Рішення № 15123039, 18.04.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" квітня 2011 р.Справа № 7/27/5022-378/2011 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Агрохім", вул. Дубенська, 50, м.Кременець, Тернопільська область, 47000

до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина", с. Лисівці, Заліщицький район, Тернопільська область, 48600

За участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1., довіреність від 14.02.2011р.

Суть справи :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд-Агрохім" звернулося з позовом про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина" заборгованості за договором купівлі-продажу №01/0709 від 01.07.2009р. в сумі 28813,20 грн., із яких: 23725,00 грн. основний борг, 1833,65 грн. пеня, 834,60 грн. 3% річних, 2419,95 грн. збитків завданих інфляційними процесами.

Сторони повідомлені про час та місце розгляду справи відповідно до ст. 64 ГПК України.

Учаснику судового процесу в засіданні розяснено його права і обовязки передбачені ст. 22 ГПК України.

Позивач на вимогу суду подав двохсторонній акт звірки розрахунків №44, належні копії додатків до позовної заяви. Представник в судовому засіданні підтримав в повному обсязі заявлені позовні вимоги та пояснив, що станом на 18.04.2011р. заборгованість відповідачем не оплачена.

Відповідач витребувані судом відзив на позов та докази на підтвердження причин невиконання грошового зобовязання не подав. Спір розглядається за наявними у справі матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановив:

- між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд-Агрохім" в особі директора Верцімахи О.П., який діяв на підставі Статуту (Продавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „Галачина", в особі директора Данилевича І.В., який діяв на підставі Статуту (Покупець) укладено 01.07.2009р. договір купівлі продажу (поставки) №01/07/09, відповідно до умов якого сторони взяли на себе зобовязання:

- Продавець зобов'язався передати у власність Покупця товар, а саме аміачну селітру в мішках (10шт.) загальною вартістю 19000,00 грн. з врахуванням ПДВ та «Діксіл Ультра»(15) загальною вартістю 4725,00 грн. з врахуванням ПДВ, а Покупець зобовязався прийняти даний товар та оплатити його вартість ( п.п. 1.1, 1.2 умов договору);

- приймання товару по кількості та якості проводить Покупець в момент його отримання (п.4.1. умов договору);

- згідно п. 2.1 умов договору, Покупець проводить оплату вартості товару, шляхом перерахування коштів в розмірі гривневої суми договору на банківський рахунок Продавця до 31.12.2009р.

Загальна сума договору складає 23725грн., в т.ч. 3954,17грн. ПДВ. Договір дійсний до повного виконання сторонами умов договору (п.5.1 договору), за несвоєчасне виконання взятих зобовязань п.7 договору передбачена відповідальність в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Так, правовідносини, що склалися між сторонами випливають з договору поставки, укладання та виконання якого регулюється нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та Господарського кодексу України (далі ГК України).

Згідно ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Сторони повинні належним чином та в установлений договором чи законом строк виконувати взяті зобовязання, при цьому , кожна сторона, повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання , враховуючи інтереси другої сторони ( ст. 526, 527 ЦК України,ст.193 ГК України).

Як випливає із матеріалів справи, позивач на виконання вищезазначеного договору відпустив відповідачу, в тому числі через його представника Хитрого П.Б.(довіреність серії ЯОЯ №037994 від 26.11.2009р.), товар на загальну суму 23725,00грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0709059 від 09.07.2009р. та №РН-1109030 від 26.11.2009р., які підписані уповноваженими особами сторін, підписи яких скріплені печатками товариств.

За отриманий товар згідно зазначених вище накладних відповідач оплату не провів і, станом на день подачі позову та прийняття судом рішення, за ним рахується заборгованість в сумі 23725,00 грн., яка підтверджена сторонами актом звірки розрахунків №44 від 25.03.2011р. проведеного на вимогу суду станом на 25.03.2011р., а тому позовні вимоги в частині стягнення суми боргу підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені у відповідності до ст. 655 ЦК України, яка передбачає обовязок покупця оплатити вартість одержаної продукції.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України, 230 ГК України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), іншими видами забезпечення встановленими договором або законом.

Так, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити згідно ст. 625 ЦК України суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи доведено порушення відповідачем строків проведення розрахунків за отриманий товар, а тому позовні вимоги в частині стягнення 834,60грн.(3 % річних) та 2419,95 грн. (збитків спричинених інфляційними процесами) за період заявлений позивачем з 01.01.2010р. по 04.03.2011р.підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені .

Відповідно до ст.258 ЦК України та п.6 ст.231, п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано та стягуються такі санкції протягом строку позовної давності в один рік.

Отже, позивач мав право нарахувати пеню, враховуючи кінцевий строк проведення розрахунків по договору - 31.12.2009р., за період з 01.01.2010р. - 30.06.2010р. Разом з тим, позивачем предявлено до стягнення пеню за період з 04.09.2010р. по 04.03.2011р.,що не відповідає нормам закону, а тому в частині стягнення 1833,65 грн. пені відмовляється.

Державне мито в сумі 269,80 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн., згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82, 84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково .

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина", с. Лисівці, Заліщицький район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 30910585, на користь Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд-Агрохім", вул. Дубенська, 50, м.Кременець, Тернопільська область, ідентифікаційний код 31276010 23725 (двадцять три тисячі сімсот двадцять пять)грн. 00 коп. боргу, 834 (вісімсот тридцять чотири)грн. 60 коп. річних, 2419 (дві тисячі чотириста девятнадцять) грн. 95 коп. збитків завданих інфляційними процесами, 269 (двісті шістдесят дев"ять ) грн. 80 коп. державно мита, та 236 (двісті тридцять шість)грн.00коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3.В частині стягнення 1833,65 грн. пені в позові відмовити.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення (22.04.2011р.) через місцевий господарський суд.

СуддяМ.С. Стадник