Постанова № 15123069, 22.04.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"22" квітня 2011 р.Справа № 7/2-6

10:50

м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

при секретарі судового засідання Мельник С.А.

Розглянув справу

за позовом : Кооперативу „СОЮЗ”, м. Тернопіль, вул. Д. Нечая, 25, 46003

до відповідача: Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції, м. Тернопіль, вул. Білецька, 1, 46003

За участю представника позивача: ОСОБА_1, доручення № 61 від 22.04.2011р.

Суть справи:

Кооператив „СОЮЗ” звернувся з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції № 0000212309/0/38899 та №0000222309/0/38900 від 27.06.06р., № 0000212309/1/55807 та №0000222309/1/55808 від 30.08.06р., №0000222309/2/72187 та №0000212309/2/72188 від 01.11.06р.

Ухвалою суду від 22.10.2007р. зупинено провадження у справі №7/2-6 до розгляду касаційної скарги у справі №14/50-1297(5/59-711) за позовом Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції до Кооперативу "СОЮЗ" та Приватного підприємства "Багро" про визнання недійсними договорів підряду № 1102/05 від 11.02.2005р. та № 1103/05 від 29.07.2005р., укладених між ПП “Багро” та Кооперативом “СОЮЗ” за результатами вчинення яких ПП "Багро" видані податкові накладні, які виключені податковою інспекцією з податкового кредиту позивача у даній справі та проведено нарахування ПДВ спірними повідомленнями-рішеннями.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2011р. постанову Господарського суду Тернопільської області від 07.05.2007р. у справі №14/50-1297(5/59-711), якою в позові відмовлено, залишено без змін.

Представнику позивача в судовому засіданні розяснено його права і обовязки, передбачені ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд задовольнити позов.

Відповідач витребуваних судом матеріалів не подав, участь повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено:

- Тернопільською обєднаною державною податковою інспекцією, на підставі підпункту „б”, пункту 4.2.2 ст. 4, пп. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-III (далі Закон 2181), прийнято податкові повідомлення-рішення, якими кооперативу "Союз" визначено суми податкових зобовязань:

1/ податковим повідомленням-рішенням №0000212309/0/38899 від 27.06.06р визначено 70330,00 грн., із яких 54100,00 грн. податок на прибуток та 16230,00 грн. штрафних санкцій поданому податку.

Як стверджує інспекція, підставою для визначення податкового зобовязання згідно акту перевірки №12305/23-323/06957532 від 20.06.2006р., оформленого за результатами невиїзної позапланової документальної перевірки кооперативу "Союз" на предмет правильності нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість до бюджету за період з 01.07.2005р. по 30.09.2005р., стали допущені ним порушення пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5. Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” (далі Закон про прибуток), а саме без підтвердження товарно транспортними накладними до валових витрат в третьому кварталі 2005р. віднесено 216600 грн. вартості товарно матеріальних цінностей отриманих від ПП „Багро”, яке не являлося власником проданих цінностей, так як при проведені зустрічної перевірки цього підприємства не знайшов документального підтвердження факт належності йому відпущених позивачу цінностей та наявність основних засобів, якими перевозився товар, так як документи фінансово господарської діяльності ( за поясненням директора ПП „Багро”) втрачені під час пожежі . Згідно поданого інспекцією розрахунку санкцій, підставою для їх застосування відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону 2181, стала недоплата кооперативом донарахованого інспекцією при проведенні перевірки податку на прибуток в сумі 54100грн.

Позивач заперечує проти доводів інспекції і просить суд врахувати, що підприємство віднесло до валових витрат суми одержаних матеріальних цінностей від ПП „Багро” на підставі первинних документів необхідних для ведення бухгалтерського обліку, а саме договорів підряду №1102/05 від 11.02.2005р. та №1103/05 від 29.07.2005р., довідок про вартість виконаних робіт, актів приймання виконаних робіт, податкових накладних виписаних ПП "Багро" та платіжних доручень про оплату виконаних робіт, та що дані факти зазначені в акті перевірки і не потребує додаткових доказів на їх підтвердження, а тому доводи податкової інспекції щодо додатково підтвердження таких витрат транспортними накладними не відповідають вимогам пп. 5.3.9, п. 5.3, ст. 5 Закону про прибуток. .

2/ податковим повідомленням-рішенням №0000222309/0/38900 від 27.06.06р., визначено кооперативу "Союз" суму податкового зобовязання 64989,00 грн. по податку на додану вартість, із яких 43326.00 грн. сума податку та 21663.00 грн. штрафних санкцій по даному податку.

Як зазначає інспекція, підставою для визначення податкового зобовязання згідно акту перевірки № 12305/23-323/06957532 від 20.06.2006р. стало порушення кооперативом п.1.8 ст.1 ,пп. 7.4.1 п. 7.4., пп. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” (далі Закон про ПДВ), а саме безпідставно включено до податкового кредиту в липні (16659.00грн.) серпні 2005 року (26667,00грн.), всього 43326,00грн. суми ПДВ по податкових накладних виданих ПП „Багро”, оскільки такі не знаходять підтвердження в податкових зобовязаннях продавця, а тому не виконують своєї законодавчо встановленої функції і її оригінали не підтверджуються копіями; одержані суми податку не задекларовані та не сплачені ПП „Багро” до бюджету. Підставою для застосування санкцій відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону 2181, стала недоплата кооперативом в 2005р. донарахованого інспекцією при проведенні перевірки податку.

Позивач не погоджується з доводами інспекції, посилаючись на те, що податковий кредит сформовано відповідно до норм Закону про ПДВ на підставі податкових накладних виписаних платником ПДВ та складених згідно з вимогами пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7. даного закону.

В процесі апеляційного оскарження прийнятих інспекцією рішень, податковою інспекцією проведено позапланову виїзну перевірку, результати якої оформлені актом перевірки від 29.08.2006р. № 15203/23-09/06957532, яким підтверджено результати перевірки викладені в акті № 12305/23-323/06957532 від 20.06.2006р. та за результатами розгляду скарг позивача інспекцією прийняті податкові повідомлення рішення № 0000212309/1/55807 та №0000222309/1/55808 від 30.08.06р., №0000222309/2/72187 та №0000212309/2/72188 від 01.11.06р., якими підтверджені підстави та суми визначених податкових зобовязань за попередніми рішеннями та встановлено новий граничний строк їх сплати: 10 день від дня їх одержання

Суд, керуючись ст. 86 КАС України, давши оцінку поданим сторонами доказам та наведеним доводам, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При цьому суд виходив із наступного:

- згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- відповідно до Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, контролюючим органом стосовно сплати податків є податкові органи, які уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податкових зобовязань платниками податків та здійснювати заходи з погашення податкового боргу;

- до субєктів підприємницької діяльності, за порушення норм чинного законодавства, органи державної податкової служби застосовують заходи передбачені Законом 2181, на підставі матеріалів перевірки результати яких оформляються актом документальної перевірки відповідно до „Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства” затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005р. розробленого відповідно до Закону України „Про державну податкову службу в Україні”.

Відповідно до п. 1. ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень обовязок щодо доказування правомірності прийнятого рішення покладається на відповідача.

Щодо правомірності прийнятих податковим повідомлень-рішень №0000212309/0/38899 від 27.06.06р.,№0000212309/1/55807 від 30.08.06р. №0000212309/2/72188 від 01.11.06р., якими визначено 54100,00 грн. податку на прибуток та 16230,00 грн. штрафних санкцій , то висновок податкової інспекції є помилковим, оскільки:

-відповідно до пункту 5.1., пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону про прибуток, валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат, з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 5.7 ст. 5. даного закону включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Отже, лише у тому разі, якщо у пп. 5.3- 5.7 ст. 5 даного закону міститься пряма заборона щодо включення подібних витрат до валових витрат, таке включення кваліфікується як неправомірне.

До таких обмежень згідно пп. 5.3.1. Закону про прибуток віднесено, включення до валових витрат витрати на потреби не повязані з веденням господарської діяльності, якою згідно п. 1.32 ст. 1 даного закону є будь яка діяльність особи направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, та пп. 5.3.9 витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку. При цьому, не конкретизується які саме документи відносяться до розрахункових, платіжних та інших, вказуючи лише, що відсутність таких документів позбавляє права платника податків включати понесені ним витрати до складу валових.

Як підтверджується актом перевірки кооператив здійснює діяльність з будівництва житла , а отже при перевірці інспекцією не встановлено факту, що позивач згідно договорів підряду прийняв від ПП "Багро" виконанні транспортні послуги по вивезенню землі для влаштування підземних стоянок легкового транспорту багатоквартирного житлового будинку по вул. Наливайко в м. Тернополі, не для здійснення господарської діяльності.

Як випливає із матеріалів перевірки, позивачем в III кварталі 2005р. включено до валових витрат 216600 грн., вартості транспортних послуг наданих ПП "Багро", що складають витрати повязані з виконанням господарських зобовязань згідно договорів підряду №1102/05 від 11.02.2005р. та №1103/05 від 29.07.2005р., виконання яких підтверджується наступними документами: довідками про вартість виконаних робіт та актами приймання виконаних робіт за липень, серпень, вересень 2005р., які оплачені кооперативом згідно платіжних доручень №256 від 28.07.2005р., №282 від 10.08.2005р., №363 від 23.09.2005р. , №371 від 30.09.2005р.та прибутковим касовим ордером №646 від 30.08.2005р. перелік яких зазначений в акті перевірки.

Отже, валові витрати кооперативу підтверджені первинними документами, які містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення, обовязковість ведення яких передбачена Законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Крім того, при перевірці інспекція не встановила, що надані для перевірки довідки, акти, платіжні документи, на підставі яких позивачем проведено облік господарських операцій виконані не у відповідності з „Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку” затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., а тому такі є достатніми для ведення бухгалтерського обліку та підтвердження понесених витрат.

Доводи інспекції про те, що необхідним первинним документом для включення до валових витрат вартості придбаних кооперативом матеріальних цінностей (транспортних послуг), є крім вищезазначених документів ще і товарно транспортна накладна, ведення якої передбачено Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363, а саме п.11.2, згідно якого товарно-транспортні накладні і дорожні листи вантажного автомобіля належать до документів суворої звітності, які виготовляються друкарським способом з обліковою серією та номером, форма і порядок заповнення яких Замовником і Перевізником визначаються відповідними нормативними актами, судом до уваги не приймаються, оскільки:

- таким актом, на час виконання договірних зобовязань був наказ Міністерства статистики України та Міністерства транспорту України № 488/346 від 29.12.1995р. „Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля, яким затверджено форму товарно транспортної накладної та визнано обовязковим її застосування всіма субєктами господарської діяльності, незалежно від форм власності, який не набрав чинності згідно п.3 Указу Президента „Про державну реєстрацію нормативно правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” від 03.10.1992р. № 493/92, так як не пройшов державну реєстрацію в Міністерстві юстиції;

-другим актом є наказ Міністерства статистики України та Міністерства транспорту України №228/253 від 07.08.1996р. „Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи” дію якого зупинено від 07.03.2000р. повідомленням Державного Комітету з питань розвитку підприємництва на підставі ст.28 Закону України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” опублікованого в газеті „Урядовий курєр” № 43 від 07.03.2000р., а Міністерством юстиції, на підставі висновку від 15.05.2006р. № 464/2006 та повторного повідомлення Держкомітету від 28.04.2006 р. опублікованого в газеті „Урядовий курєр” № 81 від 28.04.2006р. скасована його державна реєстрація та 31.05.2006р. даний наказ виключено з Державного реєстру нормативно правових актів.

Щодо правомірності прийнятих рішень податкових рішень №0000222309/0/38900 від 27.06.06р., №0000222309/1/55808 від 30.08.06р., №0000222309/2/72187 від 01.11.06р., якими визначено кооперативу "Союз" суму податкового зобовязання 43326.00 грн. сума податку на додану вартість та 21663,00 грн. штрафних санкцій по даному податку, то висновок податкової інспекції також є помилковим, оскільки:

1. відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону про ПДВ, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Доказами правомірності включення відповідних сум до податкового кредиту та проведення його відшкодування є належним чином оформлена податкова накладна, передбачена підп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону про ПДВ, відповідно до якого не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку не підтверджених податковими накладними.

Підставою виникнення права платника податку на податковий кредит, згідно пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону про ПДВ вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів ( робіт, послуг) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних згідно пп. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону про ПДВ надано виключно особам зареєстрованим як платники податку в порядку передбаченому ст. 9. даного закону.

Як випливає із матеріалів справи, актів перевірок, податковий кредит кооперативом "Союз"сформовано на підставі даних податкових накладних: №169 від 28.07.2005р., №180 від10.08.2005р., №196 від30.08.2005р. та №197 від 31.08.2005р., виданих ПП „Багро” на виконання договорів підряду, чинність яких доведена постановою Господарського суду Тернопільської області від 07.05.2007р. у справі №14/50-1297(5/59-711), яка набрала законної сили і в силу ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням у зазначеній адміністративній справі не потребують доказування у розгляді даної справи.

Зазначені податкові накладні виписані платником ПДВ, що підтверджується даними Реєстру платників податку на додану вартість, який ведеться центральним органом державної податкової служби, в порядку передбаченому Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість затвердженого наказом ДПА України № 79 від 01.03.2000р. і дана інформація оприлюднюється на web сайті ДПА України (www.sta.gov.ua). ПП „Багро”, згідно даного Реєстру, зареєстровано платником ПДВ 22.12.2003р. номер свідоцтва 26578752 ( анульовано 30.03.2007р. ) і субєкт господарської діяльності не виключений з Реєстру платників ПДВ.

Податкові накладні оформлені у відповідності з вимогами передбаченими пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону про ПДВ і були предметом проведення перевірки, про що зазначає в акті інспекція.

2. Необґрунтованим є посилання інспекції на те, що податкові накладні виписані ПП „Багро” не підтверджені копіями при проведенні перевірки цього підприємства, так як Закон про ПДВ не ставить в залежність включення замовником послуг до податкового кредиту сплачених сум ПДВ тільки при наявності копії накладної у виконавця цих послуг . Також, не знаходять підтвердження нормами Закону про ПДВ, доводи інспекції про право покупця включити до податкового кредиту тільки ті сплачені ним суми ПДВ, які знайшли своє підтвердження в податкових зобовязаннях продавця, що підтверджується і пп. 7.7.10. ст. 7 Закону про ПДВ.

3. Не довела податкова інспекція належними доказами, що послуги надані ПП „Багро” кооперативу, не могли бути предметом договору підряду відповідно до ст. 656 ЦК України , згідно якої предметом договору може бути товар який є у продавця або буде придбаний, набутий ним у майбутньому. Неможливість довести даний факт належними доказами інспекція підтверджує в акті перевірки, зазначаючи про відсутність документів в ПП „Багро”, а тому такий висновок зроблений на припущеннях, що є недопустимим при проведені перевірки.

4. Безпідставним є посилання інспекції на п. 1.8. ст. 1. Закону про ПДВ, в якому дається визначення поняття бюджетного відшкодування, як суми, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках визначених Законом про ПДВ, оскільки дана норма не встановлює порядку визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм цього закону, порушення яких в процесі розгляду спору не встановлено .

При таких обставинах, інспекція не довела належними доказами правомірність визначення кооперативу податкових зобовязань по податку на додану вартість, податку на прибуток та штрафних санкціях, у звязку з чим податкові повідомлення-рішення визнаються нечинними.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 2, 6 ,7, 86, 160-163, п. 6 розділу Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення прийняті Тернопільською обєднаною державною податковою інспекцією №0000212309/0/38899 та №0000222309/0/38900 від 27.06.06р., № 0000212309/1/55807 та №0000222309/1/55808 від 30.08.06р., №0000222309/2/72187 та №0000212309/2/72188 від 01.11.06р.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання скарги про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання постанови складеної у повному обсязі (27.04.2011р.) до Львівського апеляційного адміністративного суду.

СуддяМ.С. Стадник