Постанова № 15121005, 13.04.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2011                                                                                           № 02/3010

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Корсакової Г.В.

суддів:           

при секретарі:           

при секретарі судового засідання – Камінській Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Лисенко Г.В., Овчаренко О.Г. – за довіреністю

від відповідача: Василега А.П., Власов М.В. – за довіреністю

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасизалізобетонстрой» на рішення господарського суду Черкаської області від 04.02.2010р.

по справі №02/3010 (суддя Пащенко А.Д.)

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальності «Текс», м.Черкаси

до Товариства з обмеженою відповідальності «Черкасизалізобетонстрой», м. Черкаси

про          стягнення 257706,64 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальності «Текс» звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальності «Черкасизалізобетонстрой» про стягнення 257706,64 грн. боргу за виконані позивачем роботи з електропостачання 16-поверхового 4-х секційного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземно-наземними гаражами КЛ-10кВ від залізниці до ЗТП по вул. Пушкіна,32/2 в м. Черкаси відповідно до укладеного сторонами договору підряду №97 від 27.09.2007р.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 04.02.2010р. позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасизалізобетонстрой» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Текс» 257706,64 грн. боргу, 2577,06 грн. витрат на сплату державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкасизалізобетонстрой» подало апеляційну скаргу від 17.02.2010р. (вх. № 2-04/3/114/494 від 23.02.2010р.), в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 04.02.2010р. по справі № 02/3010 повністю та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

                    Скаржник вважає, що рішення господарського суду Черкаської області від 04.02.2010р. прийнято з порушенням норм матеріального права та з неповним з’ясуванням обставин справи. В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що на виконання визначених у договорі робіт, сторони погодили договірну ціну та локальний кошторис. На виконання умов договору позивач виконав роботи, однак вартість робіт, зазначена в актах приймання виконаних робіт, по деяким роботам є більшою ніж передбачена у локальному кошторисі. Збільшення вартості виконаних робіт, як передбачено п. 2.1. договору, сторони не погоджували, додаткових угод до договору про збільшення договірної ціни не укладали. Отже, позивач перевищив вартість робіт, визначену твердим кошторисом, без отримання відповідного погодження, а тому, за доводами скаржника, витрати, пов’язані з перевищенням кошторису несе позивач, оскільки відповідно до положень ч. 2, 3 ст. 844 ЦК України кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису, можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом. Крім того, скаржник зазначає, що позивач не передав відповідачу технічну та іншу документацію, як це передбачено пунктом 6.2.2. Правил «Технічної експлуатації електроустановок споживачів», виконані позивачем роботи не передані відповідачу за актом здачі - приймання робіт відповідно до п. 3.2.4. договору. Також, як вказує скаржник, судом не надана оцінка акту невідповідності від 27.07.2009р. актів виконаних позивачем робіт форми КБ-2В, КБ-3.

На підставі апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасизалізобетонстрой» на рішення господарського суду Черкаської області від 04.02.2010р. згідно ст.98 ГПК України Київським міжобласним апеляційним господарським судом ухвалою від 01.03.2010р. у справі № 02/3010 порушено апеляційне провадження.

Ухвалою від 19.04.2010р. провадження у справі було зупинено на час проведення судової будівельно-технічної експертизи та матеріали справи направлено до Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2011р., після отримання висновку №432/433-БТ від 05.01.2011р. судової будівельно-технічної експертизи, провадження у справі №02/3010 поновлено.

З метою повного, всебічного та об’єктивного з’ясування фактичних обставин справи розгляд справи відкладався. В судове засідання 06.04.2011р. для дачі пояснень до висновку №432/433-БТ від 05.01.2011р. судової будівельно-технічної експертизи викликався судовий експерт, що проводив судову будівельно-технічну експертизу.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив в її задоволенні відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

           Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглянувши висновок судової будівельно-технічної експертизи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

           Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕКС» (підрядник за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Черкасизалізобетонстрой» (замовник за договором, відповідач у справі) був укладений договір підряду № 97 від 27.09.2007 року.                     Відповідно до п.п. 1.1., 2.1. Договору предметом договору є виконання робіт з електропостачання 16-поверхового будинку 4-х секційного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземно-наземними гаражами КЛ-10кВ від залізниці до ЗТП по вул. Пушкіна 32/2 в м. Черкаси. Загальна вартість робіт по цьому договору становить 1 318 555, 20 грн. У випадку зміни ціни на матеріали та ресурси, зміни розміру заробітної плати перегляд вартості робіт обґрунтовується розрахунками й оформлюється сторонами шляхом укладення додаткових угод до цього договору.

           Пунктом 6.2 договору сторони обумовили, що до початку виконання робіт, замовник перераховує підряднику аванс в розмірі 600 000 грн.

           Згідно розділу 3 договору, зокрема, п.п. 3.2.1, 3.2.2 та 3.2.4, підрядник (позивач) зобов'язався розпочати виконання робіт протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту перерахунку на його поточний рахунок авансу в порядку визначеному п.6 договору; виконати роботи, придбати передбачене проектною документацією устаткування і обладнання та виконати його монтаж відповідно до проекту; в 3-денний строк з моменту завершення виконання робіт, визначених в п. 1.1 цього договору, подати замовникові на підписання акт приймання-здачі робіт.

                    Відповідно до п.4.1. договору позивач зобов'язався виконати роботи протягом 90 календарних днів, з моменту початку робіт згідно п.п. 3.2.1. договору.

                    Згідно п. 3.1.2. договору замовник (відповідач) зобов'язався оплатити підряднику (позивачу) роботи, визначені у п. 1.1 цього договору, в розмірах і в строки, встановлені договором.

                    Відповідно до п. 6.3. договору оплата замовником виконаних генпідрядником робіт здійснюється протягом 3 робочих днів на підставі підписаних замовником актів за формами № КБ-2в, № КБ-3, які, відповідно до п. 8.2 договору, підрядник готує після закінчення етапу робіт у двох примірниках та передає замовнику.

                    Судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечується, що до початку виконання робіт відповідач перерахував позивачу аванс в розмірі 600000,00 грн., що відповідає обов'язку відповідача як замовника за договором.

                     Як вбачається з Актів приймання виконаних робіт форми №КБ-2в та Довідок про вартість виконаних робіт форми №КБ-3, позивач здав, а відповідач прийняв роботи на загальну суму 1 312 771,20 грн., в тому числі за січень 2008р. - на суму 479164,80 грн., за квітень 2008р. - на суму 414517,20 грн., за травень 2008р. - на суму 419089,20 грн.

                     Вказані Акти підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств, що відповідачем не заперечується. На актах відсутні будь-які зауваження чи заперечення відповідача, не вказано наявності спору між сторонами щодо вартості робіт чи матеріалів, чи щодо якості робіт.

                    Виконані позивачем роботи відповідач у встановлений договором строк не оплатив, що ним не заперечується.

                    Борг відповідача по обліку обох сторін підтверджується в акті звірки взаємних розрахунків станом на 25.02.2009 р. на суму 705884,14 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 3 березня 2009 року позивач, відповідач та ПП «Мажар-2» уклали договір про переведення боргу, в якому підтверджено факт наявності боргу відповідача перед позивачем за договором № 97 від 27.09.2007р. в сумі 705882,14 грн. (в т.ч. ПДВ), та за яким ПП «Мажар-2» прийняв на себе сплату боргу позивачу за відповідача в сумі 448175,50 грн. (в т.ч. ПДВ).

Судовою колегією під час апеляційного провадження встановлено, що ПП «Мажар-2» здійснено оплату коштів позивачу на суму 448175,50 грн. згідно договору про переведення боргу від 3 березня 2009р., що підтверджується наданими сторонами виписками по розрахунковому рахунку ТОВ «Текс» та Листом ПП «Мажар-2» №100 від 29.03.2011р. (залучені до матеріалів справи).

Таким чином, залишок боргу відповідача перед позивачем складає 257 706 грн. 64 коп. (705882,14 грн. - 448175,50 грн. ), стягнення якого є предметом позову у даній справі.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов’язання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.

Відповідно до ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Статтею 854 ЦК України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, відповідно до п.1 ст.193 ГК України, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно п.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, договором, укладеним між сторонами, визначено оплату окремих етапів замовленої роботи, а саме, в п. 6.3. договору вказано, що оплата відповідачем виконаних робіт здійснюється протягом трьох робочих днів на підставі підписаних замовником актів за формами № КБ-2в та №КБ - 3. Акти приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт за січень, квітень, травень 2008 року підписані представниками сторін, скріплені печатками підприємств, на них відсутні будь-які зауваження чи претензії. Проте, відповідач свій обов’язок оплатити прийняті роботи не виконав. Борг перед позивачем за договором № 97 від 27.09.2007р. визнаний відповідачем і в договорі про переведення боргу від 03.03.2009р.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вимога позивача про стягнення боргу за прийняті відповідачем роботи по актах форми № КБ-2в, № КБ-3 відповідає обов'язку відповідача оплатити виконані позивачем роботи протягом 3 робочих днів на підставі вказаних актів. Посилання відповідача на Акт приймання-здачі робіт, вказаний у п. 3.2.4. договору, як на підставу не здійснювати оплату відповідно до Актів форми № КБ-2в, № КБ-3, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки сторони в пункті 6.3. договору чітко встановили обов'язок замовника здійснити оплату етапів робіт на підставі актів за формами № КБ-2в та №КБ - 3 і такий порядок оплати виконаних робіт відповідає припису статті 854 ЦК України.

Щодо доводів відповідача про не передання позивачем технічної та іншої документації, то судом першої інстанції вірно зазначено, що це не впливає на встановлений договором обов’язок відповідача оплатити вартість робіт у визначеному п. 6.3. договору порядку.

Факт несплати 257 706 грн. 64 коп. за виконані позивачем роботи відповідачем не заперечується.

Як вбачається з висновку судової будівельно-технічної експертизи від 05.01.2011р., призначеної ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.04.2010р., експертом в ході дослідження за результатами обстеження об’єкту розрахунковим шляхом встановлено, що фактична вартість виконаних у 2008 році ТОВ «Текс» робіт по об’єкту: «Електропостачання 16-поверхового будинку 4-х секційного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземно-надземними гаражами КЛ-10кВ від залізниці до ЗТП по вул.Пушкіна,31/2 в м.Черкаси становить 1328060,66 грн. В ході дослідження експертом встановлено необґрунтоване завищення вартості робіт, зазначених в актах форми КБ-2в, складених підрядником ТОВ «Текс», на суму 271608,94 грн. При цьому, таке завищення, як вбачається з висновку, встановлено експертом з урахуванням додатково наданих ТОВ «Текс» актів форми КБ-2в, оформлених в липні 2010р., які відповідачем не підписані.

З наданих експертом, на вимогу суду апеляційної інстанції, письмових пояснень до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 05.01.2011р. вбачається, що в розрахунок фактичної вартості робіт, зроблений експертом, увійшли роботи, які були передбачені актами ф.КБ-2в приймання виконаних підрядних робіт №6 за січень 2008р., №48 за квітень 2008р., №3 за травень 2008р., складених підрядником ТОВ «Текс» та підписаних замовником ТОВ «Черкасизалізобетонстрой» (акти, якими обґрунтовані позовні вимоги). При цьому, як вказано експертом, фактично не зроблені підрядником роботи у вказані акти форми КБ-2в ТОВ «Текс» не включені.

З огляду на зазначене, доводи відповідача про невідповідність об’ємів виконаних ТОВ «Текс» робіт об’ємам, що зазначені в актах приймання виконаних підрядних робіт №6 за січень 2008р., №48 за квітень 2008р., №3 за травень 2008р. є недоведеними та спростовуються матеріалами справи.

Статтею 843 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до п.2.1. договору № 97 від 27.09.2007р. загальна вартість робіт по цьому договору становить 1 318 555, 20 грн.

Згідно актів ф.КБ-2в приймання виконаних підрядних робіт №6 за січень 2008р., №48 за квітень 2008р., №3 за травень 2008р. та довідок про вартість виконаних робіт, підрядником виконані, а замовником прийняті роботи на загальну суму 1312771,20 грн.

Отже, доводи відповідача про перевищення договірної ціни є необґрунтованими.

Щодо доводів скаржника про те, що зазначена в актах приймання виконаних робіт їх вартість, по деяким роботам є більшою, ніж передбачена у локальному кошторисі, то судова колегія не приймає їх до уваги, оскільки як вбачається з матеріалів справи та зазначено у висновку судової будівельно-технічної експертизи, локальний кошторис по будівництву спірного об’єкту не підписаний представниками замовника та підрядника, не завірений печатками сторін.

Наданий відповідачем суду акт невідповідності від 25.12.2009р. актів виконаних робіт форми КБ-2в договірній ціні правомірно не взятий судом першої інстанції до уваги, оскільки цей акт складений в односторонньому порядку, у ньому відсутні пояснення причин складання цього акту через більш як півтора року після підписання без зауважень актів ф. КБ-2в та довідок форми № КБ-3 за січень, квітень, травень 2008 року. Крім того, вказаний акт, як вбачається з його дати, складений відповідачем після звернення позивача з позовом у даній справі.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем належним чином доведено порушення відповідачем його законних прав.

Відповідач не надав жодного доказу на спростування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог.

Доводи відповідача спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на встановлені обставини справи та зібрані у ній докази, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вимога позивача про стягнення з відповідача 257706,64 грн. боргу за виконані позивачем роботи по договору підряду № 97 від 27.09.2007р., є законною та обґрунтованою та підлягає задоволенню.

З огляду на зазначене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Черкаської області від 04.02.2010р. прийняте на підставі фактичних обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 19.04.2010р. про призначення у даній справі судової будівельно-технічної експертизи витрати по проведенню експертизи були покладені на відповідача. Як вбачається з матеріалів справи (рахунок –фактура № СФ-0000788 від 18.05.2010р.) вартість експертизи становить 15504 грн. Відповідачем проведено часткову оплату вартості будівельно-технічної експертизи на суму 8000 грн. (платіжне доручення № 10407 від 17.06.2010р.). Неоплачений відповідачем залишок складає 7504 грн.

Оскільки експертиза виконана та надано висновок № 432/433 –БТ від 05.01.2011р., відповідач зобов’язаний провести повну оплату її вартості.

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасизалізобетонстрой» на рішення господарського суду Черкаської області від 04.02.2010р. у справі № 02/3010 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 04.02.2010 року у справі № 02/3010 залишити без змін.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності «Черкасизалізобетонстрой» ( 18000, м.Черкаси, провул. 20 Партз’їзду,2, ідентифікаційний код 31701672) на користь Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (18008, м.Черкаси, вул. Смілянська, 81, ідентифікаційний код 25584491, р/р 31251272210301 в ГУДКУ у Черкаській області МФО 854018) 7504 грн. - несплачений залишок вартості судової будівельно-технічної експертизи № 432/433-БТ від 05.01.2011р.

4.           Доручити господарському суду Черкаської області видати відповідний наказ.

5.                     Матеріали справи № 02/3010 повернути до господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя                                                                      

Судді