учасників товариства не подано.

Тому враховуючи обмеження, встановлені п. 11.12. «а», «б»Статуту ТзОВ «Бауком Україна»в редакції, чинній на момент укладення договору поруки, щодо повноважень директора товариства на укладення господарських договорів на суму, яка не перевищує 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, вимоги позивача по зустрічному позову про визнання недійсним договору поруки №006/5/-2008/DC-004 від 29.12.2009р. в силу норм чинного законодавства України є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги банку по первісному позову, то суд дійшов висновку про часткове його задоволення, виходячи з наступного.

У відповідності зі ст.ст.543, 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Матеріалами справи підтверджена прострочена заборгованість по кредитному договору в сумі 2831558,89 грн. та заборгованість по нарахованих та несплачених процентах в сумі 440249,19 грн., щодо розміру пені, то з врахуванням 6-ти місячного строку передбаченого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та п. 6.1.1. кредитного договору сума пені складає 184 840,17 грн.

Враховуючи те, що судом задоволено зустрічний позов визнано недійсним договір поруки від 29.12.2009р., заборгованість по кредитному договору від 25.04.2008р. в сумі 3456648,25 грн. слід стягнути з відповідача 1 - ТзОВ „Трансбуд Сервіс”, та відповідно до ст. 49 ГПК України покласти на нього судові витрати по первісному позову.

Керуючись ст. 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 203, 207, 241, 543, 554, Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Зустрічний позов задоволити.

2. Визнати недійсним договір поруки від 29.12.2009р. №006/5/-2008/DC-004 укладений між ВАТ «БМ Банк»в особі відділення №4 ВАТ «БМ Банк»м. Луцьк, ТзОВ «Бауком Україна» та ТзОВ „Трансбуд Сервіс”.

3. Первісний позов задоволити частково.

4. Стягнути з ТзОВ „Трансбуд Сервіс” (43000, м. Луцьк, вул. Чернишевського, 5, код 36064184, р/р 260070131353 в АТ «БМ Банк», МФО 380913) в користь Публічного акціонерного товариства «БМ Банк»(01032, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 37/122, код 33881201, р/р № 3739507 в АТ «БМ Банк», м. Київ, МФО 380913, м. Луцьк, вул. Степана Бандери, 16) 3456648,25 грн., з них: 2831 558,89 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 440 249,19 грн. нарахованих та несплачених процентів, 184 840,17 грн. пені на заборгованість по кредиту та процентах, а також 25 500 грн. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

5. В решті вимог по первісному позову відмовити.

6. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України.

Суддя С. В. Костюк

Повний текст рішення

складено та підписано

04.05.11