Постанова № 15120983, 07.04.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2011                                                                                           № 20/8

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Гаврилюка О.М.

суддів:           

за участю секретаря судового засідання Рижової В.В.

за участю представників

від позивача: Дуда І.П. – дов. від 02.12.2010 року № 4916/9-09

Лісниченко О.В. – дов. від 16.03.2011 року № 1231/9-13

від відповідача: Войтенко М.М. – дов. від 07.04.2010 року № 8-01-16/669

розглянувши апеляційну скаргу Львівської філії Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення на рішення господарського суду м. Києва від 19.01.2011 року

у справі № 20/8 (суддя Палій В.В.)

за позовом Львівської філії Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення (м. Київ)

до Національної телекомпанії України (м. Київ)

про стягнення 206253 грн. 15 коп. збитків

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулася Львівська філія Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення з позовом та уточненнями до нього до Національної телекомпанії України про стягнення з відповідача на користь позивача завданих у зв’язку із невиконанням господарського зобов’язання збитків в розмірі 206253 грн. 15 коп.

Рішенням від 19.01.2011 року господарський суд м. Києва у задоволенні позову відмовив повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням місцевого господарського суду позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 19.01.2011 року по справі № 20/8 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2011 року апеляційна скарга позивача була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 20/8 у судовому засіданні за участю представників сторін.

Під час апеляційного провадження представники позивача підтримували вимоги своєї апеляційної скарги. Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія виходить із наступного.

Як правильно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 10.01.2007 року між Національною телекомпанією України (НТУ) та Державним комітетом телебачення і радіомовлення України (Держкомтелерадіо) укладено Державний контракт на виконання державного замовлення на виробництво і розповсюдження телепрограм на 2007 року, за умовами якого Держкомтелерадіо розміщує, а НТУ приймає державне замовлення на виробництво і розповсюдження телепрограм у 2007 року загальним обсягом мовлення 5 535,5 год. на рік.

12.03.2007 року між НТУ, в якості повіреного, та Держкомтелерадіо, в якості довірителя, укладено договір доручення № 167-08, відповідно до умов якого повірений зобов’язується від імені і за рахунок довірителя виконати такі юридичні дії, а саме: укласти державний контракт на закупівлю послуг з розповсюдження (трансляції) телепрограм, вироблених для державних потреб у 2007 році.

Згідно з умовами п. 1.2 договору-доручення Державний комітет телебачення і радіомовлення України як Генеральний державний замовник з виробництва і розповсюдження телепрограм делегував Національній телекомпанії України свої повноваження в частині закупівлі для державних потреб послуг з розповсюдження (трансляції) телепрограм в межах компетенції, визначеної цим договором.

Відповідно до п. 3.2.2 договору-доручення повірений зобов’язаний виконати доручення відповідно до вказівок довірителя у строк до 21.09.2007 року, а у разі належного бюджетного фінансування зазначених послуг вартістю 31360683 грн. з обсягом телемовлення 5535,5 годин виконати доручення у строк до 31 грудня 2007 року.

26.03.2007 року Державне підприємство „Львівський обласний радіотелевізійний передавальний центр” (виконавець) та Національна телекомпанія України (замовник) уклали Державний контракт № 185-42 на виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб, на 2007 рік, відповідно до умов якого виконавець (позивач), за допомогою технічних засобів, зазначених в додатку №1 до контракту, надає замовнику (відповідач) телекомунікаційні послуги з виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб, в межах плану асигнувань із загального фонду Державного бюджету України на 2007 рік за програмою 1701150 „Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб”, а саме, забезпечує здійснення трансляції телепрограм, а відповідач зобов’язується оплачувати надані послуги в порядку, передбаченому договором.

Відповідно до п. 2.1.3 Державного контракту позивач зобов’язувався забезпечити здійснення трансляції телепрограм в повному обсязі до 21 вересня 2007 року, а в разі належного фінансування до 31 грудня 2007 року на виконання п. 4 Постанови Кабінету міністрів України „Про затвердження порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для трансляції телерадіопрограм, вироблених для державних потреб” від 07.03.2007 року № 413.

Згідно п. 3.1 Державного контракту ціна контракту становила 532 863 грн. 40 коп. в тому числі ПДВ, що відповідає вартості 4 008,3 годин мовлення, та розраховується на підставі Тарифів, затверджених згідно чинного законодавства, що зазначені у Додатку №1 до Контракту. Джерелом фінансування державного замовлення були кошти загального фонду Державного бюджету України, передбачені бюджетною програмою 1701150 „Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб”, що надходять від Генерального державного замовника –Державного комітету телебачення і радіомовлення України на підставі затвердженого ним кошторису та плану асигнувань із загального фонду бюджету на 2007 рік у сумі 532 863 грн. 40 коп., що відповідає 4 008,3 годинам мовлення.

Відповідно до п. 3.2 Державного контракту у разі належного бюджетного фінансування ціна контракту мала становити 735 889 грн. 37 коп., в тому числі ПДВ 122 648 грн. 23 коп., що відповідало вартості трансляції 5535,5 годин мовлення, та розраховувалося на підставі Тарифів, затверджених згідно законодавства, що зазначені у Додатку №1 до Контракту. Джерелом фінансування державного замовлення були кошти загального фонду Державного бюджету України, передбачені бюджетною програмою 1701150 „Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб”, що надходять від Генерального державного замовника – Державного комітету телебачення і радіомовлення України на підставі затвердженого ним кошторису та плану асигнувань із загального фонду бюджету на 2007 року у сумі 735 889 грн. 37 коп., що відповідає 5535,5 годинам мовлення.

Згідно з умовами п.п. 7.1, 7.2 Державний контракт набуває чинності з дати його підписання сторонами. Державний контракт розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з 01.01.2007 року, і діє до 21.09.2007 року. У разі належного бюджетного фінансування в обсягах, зазначених у п. 3.2 Державного контракту, контракт розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з 01.01.2007 року і діє до 31.12.2007 року.

Додатком № 1 до Державного контракту сторони визначили перелік технічних засобів позивача, задіяних для розповсюдження (трансляції) програм НТКУ та їх вартість в 2007 року.

Оплата та порядок розрахунків були передбачені у п.п. 4.6, 4.7 Державним контрактом від 26.03.2007 року № 185-42, відповідно до яких оплата наданих послуг здійснюється відповідачем за цінами Додатку №1 з урахуванням фактично відпрацьованого часу та фактично задіяних технічних засобів. Щомісячна оплата здійснюється відповідачем протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання рахунку, виставленого на підставі узгоджених сторонами Актів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача в межах плану асигнувань відповідно до фактично отриманого фінансування.

Відповідач за умовами Контракту зобов’язався прийняти та своєчасно сплачувати вартість наданих послуг на умовах викладених в Державному контракті.

Відповідно до Наказу Міністерства транспорту та зв’язку України від 20.07.2006 року Львівський обласний радіотелевізійний передавальний центр було реорганізовано шляхом приєднання до Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення, який становився правонаступником прав та обов’язків.

Про це ж зазначено і в п. 3.2 статуту Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв’язку від 28.052009 року № 599 та зареєстрованого в Шевченківській РДА м. Києва 05.06.2009 року.

У зв’язку з реорганізацією підприємств Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення всі права та обов’язки виконавця по контракту перейшли до Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення, про що сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Державного контракту від 26.03.2007 року № 185-42.

25.01.2008 року Львівська філія КРРТ надіслала НТУ претензію № 90 про сплату останнім 255812 грн. 31 коп. згідно Державного контракту від 26.03.2007 року № 185-42. А 26.03.2008 року та 12.06.2008 року Львівська філія КРРТ надіслала НТУ претензії № 249 та № 752 про сплату останнім 245469 грн. 58 коп. згідно Державного контракту від 26.03.2007 року № 185-42.

В межах справи № 54/148-20/38 господарський суд м. Києва рішенням від 17.02.2010 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2010 року та постановою Вищого господарського суду України від 31.08.2010 року, дійшов висновку, що Державний контракт на виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб, на 2007 рік від 26.03.2007 року № 185-42 діяв з 01.01.2007 року по 21.09.2007 року. Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України вищезазначене рішення господарського суду м. Києва має преюдиційний характер при вирішенні даного спору.

Вважаючи свої права та законні інтереси порушеними, що на думку позивача полягає в понесенні позивачем збитків від надання позивачем телекомунікаційних послуг з розповсюдження (трансляції) телепрограм за період з 22.09.2007 року по 31.12.2007 року в сумі 206253 грн. 15 коп., останній звернувся з даним позовом до господарського суду.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва має бути скасовано повністю та прийнято нове рішення про задоволення позову частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Ч. 3 ст. 226 ГК України сторона, яка порушила своє зобов’язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

Колегія суддів апеляційного господарського суду бере до уваги той факт, що наявність належного фінансування могла бути перевірена відповідачем.

Після 21.09.2007 року, яке згідно рішення господарського суду м. Києва від 17.02.2010 року № 54/148-20/38 визначено як дата закінчення дії Державного контракту від 26.03.2007 року № 185-42, відповідач продовжував передавати позивачу сигнал та надсилати тижневі розклади радіо та телевізійних програм.

Таким чином за умови неналежного фінансування відповідач мав припинити передачу сигналу позивачу. Оскільки такого зроблено не було, то відповідач своїми діями став спричиняти витрати позивача поза відносинами, що регулювалися договором.

Відповідно до звітів про години мовлення телевізійних каналів у вересні 2007 року УТ-1 передавалося 539,5 годин, у жовтні 2007 року – 576,3 годин, у листопаді 2007 року – 539,98 годин, у грудні – 528,30 годин.

Затрати з передачі (трансляції) сигналу склали у вересні 2007 року (за період з 22 по 30 вересня) – 16723 грн. 55 коп., у жовтні 2007 року – 67218 грн. 34 коп., у листопаді 2007 року – 64421 грн. 90 коп., у грудні 2007 року – 59889 грн. 36 коп.

Колегія суддів апеляційного господарського суду бере до уваги той факт, що відповідач все ж таки повідомив позивача про зменшення бюджетного фінансування в листі від 13.12.2007 року № 8-02-42/3625, який відповідач отримав 18.12.2007 року.

Таким чином 18.12.2007 року позивач міг припинити трансляцію сигналу або продовжувати транслювати його за власний рахунок.

При розрахунку збитків колегія суддів апеляційного господарського суду враховує період передачі (трансляції) сигналу позивачем з 22.09.2007 року по 17.12.2007 року.

Колегія суддів зробила перерахунок вартості наданих послуг з передачі (трансляції) сигналу і дійшла висновку, що з 22.09.2007 року по 30.09.2007 року позивачем понесені збитки у розмірі 16723 грн. 55 коп., за жовтень 2007 року – 67218 грн. 34 коп., за листопад 2007 року – 64421 грн. 90 коп., з 01.12.2007 року по 17.12.2007 року у розмірі 32842 грн. 55 коп., а всього 179206 грн. 34 коп.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 104 ГПК України невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Враховуючи те, що висновки місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи (щодо оцінки наявності в діях відповідача вини при понесенні збитків позивачем), колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення, прийняте господарським судом м. Києва 19.01.2011 року по справі № 20/8 підлягає скасуванню.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду переглянула спір відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України і вважає, що позов є обґрунтованим та має бути задоволений лише в частині стягнення 179206 грн. 34 коп. збитків за період передачі (трансляції) сигналу позивачем з 22.09.2007 року по 17.12.2007 року, а в іншій частині позову має бути відмовлено. Апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню в частині скасування рішення та в частині стягнення 179206 грн. 34 коп.

Відповідно до Роз’ясненняВищого арбітражного суду України „Про участь у судовому процесі відособлених підрозділів юридичних осіб” від 28.07.1994 року № 02-5/492 коло повноважень відособленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і стягнення здійснюється господарським судом з юридичної особи або на її користь.

Відповідно до п. 4.1 Положення про Львівську філію Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення, затвердженого наказом Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення від 06.01.2010 року № 04, для здійснення цілей визначених цим положенням, філія має право, зокрема, від імені концерну підписувати та подавати претензії та позови, представляти інтереси концерну в усіх судах загальної юрисдикції та спеціалізованих судах, оскаржувати в апеляційному та касаційному порядку ухвали, рішення, постанови суду, підписувати апеляційні та касаційні скарги.

З огляду на вищевикладене позов підлягає задоволенню в частині стягнення грошових коштів на користь Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення, а не його філії.

Відповідно до п. 38 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21.01.1993 року № 7-93 від сплати державного мита звільняються державні замовники та виконавці державного замовлення – за позовами, з якими вони звертаються до суду у справах про відшкодування збитків, завданих при укладенні, внесенні змін до державних контрактів, а також невиконанням або неналежним виконанням зобов’язань за державним контрактом на поставку продукції для державних потреб.

Таким чином обидві сторони у справі як державний замовник та державний виконавець звільнені від сплати державного мита лише у разі подачі позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Таким чином відповідно до ч. 1 та ч. 5 49 ГПК України апеляційний господарський суд стягує з відповідача в доход Державного бюджету України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Львівської філії Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення на рішення господарського суду м. Києва від 19.01.2011 року по справі № 20/8 задовольнити частково.

2.          Рішення господарського суду м. Києва від 1919.01.2011 року по справі № 20/8 скасувати повністю.

3.          Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково. Стягнути з Національної телекомпанії України (04112, м. Київ, вул. Мельникова, 42, код ЄДРПОУ 23152907) на користь Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення (04112, М. Київ, вул. Дорогожицька, 10, код ЄДРПОУ 01190043) 179206 грн. 34 коп. збитків. Стягнути з Національної телекомпанії України (04112, м. Київ, вул. Мельникова, 42, код ЄДРПОУ 23152907) в доход Державного бюджету України 1792 грн. 06 коп. – державного мита, 205 грн. 05 коп. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог – відмовити.

4.          Видачу виконавчих документів доручити господарському суду м. Києва.

5.          Матеріали справи № 20/8 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набуває чинності з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано_11.04.2011 р.

Головуючий суддя                                                                      

Судді