Рішення № 15122355, 19.04.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.11 Справа № 22/5009/520/11

Суддя Ярешко О.В.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Ірігаційні системи” (03035, м. Київ, вул. Соломянська , буд. 1, оф. 404)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Бурчак” (72010, Запорізька область, Михайлівський район, с. Бурчак, вул. Є. Носаль, буд. 32)

про стягнення 199 994,44 грн.

Суддя Ярешко О.В.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №1/03 від 24.03.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 23.12.2010р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

04.02.2011р. до господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Ірігаційні системи”, м. Київ з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Бурчак”, с. Бурчак, Запорізька область про стягнення 136200,00 грн. основного боргу, 11545,50 грн. 3% річних та 46718,66 грн. втрат від інфляції грошових коштів, всього 194464,16 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.02.2011р. порушено провадження у справі № 22/5009/520/11, судове засідання призначено на 02.03.2011р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення справи.

Ухвалою від 02.03.2011р. у звязку з неявкою сторін та неподанням ними витребуваних судом доказів в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 28.03.2011р.

Ухвалою від 28.03.2011р. у звязку з неподанням сторонами витребуваних матеріалів, за клопотанням позивача строк вирішення спору продовжено до 19.04.2011р. та відкладено розгляд справи на 19.04.2011р.

19.04.2011р. судом отримана заява позивача про збільшення позовних вимог, якою позивач просить стягнути з відповідача 136200,00 грн. основного боргу, 12340,31 грн. 3% річних та 51454,13 грн. втрат від інфляції грошових коштів, всього 199994,44 грн.

Розглянувши заяву позивача про збільшення позовних вимог, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про збільшення позовних вимог подана у відповідності до ст. 22 ГПК України, тому приймається судом до розгляду.

Згідно ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Таким чином, в судовому засіданні 19.04.2011р. судом прийняті до розгляду та розглядаються позовні вимоги про стягнення 136200,00 грн. основного боргу, 12340,31 грн. 3% річних та 51454,13 грн. втрат від інфляції грошових коштів, всього 199994,44 грн.

Позивач підтримав свої позовні вимоги, які обґрунтував наступним. 28.02.2008р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 28/02. Відповідно до цього договору, позивач поставив передбачене договором обладнання для системи зрошення згідно специфікації № 1, а відповідач їх прийняв згідно видаткової накладної № РН-0000048 від 26.06.2008р. на загальну суму 327000,00 грн. Як зазначив позивач, згідно п. 2.1. договору № 28/02 від 28.02.2008р. відповідач зобовязувався оплатити аванс у розмірі 130800,00 грн., в тому числі ПДВ 26 160,00 грн., який було сплачено відповідачем 08.05.2008р. Згідно п. 2.2. договору остаточні 60 % від вартості товару відповідач перераховує позивачу на його розрахунковий рахунок станом на 01.09.2008р. Позивач стверджує, що факт належного виконання зобовязань позивачем, передбачених договором № 28/02 від 28.02.2008р. у повному обсязі та належним чином підтверджується видатковою накладною № РН-0000048 від 26.06.2008р. на загальну суму 327000,00 грн., яку підписано повноважним представником відповідача на підставі довіреності від 26.06.2008р. серії ЯОБ № 230662 та актом прийому-передачі в експлуатацію системи зрошення »110G/450 з поливним пістолетом та поливною консоллю 44/50 SL від 26.06.2008р., які підписано керівником відповідача. Відповідач в порушення норм чинного законодавства та умов договору № 28/02 від 28.02.2008р. не оплатив своєчасно поставлене обладнання у повному обсязі. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача 136200,00 грн. основного боргу, 12340,31 грн. 3% річних та 51454,13 грн. втрат від інфляції грошових коштів, всього 199994,44 грн.

Відповідач проти позову заперечив та пояснив, що договір поставки № 28/02 від 28.02.2008р. фактично укладений не був і господарські відносини з приводу поставки обладнання для системи зрошення були обумовлені фактично усними домовленостями, не закріпленими письмовим договором. Про відсутність факту укладення договору поставки № 28/02 свідчить наявність обовязкової умови, викладеної в письмовому вигляді в тексті договору та акту приймання-передачі до нього з боку відповідача. В договорі та акті прийому-передачі зазначено, що договір являється укладеним за умови підписання додаткової угоди, що стосуватиметься п. 3.1. і п. 5.2. договору поставки № 28/02. Як зазначив відповідач, в подальшому незважаючи на заявлені умови укладення договору поставки № 28/02, висунуті відповідачем, жодної додаткової угоди сторонами укладено не було. На підставі зазначеного, відповідач стверджує, що фактично сторонами не були узгоджені істотні умови договору поставки, так як пункти 3.1. та 5.2. запропонованого до підпису договору поставки № 28/02, додатковими угодами змінені не були. Таким чином, господарські відносини між позивачем та відповідачем при поставці обладнання для системи зрошення, визначалися лише усними домовленостями і не могли ґрунтуватися на договорі поставки № 28/02. Також на підтвердження вищевказаного відповідач зазначив, що при поставці обладнання для системи зрошення сторони не дотримувались умов договору № 28/02. Так поставка товару була здійснена в строк 49 днів, а не 45 як передбачалось умовами договору поставки № 28/02, оплата за поставку товару здійснювалась відповідачем не у відповідності з письмовими умовами договору поставки № 28/02, що було погоджено в усному порядку з позивачем. Отже, відповідач вважає, що за таких обставин відсутні підстави вважати, що поставка товару відбувалась в межах договору поставки № 28/02, внаслідок чого стягнення суми боргу за порушення зобовязання, яке виникло на підставі договору поставки № 28/02 не може мати місце. На підставі вищенаведеного, відповідач просить в позові відмовити.

Позивач заперечив проти відзиву відповідача та зазначив, що договір № 28/02 від 28.02.2008р. між позивачем та відповідачем був укладений відповідно до чинного законодавства України. Як зазначив позивач, сторони погодили всі істотні умови договору № 28/02 від 28.02.2008р. (предмет, ціну та строк дії договору), зазначений договір підписаний та скріплений печатками сторін. Також позивач стверджує, що ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Ірігаційні системи” поставив відповідачу продукцію передбачену договором, зазначену в специфікації № 1 до договору № 28/02 від 28.02.2008р., а відповідач прийняв її та сплатив аванс 08.05.2008р. у розмірі 130 800,00 грн.

За клопотанням представників сторін судовий процес вівся без застосування засобів технічної фіксації.

Розгляд справи закінчено 19.04.2011р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

28.02.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Ірігаційні системи” (надалі постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Бурчак” (надалі покупець) був укладений договір № 28/02 (надалі договір).

Відповідно до п. 4.1. договору, даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань.

Пунктами 1.1. та 1.2. договору передбачено, що постачальник зобовязується поставити покупцю обладнання для системи зрошення згідно специфікації № 1, (в подальшому товар) який пройшов митну очистку для імпорту в Україну та сертифікований в системі державного реєстру «УкрСЕПРО», а покупець зобовязується прийняти товар згідно вантажних документів та здійснити його оплату на умовах даного договору.

Предметом постачання є обладнання для системи зрошення, що зазначене в специфікації № 1, яка є невідємною частиною цього договору.

Специфікацією № 1 до договору № 28/02 від 28.02.2008р. на купівлю-продаж обладнання до системи зрошення «IRTEC»передбачено найменування товару, а саме дощувальна установка 110G/450 у кількості 2 шт. та консоль поливна до дощувальної установки 44/50 SL у кількості 1 шт. всього на суму з ПДВ 327000,00 грн.

Приписами пунктів 2.1., 2.2. та 2.3. передбачено, що оплата товару проводиться у національній грошовій одиниці на розрахунковий рахунок постачальника на підставі рахунку-фактури.

Загальна вартість товару, що поставляється згідно цього договору, складає: 327000,00 грн., в т.ч. ПДВ 54500,00 грн.

Покупець зобовязується здійснити на розрахунковий рахунок постачальника попередній авансовий платіж в розмірі 40% від загальної вартості товару 130800,00 грн., в т.ч. ПДВ 26160,00 грн.

Остаточні 60% від вартості товару покупець перераховує постачальнику на його розрахунковий рахунок станом на 01.09.2008р.

Згідно п. 3.1. договору, постачальник в обовязковому порядку зобовязується здійснити поставку товару на адресу покупця протягом 45 календарних днів від дня надходження на розрахунковий рахунок постачальника авансового платежу згідно умов даного договору.

25.04.2008р. позивачем відповідачу був виставлений рахунок-фактура № СФ-0000072 на суму 327000,00 грн.

Відповідачем 08.05.2008р. було сплачено на користь позивача 130800,00 грн. (авансовий платіж в розмірі 40% від загальної вартості товару), що підтверджується банківською випискою від 08.05.2008р. (копія долучена до матеріалів справи).

Позивачем 26.06.2008р. відповідачу був переданий товар на суму 327000,00 грн., що підтверджується актом прийому-передачі в експлуатацію системи зрошення «IRTEC»110G/450 з поливним пістолетом та поливною консолю 44/50 SL, в якому зазначено, що позивач передає, а відповідач приймає в експлуатацію системи зрошення «IRTEC»110G/450 з поливним пістолетом в кількості 2 шт., та поливною консолю 44/50 SL в кількості 1 шт. Як зазначено в акті, претензій до комплектності, проектних та експлуатаційних характеристик, а також якості техніки немає. А також, зазначене підтверджується видатковою накладною № РН-0000048 від 26.06.2008р. на суму 327000,00 грн., яка підписана та скріплена печатками сторін та довіреністю відповідача серії ЯОБ № 230662 від 26.06.2008р. виданою Зорі Володимиру Григоровичу на отримання обладнання на суму 327000,00 грн.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що покупець зобовязується оплатити вартість товару на умовах даного договору.

Твердження відповідача з приводу того, що договір № 28/02 від 28.02.2008р. фактично укладений не був через не узгодженість істотних умов не відповідає дійсності у звязку із наступним.

Відповідно до ст. 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Щодо зазначення відповідачем під підписом у договорі № 28/02 від 28.02.2008р.: «За умови підписання додаткової угоди по п. 3.1. та п. 5.2.», то не підписання цієї додаткової угоди не є підставою вважати, що зазначений договір укладений не був, оскільки, відповідно до п. 7.2. договору, всі зміни і доповнення до цього договору повинні бути прийняті лише за згодою сторін у формі додаткових угод, що є невідємною частиною цього договору.

Таким чином, оскільки зазначеним договором були обумовлені предмет, ціна, строк дії договору та оскільки зазначений договір підписаний та скріплений печатками сторін, суд прийшов до висновку, що договір № 28/02 від 28.02.2008р. був укладеним.

На підставі вищенаведеного, у відповідності до п. 2.3. договору, відповідач повинен був сплатити позивачу остаточні 60% від вартості отриманого товару, а саме 196200,00 грн. до 01.09.2008р.

Відповідач в порушення умов договору, оплату отриманого від позивача товару здійснив лише частково, в сумі 60 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками за 06.11.2008р. на суму 20000,00 грн., 06.11.2009р. на суму 10000,00 грн., 26.11.2009р. на суму 10000,00 грн., 09.04.2010р. на суму 20000,00 грн. (копії знаходять в матеріалах справи).

Таким чином, залишок заборгованості відповідача складає 136200,00 грн.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на таких підставах.

Договір № 28/02 від 28.02.2008р., яким врегульовано відносини сторін, за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 11, 509 ЦК України передбачено, що підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідач в установлений договором строк з відстрочкою платежу, не здійснив оплату товару, отриманого від позивача, чим порушив свої грошові зобовязання. Доказів оплати наявної заборгованості відповідач суду не надав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення з відповідача 136200,00 грн. заборгованості є обґрунтованими.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 12340,31 грн. 3% річних за період з 02.09.2008р. по 01.04.2011р. та 51454,13 грн. втрат від інфляції грошових коштів за період з вересня 2008р. по березень 2011р. включно.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність нарахування 3% річних та встановлено, що розрахунок позивачем виконаний невірно, фактично підлягає стягненню 12333,58 грн. 3% річних. В іншій частині вимоги щодо стягнення 3% річних задоволенню не підлягають.

Що стосується розрахунку втрат від інфляції грошових коштів, то встановлено, що розрахунок позивачем виконаний вірно, стягненню підлягає 51454,13 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

Згідно з ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 625, 629, 655, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Бурчак” (72010, Запорізька область, Михайлівський район, с. Бурчак, вул. Є. Носаль, буд. 32, код ЄДРПОУ 34378170) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Ірігаційні системи” (03035, м. Київ, вул. Соломянська, буд. 1, оф. 404, код ЄДРПОУ 33498019) 136 200 (сто тридцять шість тисяч двісті) грн. 00 коп. основного боргу, 12 333 (дванадцять тисяч триста тридцять три) грн. 58 коп. 3% річних, 51 454 (пятдесят одну тисячу чотириста пятдесят чотири) грн. 13 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 1 999 (одну тисячу девятсот девяносто девять) грн. 88 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять пять) грн. 99 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя О.В. Ярешко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 26.04.2011р.