Постанова № 15123465, 28.04.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

26.04.2011 р. справа №16/292

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І.

суддівБойченка К.І., Чернота Л.Ф.

при секретарі Клименко К.О.

від позивача:ОСОБА_1 за дов. № 6/10 від 11.01.11 р.

від відповідача:ОСОБА_2 за дов. № 68/0109 від 22.04.11 р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скаргиПриватного акціонерного товариства "Макіївський металургійний завод", м. Макіївка Донецької області та Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

на рішення господарського суду Донецької області

від28.02.2011 року

у справі№ 16/292 (суддя Манжур В.В.)

за позовомДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідачаПриватного акціонерного товариства "Макіївський металургійний завод", м. Макіївка Донецької області

простягнення 63472 грн. 40 коп.

ВСТАНОВИВ:

У 2010 році Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ звернулася до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний завод", м. Макіївка Донецької області про стягнення 63472 грн. 40 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 28.02.11 р. позовні вимоги Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ до Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод”, м.Макіївка про стягнення 63472 грн. 40 коп., у тому числі суми боргу в розмірі 44359 грн. 74 коп., пені в розмірі 8173 грн. 15 коп., суму інфляції в розмірі 8415 грн. 96 коп., 3% річних в розмірі 2523 грн. 55 коп. було задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму боргу в розмірі 44359 грн. 74 коп., суму інфляційних в розмірі 8415 грн. 96 коп., 3% річних в розмірі 2523 грн. 55 коп. У задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.

Позивач, Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 28.02.11 р. скасувати в частині відмови у стягненні пені та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача в частині стягнення пені в повному обсязі.

Відповідач, Закрите акціонерне товариство "Макіївський металургійний завод", м. Макіївка Донецької області, з прийнятим рішенням також не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 28.02.11 р. скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 16.03.11 р. апеляційні скарги позивача та відповідача було об»єднано в одне апеляційне провадження.

26.04.11 року відповідач надав клопотання, яким просив суд апеляційної інстанції внести зміни до найменування відповідача, а саме замінити Закрите акціонерне товариство «Макіївський металургійний завод»на Приватне акціонерне товариство «Макіївський металургійний завод». Надане клопотання судовою колегією розглянуто та задоволено.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення щодо апеляційних скарг.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційні скарги, оскільки для зясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 16/292 та наданих представниками сторін пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду частково не відповідає вимогам чинного законодавства України і підлягає частковому скасуванню з частковим припиненням провадження по справі, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.12.05 року між Дочірньою компанією „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (Наймодавець) та Закритим акціонерним товариством „Макіївський металургійний завод” (Наймач) було укладено договір оренди транспортних засобів № 2349/05-17/05-2913, згідно умов якого Наймодавець передав, а Наймач прийняв в строкове платне користування автотранспортні засоби згідно з додатком № 1 до цього договору, що знаходяться на балансі ДК „Газ України”, залишкова вартість якого станом на 31 грудня 2005р. згідно бухгалтерського обліку складає 28557,45грн., про що був складений акт прийому-передачі.

Пунктами 10.1. та 10.5 договору сторони передбачили, що договір набуває чинності з моменту передачі Наймодавцем майна Наймачу і діє до 31.03.06р. включно, а в частині зобовязань Наймача щодо орендної плати, сплати штрафних санкцій та повернення орендованого майна до повного виконання зобовязань. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов даного договору до закінчення строку його дії протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

За актом приймання-передачі від 25.02.09 р. Наймач повернув з користування Наймодавцеві орендоване за договором оренди майно.

Згідно пунктів 3.1. та 3.3. договору, орендна плата визначається на підставі протоколу погодження орендної плати і становить за перший (базовий) місяць оренди суму 5000 грн. 00 коп. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством і становить за перший місяць оренди 1000,00грн. за місяць. Загальна сума орендної плати за перший місяць оренди визначені у розмірі 6000,00грн. Орендна плата перераховується Наймодавцю щомісяця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі рахунків, наданих Наймодавцем Наймачу.

Відповідно до п. 3.2 договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що за умовами договору Наймач зобовязався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, нести витрати, повязані з використанням майна.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно актів здачі-приймання виконаної роботи за період з січня 2006р. по лютий 2009р., загальна сума орендної плати за договором за цей період становила 279383 грн. 59 коп.

Наведені акти за період з січня 2006р. по лютий 2009р., за виключенням серпня 2008р., підписані обома сторонами без заперечень та зауважень.

Відповідач орендну плату здійснив лише частково у розмірі 235023 грн. 85 коп., у зв»язку з чим заборгованість склала суму у розмірі 44359 грн. 74 коп.

Враховуючи наведене, позивач звернувся із позовом до господарського суду Донецької області про стягнення з відповідача боргу у розмірі 44359 грн. 74 коп., пені у розмірі 8173 грн. 15 коп., інфляційних у розмірі 8415 грн. 96 коп. та 3% річних у розмірі 2523 грн. 55 коп.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктами 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України встановлено, що, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, та вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Враховуючи те, що на момент прийняття судом першої інстанції рішення по справі, відповідач, відповідно до вимог статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, не надав письмових належних та допустимих доказів погашення боргу, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції правомірно зроблений висновок про його неналежне виконання договірних зобовязань всупереч вимогам статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Але судова колегія вважає, що судом першої інстанції помилково стягнуто з відповідача на користь позивача борг у розмірі 44359 грн. 74 коп., оскільки в матеріалах справи є наявними копії платіжних доручень, а саме: № 143 від 17.01.11 р. на суму у розмірі 8734 грн. 44 коп., № 139 від 17.01.11 р. на суму у розмірі 1125 грн. 88 коп., № 141 від 17.01.11 р. на суму у розмірі 8971 грн. 66 коп., № 140 від 17.01.11 р. на суму у розмірі 9106 грн. 23 коп., які свідчать, що відповідач сплатив позивачу суму боргу у розмірі 36759 грн. 90 коп. до моменту прийняття рішення по справі. За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення господарського суду в частині стягнення з відповідача боргу у розмірі 44359 грн. 74 коп. підлягає частковому скасуванню з припиненням провадження по справі в частині стягнення боргу у розмірі 36759 грн. 90 коп.

Отже, позовні вимоги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ до Приватного акціонерного товариства "Макіївський металургійний завод", м. Макіївка Донецької області в частині стягнення боргу у розмірі 44359 грн. 74 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 7599 грн. 84 коп., а провадження по справі в частині стягнення з відповідача боргу у розмірі 36759 грн. 90 коп. слід припинити на підставі п. 11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається, позивач при зверненні до суду із позовом просив стягнути з відповідача на користь позивача суму пені у розмірі 8173 грн. 15 коп. за період прострочки виконання відповідачем його зобов»язання з грудня 2009 року по грудень 2010 року.

Згідно п. 9.2. договору, Наймач, у випадку несвоєчасного або не в повному обсязі перерахування орендної плати, несе відповідальність за договором у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 9.3 договору сторони передбачили інший порядок нарахування штрафних санкцій, але при цьому не збільшили строк позовної давності для можливості такого застосування.

Відповідач надав суду першої інстанції заяву від 17.01.11р. про застосування строку позовної давності до нарахування суми пені.

У відповідності до приписів ст. 258 Цивільного кодексу України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

З наданого позивачем розрахунку пені вбачається, що останнім місяцем оренди за договором, згідно акту приймання-передачі від 25.02.09р., визначено лютий 2009р. Як правомірно встановив суд першої інстанції, строк оплати орендних платежів, згідно умов договору, настав 10.03.09р., у зв»язку з чим строк позовної давності сплив у березні 2010р. Сплив позовної давності є підставою для відмови у даній частині позовних вимог.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми пені у розмірі 8173 грн. 15 коп., оскільки сплинув строк позовної давності для можливості захисту порушених прав позивача шляхом застосування до відповідача саме такого виду штрафних санкцій.

Судовою колегією розглянуті ствердження позивача та відхилені, оскільки в даному випадку він плутає різні строки, передбачені чинним законодавством України. Так, строк позовної давності, в межах якого можливо звернутися до суду і період нарахування штрафних санкцій регулюються різними нормами матеріального права України і повинні застосовуватися у їх сукупності. Крім того, формулювання п.9.3 договору містить в собі взаємовиключні умови для настання певних подій. Так, нарахування штрафних санкцій до направлення вимоги, претензії та звернення до суду можуть значно не співпадати у часі і не може в даному випадку вважатися конкретним визначенням іншого періоду за нормами ст. 232 Господарського кодексу України.

Також позивач при зверненні до суду просив стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні у розмірі 8415 грн. 96 коп. та 3% річних у розмірі 2523 грн. 55 коп. за період з листопада 2008 року по жовтень 2009 року.

Згідно приписів ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2523 грн. 55 коп., як плати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов»язання, та інфляційних у розмірі 8415 грн. 96 коп., як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов»язання з причини девальвації грошової одиниці України.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, частково не відповідають обставинам справи та судом частково порушені і неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права України, тому рішення господарського суду Донецької області від 28.02.2011 р. у справі № 16/292 підлягає частковому скасуванню, апеляційна скарга Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ не підлягає задоволенню, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Макіївський металургійний завод", м. Макіївка Донецької області підлягає частковому задоволенню, а позовні вимоги про стягнення з відповідача 63472 грн. 40 коп. слід задовольнити частково в розмірі 18539 грн. 35 коп. з припиненням провадження по справі в частині стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 36759 грн. 90 коп.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судових витрат по справі покладаються на обидві сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 49, п.11 ст. 80, 99, 101, 103, 104, 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ на рішення господарського суду Донецької області від 28.02.2011 року у справі № 16/292 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Макіївський металургійний завод", м. Макіївка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 28.02.2011 року у справі № 16/292 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 28.02.2011 року у справі № 16/292 частково скасувати.

Задовольнити частково позовні вимоги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ до Приватного акціонерного товариства "Макіївський металургійний завод", м. Макіївка Донецької області про стягнення 63472 грн. 40 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Макіївський металургійний завод", 86101, Донецька область, м. Макіївка, вул. Металургійна, 47, ЗКПО 33185989 на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ЗКПО 31301827 суму боргу у розмірі 7599 грн. 84 коп., 3% річних у розмірі 2523 грн. 55 коп., інфляційних у розмірі 8415 грн. 96 коп., витрати по сплаті державного мита за подання позовної заяви у розмірі 552 грн. 99 коп., витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 205 грн. 61 коп.

Стягнути з Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ЗКПО 31301827 на користь Приватного акціонерного товариства "Макіївський металургійний завод", 86101, Донецька область, м. Макіївка, вул. Металургійна, 47, ЗКПО 33185989 витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 162 грн. 33 коп.

Припинити провадження по справі №16/292 в частині позовних вимог Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ до Приватного акціонерного товариства "Макіївський металургійний завод", м. Макіївка Донецької області про стягнення суми основного боргу 36759 грн. 90 коп.

Доручити господарському суду Донецької області видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді К.І. Бойченко

Л.Ф. Чернота

Надр. 5 прим:

1 у справу;

2 позивачу;

3 відповідачу;

4 ДАГС;

5ГС Дон. обл.

Ложка Н.Л.