Рішення № 15119084, 19.04.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.11 Справа№ 5015/579/11

Господарський суд Львівської області, розглянувши матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м. Київ, в особі

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Соснівка Львівської області

про: стягнення заборгованості з орендної плати

Суддя Артимович В.М.

При секретарі Митник М.Б.

За участю представників:

від позивача: Пенкальський Р.Ю. представник;

від відповідача: не з”явився.

Представнику позивача розяснено права і обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, в тому числі право заявляти відводи. У відповідності до ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, про що представником позивача подано відповідне клопотання.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м. Київ, надалі позивач, до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Соснівка Львівської області, надалі відповідач, про стягнення коштів в сумі 18609,13 грн.

Ухвалою суду від 04.02.2011 р. позовну заяву прийнято до провадження та призначено її розгляд на 21.02.2011 р.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, вказаних у відповідних ухвалах суду.

08.04.2011 р. позивач подав на розгляд суду уточнення до позовної заяви, в якому просить суд стягнути із відповідача на користь позивача кошти в сумі 20934,14 грн., в тому числі 17200,29 грн. основного боргу, 2325,01 грн. відшкодування комунальних витрат та 1408,84 грн. пені.

Представник позивача в судове засідання 19.04.2011 р. зявився, надав пояснення по суті спору, просив позов задоволити повністю з підстав, викладних в позовній заяві та уточненні до позовної заяви. Відповідач в судове засідання 19.04.2011 р. не з”явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно вимог ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 19.04.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення в даній справі. Повний текст рішення виготовлений, оформлений і підписаний 25.04.2011 р.

Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:

Між позивачем і відповідачем у даній справі 01.04.2008 р. було укладено договір оренди № 600/09-092, згідно умов якого позивач передав в строкове платне користування нежитлове приміщення А-3, що знаходиться за адресою пр. Шевченка, 14/2 у м. Червоноград, загальною площею 50,7 кв.м., а відповідав зобовязався сплачувати орендну плату та виконувати інші зобовязання, встановлені договором оренди.

Згідно з п. 2.1 договору передача обєкта оренди у володіння орендаря здійснюється протягом двох робочих днів з дня підписання цього договору та оформлюється актом прийому передачі, який є невідємною частиною цього договору.

Як передбачено п. 3.1 договору за користування обєктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату в розмірі 111,00 грн., в тому числі ПДВ, за один квадратний метр орендованої площі, відкоригований на накопичений індекс інфляції. Загальний розмір орендної плати складає 5632,77 грн. щомісяця, відкоригований на накопичений індекс інфляції (п. 3.2 договору).

Пунктом 3.4 договору встановлено, що внесення орендних платежів проводиться щомісячно в строк до десятого числа місяця, наступного за звітним, на підставі рахунку орендодавця, виставленого орендарю не пізніше пятого числа місяця, наступного за звітним. В орендну плату не входять, а сплачуються окремо комунальні послуги (вода і водовідведення, теплопостачання, електроенергія, телефонний зв”язок та ін.).

Згідно з п. 4.2.1 договору оренди орендар зобовязався в повному обсязі та своєчасно вносити орендну плату та інші платежі, передбачені умовами цього договору.

Договір оренди сторони уклали на строк дванадцять місяців із 01.04.2008 р. по 01.04.2009 р. (п. 7.1 договору оренди).

Матеріали справи свідчать, що договір оренди був пролонгований на строк до 01.10.2010 р.

Судом встановлено. що обєкт оренди належить позивачеві на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 29.01.2004 р., виданого на підставі рішення виконкому Червоноградської міської ради № 457 від 16.12.2003 р.

Акт приймання передачі нежитлового приміщення від 01.04.2008 р. свідчить, що позивач, як орендодавець, передав, а відповідач, як орендар, прийняв в оренду зазначений вище обєкт оренди 01.04.2008 р. Згодом на підставі акту приймання передачі частини нежитлового приміщення від 01.10.2010 р. відповідач повернув позивачеві обєкт оренди.

У відповідності до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзац 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Станом на час слухання справи в суді, як підтверджується матеріалами справи, заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті орендних платежів за березень 2010 р. та червень вересень 2010 р. складає 17200,00 грн., а по відшкодуванню комунальних витрат за цей же період 2325,01 грн. Наявність вказаної заборгованості також підтверджується листами відповідача від 12.10.2010 р. та від 14.10.2010 р., копії яких наявні в матеріалах справи. Відповідно позовні вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі та по відшкодуванню комунальних витрат є підставними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Правові основи господарської діяльності субєктів господарювання регулюються Господарським кодексом України, ст. 230 якого встановлено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені).

Нормою ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 6.6 договору за несплату в строк орендних платежів орендар повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочки оплати зобовязання.

Відтак, стягненню з відповідача підлягає пеня за несвоєчасну сплату орендних платежів в сумі 1408,84 грн.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом (ч. 2 ст. 82 ГПК України).

Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а також те, що відповідач відзиву на позов не подав, доказів повної сплати заборгованості та пені не представив, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Судові витрати у відповідності до норми ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м. Київ, задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (80193, АДРЕСА_1; індентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” (03150, вул. Ковпака, 29, м. Київ; код ЄДРПОУ 00039019) кошти в сумі 20934,14 грн., сплачене державне мито в сумі 209,35 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

3. Наказ видати відповідно до ст.ст. 116, 117 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Суддя