Рішення № 15117430, 21.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/53521.04.11 За позовомСтрахової компанії «Лемма»у формі акціонерного товариства закритого типу

до 1. Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Експреспей»

про стягнення коштів в порядку регресу

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники:

від позивача : Буренко М.Г. (довіреність від 10.01.2011р.);

від відповідача 1: не зявились;

від відповідача 2: не зявились.

В судовому засіданні 21 квітня 2011 року по справі було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Страхова компанія «Лемма»у формі акціонерного товариства закритого типу (позивач) звернулося до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна»(відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Експреспей»(відповідач-2), про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 9 735,48 грн. з них з відповідача-1 - 9225,48 грн. та з відповідача-2 510,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм відповідача-2, цивільно-страхова відповідальність якого застрахована у відповідача-1 за полісом НОМЕР_3.

Відповідач-1 відзиву на позовну заяву до суду не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання забезпечив частково. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Відповідач-2 відзиву на позовну заяву до суду також не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання забезпечив частково. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Ухвалою від 31.12.2010р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 31.01.2011р.

Ухвалою від 31.01.2011р. первісного відповідача-1 Першу Київську філію закритого акціонерного товариства страхова компанія «Інпро»замінено належним відповідачем-1 Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Інпро», розгляд справи відкладено до 17.02.2011р.

Ухвалою від 17.02.2011р. розгляд справи, у звязку з неявкою відповідачів було відкладено до 10.03.2011р.

Ухвалою суду від 10.03.2011р. відповідача-1 Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Інпро»замінено його правонаступником Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Граве Україна», розгляд справи відкладено до 11.04.2011р.

Ухвалою від 11.04.2011р. розгляд справи, у звязку з повторною неявкою відповідачів було відкладено до 21.04.2011р., в яке відповідачі в котре не зявилися.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/289 від 18.09.1997 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2006 року між позивачем (надалі - Перестраховик) та Товариством з додатковою відповідальністю «Альфа Гарант»(надалі по тексту - Перестрахувальник) було укладено договір облігаторного пропорційного квотного перестрахування наземних транспортних засобів (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, далі по тексту Договір облігаторного страхування), у відповідності до п. 1.1 якого Договір встановлює умови взаємовідносин при здійсненні сторонами облігаторного (обовязкового) пропорційного квотного перестрахування наземних транспортних засобів.

Пунктом 1.2 Договору облігаторного страхування передбачено, що його предметом є облігаторне (обовязкове) пропорційне квотне перестрахування Перестраховиком частини відповідальності Перестрахувальника, прийнятої ним за Договорами добровільного страхування засобів наземного транспорту на умовах «Правил страхування наземного транспорту (крім залізничного) згідно з Програмою «Страхування автотранспорту, що продається в кредит»(нові автомобілі) ТОВ Банк «Фінанси та Кредит».

Під страхуванням засобів наземного транспорту розуміється укладання Перестрахувальником Договорів добровільного страхування наземних транспортних засобів зі Страхувальниками (п. 1.4 Договору облігаторного страхування).

14 грудня 2006 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Альфа Гарант»та ОСОБА_1 було укладено договір страхування наземного транспорту № 06/01-008-Л (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі Договір добровільного страхування).

Обєктом Договору добровільного страхування є автомобіль «ВАЗ 21121», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Вказаний транспортний засіб Перестрахувальник прийняв на страхування на випадок пошкодження внаслідок страхових подій, зокрема пошкодження чи знищення внаслідок дорожньотранспортної пригоди.

Відповідний страховий випадок настав 05.11.2007р. по вул. Костянтинівській, 72 в місті Києві, а саме: відбулося зіткнення автомобіля «ВАЗ 21121», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував Страхувальник та автомобіля «ДЕУ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, що підтверджується довідкою МВС України від 08.11.2007р. (копія довідки в справі).

Судом встановлено, що гр. Найда Дмитро Андрійович мав законне право на керування автомобілем «ДЕУ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що підтверджується листом службового легкового автомобіля № 1153600 та перебував з відповідачем-2 в трудових відносинах і працював в останнього на посаді водія, що підтверджується наказом про прийняття на роботу № 2-К від 01.06.2007р. та про що зазначено в постанові Подільського районного суду міста Києва від 29.11.2007р. (копія листа, наказу та постанови в справі).

В результаті ДТП автомобіль «ВАЗ 21121», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 було пошкоджено, що підтверджується довідкою органів УДАІ МВС України, виданою на імя Страхувальника (копія довідки в справі).

Позивач зазначає, а з матеріалів справи вбачається, що відповідно до калькуляції робіт по відновлюваному ремонту транспортного засобу «ВАЗ 21121», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 № 79 від 13.11.2007р. (копія калькуляції в справі), розмір матеріального збитку, який був заподіяний власнику автомобіля «ВАЗ 21121», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, що трапилося 05.11.2007р., становить: 10689,60 грн.

Позивач вказує, що за наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди, враховуючи розмір матеріального збитку, який був заподіяний власнику автомобіля «ВАЗ 21121», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на підставі страхового акту № СТ/07/3452 від 12.12.2007р. Перестрахувальником було перераховано на користь Страхувальника страхове відшкодування в розмірі 10533,15 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2516 від 26.12.2007р. (належним чином засвідчена копія платіжки та акту містяться в матеріалах справи).

Пунктом 2.3 Договору облігаторного перестрахування встановлено, що обсяг відповідальності Перестраховика за кожним Договором добровільного страхування складає 90% відповідальності по кожному обєкту страхування.

Судом встановлено, що на підставі Договору облігаторного страхування між Перестраховиком та Перестрахувальником було укладено рахунок-бордеро збитків № 15 (копія рахунку в справі), відповідно до якого Перестраховик виплатив Перестрахувальнику свою частку в сумі страхового відшкодування в розмірі 9735,48 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1678 від 03.07.2009р. (належним чином засвідчена копія платівки в справі).

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як свідчать матеріали справи відповідачем-2 застраховано цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «ДЕУ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, шляхом укладення з відповідачем-1 поліса обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів НОМЕР_3 (тип договору 1, належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи).

Зважаючи на те, що відповідачем-2 застраховано цивільно-правову відповідальність у відповідача-1 за полісом НОМЕР_3, позивач, в порядку досудового врегулювання спору 17.05.2010р. направив відповідачу-1 регресну вимогу (копія в справі), в якій пропонував відовідачу-1 сплатити на його користь частку в страховому відшкодуванні в сумі 9735,48 грн. Факт надсилання відповідної вимоги позивачем та отримання її відповідачем-1 07.07.2010р. підтверджується відміткою про вручення на поштовому повідомленні (копія повідомлення в матеріалах справи). Позивач зазначає, що відповідач-1 на відповідну претензію ніяким чином не відреагував, частку страхового відшкодування в порядку регресу на його рахунок не провів.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 12 Закону України «Про страхування»передбачено, що перестрахування це страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Частиною 1 ст. 987 ЦК України визначено, що за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа , яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Частиною 2 підпункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

На час розгляду справи сума частки страхового відшкодування позивачу відповідачем-1 не перерахована.

З урахуванням зазначених норм та положень (ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ч. 1 ст. 1191 ЦК України, ст. 12 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»), дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідча-1 частки страхового відшкодування за Договором облігаторного страхування в розмірі 9 225,48 грн., тобто 9735,48 грн. (сплачене страхове відшкодування) 510,00 грн. (франшизи за полісом НОМЕР_3).

Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

У відповідності до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

В абзаці 2 пункту 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»встановлено, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Абзацом 3 зазначеного пункту передбачено, що не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т. ін.).

Пунктом 5 вищезазначеної постанови встановлено, що при розгляді справ про відшкодування шкоди суди повинні мати на увазі, що відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

Пунктом 37.5 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачається, що страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.

Враховуючи положення ст. ст. 1172, 1187 ЦК України положення ст. 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а також встановлену Подільським районним судом м. Києва винність гр. ОСОБА_2 в спричиненні ДТП, стягненню з відповідача-2 на користь позивача підлягає - 510,00 грн. (франшизи за полісом НОМЕР_3).

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача в сумі 338,00 грн. (96,90 грн. державного мита та 224,20 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з відповідача-1 та 5,10 грн. державного мита та 11,80 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з відповідача-2) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна»(ідентифікаційний код: 19243047, адреса: 79058, Львівська область, м. Львів, Шевченківський район, просп. В.Чорновола, будинок, 45 А, корпус 9) на користь Страхової компанії «Лемма»у формі акціонерного товариства закритого типу (ідентифікаційний код: 22623173, адреса: 61166, Харківська область, м. Харків, Дзержинський район, вул. Коломенська, будинок, 3, п/р 26502301003584 в ПАТ «ВТБ Банк»м. Київ, МФО 321767) грошові кошти: основного боргу - 9 225,48 грн. (девять тисяч двісті двадцять пять гривень 48 копійок) та судові витрати: державного мита 96,90 грн. (девяносто шість гривень 90 копійок) і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 224,20 грн. (двісті двадцять чотири гривні 20 копійок). Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Експреспей»(ідентифікаційний код: 35150256, адреса: 04114, м. Київ, Оболонський район, вул. Полупанова, будинок, 14) на користь Страхової компанії «Лемма»у формі акціонерного товариства закритого типу (ідентифікаційний код: 22623173, адреса: 61166, Харківська область, м. Харків, Дзержинський район, вул. Коломенська, будинок, 3, п/р 26502301003584 в ПАТ «ВТБ Банк»м. Київ, МФО 321767) грошові кошти: основого боргу 510,00 грн. (пятсот десять гривень 00 копійок) та судові витрати: державного мита 5,10 грн. (пять гривень 10 копійок) і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 11,80 грн. (одинадцять гривень 80 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяО.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення - 27.04.2011р.