Рішення № 15117141, 27.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 56/8527.04.11 Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в м. Києві

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Сенар"           

простягнення 2910,82 грн.

Представники сторін: від позивача Твердохліб В.В. - представник; від відповідачане з‘явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в м. Києві про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенар" заборгованості на загальну суму 2910,82 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконані зобов’язання щодо оплати наданих позивачем послуг з охорони за грудень 2010 та січень 2011. У зв’язку з наявною заборгованістю відповідача з посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути вказану суму боргу в судовому порядку.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, поважні причини не повідомив.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвала суду про порушення провадження надсилалась на адресу зазначену у позовній заяві, та була отримана відповідачем 11.04.2011року.

За таких обставин, відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

01.06.2008 між Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в м. Києві, як виконавцем (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сенар", як замовником (відповідач) було укладено Договір №416-Доб/2008/Под про надання послуг охорони майна, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов‘язується здійснювати охорону майна замовника на об‘єкті та обслуговування сигналізації на цьому об‘єкті.

Згідно з п. 9.1 договору останній набирає чинності з 01.06.2008 та є чинним протягом 3 місяців. Договір поновлюється на строк, встановлений п. 9.1 договору, якщо жодна із стороні не менше ніж за 15 днів до закінчення строку чинності договору письмово не заявить про його припинення. Кількість разів договору не обмежується (п.9.2).

В матеріалах справи відсутні докази припинення вказаного договору.

На виконання умов договору позивачем надані послуги у грудні 2010 року на загальну суму 1148,39 грн. та у січні 2011 року на загальну суму 1167,59 грн., що підтверджується відповідними актами підписаними та скрапленими печатками позивача та відповідача.

Згідно з п 3.2 Договору оплата здійснюється замовником до 20-го числа місяця, в якому надаються послуги, шляхом перерахування коштів.

Відповідач свої зобов‘язання щодо оплати послуг отриманих у березні 2010 року та січні 2011 року не виконав, вартість послуг у розмірі 2315,98 грн. не оплатив.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором про надання послуг, за яким одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 901 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів виконання зобов‘язання по договору №416-Доб/2008/Под за отримані послуги на загальну суму 2315,98 грн. у строк передбачений договором та станом на момент розгляду справи судом, до суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи, а також актом звірки підписаним позивачем та відповідачем.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно частини першої статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 2315,98 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 594,84 грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.2.1 договору за кожен день прострочення оплати за цим договором замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5% від суми прострочення платежу.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій, який перевищує розмір встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума обмежена законодавством, в свою чергу умови договору зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі є обов’язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є обґрунтованими, однак, такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з того, що за несвоєчасне виконання зобов’язання за договором з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 22,99 грн., розрахована судом з урахуванням періоду прострочення зазначеного позивачем по кожній накладній окремо та з урахуванням зміни розміру облікової ставки НБУ.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенар" (04073 м. Київ, вул. Петропавлівська,12, код 22939108 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в м. Києві ( 04050, м. Київ, вул. Студентська,9, код 08596920) основну суму заборгованості у розмірі 2315 (дві тисячі триста п‘ятнадцять) грн. 98 коп., пеню у розмірі 22 (двадцять дві) грн. 99 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 81 (вісімдесят одна) грн. 96 коп. та 189 (сто вісімдесят дев‘ять) грн. 64 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя

В.В. Джарти

Дата складання повного рішення 28/04/2011