Рішення № 15117480, 21.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/10821.04.11 За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі структурного

відокремленого підрозділу «Енергозбуд Київенерго»

До          Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрові хвилі-ІІ»

Про стягнення 2700,17 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:          

від позивача Півень Д.О.- представник (за дов. від 01.02.2011р.)

від відповідача не з’явився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 21.04.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення з останнього 2581,47 грн. суми боргу за постачання електричної енергії згідно договору № 60585 від 05.06.2007 р., 25,81 грн. інфляційної складової боргу, 15,06 грн. 3% річних, 77,83 грн. пені, а також відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2011р. було порушено провадження у справі № 47/108, розгляд справи було призначено на 05.04.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2011р. розгляд справи відкладено до 21.04.2011р.

В судовому засіданні 21.04.2011р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити. Вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов укладеного договору про постачання електричної енергії № 60585 від 05.06.2007 р. не було здійснено оплату спожитої відповідачем електричної енергії в сумі 2581,47 грн. за період з 01.01.2011р. по 01.02.2011р.

Відповідач в судові засідання 05.04.2011р. та 21.04.2011р. своїх представників - не направляв, відзив та витребувані судом документи - не надав. Через канцелярію Господарського суду м. Києва заяв та клопотань не подавав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Головного Міжрегіонального управління статистики у м. Києві № 21-10/1658-2 від 04.04.2011р.

Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначено в ухвалі суду про відкладення розгляду справи від 05.04.2011р.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.06.2007 між позивачем –АЕК «Київенерго»як постачальником, та відповідачем –Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпрові хвилі-ІІ»як споживачем, було укладено договір № 60585 від 05.06.2007р. про постачання електричної енергії (далі –договір № 60585 від 05.06.2007р.), згідно якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умов договору та додатків до нього (п.1).

Умовами договору № 60585 від 05.06.2007р. сторони погодили, зокрема, що постачальник зобов’язується постачати електроенергію в обсягах та на підставі затверджених ним тарифів (п.2.2), передчасно повідомляти споживача про всі зміни тарифів на електричну енергію (п.2.2.3), а споживач зобов’язується дотримуватись режиму споживання електричної енергії (п.2.3.2) та оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків «Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань та електролічильників споживачів»(п.2.3.3).

Згідно п. 5 додатку № 2.5 договору № 60585 від 05.06.2007р., споживач зобов’язується надати звіт постачальнику про обсяг спожитої електроенергії та про результати вимірів активної потужності, який (обсяг), згідно п.6. зазначеного додатку, сторони фіксують в акті про приймання-передачу товарної продукції та здійснювати до 20 числа поточного розрахункового місяця попередню оплату в розмірі 100 % заявленого (договірного) обсягу електроенергії на наступний місяць (п.13 додатку 2.5), а остаточний розрахунок споживач здійснює самостійно шляхом оплати різниці між вартістю обсягу фактично спожитої електроенергії протягом розрахункового періоду та сумою здійсненої попередньої оплати до останнього робочого дня включно поточного розрахункового періоду (п.18 додатка 2.5), при цьому розрахунковий період починається першого числа кожного місяця та закінчується в останній день цього місяця (п.1 додатку 2.5).

Відповідно звіту про використану активну електроенергію, складеного до договору № 60585 від 05.06.2007р. та посвідченого підписом представника відповідача та печаткою його юридичної особи, належним чином засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи, а оригінал - досліджено судом в судовому засіданні, споживач у січні спожив 3 318 кВт*г на суму 2867,95 грн.

Згідно рахунку № 60585012/1 позивачу було сплачено відповідачем за спожиту згідно договору № 60585 від 05.06.2007р. електроенергію суму в розмірі 286,48 грн., що підтверджується також даними довідки про надходження коштів, сформовану позивачем 04.03.2011р.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані, але не оплачені у повному обсязі послуги з постачання електроенергії по договору № 60585 від 05.06.2007р. за період з 01.01.2011р. по 01.02.2011р. в сумі 2581,47 грн. (2867,95 грн. вартість послуг за спожиту електроенергію –286,48грн. фактична оплата).

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч.1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно статті 712 Цивільного кодексу України, статті 664 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму та до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 623 Цивільного кодексу України частиною 1 встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 909 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

          Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, умови договору № 60585 від 05.06.2007р. виконав належним чином, та надав електроенергію, що підтверджується звітом про спожиту активну електричну енергію за січень 2011р., який підписано представником відповідача (споживача), а відповідач свої зобов’язання по повній оплаті наданих позивачем послуг з постачання електроенергії у строк передбаченим умовами договору № 60585 від 05.06.2007р. (розрахунковий період закінчується в останній день кожного місяця, що передбачено п.18 додатка 2.5 до договору № 60585 від 05.06.2007р.) - не виконав, загальна сума вартості наданих позивачем та спожитих відповідачем послуг з постачання електроенергії складає 2867,95 грн., а згідно наданих актів щодо надходження та зарахування грошових коштів на рахунок АЕК «Київенерго» за договором № 60585 від 05.06.2007р., на рахунок позивача було зараховано загалом 286,95 грн., отже, фактична непогашена заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту електроенергію складає за розрахунком суду 2581,47 грн. (2867,95грн. – 286,48грн.). відповідно, позовні вимоги позивача в частині стягнення основної суми боргу підлягають задоволенню в розмірі 2581,47 грн.

Таким чином, суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлену електроенергію законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою що підлягає задоволенню в сумі заявленій у позовній заяві, а саме в розмірі 2581,47 грн.

Також судом розглянуто позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача в зв’язку з простроченням виконання зобов’язання 3% річних в сумі 15,06 грн., витрат з урахуванням індексу інфляції в сумі 25,81 грн., пені в сумі 77,83 грн.

Відповідно до статей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки відповідачем, в строк передбачений договором № 60585 від 05.06.2007р, а саме: п.18 додатка 2.5 до договору № 60585 від 05.06.2007р.в повному обсязі не виконано свого зобов’язання по виплаті позивачу заборгованості і станом на день - розгляду справи у відповідача перед позивачем існує непогашена грошова заборгованість в сумі 2581,47 грн., а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних, інфляційних витрат та пені є законною обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до розрахунку позивача, який судом перевірено та з яким суд погоджується, сума 3% річних яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 15,06 грн., сума витрат з урахуванням індексу інфляції 25,81 грн., сума пені 77,83 грн.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме: стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума невиплаченого боргу в розмірі 2581,47грн., 3% річних в сумі 15,06 грн., сума витрат з урахуванням індексу інфляції 25,81 грн., сума пені 77,83грн.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрові хвилі-ІІ»(код ЄДРПОУ 22862239, місцезнаходження: 02160 м. Київ, Парк культури та відпочинку «Гідропарк») з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(код ЄДРПОУ 00131305, місцезнаходження: 01001, м. Київ, пл. І.Франка, суму основного боргу за спожиту електроенергію в розмірі 2581(дві тисячі п’ятсот вісімдесят одну) грн. 47 коп., інфляційну складову боргу в розмірі 25 (двадцять п’ять) грн. 81 коп., 3% річних в розмірі 15 (п’ятнадцять ) грн. 06 коп., пеню в сумі 77 (сімдесят сім )грн. 83 коп., витрати по сплаті державного мита в розмірі 102 (сто дві) грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн.00 коп.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                               Станік С.Р.

Дата складання повного тексту рішення –26.04.2011р.