Рішення № 15119130, 06.04.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2011 р. Справа № 5023/1090/11

вх. № 1090/11

Суддя господарського суду Задорожна І.М.

при секретарі судовогозасідання Цирук О.М.

за участю представників сторін:

позивача - Основін О.О. (дов. б/н від 10.02.2011р.).

відповідача - Кириченко Л.Д. (дов. № 26 від 28.02.2011р.)

розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Український страховий капітал" в о. Харківської філії, м. Харків

до Комунального підприємства "Харківський міський ломбард", м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Український страховий капітал" в о. Харківської філії звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Комунального підприємства "Харківський міський ломбард" 1 886,44 грн. заборгованості, 3%річних в сумі 18,92 грн., інфляційних витрат в сумі 49,05 грн., та судових витрат, посилаючись на укладення між позивачем та відповідачем договору добровільного страхування наземного транспорту №ТР09-026/0551 ХФ від 09.09.2009 року та виплату відповідачу страхового відшкодування в сумі 9 620,30 грн., згідно платіжного доручення № 870 від 02.09.2010 року, на підставі виставленого рахунку - фактури №РТ-0000106 від 02.07.2010 року. Однак, після виплати страхового відшкодування позивачем було з'ясовано, що виплата здійснена без врахування зносу, всупереч пункту 34.9. цього договору, внаслідок чого утворилась переплата в сумі 1886,44грн., яка станом на 14.02.2011 року відповідачем всупереч вимогам чинного законодавства не повернута.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 лютого 2011 р. було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, призначено її розгляд на 02 березня 2011 року.

Ухвалою господарського суду від 02.03.2011року розгляд справи відкладено до 21.03.2011 року, у зв'язку із підготовкою відповідачем письмових заперечень на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду від 21.03.2011 року, розгляд справи було відкладено до 06.04.2011 року, з метою надання сторонами доказів в підтвердження заявлених позовних вимог та заперечень.

В судовому засіданні 06.04.2011 року представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги, за вх.№7970 від 06.04.2011 року з супровідним листом надав документи для долучення до матеріалів справи, зокрема копію позовної заяви до Фрунзенського районного суду м. Харкова про стягнення суми страхового відшкодування у порядку регресу з ОСОБА_1.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечує проти заявлених позовних вимог, за вх.№6323 від 21.03.2011 року у відзиві на позовну заяву посилається на те, що згідно договору добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) №ТРО9-026/0551-ХФ від 09.09.2009 року відповідачу було перераховано 9 620,30 грн., вказана сума вже витрачена на проведення ремонту транспортного засобу, повторну експертизу позивачем було проведено 21.09.2010 року, тобто, після перерахування страхового відшкодування, тому відповідач вважає, що позовні вимоги позивача про повернення 1 886,44грн. коштів на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України є безпідставними.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши наявні в матеріалах справи документи на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

09.09.2009 року між Приватним акціонерним товариством "Український страховий капітал" в о. Харківської філії та Комунальним підприємством "Харківський міський ломбард" укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №ТР09-026/0551, відповідно до якого було застраховано майнові інтереси страхувальника - відповідача, пов'язані з володіням, користуванням і розпорядженням автомобілем Volkswagen Passaat, д.р.н НОМЕР_1 2005 року.

Позивач зареєстрований фінансовою установою 02.02.2011 року за реєстраційним номером №11100835, згідно з свідоцтвом про державну реєстрацію фінансової установи сер.ст№148 від 21.08.2004 року, виданого Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України від 26.03.2007 року. Крім того, позивачем отримано ліцензію вищевказаного органу сер. АВ.№299886 на здійснення страхової діяльності з добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного).

Як встановлено матеріалами справи, 26 червня 2010 року близько 08.50 год. по вул.Полтавський Шлях сталося ДТП із застрахованим транспортним засобом Volkswagen Passaat, д.р.н НОМЕР_1 2005 року та транспортним засобом "РЕНО" д.н. НОМЕР_2, про що свідчить рапорт про виїзд на місце ДТП представника Приватного акціонерного товариства "Український страховий капітал" в о. Харківської філії. Зазначене подія визнана позивачем як страховий випадок.

Постановою Ленінського районного суду м. Харкова у справі №3-6239/10 від 18.10.2010 року по вищевказаному ДТП винним визнано ОСОБА_1 21.04.1976 року народження та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст.124 ,122-4 КУпАП (Вищезазначена постанова була надана позивачем на огляд господарському суду в судовому засіданні ).

Згідно із ч.3 ст.61 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У зв'язку з настанням страхового випадку (ДТП), відповідно до розрахунку страхового відшкодування, позивач, на підставі договору, сплатив страхувальнику - Відповідачу - страхове відшкодування у розмірі 9 620,30 грн. (дев'ять тисяч шістсот двадцять грн. 30 коп.), що підтверджується платіжними дорученнями № 870 від 02.09.2010 р. Вартість страхового відшкодування визначена на підставі рахунку-фактури № РТ-0000106 від 02.07.2010р..

Однак після виплати страхового відшкодування позивачем було з'ясовано, що виплата здійснена без урахування зносу, оскільки відповідно до п. 34.9. Договору при пошкодженні транспортного засобу внаслідок страхового відшкодування, розмір збитків визначається на підставі автотоварознавчого дослідження або безпосередньо Страховиком чи уповноваженою ним особою (аварійним комісаром), шляхом складання розрахунку розміру матеріального збитку власнику ТЗ, з урахуванням/без - урахування фізичного зносу відповідно до чинної Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, та ремонтних робіт та матеріалів.

Відповідно до п. 19 договору та п. 8 Заявки, що є невід'ємною частиною цього договору, транспортний засіб застраховано з урахуванням фізичного зносу.

Тобто, як вказує позивач, під час здійснення розрахунку розміру страхового відшкодування, не було взято до уваги, що автомобіль Volkswagen Passaat, д.р.н НОМЕР_1 2005 року випуску, було застраховано з урахуванням фізичного зносу.

Відповідно до звіту (актуалізованого) № 386/07/10 від 21.09.2010р. про оцінку вартості матеріального збитку, складеного оцінювачем ОСОБА_2, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Volkswagen Passaat, д.р.н НОМЕР_1 2005 року становить 7 733,86 грн. Вказаний звіт складений на підставі використання данних про те, що транспортний засіб застраховано з урахуванням фізичного зносу.

Таким чином, Позивач повинен був сплатити Страхувальнику - відповідачу страхове відшкодування у розмірі 7733,86 грн.. Страховик - позивач переплатив Страхувальнику - відповідачу грошові кошти у розмірі: 9620,30 - 7733,86 = 1886,44 (Одна тисяча вісімсот вісімдесят шість грн. 44 коп.).

Відповідно до п. 31.2.11. Договору Страхувальник зобов'язаний повернути страховику виплачене страхове відшкодування (або його відповідну частину), якщо виявиться така обставина, яка повністю або частково позбавляє Страхувальника - відповідача права на страхове відшкодування відповідно умов Договору страхування та чинного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з вимогою вх.№144 від 28.09.2010 року про повернення надмірно сплаченого страхового відшкодування на суму 1886,44грн., однак відповідач свої зобов'язання щодо повернення вищевказаних коштів не здійснив, тому заборгованість відповідача перед позивачем складає 1886,44 грн.

Розглянувши вимогу позивача про повернення надмірно сплаченого страхового відшкодування, господарський суд вважає вищезазначену вимогу, яка подана в порядку ч.2 ст.530 ЦК України,

Відповідно п. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений або визначається моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його в будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок в семиденний термін від дня пред`явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо повернення надмірно сплаченого страхового відшкодування на суму 1886,44грн.. Крім того, до матеріалів справи позивачем надано копію позовної заяви до Фрунзенського районного суду м. Харкова до фізичної особи - ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування саме у розмірі 7733,86 грн. (у порядку регресу). Вищезазначена позовна заява прийнята Фрунзенським районним судом м. Харкова 04.03.2011 року .

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Враховуючи, що відповідач не надав суду доказів погашення суми боргу, а також враховуючи, що згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1 886,44 грн.заборгованості обґрунтовані, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Враховуючи, що відповідач не виконав своїх обов`язків щодо погашення заборгованості, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних в сумі 49,05грн. та 3% річних в сумі 18,92 грн. визнані судом обґрунтованими та підлягають стягненню.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 102,0 грн. грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,0 гривень слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 509, 530, 625 , України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Харківський міський ломбард" (Харківська обл., м. Харків, Жовтневий район, вул. Конєва, 7, код 03062088, п/р 2650301317533 в АКБ "Базис", МФО351760) на користь Приватного акціонерного товариства "Український страховий капітал" (м. Київ, вул. Грушевського, буд. 28/2 - А, Н.П. №43, код 23707357) в особі Харківської філії (м. Харків, Дзержинський р-н, вул. Іванівська, буд.1, код 33301622, п/р 2650730122659 в ПАТ "Банк Золоті Ворота", МФО 351931) - 1 886,44 грн. заборгованості, інфляційні нарахування в сумі 49,05 грн., 3%річних в сумі 18,92 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 102,0 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,0 грн.

Наказ видати набрання рішенням законної сили.

Суддя Задорожна І.М.

Повне рішення складено 11.04.2011 року.