Рішення № 15122369, 15.04.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.11 Справа № 2/5009/572/11

Суддя Мойсеєнко Т.В.

Господарський суд Запорізької області у складі:

суддя: Мойсеєнко Т.В.

Секретар судового засідання: Утюж С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 2/5009/572/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Лабіринт”, смт. Степногірськ Василівського району Запорізької області,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “УГМК- Запоріжжя”, м. Запоріжжя,

про стягнення 108879,19 грн. основного боргу за договором підряду № 18/09 від 23.09.2008р., 29173,74 грн. втрат від інфляції, 29173,74 грн. - 3 % річних та 44688,17 грн. пені,

Відомості про представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність без номеру від 02.02.2011 р.);

Сулін М.В. (протокол зборів № 6 від 02.05.2006 р., паспорт НОМЕР_1 від

15.05.1997 р., директор);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 06.05.2010 р. б/н);

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ТОВ “Лабіринт”, смт. Степногірськ Василівського району Запорізької області, до ТОВ “УГМК- Запоріжжя”, м. Запоріжжя, про стягнення 108879,19 грн. основного боргу за договором підряду № 18/09 від 23.09.2008р., 29173,74 грн. втрат від інфляції, 29173,74 грн. - 3 % річних та 44688,17 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобовязань за договором підряду № 18/09 від 23.09.2008р. щодо оплати виконаних позивачем робіт.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 258, 525, 526, 530, 623, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.02.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 15.03.2011 р.

Ухвалою від 15.03.2011 р. розгляд справи відкладено до 24.03.2011 р. за клопотанням відповідача, а також у звязку з невиконанням сторонами вимог суду.

21.03.2011 р. позивач подав уточнення позовних вимог, відповідно до яких збільшив заявлені до стягнення суми, просить стягнути з відповідача 144553,19 грн. основного боргу, 38732,44 грн. втрат від інфляції, 38732,44 грн. 3% річних, 59330,14 грн. пені, разом 251288,96 грн.

Ухвалою від 24.03.2011 р. розгляд справи відкладено до 07.04.2011 р. за клопотанням позивача, а також у звязку з невиконанням сторонами вимог суду.

Ухвалою від 07.04.2011 р. за клопотанням сторін продовжено строк розгляду справи на 8 днів до 15.04.2011р. та відкладено розгляд справи на 14.04.2011 р.

В судовому засіданні 14.04.2011 р. оголошено перерву до 15.04.2011 р. для надання сторонам можливості провести звірку взаємних розрахунків.

15.04.2011 р. позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 108862,39 грн. основного боргу, 23516,63 грн. втрат від інфляції, 3% річних у розмірі 6280,62 грн., а також суму збитків у розмірі 2284,43 грн.

Заява про зменшення позовних вимог в частині стягнення основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат відповідає ст. 22 ГПК України та приймається судом до розгляду. Вимога про стягнення збитків судом не приймається, оскільки дана вимога в позовній заяві не заявлялася та є додатковою самостійною вимогою, заявлення якої не передбачено статтею 22 ГПК України.

15.04.2011 р. відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому визнав позов частково, а саме: погодився із сумою основної заборгованості за виконані роботи в розмірі 108862,39 грн., однак вважає, що термін оплати настав лише за роботи на суму 38976,79 грн. Посилається на те, що відповідно до п. 4.4 договору усі проміжні платежі замовник має здійснювати на підставі виставленого рахунку та податкової накладної щомісяця протягом 5-ти днів з моменту підписання актів КБ-2в. Вказує, що рахунки та податкові накладні на проміжні роботи відповідно до актів форми КБ-2в на суму 57933,60 грн., 4363,20 грн., 3646,80 грн., 14808,00 грн., 24825,60 грн. до відповідача не надходили. Крім того зауважує, що вартість вказаних робіт з урахуванням корегувань (акт форми КБ-2в на суму 35691,60 грн.) та довідки форми КБ-3 складає лише 69885,00 грн., а не 105576,40 грн., як то виходить з розрахунків позивача. При цьому відзначає, що наявні у нього акти виконаних робіт форми КБ-2в на суму 57933,60 грн., 4363,20 грн., 3646,80 грн., 14808,00 грн., 24825,60 грн. та корегувальний акт форми КБ-2в на суму 35691,60 грн. не мають ні дати їх підписання, ні вказівок на період, за який виконані ці роботи. Тому вважає, що за такими актами неможливо визначити момент, з якого настає обовязок відповідача сплатити заборгованість за виконані роботи та є необґрунтованим нарахування 3% річних та втрат від інфляції. Також зауважив, що договором не передбачено відповідальності за порушення грошових зобовязань у вигляді пені, тому не погоджується з нарахуванням пені.

В судовому засіданні 15.04.2011 р. були присутніми представники обох сторін. За їх клопотанням розгляд справи здійснювався без фіксації судового процесу технічними засобами.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав зменшені позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав свої доводи та заперечення, викладені у відзиві на позов.

В судовому засіданні 15.04.2011 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

23.09.2008 р. між ТОВ «УГМК-Запоріжжя»(замовник) та ТОВ «Лабіринт»(підрядник) укладено договір підряду № 18/09.

Згідно з п. 1.1 договору підрядник зобовязується своїми силами та механізмами виконати за завданням замовника та відповідно до умов даного договору, в межах договірної ціни наступні роботи: ремонт крівлі, світло-аераційних ліхтарів корпусів 100043 та 100046, виготовлення та встановлення карнизних свесів, встановлення водостічних свесів 6-7 проліт 100046, водостічних систем, полімерних полів: нарізка деформаційних швів, шліфування та фарбування; облаштування площі під встановлення приміщення філіалу «АвтоЗАЗбанк»та його облаштування згідно вимог замовника.

Згідно з п. 2.1 договору орієнтовна договірна ціна робіт, що доручаються підряднику за цим договором, складає 300000,00 грн., в тому числі ПДВ 50000,00 грн., 250000,00 грн. без ПДВ. Договірна ціна розрахована згідно з ДБН Д 1.1-1-2000, є динамічною та коректується в процесі робіт по факту.

Згідно з п. 3.1 договору строк виконання всіх підрядних робіт за даним договором складає: початок робіт з дати надходження авансу, закінчення робіт 31.12.2008 р.

Відповідно до умов п. п. 4.1 - 4.4 договору замовник забезпечує безперервне фінансування робіт, які доручаються підряднику. Замовник здійснює передплату на придбання обладнання та матеріалів у розмірі 30% вартості робіт. Кінцеві розрахунки за виконані роботи з підрядником здійснюються через 5 днів після підписання акту здачі виконаних робіт. Замовник вправі затримати кінцеві розрахунки за роботи, виконані з недоробками та дефектами, що виявлені при прийманні робіт, до їх усунення. Всі проміжні платежі замовник здійснює шляхом перерахування на розрахунковий рахунок підрядника вартості фактично виконаних робіт на підставі виставленого рахунку та податкової накладної щомісячно протягом 5-ти днів після підписання актів КБ-2в.

Згідно з умовами п. п. 7.1 - 7.4 договору підрядник передає замовнику акт виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та довідку КБ-3, складені в програмному комплексі АВК-3. Здавання-прийняття оформлених належним чином актів виконаних підрядних робіт здійснюється щомісячно. Замовник зобовязується забезпечити приймання виконаних робіт та провести розрахунки з підрядником згідно з умовами даного договору. У випадку, якщо у замовника зявляються обґрунтовані зауваження або претензії до виконання робіт, то сторони складають перелік недоробок та дефектів, які додаються до акту виконаних робіт та визначаються строки їх усунення.

Згідно з п. 11.1 договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до моменту виконання сторонами своїх зобовязань.

28.09.2008 р. замовник передав підряднику будівельний майданчик за актом приймання-передачі будівельного майданчика до договору підряду 18/09.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач виконав погоджені в договорі підрядні роботи, що підтверджується наступними актами приймання виконаних робіт КБ-2в:

акт № 1 від 30.10.2008 р. за жовтень 2008 року на суму 101922,00 грн. (том 1 а.с. 18-19);

акт № 1 за листопад 2008 року на суму 35691,60 грн. (в іншому примірнику акт № 1 за жовтень 2008 року від 30.10.2008 р. - том 1 а.с. 34-35,108-109);

акт без номеру від 25.10.2008 р. за жовтень 2008 року на суму 74218,80 грн. (том 1 а.с. 117-120);

акт № 3 від 30.10.2008 р. за жовтень 2008 року на суму 42270,00 грн. (том 1 а.с. 103-104);

акт без указівки періоду, дати на суму 24825,60 грн. (том 1 а.с. 105-106, том 2 а.с. 43-44);

акт № 8 без указівки періоду, дати на суму 14808,00 грн. (том 1 а.с. 121-122, том 2 а.с. 33-34);

акт № 5 без указівки періоду, дати на суму 4363,20 грн. (том 1 а.с. 112 -113, том 2 а.с. 37-38);

акт № 2 без указівки періоду, дати на суму 57933,60 грн. (том 1 а.с. 110-111, том 2 а.с. 29-30).

Також сторонами був складений корегувальний акт без номеру та без дати за жовтень 2008 р., згідно з яким вартість виконаних робіт зменшено на 35691,60 грн. (том 2 а.с. 47-48).

Таким чином, з урахуванням корегувань, усього виконано робіт на суму 323988,00 грн.

Усі акти виконаних робіт прийняті відповідачем без зауважень, підписані з боку відповідача та скріплені його печаткою. Факт виконання позивачем робіт за договором №18/09 відповідач не заперечує.

Відповідач розрахувався за роботи згідно договору частково наступним чином:

24.09.2008 р. внесено 9000,00 грн. у якості передплати за будівельні роботи згідно договору;

30.09.2008 р. сплачено 61000,00 грн.;

08.10.2008 р. сплачено 20000,00 грн.

22.10.2008 р. сплачено 80000,00 грн.

Сплата коштів підтверджується копіями виписок банку по рахунках позивача та відповідача (том 2 а.с. 6-9, 16-19).

Сплачені кошти у вказаних сумах враховані сторонами як передоплата, що підтверджується актами звірки між сторонами станом на 31.12.2010 р. та від 15.04.2011 р. (том 2 а.с. 27, 60).

Також сторонами враховано в оплату вартість поставлених відповідачем товарів згідно з видатковими накладними № ZP2-000032 від 17.11.2008 р. на суму 2073,33 грн., № ZP2-000028 від 21.10.2008 р. на суму 1001,08 грн., що також відображено в актах звірки (том 2 а.с. 1-3, 27, 60).

Крім того, 14.01.2009 р. відповідачем сплачено 42051,20 грн. за ремонтно-будівельні роботи згідно договору № 18/09 від 23.09.2008 р., що підтверджується копією виписки по рахунку відповідача за 14.01.2009 р. та довідкою Запорізького регіонального управління Приватбанку від 06.04.2011 р. (том 2 а.с. 16-20).

Таким чином, усього відповідачем оплачено робіт на суму 215125,61 грн.

Вартість несплачених робіт складає 108862,39 грн., що також підтверджується відповідачем у відзиві на позов.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов п.4.3- 4.4 кінцеві розрахунки за виконані роботи з підрядником здійснюються через 5 днів після підписання акту здачі виконаних робіт. Всі проміжні платежі замовник здійснює шляхом перерахування на розрахунковий рахунок підрядника вартості фактично виконаних робіт на підставі виставленого рахунку та податкової накладної щомісячно протягом 5-ти днів після підписання актів КБ-2в.

Таким чином, сторонами встановлено строк розрахунку за фактично виконані та прийняті роботи 5 днів після підписання акту КБ-2в.

Як вбачається з матеріалів справи, всі роботи виконані і всі акти виконаних робіт відповідачем підписані. Факт прийняття виконаних робіт та підписання усіх актів виконаних робіт відповідач не заперечує. Відповідач здійснював часткову оплату робіт після їх прийняття.

Після здійснення всіх оплат відповідач листом від 17.11.2009 р. № 304 надав відповідь на лист позивача № 71 від 06.10.2009 р. про те, що підтверджує свою заборгованість перед позивачем за виконані підрядні роботи на загальну суму 108879,19 грн. Тобто станом на 17.11.2009 р. роботи вже були виконані на заявлену в позові суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Претензій щодо несвоєчасної чи неналежної передачі йому виконаних робіт відповідач не заявляв. У відзиві на позов відповідач також визнав факт виконання робіт на заявлену суму.

Таким чином, на день подання позову строк оплати виконаних робіт настав.

Посилання відповідача на те, що він не отримував рахунків та податкових накладних, які згідно з п. 4.4 договору є підставою для розрахунків, не впливає на визначений у п. п. 4.3 - 4.4 договору строк розрахунків, який обчислюється з дати підписання акту КБ-2в, а не з дати отримання рахунка та податкової накладної.

Як пояснили представники позивача в судовому засіданні, рахунки надавались відповідачу разом із актами, однак не збереглися. В акті звірки від 15.04.2011 р. сторони посилаються на рахунки від 24.09.2008 р. № СФ-40, № СФ-41, від 20.10.2008 р. № СФ-46 як на підставу для оплати робіт. Представник відповідача в судовому засіданні частково визнав, що рахунки позивачем виставлялись, однак по спірних актах факт виставлення рахунків заперечує.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується факт виконання робіт і строк оплати робіт на день подання позову настав, позовні вимоги про стягнення з відповідача 108862,39 грн. основного боргу є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також,оскільки відповідач порушив зобовязання щодо оплати виконаних робіт, позивач нарахував на суму боргу 3% річних у розмірі 6280,62 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно заяви про зменшення позовних вимог позивач нараховує 3% річних станом на 14.04.2011 р. на залишок заборгованості в сумі 3285,19 грн. по акту за жовтень 2008 р., а також на заборгованість в сумі 24825,60 грн. по акту за листопад 2008 р., на заборгованість в сумах 57933,60 грн., 14808,00 грн., 4363,20 грн., 3646,80 грн. - по актах за 2 липня 2009 р.

Однак суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні акти виконаних робіт з датою підпису 02.07.2009р. на суми 57933,60 грн., 14808,00 грн., 4363,20 грн., 3646,80 грн., а також акт за листопад 2008 р. на суму 24825,60 грн.

Додані до первісної позовної заяви копії актів за липень 2009 р. на суми 57933,60 грн., 14808,00 грн., 4363,20 грн., 3646,80 грн., 24825,60 грн. судом до уваги не приймаються, оскільки вони не засвідчені належним чином, а оригіналів цих актів позивач для огляду суду не надав. Натомість самим же позивачем до матеріалів справи надавалися належним чином засвідчені копії актів на вказані суми, однак без указівки періоду, за який вони складені, та дати підпису актів. Такі ж акти, засвідчені належним чином, надавалися до матеріалів справи і відповідачем.

Будь-які докази, які б свідчили про точну дату підписання вищезазначених актів виконаних робіт або період, за який вони складені, в матеріалах справи відсутні.

Претензій або вимог про сплату боргу позивачем не надано. Також не надано листа позивача № 71 від 06.10.2009 р., на який в матеріалах справи міститься відповідь відповідача від 17.11.2009 р. № 304 про наявність заборгованості.

За відсутності відомостей про дату складення актів виконаних робіт або доказів предявлення вимог про сплату боргу по цим актам суд не має можливості визначити початок виникнення зобовязання з оплати цих актів та відповідно початок виникнення прострочення.

Також позивач нараховує 3% річних на залишок боргу в сумі 3285,19 грн. по акту за жовтень 2008 року з 05.11.2009 р. Як пояснили представники позивача в судовому засіданні та видно з акту звірки від 15.04.2011 р., ця сума заборгованості є залишком заборгованості по акту за жовтень 2008 року на суму 74218,80 грн. Частково цей акт був оплачений 14.01.2009 р. Акт був підписаний сторонами 25.10.2008 р., що підтверджується примірником акту, який доданий до позовної заяви, а також довідкою КБ-3 до цього акту, що містять підписи та печатки обох сторін. Тобто прострочення по цьому акту виникло з 02.11.2008р. (з урахуванням вихідних днів). Позивач нараховує 3% річних на залишок заборгованості по акту в сумі 3285,19 грн. за період з 05.11.2008 р. по 14.04.2009 р. Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що позивач правомірно нарахував за цей період 3% річних в сумі 240,31 грн.

Таким чином, за висновком суду, на суму заборгованості по договору обґрунтовано нараховано 3 % річних лише в сумі 240,31 грн. В частині вимог про стягнення 6040,31 грн. - 3% річних в позові слід відмовити.

Також позивач нарахував на суму заборгованості 23516,63 грн. втрат від інфляції.

Для розрахунку інфляційних втрат по актам за липень 2009 року позивач використовує індекси інфляції за вересень - грудень 2009 року, січень - березень 2010 року;

по акту за жовтень 2008 року індекси інфляції за листопад грудень 2008 року, середньорічний індекс інфляції за 2009 рік (позивач визначає як 115,9%), січень - березень 2010 року;

по акту за листопад 2008 року індекси інфляції за грудень 2008 року, середньорічний індекс інфляції за 2009 рік (позивач визначає як 115,9%), січень - березень 2010 року.

Як встановлено судом, матеріалами справи підтверджується лише період прострочення по акту за жовтень 2008 року на суму 74218,80 грн., заборгованість по якому виникла з 02.11.2008р.

У Листі Верховного суду України № 62-97р від 03.04.1997р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» зазначено, що для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, що складають відповідний період, перемножити між собою. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а у середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Отже, на залишок боргу по акту за жовтень 2008 року в сумі 3285,19 грн. слід нараховувати інфляцію за період з листопада 2008 року по березень 2010 року. За цей період середній індекс інфляції становить 121,82%. Звідси втрати від інфляції складають 3285,19 грн. х 121,82% : 100 - 3285,19 грн. = 716,83 грн.

В цій сумі інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідачі. В частині вимог про стягнення 22799,80 грн. в позові слід відмовити.

Також в первісній позовній заяві позивачем заявлялися вимоги про стягнення з відповідача 44688,17 грн. пені. У заяві про зменшення позовних вимог позивач не зазначає про стягнення пені. Однак суд зауважує, що вимога про стягнення пені є окремою позовною вимогою. Відповідно до вимог ст. 78 ГПК України відмова позивача від позову має викладатись в адресованій господарському суду письмовій заяві. У заяві про зменшення позовних вимог позивач не вказує про відмову від цієї вимоги. Окремої письмової заяви про відмову від вимоги про стягнення пені позивач також не подавав.

Враховуючи зазначене, вимога про стягнення пені підлягає розгляду.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, пеня застосовується у розмірі, що встановлюється за згодою сторін, якщо інший розмір не передбачено законом.

Умовами договору підряду від 23.09.2008 р. № 18/09 не передбачено відповідальності замовника за порушення грошових зобовязань, зокрема сплати пені.

Посилання позивача лише на норми Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»у якості підстави для нарахування пені є необґрунтованим, оскільки нормами даного Закону не встановлюється розмір відповідальності за порушення грошових зобовязань та розмір пені, а лише передбачається межа відповідальності за невиконання грошового зобовязання у вигляді пені, яка може застосовуватись до порушника у випадку встановлення сторонами цього виду відповідальності у договорі. Сторони у договорі не узгодили застосування такого виду відповідальності.

Таким чином, вимоги про стягнення пені заявлені необґрунтовано, у стягненні пені слід відмовити.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково.

Судові витрати з розгляду справи згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УГМК-Запоріжжя» (вул. Фінальна, 1-Г, м. Запоріжжя, 69106, р/р 26002245 в АБ «АвтоЗАЗбанк», м. Запоріжжя, МФО 313407, ЄДРПОУ 32860987, ІПН 328609808295, свідоцтво № 11851089) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабіринт»(вул. Л.Українки, 4/46, м. Степногірськ, Василівський район, Запорізька область, 71611, р/р 26007055893020 в ЗРУ «Приватбанк»МФО 313399 код ЄДРПОУ 32747922, ІПН 327479208038, свідоцтво № 11076199) 108862,39 грн. (сто вісім тисяч вісімсот шістдесят дві грн. 39 коп.) основного боргу, 240,31 грн. (двісті сорок грн. 31 коп.) - 3% річних, 716,83 грн. (сімсот шістнадцять грн. 83 коп.) - інфляційних втрат, 1100,09 грн. (одна тисяча сто грн. 09 коп.) державного мита, 141,06 грн. (сто сорок одна грн. 06 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Повне рішення оформлено і підписано,

згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 22.04.2011 р.